Проаналізовано теоретичний, інституційний та правовий виміри запропонованого провідниками українського національного руху у часи Української революції (1917 - 1921 рр.) загальнонаціонального порозуміння, що було покладено в основу творення демократичної української держави. Проведено історичні паралелі та сформульовано пропозиції щодо апперцепції (сприймання) інформації та її використання в маніпулятивних практиках. Головну увагу зосереджено на систему освіти, як визначальну сферу для формування конкурентоздатності особи та суспільства.