Мета дослідження - оприлюднити та проаналізувати досі невідомий фраімент спогадів польського дипломата про Великий голод в Україні 1932 - 1933 рр. Методологія полягає у застосуванні критичного аналізу до джерела, порівнянні його змісту з іншими доступними джерелами дипломатичного та розвідувального походження. Наукова новизна. Уперше опубліковано і проаналізовано невідомі раніше матеріали про Голодомор 1932 - 1933 рр. авторства провідного радянолога МЗС міжвоєнної Польщі. Висновки: про Голодомор 1932 - 1933 рр. написано багато. Проводяться нові дослідження. Аспект Великого голоду також неодноразово аналізувався на підставі дипломатичної й розвідувальної документації II Речіпосполитої. Утім, це не означає, що в польських архівах уже не можна віднайти невідомих матеріалів. І хоч більшість документів опубліковано, однак досі трапляються цікаві знахідки. Одна з таких - фрагмент спогадів дипломата, котрий, перебуваючи в Москві, не тільки чув про голод і читав про нього в рапортах польських консульських установ з України, але й, заступаючи керівника генерального консульства Польщі у Харкові, у серпні та вересні 1933 р. особисто зіткнувся з реаліями голоду. С. Забелло аналізує причини трагедії селянства, на основі розмов зі впливовим радянським журналістом К. Радеком намагається відповісти на питання, скільки людей померло, пише про акти канібалізму.

Мета роботи - висвітлення моделі контенту та структури бази знань універсального джерельного мережевого ресурсу "Цифровий архів Голодомору/Holodomor Digital Archives", створеного 2020 р. на основі його прототипів початку 2000-х рр. ("Електронний архів Голодомору" та ін.). Увагу приділено характеристиці структури архіву, особливостям його частково реалізованих документального й візуального сегментів. Методологія дослідження базується на загальнонаукових (насамперед аналізу, типологізації, конкретизації) та конкретно-історичних (у тому числі історико-хронологічному, періодизації, історико-системному, критики джерел) методах. Наукова новизна полягає у створенні загальної структури тематичного архіву, що передбачає консолідацію широкого масиву різновидових, багатоаспектних, значних за обсягом джерельних масивів (як текстових, так і візуальних) на основі архівних, музейних, бібліотечних колекцій, їх систематизацію та представлення на ресурсі. Виконання у 2020 р. пілотного проекту з виявлення і збирання цифрового масиву фотодокументів періоду Голодомору в музеях Київської обл. надало змогу опрацювати методику досліджень музейних колекцій для розширення відповідного верифікованого візуального ряду. Висновки: завдання "Цифрового архіву Голодомору" як універсального мережевого тематичного ресурсу - інтеграція всіх дотичних до проблеми джерел. Перспективними блоками, крім документального та візуального, є також корпуси повнотекстової бібліографії, наукової й художньої літератури, усноісторичних свідчень, аудіо-, відеозаписів, сканованих зображень архівних документів, розташованих поряд із метаграфованим текстом, із відповідними гіперпосиланнями на інші мережеві ресурси. Таким чином, за допомогою сучасних цифрових засобів організації даних дослідники одержують репрезентативну джерельну базу документів і матеріалів про період Голодомору в Україні.

Наведено документи щодо визнання Голодомору актом геноциду українського народу та вшанування пам'яті жертв Голодомору, прийняті парламентами та місцевими органами влади держав світу та міжнародними організаціями після 24 лютого 2022 р. Вміщено резолюції Європейського Парламенту, ПА Ради Європи та національних парламентів щодо скоєних Російською Федерацією воєнних злочинів, злочинів проти людства та злочинів геноциду під час повномасштабного вторгнення в Україну.

Представлено мемуари Лавра Нечипоренка, які розкривають події Голодомору-геноциду в Києві та селах сучасних Житомирської та Вінницької областей, а також долю людини в жорнах масових репресій у радянській Україні на початку 1930-х років. Описано автором картини свого ув'язнення за сфабрикованим звинуваченням та тотального охоплення Голодомором великого міста та сіл України. Використано слідчими сам рукопис, створений на межі 1960 - 1970 рр., який пройшов п'ятдесятилітній, драматичний шлях до нащадків, як доказ антирадянської діяльності проти відомого поета-шістдесятника, дисидента Івана Коваленка та "ув'язнено" в архіві КДБ більш ніж на тридцять років. Зазначено, що відтворений у мемуарах власний досвід свідка Голодомору-геноциду, безсумнівно, допоможе широкому колу читачів усвідомити трагічність тих подій, посприяє кращому розумінню та допоможе їх реконструювати.