Індекс рубрикатора НБУВ: У010.295.7 я73-5

Рубрики:

Фінанси.Теорія фінансів

Шифр НБУВ: ВА871889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито об'єктивні передумови виникнення та функціонування, роль і значення фінансів і фінансової системи. Висвітлено цілісне бачення історії становлення фінансової науки, знань про зміну форм господарського розвитку в історичній послідовності, напрямів цих змін. Показано зв'язок сучасних господарських форм та їхніх історичних аналогів, фінансової політики з господарським досвідом попередніх поколінь. Аргументовано необхідність вивчення історичного надбання фінансової науки з урахуванням національних особливостей. Подано інформацію про періоди еволюції фінансової системи на теренах України.

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.295.7 я73

Рубрики:

Фінанси.Теорія фінансів

Шифр НБУВ: ВА870821 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.295.7 я73

Рубрики:

Фінанси.Теорія фінансів

Шифр НБУВ: ВА872328 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено сутнісні риси, глибинні причини та основні форми прояву інфляції як багатофакторного явища, яке неминуче супроводжує економічний розвиток практично всіх країн світу. Показано, що джерела та наслідки інфляції мають не тільки грошову природу, а коріняться глибоко у структурних проблемах і впливають безпосередньо чи опосередковано на сукупність суспільних відносин. Зазначено, що природа інфляції коріниться в соціальному конфлікті щодо розподілу суспільного продукту між різними соціальними групами суспільства. Підтверджено, що сама по собі інфляція складна та неоднорідна за своїми причинами походження, загальними рисами інфляційного процесу, механізмом дії та наслідками. Стверджується, що інфляція - це грошовий феномен, оскільки вона породжується надлишком грошової маси в обігу. Проте слід зазначити, що негрошові чинники також можуть бути причиною інфляції. Незалежно від того, в якій сфері зароджується інфляція - монетарній чи немонетарній - грошові та негрошові чинники виявляються взаємозалежними, оскільки взаємодіють у відтворювальному процесі. Підкреслено, що однією з рушійних сил інфляційного механізму є нерівномірність підвищення цін, у результаті чого частина економічних суб'єктів виявляються зацікавленими в існуванні інфляції. Встановлено, що на інфляційний процес значною мірою впливає і характер національної економіки та ринку. Панування монополістичних структур економіки, переважна частка недосконалої конкуренції на ринках є сприятливим середовищем, у якому досить легко підхоплюються та посилюються інфляційні тенденції. Виявлено, що інфляційні процеси національної економіки можуть також виникати внаслідок міжнародного обміну, через ціновий механізм зовнішньої торгівлі, коли зростання ціни на імпортні ресурси створює імпульс інфляційним витратам усередині країни.

Розглянуто складові, принципи побудови й етапи становлення бюджетної та податкової систем України. Досліджено державні цільові фонди, форми та основи функціонування фінансів підприємств та домогосподарств. Проаналізовано природу та структуру фінансового ринку. Висвітлено закономірності й особливості розвитку світової фінансової системи. Охарактеризовано системні закономірності в процесі розвитку сучасної фінансової системи для вирішення теоретичних та практичних завдань в рамках глобального економічного середовища. Обгрунтовано закономірності впливу на фінансову систему політичних та соціальних факторів, що визначають сучасні закономірності розвитку фінансової системи держави. Висвітлено теоретико-методологічні підходи до дослідження еволюції системи фінансових відносин і основні етапи розвитку фінансової науки в контексті трансформації фінансової системи держави. Досліджено економічну роль бюджетної системи і розкрито суть основних функцій державного бюджету. Водночас розглянуто поняття бюджетного устрою і бюджетної системи України, визначено її складові та принципи побудови, проаналізовано організаційні засади бюджетного процесу і механізм міжбюджетних відносин та досліджено економічну сутність, причини й види дефіциту бюджету, джерела його фінансування, їхні переваги та недоліки. Проаналізовано сутність, призначення і роль податків в економічному та соціальному розвитку суспільства і наведено класифікації податків та способи їхнього розрахунку і сплати.

Представлено матеріали, що допоможуть опанувати студентами навчальну дисципліну поступово по сегментах (модулях), а оцінку здобутих ними знань і вмінь буде сформовано на основі всіх результатів, досягнутих у процесі їх навчання. Подано лекційні матеріали, тести, практичні завдання (кейси), завдання для самостійної роботи, приклади розв'язаних задач, передбачено контроль знань: поточний, модульний та підсумковий. Розкрито розуміння сутності актуальних проблем фінансів і економіки в національному зрізі та глобальній системі координат, що має надзвичайно велике значення, адже це в перспективі може стати базисом їх якісного практичного вирішення.

Розглянуто надзвичайно важливу у сучасних умовах проблематику поведінкових фінансів як особливу частину фінансової науки і практики. Зазначено, що вивчення та розуміння закономірностей поведінкових упереджень при прийнятті фінансових рішень суб'єктами приватних і публічних фінансів на сучасному етапі необхідні не тільки фінансистам-практикам, але і вітчизняним студентам фінансового профілю при їх професійній підготовці в системі вищої школи України. Увагу приділено системному, комплексному та всебічному вивченню теорії та практики поведінкових фінансів.

Обґрунтовано теоретико-методологічні засади та практичні механізми й інструменти формування сталих фінансів як складової системи сталого господарювання. Подано історико-праксеологічний нарис становлення світової системи сталих фінансів. Охарактеризовано відповідальне інвестування, сталий банкінг, стале страхування та сталі фондові ринки. Показано роль сталих фінансів у забезпеченні гомеостазу господарської системи. Охарактеризовано фінансові механізми сталого господарювання. Розкрито роль полісуб’єктних управлінських підходів форсайт-проєктування та механізмів сек’юритизації у сталому фінансуванні просторового розвитку. Ідентифіковано можливості організації сталого фінансового простору в Україні. Окреслено інституціональні аспекти становлення сталої фінансової системи. Сформульовано базові засади та алгоритм організації системи сталих фінансів в державі. Запропоновано практичні рекомендації з формування системи сталих фінансів для органів публічного управління економікою. Розкрито фінансові аспектами забезпечення сталого розвитку.

Акцентовано увагу на суті та функціях фінансів, грошей, грошового обороту і грошових потоків. Описано аспекти грошового ринку, грошових систем, кредиту, інфляції та грошових реформ. Увагу приділено характеристиці фінансової системи, валютних відносин та валютних систем, кількісної теорії грошей і сучасного монетаризму. Окреслено особливості кредитних систем, роль центрального та комерційних банків й спеціалізованих фінансово-кредитних установ. Розглянуто структуру бюджетної системи України, бюджетний устрій та принципи побудови бюджетної системи України. Зазначено, що податки є основним джерелом доходів бюджету. Розкрито причини виникнення бюджетного дефіциту і з'ясовано джерела фінансування.

Виявлено зміну фінансової поведінки домогосподарств і проведено її аналіз внаслідок застосування інноваційно-інформаційних технологій фінансовими установами. Розглянуто провідні інноваційні технології у фінансовій сфері, окреслено напрями їх застосування з позиції домогосподарств. Виявлено й охарактеризовано переваги, нові та (або) додаткові можливості, які з'являються у домогосподарств від використання фінансовими установами інноваційно-інформаційних технологій. Доведено, що для досягнення успіху на фінансовому ринку фінансові установи повинні швидко адаптуватися до змін у потребах споживачів та оперативно відповідати на клієнтські запити та побажання. Досліджено, що фінансовий ринок сьогодні стає більш сегментованим, його учасниками стають нові групи клієнтів, які донедавна не були пріоритетними для фінансових установ - домогосподарства з низьким рівнем доходу, молодь і підлітки, люди пенсійного віку. Доведено, що в умовах активізації та поширення фінансових технологій, домогосподарства отримують не тільки можливість долучитися до нових, розроблених для них, фінансових продуктів, послуг та інструментів, а і до нових методів, підходів, форм їх обслуговування, комунікації, взаємодії, що приводять до позитивних наслідків (стратегічного соціально-економічного ефекту). Обгрунтовано залежність успішності запровадження інноваційно-інформаційних технологій від готовності клієнтів користуватися ними завдяки володінню необхідними знаннями, вміннями, навичками, а також здатність їх компетентно й успішно застосовувати. З урахуванням факторів, які сприяють і стримують використання інноваційних технологій домогосподарствами, та таких, що впливають на їх застосування фінансовими установами, виокремлено й окреслено основні трансформації фінансової поведінки домогосподарств.

Висвітлено найбільш важливі напрямки фінансових розрахунків. Основні принципи розрахунків проілюстровано за допомоги модельних прикладів із детальними розв'язками. Особливу увагу приділено термінологічній коректності фінансових обчислень. Подано інформацію про форми процентної ставки, показники вимірювання ставок і норм процента, складові теорії змінності вартості грошей у часі. Охарактеризовано українську практику простого нарахування з дробовою кількістю періодів нарахування процентів.

Відображено теоретичні підходи до формування методології наукових досліджень у фінансах. Основну увагу зосереджено на висвітленні питань щодо організації, проведення та узагальнення результатів наукового дослідження. Досліджено наукові засади еволюції теорії фінансів банківської справи та страхування. Охарактеризовано організацію процесу наукового дослідження. Відстежено процес формування наукового стилю при відображенні результатів дослідження. Висвітлено критерії відбору наукової інформації. Досліджено орієнтири розвитку наукової діяльності в Україні та у загальноєвропейському вимирі. Визначено роль та значення методології у процесі наукового дослідження. Висвітлено морально-етичні та психологічні засади наукової діяльності. Наведено ключові правила етичної поведінки під час здійснення наукових досліджень.

Розглянуто зміст категоріального апарату фінансів, грошей та кредиту. Висвітлено принципи функціонування і розвитку грошового та валютного ринку. Досліджено структуру сучасного кредитного ринку та розкрито зміст грошово-кредитної політики. З’ясовано особливості функціонування банків та парабанківських фінансових посередників. Охарактеризовано структуру й основні елементи фінансової системи України. Велику увагу приділено податковій та бюджетній підсистемам вітчизняної фінансової системи. Особливу увагу приділено характеристиці фінансових відносин на всіх рівнях господарювання. Проаналізовано нормативно-правову базу регулювання організації фінансових відносин у сучасних умовах.

Показано, що, попри чинний мандат щодо проведення монетарної політики, кінцевою метою останньої (принаймні для центробанків розвинених країн) є контроль над трьома основними макроекономічними показниками: зростанням, зайнятістю та інфляцією. Однак пріоритети реалізації кінцевої мети можуть наштовхнутися на недосконалість макроекономічних моделей та правил монетарної політики, тож одночасно контролювати усі три макропоказники не видасться можливим. Запропоновано новий інструмент для оптимізації макропоказників та стабілізації циклічної економічної динаміки при здійснення монетарної політики - сукупна кумулятивна недосконалість ринків, тобто відхилення індексу поточних ринкових цін від його "природного" рівня, який є предметом нашого розрахунку. Ця величина є рушійною силою макроекономічної динаміки в запропонованій СМІ-моделі економічних циклів. Обгрунтовано основні конкурентні переваги цього інструменту монетарної політики порівняно з типовими моделями макроекономічної динаміки та правилами монетарної політики (Саймонса, Фрідмена, Тейлора). Зокрема, запропонований показник є справедливим для будь-якої комбінації ринкових умов, для будь-якої економіки та будь-якого моменту реального часу. Він може використовуватись одночасно як: таргет монетарної політики, "просте правило" для повсякденної корекції монетарної політики, функція реакції (reaction function) для оцінки зворотного зв'язку між діями регулятора та впливом цих дій на поточну економічну ситуацію; інструмент для стабілізації циклічної економічної динаміки; інструмент для прогнозування календарного часу настання (закінчення) рецесій та часу зміни макроекономічних трендів. Якщо за допомогою державного регулювання утримувати величину сукупної кумулятивної недосконалості ринків у заданому оптимальному інтервалі (тобто таргетувати лише один показник), використовуючи весь можливий інструментарій як монетарної, так і, за необхідності, інших видів політики (а не тільки облікову ставку або грошову масу), з'являється можливість оптимізувати всі три основні макроекономічні показники. Оптимальність цих показників означає максимізацію темпів економічного зростання та зайнятості за бажаного рівня інфляції для поточної комбінації ринкових умов та для кожного моменту календарного часу, що також сприятиме стабілізаційному впливу на циклічну економічну динаміку. При цьому кожен із трьох макропоказників окремо не таргетується, тобто точно визначити оптимальне значення для кожного з них кількісно неможливо, оскільки їх оптимальні значення постійно змінюються в часі разом із перманентною зміною поточної комбінації ринкових умов.

Over the last few years, virtual assets have become more widespread in the market, which has manifested itself both in the growth of transactions with them and in the rapid growth of the capitalization of the cryptocurrency market. The international community and individual governments have introduced regulations for the virtual asset market, but the degree of transparency remains low. This poses risks of using virtual assets as a tool for various schemes of money laundering or terrorist financing. The purpose of the article is to identify potential vulnerabilities of virtual currencies to the impact of shadow cash flows, as well as to assess existing approaches to regulating their circulation and prevent the use of these assets for money laundering purposes. The article highlights the standards developed in world practice for determining the legal status of virtual currencies and their state regulation, assesses the process of introducing regulation of the circulation of virtual assets in Ukraine. Imperfect regulation and insufficient experience in market monitoring lead to the vulnerability of virtual assets to their use in the movement of illicit cash flows, in particular in the schemes of money laundering. The authors identified some other vulnerabilities in virtual currencies, including the possibility of their use for financial fraud, tax evasion, instability of virtual currencies, limited control over their circulation, as well as the low level of protection of the rights of market participants. Overcoming these vulnerabilities requires a combination of public and private sector efforts, which should be aimed at creating safeguards for criminal capital to enter the virtual asset market, as well as to ensure market transparency and protect the interests of participants from potential losses and possible fraud. The virtual asset market is an innovative and promising segment of the financial market, so we consider the important task of its effective regulation to stimulate legal transactions and clearly separate them from illegal transactions.

Показано модифікацію монетарної політики та модифікацію її взаємодії з фіскальною політикою у відповідь на виклики глобальної фінансової кризи та коронакризи, а також розкрито потенційні корекції макроекономічної політики у відповідь на довгострокові структурні зміни у глобальній економіці. Специфіка глобальної фінансово-економічної кризи, винуватцями якої стали саме фінансові посередники, та переконання у більшій ефективності ринків, аніж держави, зумовили домінування монетарних інструментів у боротьбі з цією кризою. Втім, виключно монетарне стимулювання не вирішує структурні проблеми і, діючи з дуже низьким ступенем адресності, але у величезних масштабах, призводить до накопичення боргів і фінансових криз. Коронакриза змусила вдатися до бюджетного стимулювання з метою забезпечення адресності стимулів і стала поштовхом для обговорення можливостей більш ефективного використання потенціалу фіскальної політики з метою підвищення потенційного ввп і зниження нерівності. Розкрито такі потенційні довгострокові корекції макроекономічної політики: збільшення акценту на підтримці інтересів найманих працівників; збільшення інклюзивності монетарної і фіскальної політики; зростання ролі фіскальної політики як інструменту макроекономічної стабілізації; перегляд теорії взаємодії монетарної і фіскальної політики; перегляд превентивного підходу до антиінфляційної політики, який передбачає реакцію монетарної політики на відхилення прогнозу інфляції від цільового орієнтиру, і поява альтернатив: реакція на фактичне досягнення і збереження протягом певного часу цільового рівня інфляції та компенсація попередніх відхилень від інфляційного таргету; модифікація оптимальної антиінфляційної політики у відповідь на інфляцію попиту й інфляцію пропозиції; корекція монетарної політики провідних економік у відповідь на зростання інфляції унаслідок вичерпання тривалих глобальних дезінфляційних чинників, що діяли з 1980-х; більш активне монетарне і фіскальне стимулювання в економіках з ринками, що формуються.

Визначено, що інститут фінансового контролю має чітко окреслені межі застосування в суспільстві, сфера його прямого застосування - це формування, розподіл та використання публічних фінансів. Показано, що інститут контролю має бінарну природу, врахування якої дає змогу розрізнити його формальний та неформальний зміст і знаходити шляхи підвищення ефективності його використання. Неформальний зміст інституту контролю пов'язаний з фінансовою мораллю суспільства та його членів, а формальний - з компетенцією, або практичною діяльність агентів інституту контрою як його структурних елементів на користь суспільству у вигляді фінансової вигоди. Доведено, що суспільна корисність інституту контролю визначається фінансовою та інституційною вигодою від його функціонування. На підставі проведених розрахунків показано, що інститут контролю перебуває у стані дисфункції. Запропоновано шляхи подолання встановленої дисфункції - надання інституту контролю повноважень із запобігання скоєння фінансових порушень та відшкодування збитків у повному обсязі.

Поява криптовалют відновила дискусії про перспективи монетарного порядку та роль центральних банків у ньому. В конкуренції між грошовими формами зростає роль функціональності, а сам платіжний простір може виявитись фрагментованим з подальшим зниженням ефективності монетарної політики. Цифрова валюта центробанків (CBDC) розглядається монетарними органами як спосіб відповісти на технологічні виклики та заповнити провал ринку, пов'язаний з окремими імперфекціями цифрових валют приватної емісії. Успіх тієї чи іншої грошової форми залежить від довіри як прояву колективного досвіду. Поставлено питання про те, чи мають центробанки перевагу над цифровими валютами приватної емісії з міркувань довіри в умовах, коли вірогідно зміни вікової структури населення мають значення для поширення фінтеху. На основі емпіричного аналізу виявлено, що економічні агенти не ототожнюють цифрові валюти центробанків і приватної емісії. Інфляційний досвід спонукає до більшої довіри щодо останніх, тоді як рівень незалежності центробанків та цінова стабільність не є факторами кращої довіри до CBDC. Інституціональні характеристики країн також не вказують на те, що успішні центробанки можуть скористатися "парасолькою" довіри до власних цифрових валют, а фактори технологічної просунутості не виявляють явної значимості. Соціальний капітал краще працює на користь довіри до цифрових валют приватної емісії. При цьому вікова структура населення є сильним фактором, завдяки якому у суспільствах з більшою часткою молодих цифрові валюти (чи то централізовані, чи то приватної емісії) користуються більшою довірою. Зроблено висновки, що в ситуації, коли довіра до цифрових грошей не спирається на інституційні фактори, які історично перебували в основі забезпечення стабільності монетарного порядку, створюються передумови для підвищення його вразливості. В умовах зростаючої ролі вікової структури як фактора довіри до цифрової форми грошей якість соціальних взаємодій ставатиме принципово важливою інституційною передумовою стабільності монетарного порядку.

Досліджено теоретико-ймовірнісні поняття щодо соціально-економічних процесів в умовах невизначеності та неповторюваності. Запропоновано інтерпретацію, висновки, прийняття управлінських рішень відносно результатів аналізу таких процесів на основі фінансового моделювання - із залученням характеристик спеціалізованих фінансових ринків опціонів та бінарних опціонів. Проаналізовано окремі кейси за даними таких ринків з обчисленням показників ймовірності та ризику.