На підставі вивчення специфічних форм діалектичного методу дослідження в економічній теорії та збагачення елементів даного методу вперше в економічній літературі розкрито структуру економічних технологій. Наведено оригінальну класифікацію законів економічної системи та її підсистем, передусім економічної власності. Обгрунтовано найефективнішу соціально-економічну модель розвитку України та людства у наступному тисячолітті з урахуванням соціалізації та принципів християнської економіки. Досліджено нову парадигму економічної теорії.

На підставі вивчення концептуально-методологічної основи сучасної філософії науки й еволюційної епістемології розкрито місце наукової парадигми інституціоналізму у структурі історичного розвитку економіко-теоретичного знання. Досліджено історичний процес становлення та розвитку, структурно-методологічну цілісність і розгалуження інституційної теорії. Проведено комплексний аналіз методологічної спорідненості та диференціації основних конкуруючих і взаємодоповнюючих дослідних програм інституційної економічної теорії - традиційного та нового інституціоналізму. Вивчено структуру та динаміку предметної галузі інституційного аналізу, його категоріального апарату й аналітично-дослідного інструментарію. Вперше системно розкрито генезис інституційної наукової традиції в українській економічній думці кінця XIX - початку XX ст. На підставі методології аналізу історичного інституційного розвитку визначено роль національної ментальності у здійсненні інституційних змін.

На основании изучения концептуально-методогической основы современной философии науки и эволюционной эпистемологии раскрыто место научной парадигмы институционализма в структуре исторического развития экономико-теоретического знания. Исследован исторический процесс становления и развития, структурно-методологическая целостность и разветвление институциональной теории. Проведен комплексный анализ методологической схожести и дифференциации основных конкурирующих и взаимодополняющих исследовательских программ институциональной экономической теории - традиционного и нового институционализма. Изучены структура и динамика предметной отрасли институционального анализа, его категориального аппарата и аналитично-исследовательского инструментария. Впервые системно раскрыт генезис институциональной научной традиции в украинской экономической мысли конца XIX - начала XX ст. На основании методологии анализа исторического институционального развития определена роль национальной ментальности в осуществлении институциональных измений.

Висвітлено історію розвитку та теоретичні засади філософії економіки як новітнього напряму соціальної філософії. Проведено соціально-феноменологічний аналіз поняття "економічна свідомість". Розкрито сутніть філософії бізнесу та філософії господарства як різних парадигм філософсько-економічного знання. Проаналізовано особливості економічної ментальності українців, визначено її соціально-креативний потенціал. Розглянуто освітньо-аксіологічний контекст економічної ідеології. Визначено пріоритетні напрямки розвитку та перспективи застосування філософсько-економічного знання в українському суспільстві.

Освещена история развития и теоретические основы философии экономики как новейшего направления социальной философии. Проведен социально-феноменологический анализ понятия "экономическое сознание". Раскрыта сущность философии бизнеса и философии хозяйства как различных парадигм философско-экономического знания. Проанализированы особенности экономической ментальности украинцев, определен ее социально-креативный потенциал. Рассмотрен образовательно-аксиологический контекст экономической идеологии. Определены приоритетные направления развития и перспективы применения философско-экономического знания в украинском обществе.

Подано методологічне обгрунтування економічної науки з точки зору класичної, некласичної та постнекласичної парадигм. Зазначено, що кожна з них розкриває своє бачення економічної реальності, що призводить до виникнення та розвитку відповідниого типу економічних теорій. Разом з тим, економічна теорія не існує сама по собі, а корелюється з соціокультурними та цивілізаційними факторами. Актуальним є розгляд взаємозв'язку економічної теорії та економічної методології в контексті сучасної періодизації цивілізаційного процесу, відповідно до етапів розвитку науки. На думку автора, запропоноване ним бачення економічної методології та методологічної рефлексії розширить предметне поле економічної науки, відкриє можливості побачити економіко-теоретичне знання з позицій сучасних стратегій мислення та континууму культурно-духовного буття.

Висвітлено систему основ економіки як науки, її методологічні та теоретичні особливості, сутність і механізм функціонування економічної системи в цілому та її окремих елементів. Увагу приділено товарному виробництву, ринку, попиту і пропозиції, конкуренції, витратам і прибутку, доходу, валовому внутрішньому продукту, зайнятості та безробіттю, кредиту, інфляції, міжнародній валютній системі, питанням глобалізації.

Розглянуто сутність та типи економічного мислення. Визначено роль економічної науки у формуванні професійних компетентностей економіста. Висвітлено економіку як об'єкт наукового дослідження. Розкрито принципи, категорії та закони економічної науки. Наведено методи економічного аналізу та їх класифікацію. Визначено критерії та показники розвитку економіки, показано їх інтернаціональний характер. Увагу приділено економічним потребам та економічним інтересам. Розглянуто сутність економічної системи та економічної діяльності. Надано поняття товару, подано його характеристики. Досліджено сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми. Розкрито питання регулювання підприємницької діяльності. Розглянуто зміст категорії "капітал" і його еволюцію. Описано типи та сучасні види капіталу. Увагу приділено ринковій системі та її структурі. Розглянуто суспільні відтворення, його типи та показники. Систематизовано знання про доходи населення, податки та державний бюджет.

Визначено межі наукового економічного знання, зміст осягнення й універсумного знання, сформульовано пролегомени до екуніки й елементи концепції цілісної істини.

З позицій логіки пізнавального процесу віртуальне в економіці оцінено як не пізнану й інституційно не ідентифіковану реальність, відображення суперечностей між тим, що існує, і тим, що утверджується, між економічною наукою і практикою. Виявлено чинники, які визначають мультиплікацію віртуального в сучасному економічному процесі.

Розглянуто методологічні проблеми соціально-економічних наук за умов неолібералізму, який сприяє їх догматизації та міфологізації. Аналіз суті "еономікс" як основи трансформації великої кількості сучасних економік свідчить про необхідність зміни нинішньої моделі економічного розвитку.

Розглянуто проблеми застосування економічної теорії в розробленні економічної стратегії держави. Ефективність застосування пов'язано з синтетичним використанням надбань різних її напрямів і шкіл і врахуванням національної специфіки. За такого методологічного підходу формування економічної стратегії передбачає вибір не лише напрямів стимулювання реального сектора і пріоритетності певних його галузей, а і моделі соціального розвитку.

Розглянуто проблеми еконофізики як новітнього перспективного напряму економічної теорії, головним постулатом якої є розгляд економічних структур як нерівноважних динамічних самоорганізуючих систем, що описуються термодинамічними методами.

Досліджено зміст взаємного зв'язку сучасної доктрини економіки ринкового типу й основних догматів Ісламу. Здійснено оцінку динаміки і генезису основних економічних дефініцій (торгівля, багатство, податки, процент, прибуток, гроші тощо) в контексті ісламського віровчення. Проведено низку змістовних порівнянь цих економічних категорій.

Розглянуто наукові підходи до визначення і типології довіри. Зроблено спробу дослідити розвиток феномена довіри у різні історичні періоди і його відображення у творах мислителів відповідних епох. Показано відмінність підходу економічної науки до розуміння феномена довіри від соціологічного.

Індекс рубрикатора НБУВ: У01 в

Рубрики:

Теоретична економіка. Основи економічної теорії. Політекономія. Економікс

Шифр НБУВ: Ж24845 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены история экономических теорий, некоторые недостатки современных экономических теорий и пути дальнейшего развития теории трудовой стоимости.

Рассмотрена проблема по созданию новой экономики, отвечающей развитию информационно-интеллектуального общества. Освещены тенденции развития экономических систем, факторы, определяющие появление новой экономики, и существенные отличия новой экономики от существующей. Функционирование экономической системы рассмотрено в аспекте следующих базисов: функционально-ресурсного, организационно-управленческого, производственно-финансового, спроса и предложения, информационно-коммуникационного и интеллектуального.

Рассмотрена проблема философии экономики как новой дисциплины, проанализирована ее актуальность и необходимость включенности в круг общественных наук.

Розкрито основні питання мікро-, макроекономіки та економетрії. Висвітлено актуальні проблеми управління економічними процесами. Показано роль людського капіталу в економіці постіндустріального суспільства. Охарактеризовано концептуальні засади економічної поведінки фірми. Розглянуто теоретико-ігрові моделі олігополістичної конкуренції та двосторонньої монополії. Увагу приділено питанням фіскальної та кредитно-грошової політики, макроекономічної статики і динаміки. Описано моделі динаміки інфляції та безробіття. Розкрито економічні причини автокорельованості випадкових помилок. Охарактеризовано економетричні моделі інтегрованого типу.

Проаналізовано світоглядні засади сучасної економічної теорії. Розглянуто методологію дослідження взаємозв'язку між економічним розвитком і екологічною сталістю економічних систем. Обгрунтовано необхідність і можливість поєднання наукового і релігійного підходів за формування нової світоглядної основи економічної науки і використання системно-синергетичної методології наукового пізнання як інструменту побудови економічної теорії на світоглядних засадах сталого розвитку.

Цель работы - развитие концептуальных и теоретических основ научного метода экономической теории, а также анализ его содержательных характеристик и функциональных особенностей. Для выяснения сущности научного метода проанализированы и обобщены основные подходы к его определению, а также выделены его основные атрибуты. Выявлено, что отказ современной экономической теории от использования диалектического метода во многом ограничивает ее методологический потенциал. Обоснована ограниченность диалектического подхода в отдельных случаях в части выявления противоречий, а также несоизмеримости или несопоставимости двух выделенных противоположностей. Предложено развитие диалектического подхода в направлении расширения количества оснований, что выражается в отказе от бинарного анализа и синтеза в пользу тернарного и т. д. Так диалектический метод трансформируется в метод триалектики. Использование триалектического подхода дает возможность рассматривать любой объект в виде триединого синтеза его составляющих, а его развитие не как разрешение двух противоречий, а как более сложный синтез трех начал. Перспектива дальнейших научных исследований в данном направлении состоит в развитии методологии применения метода триалектики к анализу социально-экономических проблем современного общества, что позволит более плодотворно использовать резервы междисциплинарных исследований, создаст теоретическую основу для полиметодологического синтеза направлений современной экономической науки.