Досліджено зміст і роль наукового доробку вчених-аграрників періоду нової економічної політики (1921 - 1929 рр.) у розбудові сільського господарства Української СРР. Докладно проаналізовано погляди таких відомих вітчизняних економістів-аграрників як П. Височанський, М. Гуревич, А. Дідусенко, В. Качинський, А. Лозовий, О. Макаровський, Т. Німчинов, І. Подольський та ін. Констатовано, що, незважаючи на дещо вузьку проблематику робіт згаданих вище вчених, їх історіографічна цінність визначається високим професіоналізмом і критичним підходом в оцінці процесів, що відбувалися у кредитній кооперації при радянській владі. Доведено, що у радянську добу система агрономічної допомоги селянству пройшла кілька етапів, які відрізнялися якісною своєрідністю та були пов'язані зі змінами соціально-економічної політики радянського уряду.