Розглянуто проблеми національного державотворення в посткомуністичній Україні. Описано феномен радянської імперії. Висвітлено складнощі переходу від тоталітарного до демократичного суспільства та шляхи їх подолання.

Рассмотрены проблемы национального развития государства в посткоммунистической Украине. Описан феномен советской империи. Освещены сложности перехода от тоталитарного к демократическому обществу и пути их преодоления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)634-5 + Ч620.3(4УКР)-36

Рубрики:

Історія

Історія ЗМІ

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)634-293 + Т3(4УКР)634-56

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено комплексний аналіз процесу становлення політичної системи в Україні наприкінці 1980-х - у першій половині 1990-х рр. Досліджено трансформації органів влади та управління в цей період, роль громадсько-політичних рухів у цьому процесі (Народного руху України та Української Гельсинської спілки) та процес структуризації партійної системи за принципом відношення до влади. Особливу увагу приділено проблемі становлення влади та опозиції. Простежено стпецифіку протистояння гілок влади в досліджуваний період.

Визначено суть і зміст феномену перебудови, запропоновано та обгрунтовано періодизацію трансформаційних процесів цієї доби. Досліджено основні аспекти розгортання національного відродження, проаналізовано етапи процесу становлення народної опозиції та зародження вітчизняної багатопартійності. Встановлено динаміку виборчих кампаній 1989 та 1990 рр. та їх наслідки. Проаналізовано динаміку та вектори суспільної думки на різних етапах трансформаційних змін. Розкрито основні аспекти процесу суверенізації України.

Комплексно проаналізовано трансформаційні процеси у православ'ї України. Значну увагу приділено питанням переходу компартійного керівництва наприкінці 1980 - початку 1990-х рр. до нової демократичної політики у релігійній сфері, відродження Української греко-католицької та Української автокефальної православної церков. Розглянуто процеси набуття незалежності структурами Російської Православної Церкви (УПЦ) в Україні, що мали місце на початку 1990-х р. та утворення Української православної церкви Київського патріархату. Висвітлено взаємовідносини між державою та Церквою, вплив Православних церков на політичне життя, стосунки між православними конфесіями, зростання релігійного населення та розширення мережі Православних церков, вплив православ'я на інші сфери культурного життя України. Досліджено проблему об'єднання Православних церков.

Здійснено комплексний аналіз суспільно-політичних, соціальних, гуманітарних і зовнішньополітичних проблем, спричинених Чорнобильською катастрофою, на розв'язанні яких були зосереджені влада та суспільство після 1991 р. На підставі широкої джерельної бази, зокрема вперше введених до наукового обігу документів і матеріалів, досліджено гуманітарні наслідки Чорнобиля, їх вплив на зміст і якість життя громадян України. Досліджено екологічну, медичну та морально-етичну складові цих наслідків. Проаналізовано політику держави у країні та за її межами. Соціально-економічні аспекти проблеми розглянуто у контексті юридичного та соціального статусу постраждалого населення. Висвітлено проблеми, що постали перед державою і колективом Чорнобильської АЕС, у зв'язку з виведенням її з експлуатації. Досліджено питання, взаємопов'язані з об'єктом "Укриття".

Висвітлено перебіг політичних подій в УРСР другої половини серпня 1991 р. та реакцію перших осіб республіки на дії путчистів. Стверджено, що провал спроби державного перевороту в СРСР вирішальним чином вплинув на усвідомлення українською партійно-радянською номенклатурою необхідності проголошення незалежності України. Дистанціювання від союзного центру, використання гасел национально-демократичного руху та досягнення компромісу з його поміркованою частиною дозволило прагматично налаштованій номенклатурі зберегти владні позиції в політичній системі України пострадянської доби.

На базі архівних матеріалів колишніх радянських спецслужб розкрито зміст підходів Комітету держбезпеки Української РСР до неформальних самодіяльних об'єднань в другій половині 1980-х років. Розглянуто форми та методи протидії силових структур становленню та функціонуванню громадських організацій національно-демократичного напрямку.

Проаналізовано чинники, які зумовили кризовий стан партійно-державної номенклатури УРСР на початку 1990-х рр. та особливості її функціонування в парламентській і парткомівській площинах. Увагу приділено мотивам, якими керувалися номенклатурні кадри, підтримуючи Декларацію про державний суверенітет та Акт проголошення незалежності України.

Вперше в українській науці здійснено комплексний аналіз номенклатури УРСР у 1985 - 1991 рр. Визначено республіканську специфіку реалізації кадрової політики, яка виявилася передусім у темпах оновленя номенклатури. На основі статистичної обробки даних про склад і змінюваність керівних кадрів реконструйовано динаміку кількісних і соціопрофесійних характеристик працівників номенклатури періоду перебудови. Доведено, що неформальні інститути та практики грали не менш важливу роль у механізмах функціонування номенклатурної системи, ніж офіційні норми. Розглянуто еволюцію взаємовідносин між громадськістю та партійно-державною верхівкою УРСР. Вперше проаналізовано проблеми номенклатурних пільг і привілеїв другої половини 1980-х - початку 1990-х рр. Узагальнено історію наукового осмислення проблеми та введено до обігу значний комплекс документальних джерел.

Проаналізовано еволюцію ставлення партійно-радянської номенклатури УРСР до курсу на "перебудову" та моделі її поведінки в умовах трансформації політичного й соціально-економічного життя в республіці. Виділено три етапи у цій еволюції, які різняться сприйняттям М. Горбачова як партійно-державного лідера, ставленням до політичної лінії парти, способами реагування на реформи та масштабами й темпами перетворень. З'ясовано, що специфічною рисою номенклатури УРСР було відносно тривале дотримання (створення ілюзії дотримання) партійної дисципліни, що забезпечувалося кадровою політикою В. Щербицького. Після його відставки серед відповідальних працівників відбулося стрімке розмежування на грунті протилежного ставлення до реформ та бачення майбутнього республіки, що зрештою визначило різні типи кар'єрного розвитку вихідців із номенклатурного середовища.

Розглянуто особливості участі національних меншин України у суспільно-політичних рухах наприкінці ХХ ст. та їх вплив на демократизацію суспільно-політичного життя країни.