Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)611-43

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ДС47461 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)611-43

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ДС47461 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)611-43

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ДС47461 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто соціально-політичні передумови відродження та поширення анархістського руху в період революції 1917 р. та громадянської війни, проаналізовано його еволюцію та специфічні риси. Розкрито сутність і значення процесу ідейної диференціації анархістського руху, висвітлено особливості стратегії та тактики анархістських організацій. Досліджено роль анархістів у розгортанні повстанського руху взагалі та махновського руху зокрема, а також визначено причини занепаду та ліквідації анархістського руху.

Проаналізовано вплив Третього Універсалу Української Центральної Ради на розгортання революційних подій в кінці 1917 - на початку 1918 рр. у регіонах України та суміжних з нею волостях і повітах Росії і Білорусі, області Війська Донського, в яких українське населення становило більшість.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)52-4 + Т3(4УКР)611-4 + Ф513(4УКР)5

Рубрики:

Історія

Національно-визвольний рух

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто діяльність найчисельнішої та найвпливовішої партії доби Української революції - Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР) у період з 15 червня 1917 р. до 18 січня 1918 р. Висвітлено насамперед опозиційність УПСР до виконавчого органу влади - Генерального Секретаріату. Простежено спробу українських есерів виступити як реальна опозиція не тільки до уряду Центральної Ради, а також до Тимчасового і почасти більшовицького урядів.

Показано висвітлення проблеми посилення організованості Вільного козацтва з літа 1917 р. по квітень 1918 р. та піднесення вільнокозачого руху як свідчення зростання національної свідомості і масового протесту українських селян у працях сучасних українських дослідників.

Досліджено процес розвитку селянського руху в Лівобережній Україні у визначених хронологічних межах. Проаналізовано фактори, що вплинули на його зростання, визначено масштаби аграрного руху. Висвітлено соціальну спрямованість селянських виступів, вказано на основні форми боротьби селянства, розкрито значення селянських комітетів у аграрному русі та земельних перетвореннях на селі.

Исследован процес развития крестьянского движения в Левобережной Украине в определенных хронологических периодах. Проанализированы факторы, повлиявшие на его рост, определены масштабы аграрного движения. Освещена социальная направленность крестьянских выступлений, указаны основные формы борьбы крестьянства, раскрыто значение крестьянских комитетов в аграрном движении и земельных преобразований на селе.

Наведено результати дослідження маловідомого та контраверсійного явища 1917 - 1918 рр. - Вільного козацтва - своєрідної української громадської організації, що виникла та масово поширилась, насамперед, серед селянства. На підставі виявлених в архівах документів, широкого кола опублікованих джерел висвітлено причини й особливості появи вільнокозацького руху, комплексно проаналізовано діяльність загонів Вільного козацтва, зокрема, у період військово-політичного конфлікту Центральної Ради та Раднаркому РСФРР (грудень 1917 - березень 1918 рр.) та селянсько-повстанського руху літа 1918 р. Увагу приділено особливостям формування "козацького міфу" в добу "національного відродження", військовій і аграрній політиці часів Центральної Ради та Гетьманату, діяльності еміграційних "спадкоємців" Вільного козацтва у 1920 - 1930-х рр. Виявлено неточності, похибки та фальсифікації, що існують в історичній літературі на означену тему.

Приведены результаты исследования малоизвестного и контраверсионного явления 1917 - 1918 гг. - Свободного казачества - своеобразной украинской общественной организации, возникшей и массово распространившейся, прежде всего, среди крестьянства. На основе выявленных в архивах документов, значительного числа опубликованных источников освещены причины и особенности появления вольноказаческого движения, комплексно проанализирована деятельность отрядов Свободного казачества, в частности, в период военно-политического конфликта Центральной Рады и Совнаркома РСФРР (декабрь 1917 - март 1918 гг.) и крестьянско-повстанческого движения лета 1918 г. Уделено внимание особенностям формирования "казацкого мифа" в эпоху "национального возрождения", военной и аграрной политике времен Центральной Рады и Гетьманата, деятельности эмиграционных "наследников" Свободного казачества в 1920 - 1930-х гг. Виявлены неточности, погрешности и фальсификации, существующие в исторической литературе по указанной теме.

Розглянуто боротьбу Української Центральної Ради за відновлення державності українського народу та проти більшовицької агресії у грудні 1917 - січні 1918 рр.

Розкрито найхарактерніші форми й особливості селянського руху в Україні доби Центральної Ради у березні 1917 - квітні 1918 рр. Розкрито участь селянських мас у національно-визвольному русі за надання Україні широкої національної територіальної автономії у складі Російської демократичної республіки. Розглянуто боротьбу українського селянства за ліквідацію великого приватновласницького землеволодіння та зрівняльний розподіл його за трудовою чи споживчою нормами. Висвітлено проблему організації громадського обробітку землі, перехід селян від мирних форм боротьби до прямого захоплення великих приватновласницьких маєтків, економій та фільварків, відчуження земельних угідь церкви, монастирів, а подекуди земельних лишків найзаможнішого селянства.

Вперше комплексно розглянуто причини та передумови виникнення громадських комітетів, відтворено процес формування внутрішньої структури даних органів. Висвітлено їх діяльність в продовольчій та аграрній сферах. Визначено основні кроки громадських комітетів з налагодження соціально-економічного життя регіонів. Досліджено відносини громадських комітетів з місцевими та центральними органами влади. Встановлено причини занепаду та ліквідації цього органу самоуправління.

Розглянуто процес нагромадження знань про селянський повстанський рух в Україні 1917 - 1921 рр. Простежено зародження історіографії селянського повстанського руху за проблемно-хронологічною схемою, здійснено її узагальнення та з’ясовано повноту висвітлення проблеми. Систематизовано та класифіковано основні групи історіографічних джерел з історії селянського повстанського руху 1917 - 1921 рр. Опираючись на історіографічні джерела, в роботі визначено основні історіографічні періоди дослідження та висвітлення селянського повстанства зазначеного періоду. Простежено формування двох напрямів у дослідженні та висвітленні селянського повстанського руху - марксистського (радянського) та протилежного йому - національно-державницького, репрезентованого лідерами національно-визвольного руху, західноукраїнськими дослідниками міжвоєнної доби та української діаспори, показано суперечливість цих напрямів. Проаналізовано сучасну вітчизняну історіографію селянського повстанського руху 1917 - 1921 рр., де узагальнено його нові концептуальні бачення, неупереджені підходи та наукові принципи в дослідженні, сучасні погляди науковців на селянський повстанський рух, історіографічні переоцінки напрацьованого матеріалу. Вказано на найбільш характерні недоліки, виокремлено прогалини та обгрунтовано рекомендації щодо подальшого дослідження проблеми.

Розглянуто революційний досвід України 1917 - 1920 рр. в історіографічному дискурсі. Охарактеризовано національні рухи та національну політику Російської імперії в Україні напередодні революційних подій 1917 р. Висвітлено проблему спадкоємності української державності. Досліджено державно-політичну модель Гетьманату 1918 р. Вивчено ставлення загальноросійських партій до Українського визвольного руху після Лютневої революції 1917 р. Викладено соціокультурні засади вибору владної моделі на селі в період Центральної Ради. Проаналізовано стан бюджетної системи в УСРР (1919 - 1923 рр.). Вивчено особливості відображення у сучасній науковій думці та суспільній свідомості історії зовнішньополітичної служби України 1917 - 1920 рр.

Подано інформацію про публікації з історії Української революції 1917 - 1921 рр. (надруковані в журналах "Визвольний шлях" та "Український історичний журнал" протягом 1991 - 2016 рр.

На сучасному етапі розвитку України одним із визначальних чинників, що суттєво впливає на процеси державотворення української нації є історична пам'ять, яка виступає важливою складовою самоідентифікації населення країни. Висвітлено чинники, що вплинули на формування історичної пам'яті в регіонах країни, одними з яких є революційні події 1917 - 1921 рр.

Досліджено історію військово-повітряних сил махновского руху в період з 1918 по 1920 рік. Описано ставлення українських повстанцівіанархістів до передової військової техніки початку ХХ століття. Розповідається про багаточисельні спроби захоплення повстанцями трофейних аеропланів та про спроби налагодити їх масове виробництво на заводі "Вдова Матіас та сини" у Бердянську. Повідомляється про використання червоної авіації на користь махновців під час їх військово-політичних союзів, а також про перші повітряні польоти керівника повстанців Нестора Махна.

Розглянуто досвід формування просопографічного портрета генерала-хорунжого Армії УНР В. М. Сварики на тлі його особистої участі та керованих ним військових підрозділів у національно-визвольних змаганнях українського народу впродовж 1917 - 1921 рр., виконаного засобами просопографії. Відзначено, що його перехід на службу українській державі був свідомим і виваженим, діяльність на командирських посадах сприяла вирішенню завдань командування. Виніс на собі всю гіркоту поразок, перебування в еміграції, але вірив у кінцеву перемогу.

Мета роботи - висвітлення місця Української революції 1917 - 1921 рр. у пам'яттєвих практиках сучасної України. Заходи з нагоди відзначення сторіччя подій революції є на разі найбільш масштабними, які проводить влада. У цей період було видозмінено сформований попередніми очільниками держави комеморативний канон з відзначення Дня Соборності України і повернуто традицію особистого вшанування пам'яті учасників бою під Крутами Президентом України. Помітним є також наслідування меморіальних ініціатив В. Ющенка, проте після прийняття декомунізаційних законів змінилися умови реалізації пунктів указів Глави держави. Методологічну основу становить міждисциплінарний підхід, характерний для усіх досліджень "memory studies", в основі якого дискурс-аналіз, історико-порівняльний аналіз, принципи системності та логічності викладу. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вона є першим дослідженням політики пам'яті центральних і місцевих органів влади у 2014 - 2018 рр. щодо періоду Визвольних змагань 1917 - 1921 рр.