Становлення нової реальності - інформаційного суспільства та мережевої економіки - ознаменувало початок глобальних ринкових трансформацій. Такі трансформації зумовлені технологічними зрушеннями та новаціями в інформаційно-комунікаційній сфері, але за своєю глибинною суттю пов'язані з необхідністю творчого осмислення нової соціально-економічної картини світу. Адекватною відповіддю на вітальний соціальний запит є формування релятивістської економічної теорії. Логіку Серединного шляху як класичне інституційне русло покликана сьогодні сформувати політична економія у широкому сенсі з допомогою теорії вартості - економічної цінності. Уявлення про предмет і метод політичної економії в широкому значенні як теорії соціально-економічної відносності актуалізовані в роботах К. Маркса та Ф. Енгельса. Але методологічні засади позитивного релятивізму закладені в економічній науці початково і кристалізовані в надрах класичної школи. У світлі класичного ціннісного підходу теорії марксизму та неокласичного синтезу, що претендують на роль ідейно-магістральних, виявляються маргінальними. Еволюція політико-економічних порядків суспільної життєдіяльності є ціннісно обумовленою. Її наукове осмислення як історичного процесу формоутворення вартості та ціни, розгортання ціннісного генетичного коду (інституційної конституції) - архітектоніки господарської системи є місією політичної економії у широкому розумінні. Відповідно, позитивно релятивістська політична економія у вузькому сенсі відображає повноту ціннісного осмислення місії суспільного вибору на кожному з базисних етапів процесу історичного розгортання буття інституційної архітектоніки. Арістотелівські творчі осяяння, пов'язані з передбаченням потрійної природи економічної цінності, інституційної архітектоніки господарювання, покликаної сформувати орієнтири доброчесного життя, становлять серцевину справжніх європейських цінностей. Послідовне розгортання ціннісного аналізу з необхідністю підводить економічну науку до прояснення суті та законів економічної гармонії - рівноважного функціонування та сталого розвитку господарських систем.

Подано ретроспективу класичних і новітніх концепцій і теорій вартості й цінності. Висунуто гіпотезу про всезагальність і складність ціннісних відносин. Визначено філософсько-загальнонауковий і економічний зміст цінності. Охарактеризовано тріалектику її загального, особливого й унікального. Розглянуто історичну коеволюцію діяльності та цінності в контексті співіснування й зміни еріепох розвитку людства. Запропоновано концептуальну і фундаментальну теоретичну модель (схему) загальної теорії цінності.