Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)61-21

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано аграрну проблему в Україні на початку ХХ ст., розглянуто аграрне питання в програмних документах політичних партій та громадсько-політичних організацій, висвітлено їх діяльність в контексті урядової аграрної реформи.

Проанализирована аграрная проблема в Украине в начале ХХ ст., рассмотрен аграрный вопрос в программных документах политических партий и общественно-политических организаций, освещена их деятельность в контексте правительственной аграрной реформы.

Дисертацію присвячено дослідженню діяльності в галузі аграрних відносин урядів Української Народної Республіки доби Центральної Ради, Директорії та Української Держави. Вперше у вітчизняній історіографії запропоновано цілісну картину вирішення національними урядами аграрного питання. Застосований комплексний підхід до оцінки внутрішніх та зовнішніх чинників, які впливали на стан земельної справи, дозволив визначити основні напрямки та характерні риси аграрної політики, простежити її еволюцію. З'ясовано суспільні орієнтири в земельній справі, роль і місце політичних партій, проаналізовано ставлення селянства до урядової політики. Дістала подальший розвиток реконструкція системи державних органів, які займалися розробкою та реалізацією земельних реформ. Показано роль аграрного питання у визначенні шляхів національно-демократичної революції.

Комплексно досліджено шляхи вирішення земельного питання у період української революції 1917 - 1920 рр, розкрито специфіку його обговорення провідними політичними силами й органами державної влади та самоврядування, висвітлено основні ідеї здійснення аграрної реформи у програмах і діяльності різних політичних партій. Проаналізовно діяльність керівництва Національної Ради, Української Держави, Директорії УНР, влади ЗУНР щодо реалізації аграрної реформи у порівняльному контексті. Визначено характер вирішення земельного питання більшовицькою владою на Наддніпрянщині та Східній Галичині протягом 1917 - 1920 рр. Висвітлено ставлення найширших верств українського селянства до дій революційних режимів на селі. Проаналізовано досвід діяльності революційних урядів у земельній сфері.

Розглянуто проблеми реалізації культурної політики радянської держави в українських селах у кінці 1920 - 1930-х рр. Показано, що з метою створення сильної економіки, орієнтованої перш за все на обслуговування воєнно-промислового комплексу, держава вжила рішучих заходів по боротьбі з неписьменністю та щодо розвитку освіти та культури. Відзначено тоталітарний характер управління культурною діяльністю та пріоритетний вплив комуністичної ідеології на духовне життя українського народу. Доведено, що тотальний контроль над усіма сферами суспільної діяльності, інтенсивний терор та репресії, а також жорсткі антирелігійні кампанії призвели до духовного спустошення українських селян і занепаду загальнолюдських цінностей в їх свідомості.

Уперше комплексно досліджено діяльність органів селянського самоврядування в Україні у період непу. Проаналізовано значення кооперативного самоврядування українського селянства у розвитку аграрного сектору економіки УСРР. Розглянуто самоврядні форми соціальної допомоги на селі за умов непу. Визначено ступінь впливу земельних громад на характер та напрямки розвитку сільського господарства та громадського життя на селі. Зроблено висновок щодо ефективності демократичних принципів діяльності організацій селянського самоврядування на селі у 1921 - 1929 рр. і правильності вибору ними шляхів розв'язання складних соціально-економічних проблем.

На підставі вивчення документів більшовицької партії, законодавчих та виконавчих органів радянської влади, господарських установ та конкретних історичних матеріалів архівних фондів досліджено процес формування соціально-економічної структури в аграрному секторі України. Проаналізовано стан, специфічні особливості та тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва у середині 1920-х рр., показано вплив даних перетворень на зміну соціально-економічних пріоритетів в українському селі. Охарактеризовано складові елементи структури сільськогосподарського виробництва як єдиної соціально-економічної системи аграрного сектору. Розкрито сутність та економічну доцільність аграрної політики уряду України в 1920-х рр., визначено ефективність механізму управління розвитком сільськогосподарського сектору економіки. Здійснено порівняльне дослідження аграрних програм існуючих політичних партій та альтернативних підходів представників різних наукових шкіл щодо соціально-економічних перетворень в аграрному секторі України, в яких перевага надавалась економічним факторам. Показано вплив землевпорядних заходів на розвиток орендних відносин, міграційних процесів та поглиблення соціально-економічної диференціації українського селянства. З'ясовано причини кризових явищ в аграрному виробництві та показано прорахунки влади щодо створення сільськогосподарської виробничої бази. Теоретично осмислено та інтерпретовано зміст понять "соціальна структура", "соціальна та майнова диференціація селянства", "індивідувальні селянські господарства", "кооперативні об'єднання селян за умов впровадження ринкових відносин".

Досліджено сучасну зарубіжну історіографію проблеми інституту земельної громади в доколгоспному селі. Проаналізовано головні напрямки сучасної зарубіжної історичної науки у дослідженні цього поземельного інституту. Зроблено висновок, що в сучасній зарубіжній історіографії проблема земельної громади займає значно більше місце, ніж у сучасній українській науковій літературі; її подальшу розробку доцільно проводити у загальному контексті дослідження общинних інституцій у світовій історичній науці.

На основі аналізу історичних джерел, частина з яких вводиться до наукового обігу вперше, комплексно досліджено передумови виникнення й історію становлення та розвиток селянських фермерських господарств України за умов впровадження радянською державою нової економічної політики. Процес утвердження фермерства проаналізовано в контексті цілого ряду чинників - соціально-економічних, суспільно-політичних, організаційних, виробничих, агрокультурних. Висвітлено роль фермерського укладу господарювання та його значення для загального піднесення аграрного сектора економіки. Розкрито механізми й основні напрями підприємницької активності, всебічно проаналізовано становище селянських фермерських господарств, соціально-економічні та суспільно-громадські проблеми, що виникали в процесі їх становлення та діяльності. Показано позитивне значення збільшення кількості інтенсивних господарств фермерського типу для підвищення товарності сільського господарства.

Висвітлено малодосліджену в історіографії проблему, що стосується податкової політики радянської влади в українському селі в 1920-х рр. Виявлено та проаналізовано науково-історичну літературу, архівні джерела, статистику, періодичні видання, збірники документів, на підставі яких переосмислено сутність та напрями заходів радянської влади в податковій сфері на селі. Розкрито вплив податкової політики на соціально-економічне життя українського села, досліджено фіскальну функцію та специфіку застосування класового принципу оподаткування сільського населення, встановлено форми та види сільськогосподарських податків. Доведено, що податкова політика радянської влади в українському селі в досліджуваний період носила відверто класовий і репресивний характер.

Досліджено діяльність інституту земельної громади в Наддніпрянській Україні, що охоплює останній (радянський) період її існування - від початку революційних аграрних перетворень у 1917 р. до ліквідації в 1930 р. Розглянуто процес трансформації сільської громади в земельну, визначено місце громади в господарському, повсякденному і суспільно-політичному житті доколгоспного села. Вказано на кооперативні можливості цього поземельного та соціального інституту. Проаналізовано взаємовідносини земельної громади з радянською владою. З'ясовано причини ліквідації громади в процесі примусової суцільної колективізації селянських господарств.

Дослідження присвячено подіям "аграрної революції" в Наддніпрянській Україні як соціально-політичному конфлікту селян з поміщиками та державою в 1902 - 1922 рр. З'ясовано передумови "аграрної революції": конфлікти інтересів у галузі виробничих та соціальних відносин, виявлено мотивацію та рушійні сили селянських виступів 1902, 1905 - 1907 рр. На основі документальних та наративних джерел відтворено конфронтацію селянства та поміщицтва в 1917 - 1920 рр., проаналізовано протистояння сільської громади й держави в 1917 - 1922 рр. Показано наслідки "аграрної революції" для українського селянства.

Проаналізовано суспільно-політичні зміни в українському селі в контексті формування комуністичної системи зазначеного періоду. З'ясовано особливості землекористування, динаміку змін соціальної структури. Визначено організаційні форми самоврядування селян за умов активізації суспільно-політичного життя. Охарактеризовано особливості впливу ВКП(б) - КП(б)У на формування організаційно-правових засад місцевих органів влади, наслідки процесу колективізації. Проаналізовано демографічні зміни, фактори формування "нової людини", механізми вирішення "гендерного питання", становлення освітньо-виховної системи, її основні суперечності.