Освещены экономико-правовые проблемы управления общественным производством, социально-экономическими системами, правового регулирования хозяйственной деятельности, теории и истории хозяйственного права, подготовки юристов для народного хозяйства, обеспечения адекватности правового регулирования экономическим реалиям. Описаны виды хозяйственного договора, раскрыты хозяйственно-правовые аспекты состязательных процессов. Предложена методика регламентации оценки результатов деятельности соревнующихся предприятий, проанализирован опыт эффективного коллективного сельскохозяйственного производства.

Визначено взаємозв'язки права і економіки, обгрунтовано необхідність оптимального поєднання засобів регулювання загальнодозвільних, диспозитивних методів, зокрема, рекомендацій та заохочень. Висвітлено місце галузей права у правовому регулюванні ринкових економічних відносин. Розглянуто проблеми трансформаційної методології вітчизняного законодавства.

Определены взаимосвязи права и экономики, обоснована необходимость оптимального сочетания средств регулирования общеразрешительных, диспозитивных методов, в частности, рекомендаций и поощрений. Освещено место отраслей права в правовом регулировании рыночных экономических отношений. Рассмотрены проблемы трансформационной методологии отечественного законодательства.

Розглянуто найбільш важливі питання економічної соціології, її специфіку, основні категорії та парадигми. На основі аналізу зарубіжної та вітчизняної літератури висвітлено історію економіко-соціологічної думки, сутність економіки як соціальної системи. Наведено характеристику економічних інститутів та їх змін, власності та її видів, ринку і ринкових відносин, споживання як колективної поведінки, економічної культури, господарських ідеологій, різновидів господарських систем.

Рассмотрены наиболее важные вопросы экономической социологии, ее специфика, основные категории и парадигмы. На базе широкого использования зарубежной и отечественной литературы проанализированы такие проблемы, как история экономико-социологической мысли, сущность экономики как социальной системы, экономические институты и их изменения, собственность и ее виды, рынок и рыночные отношения, потребление как коллективное поведение, экономическая культура, хозяйственные идеологии, разновидности хозяйственных систем.

Висвітлено сутність, основні категорії, об'єкт і предмет економічної соціології. Розкрито напрями соціологічного аналізу економічної поведінки в працях учених XIX - XX ст. Проаналізовано економічні аспекти соціальної поведінки, а також соціальні аспекти економічної поведінки в суспільстві. Розглянуто власність як регулятор соціально-економічної поведінки людини. Увагу приділено ролі культури та влади в суспільно-економічному розвитку суспільства й економічній діяльності людини.

Освещены сущность, основные категории, объект и предмет экономической социологии. Раскрыты направления социологического анализа экономического поведения в трудах ученых XIX - XX вв. Проанализированы экономические аспекты социального поведения, а также социальные аспекты економического поведения в обществе. Рассмотрена собственность как регулятор социально-экономического поведения людей. Уделено внимание роли культуры и власти в общественно-экономическом развитии общества и экономической деятельности человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.1:Ув + У.в2

Рубрики:

Економіка та інші науки

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано питання щодо взаємодії релігії й економіки. На основі історико-філософського та порівняльного методів досліджено їх взаємодії та виокремлено фундаментальні релігієзнавчі проблеми, що пов'язані із розумінням господарчої діяльності людини. Означені проблеми стосуються сучасних моделей інтерпретації співвідношення релігії й економіки в філософському та соціокультурному аспектах. Висвітлено особливості інтерпретацій "релігійної економіки" в контексті розуміння цінностей як християнської, так й інших релігій. Розкрито специфіку взаємодії релігії й економіки в історичному русі людства. Зазначено, що господарська діяльність людини - це її потреби, інтереси, система її духовно-ціннісних орієнтацій. Не існує та не може існувати "чиста" економіка, тому що вона функціонує в контексті смислового змісту певної доби. Людина у своїй господарській діяльності перетворює природу завдяки освоєнню, засвоєнню та використанню соціального, економічного, релігійного досвіду минулих і теперішніх генерацій, що висвітлюється у загальнозначущих стереотипах поведінки і думки. Проаналізовано концептуальні положення, які становлять суть національно-культурної ідентичності, визначено роль релігійної культури в підприємницькій діяльності, бізнесі. Розкрито головні особливості взаємодії релігії й економіки в сучасному соціокультурному просторі України, де бізнес і підприємницька діяльність починають орієнтуватися на ціннісно-релігійні виміри людського буття.

У суспільстві завжди живуть установки світоглядного характеру. У світогляді людей ми знаходимо культурні особливості різних народів, що, своєю чергою, має відношення до розвитку матеріальної історії, а також виникнення та організації тих чи інших способів суспільного виробництва. Переконання, у яких виражений основний сенс життєвих цінностей, впливають на громадську організацію господарської діяльності людини. Культурні засади формують поведінку людей у суспільстві, а тому завжди несуть моральні норми, тобто моральні підстави, що становлять здійснення моральних принципів у конкретних формах поведінки людей. Моральні принципи не обмежується сферою індивідуальної свідомості, вони пронизують суспільство й організують суспільне життя. Якщо звернутися до ролі етичних засад господарської діяльності суспільства, то ми дійдемо ведення цієї діяльності, пов'язану з культурними традиціями, світоглядними установками, взагалі зі світом мотивацій та цінностей. Моральність - це Альфа та Омега суспільно корисної економіки. Моральність визначає світогляд. Світогляд, своєю чергою, формує концепцію суспільства, у якій кристалізується культура та її складова - правова культура, зокрема економічна. Свої надії в економічному житті християни поклали на застосування моральних засад, сформувавши принципи моральної економіки. Християнський ідеал народного господарства грунтується на справедливості. Християни оцінюють господарські відносини за критерієм служіння людям. Тому економіка сприймається як явище духовного життя, як духовна творчість, що дають місце свободі особистості. Тут необхідне осмислення ідей, завдань, цінностей та традицій економічної діяльності з погляду християнства.

Зростаючий запит українського соціуму на "перезавантаження" держави актуалізує переосмислення джерел і змісту теорії соціальної держави для наукового обгрунтування повоєнного відновлення, трансформації економіки та соціогуманітарного простору України. Мета статті - розкриття генези теоретичного концепту соціальної держави та його економічна інтерпретація на основі оцінки та узагальнення надбань суспільно-економічної думки в цій царині. Хронологічні межі охоплюють період від зародження ідей соціально-орієнтованої держави (XV - XVI ст.) до завершення формування цілісної теорії у другій половині ХХ ст. Використано методи герменевтики, порівняльного аналізу та структурно-логічного синтезу. Зародження ідеї соціально-орієнтованої держави відбулося в добу пізнього середньовіччя. Соціальна справедливість і економічна ефективність верховної влади визначалися спроможністю забезпечення суспільного блага. Дж. Локк обгрунтував поняття приватної власності як необхідної передумови громадянського суспільства і договірну інтерпретацію повноважень державної влади. У XVIII ст. утвердилася ідея будівництва держави, яка регулює суспільне життя. Ф. Прокопович визначив принцип суспільного блага як основу створення "регулярної держави". Влада володаря має обмежуватися законом і спрямовуватися на забезпечення просвіти, безпеки та добробуту народу. Л. фон Штейн поєднав правове регулювання та соціальну спрямованість через термін "соціальна держава". Представники соціального напряму в економічній теорії конкретизували механізми регулювання соціальних і економічних відносин. На межі ХIХ - ХХ ст. сформувався погляд на державу як корпоративний союз. У ХХ ст. набула популярності теорія мінімальної держави як протилежність етатизму. Водночас реалізація концепцій соціальної держави та соціально-орієнтованої ринкової економіки на засадах неолібералізму стала основою успішної повоєнної відбудови Німеччини, відродження Західної Європи та розвитку європейської економічної інтеграції. Синтезоване поняття соціальної держави є результатом тривалого процесу розвитку суспільної думки щодо трактування єдності держави, права та економіки. Правова держава є інституційним підгрунтям і обов'язковою передумовою побудови соціальної держави. Економічною основою соціальної держави є соціально орієнтоване ринкове господарство. Саме цей напрям є привабливим для України при виборі вектора й визначенні основних рис майбутньої інституційної моделі економіки.