Висвітлено питання теоретичного обгрунтування та розробки методичного забезпечення формування механізму управління інтегрованими структурами бізнесу, заснованого на використанні збалансованої системи показників. Розглянуто особливості застосування стратегічних систем вимірювання суб'єктами господарювання в контексті розширеного розуміння змісту поняття "інтегрована структура бізнесу". Запропоновано референтну модель упровадження збалансованої системи показників. Доведено необхідність орієнтації стратегічних імперативів діяльності інтегрованої структури на зростання її капіталізації та ринкової вартості.

Освещены вопросы теоретического обоснования и разработки методического обеспечения формирования механизма управления интегрированными структурами бизнеса, основанного на применении сбалансированной системы показателей. Рассмотрены особенности использования стратегических систем измерения субъектами хозяйствования в контексте расширенного понимания содержания понятия "интегрированная структура бизнеса". Предложена референтная модель внедрения сбалансированной системы показателей. Доказана необходимость ориентации стратегических императивов деятельности интегрированной структуры на возрастание ее капитализации и рыночной стоимости.

Висвітлено основні поняття, класифікації та показники системи національних рахунків. Розкрито принципи їх побудови й аналізу на макрорівні. Подано інформацію про зведені рахунки внутрішньої економіки, міжнародні порівняння ВВП (внутрішнього валового продукту) та його компотентів, балансову таблицю виробництва та використання товарів і послуг.

Освещены основные понятия, классификации и показатели системы национальных счетов. Раскрыты принципы их построения и анализа на макроуровне. Дана информация о сводных счетах внутренней экономики, международных сравнениях ВВП (внутреннего валого продукта) и его компонентов, балансовой таблице производства и использования товаров и услуг.

Обгрунтовано необхідність і можливість введення в економічну теорію терміна "валовий галузевий продукт" і включення його до економічного обороту і статистичної звітності. Показано, що за допомогою ВГП і ЧГП на 1 зайнятого можна визначати ефективність галузі (видів економічної діяльності) та оцінювати напрями структурної перебудови економіки.

Робота присвячена питанням прогнозних розрахунків ВВП з врахуванням методології СНР. Оцінено місце і роль прогнозних показників ВВП в обгрунтуванні управлінських рішень, узагальнені основні методичні підходи до прогнозування ВВП в умовах перехідного періоду. Розроблена модель прогнозування ВВП, що базується на квартальній інформації щодо виробництва ВДВ в основних галузях виробництва товарів і послуг, кінцевому споживанні домашніх господарств і секторі загального державного управління, чистому експорті, чистих непрямих податках і інвестиціях. В моделі передбачається збалансування попиту і пропозиції під впливом дії ряду екзогенних змінних. Розроблено прогноз ВВП на короткостроковий період і середньострокову перспективу.

Досліджено теоретико-методологічні й організаційні основи формування та розвитку системи засобів регулювання економікою. За умов сучасної ринкової економіки науково обгрунтовано роль державних засобів макроекономічної політики та використання зарубіжного досвіду. Проаналізовано теорії, методології, фактичні та розрахункові дані з використанням методик системи національних рахунків, що забезпечує співставність показників, тенденцій та є основою фінансово-економічної політики країни. Валова додана вартість (ВДВ) як першоджерело нерозподілених доходів використовується для формування інших рахунків Системи національних рахунків (СНР), що є взаємозв'язаною системою фінансових потоків. Розкрито суть поняття "фінансові потоки". Запропоновано методику визначення обсягів за регіоном, концептуальні основи стратегії регулювання фінансового забезпечення росту ВДВ. Запропоновано трьохсекторну модель відтворення сукупного продукту Автономної Республіки Крим у аспекті виробництва засобів виробництва, предметів споживання та послуг, формування людського капіталу та духовних цінностей. Використання даної моделі дозволяє виявляти додаткові джерела, здійснювати контроль, визначати заходи щодо активізації процесів. Виконано розрахунки та прогнози ВДВ. На підставі показників фінансового забезпечення з'ясовано позитивні та негативні тенденції та головні проблеми, а саме: високий рівень тінізації економіки, недоїмки бюджету, високу затратомісткість виробництва, недостатнє фінансування НТР, зменшення інноваційно активних підприємств, що суттєво знижує ефективність економіки.

Проаналізовано базові теорії розподілу доходів, обгрунтовано доцільність використання інституціонального підходу щодо аналізу відносин розподілу. Виявлено недосконалість представленої в сучасній інституціональній теорії власної концепції розподільчих відносин. Запропоновано модель, яка відображає механізм впливу економічної влади на розподіл доходів. Визначено рівні прояву економічної влади під час встановлення пропорцій розподілу: влада домінуючого агента, влада учасників виробництва, влада третіх осіб. Досліджено особливості функціонального розподілу доходів в економіці України, виявлено рентоорієнтовану складову мотивації економічної діяльності в перехідній економіці, яку сформовано за умов порушення балансу ладних потенціалів учасників ринку. Запропоновано концепцію "врівноваження" влади її двома визначальними складовими є обмеження "надлишку" та відшкодування "нестачі" влади економічним агентам.

Розроблено комплекс економіко-математичних моделей, методів прогнозування динаміки макроекономічних показників за умов невизначеності й інструментальних засобів їх реалізації, що дозволяє своєчасно діагностувати зміни макросередовища, розробляти та приймати управлінські рішення для адаптації підприємства до даних змін. Побудований комплекс економіко-математичних моделей та методів включає: прогнозну модель експоненціального згладжування, що базується на операціях з інтервальними даними, метод комплексної ідентифікації та прогнозування компонент інтервальних динамічних рядів, модель інтегрального випереджального індексу, моделі короткострокового прогнозування споживчої інфляції в Україні. Удосконалено метод взаємодії інформаційних потоків, процесів і засобів прогнозування й аналізу макроекономічних показників з інтервальною невизначеністю та метод відновлення інтервальних динамічних рядів за рахунок використання експертних оцінок для одержання ретроспективної інформації про процес.

Проаналізовано праці зарубіжних і вітчизняних науковців, на підставі чого обгрунтовано теоретико-методологічні засади вимірювання ефективності соціально-економічних систем (СЕС) різних рівнів, визначено особливості формування інформаційної бази показників ефективності цих систем і проведено групування їх базових показників на мікро-, мезо- та макрорівнях. Запропоновано типовий підхід до багаторівневого вимірювання ефективності СЕС. Розроблено методологічний підхід до формування інтегральних показників ефективності (ІПЕ) СЕС через використання збалансованих показників вимірювання ефективності (ЗПВЕ) СЕС. На базі факторних моделей ЗПВЕ ідентифіковано ефективність функціонування та збалансованість розвитку СЕС на мікро-, мезо- та макрорівнях (на прикладі ДП "Лівадія", вітчизняної переробної промисловості та економіки України в цілому).

Обгрунтовано, що додаткові мультиплікативні ефекти, які може одержати економічна система від здійснення цілеспрямованої інноваційної політики, мають бути враховані в системі національних рахунків; поглиблено методологію структуризації складових ЧВП за критерієм інноваційності; розроблено механізм структуризації державних, споживчих та інвестиційних витрат, а також чистого експорту за критерієм інноваційності; досліджено фактори формування попиту на інноваційно та традиційно орієнтовані інвестиції.

Обгрунтовано необхідність пошуку та застосування пріоритетних напрямків удосконалення використання Системи національних рахунків у сфері сучасного господарського механізму та досліджено ефективну методику удосконалення макроекономічного рахівництва згідно з вимогами національної економіки.

Отмечено, что существование современного комплексного кризиса обусловлено рядом глубинных цивилизационных проблем общества, лежащих в плоскости доминирующих системных понятий и мировоззрений. Приведен анализ доктрин технологического модернизма и рыночной экономики, мотивированных искаженным пониманием конкурентной борьбы и сдерживающих темпы достижения сбалансированного развития.

Розроблено підходи щодо застосування фільтра Ходріка - Прескотта для визначення рівноважних значень макроекономічних параметрів, які включаються у монетарне правило. Проведено апробацію даних підходів для розрахунку рівноважних значень реального ВВП та рівноважної динаміки індексу споживчих цін України.

Увагу приділено розробці теоретично-методологічних засад планування та прогнозування в Україні, а також вдосконаленню механізму програмно-цільового методу. Узагальнено досвід планування та прогнозування у країнах із розвинутою та перехідною економікою. Визначено перспективи його врахування в процесі планування доходів, видатків прогнозування економічного зростання. Обгрунтовано значення та сутність макроекономічних моделей та доцільність моделювання кривих Лаффера для оцінювання ефективності впливу податкового навантаження на економіку України.

Досліджено методи та моделі короткострокового прогнозування у площині еволюції теоретичних підходів та економіко-математичного апарату. Розроблено методичний підхід до побудови короткострокової моделі прогнозування валової доданої вартості на основі використання багатофакторного моделювання та виробничої функції у поєднанні з елементами параметричного аналізу. Проаналізовано і прогнозовано розвиток промисловості України на 2013 - 2014 рр. Розроблено методичний підхід до короткострокового прогнозування валової доданої вартості.

Розглянуто макроекономічні показники розвитку національного господарства України, науково-методичні підходи до вимірювання ефективності фінансових регуляторів соціально-економічних процесів, продіагностовано макроекономічну стабільність національного господарства і стан фінансового забезпечення соціально-економічного розвитку України.

Розкрито економічну сутність і роль планування та прогнозування як важливих складових забезпечення ефективності національної економіки в довго- та середньостроковій перспективі. Узагальнено й систематизовано досвід планування та прогнозування в країнах із розвинутою й перехідною економікою. Визначено перспективи та можливості його врахування в процесі планування доходів і видатків прогнозування економічного зростання, оцінювання впливу інвестицій, індексу споживчих цін. Обгрунтовано значення й сутність макроекономічних моделей та їх вплив на соціально-економічний розвиток країни; доцільність моделювання кривих Лаффера для оцінювання ефективності впливу податкового навантаження на економіку України. Систематизовано концептуальні підходи щодо визначення планування та прогнозування та обгрунтовано застосування синегретичного підходу, що дозволяє врахувати багатоаспектність і комплексний характер цієї категорії та узгодити понятійний апарат. Визначено особливості взаємозв’язку податкових надходжень і макроекономічних показників. Розкрито доцільність та переваги планування й прогнозування на основі забезпечення взаємозв’язку бюджетних показників зі стратегічними програмами розвитку країни. Обгрунтовано необхідність координації довгострокового стратегічного та бюджетного планування. Розроблено концептуальні підходи до вдосконалення планування й прогнозування. Визначено роль і місце програмно-цільового планування в еволюції бюджетних форматів. Обгрунтовано методологічні засади оцінювання бюджетних програм. Розкрито напрями розвитку програмно-цільового методу в бюджетному процесі. Доведено необхідність запровадження середньострокових бюджетних планів з обов’язковим їх взаємозв’язком з програмами розвитку на державному та місцевому рівнях.

Розкрито теоретико-методичні засади функціонування та складання платіжного балансу та їх генези - в межах диверсифікації й економічної діагностики структури українсько-білоруського економічного співробітництва у системі факторів покращання платіжних балансів країн. Виявлено відхилення від традиційних норм міжнародної торгівлі, а саме - неціновий характер співробітництва за зовнішньоекономічної асиметрії та відносній збалансованості. Запропоновано напрями диверсифікації структури українсько-білоруського економічного співробітництва шляхом переходу розрахунків в національних валютах через своп-угоди, нарощування фінансового співробітництва через відкриття представництв банків, продовження розширення технологічного циклу сумісних промислових виробництв, використання транзитного потенціалу.

Обгрунтовано інституційну природу національного рахівництва як системи інструментального вдосконалення господарського механізму суспільства через характеристику його пізнавальних властивостей та макроекономічного значення, розроблено практичні рекомендації щодо використання системи національних рахунків (СНР) в удосконаленні господарського механізму країни. Обгрунтовано необхідність введення до наукового обігу поняття "інтегрована економічна інформація" як основи макроекономічного вимірювання, що базується на єдності інформаційних ресурсів первісного обліку та макроекономічного рахівництва. На відміну від інших понять, інтегрована економічна інформація представляє собою базу інформаційних джерел, яка взаємоузгоджує та гармонізує мікро- та макрооблік системи господарського механізму. Вона забезпечує взаємоузгодженість показників національного рахівництва, які відображають об'єктивну дієвість сфери господарського механізму країни й є його ефективним інституційним інструментарієм дослідження. Проведено систематизацію загальних ознак макроекономічного вимірювання як інституційного інструментарію становлення господарського механізму ринкових відносин. Обгрунтовано інноваційні тенденції використання СНР в удосконаленні господарського механізму країни.