Висвітлено окремі історичні періоди трансформації української державності та її фінансової системи 1917 - 2003 рр., зокрема, фінанси Української Народної Республіки доби Центральної Ради, Української Держави за гетьмана П.Скоропадського, Української Народної Республіки доби Директорії, України у складі Союзу РСР і незалежної України. У даних періодах узагальнено результати дослідження адміністративно-територіального устрою та фінансової системи України, бюджетного процесу та його учасників, фінансової та податкової політики країни на шляху економічних реформ, фінансів підприємницьких структур, грошово-кредитної політики, державного фінансового контролю, кадрового забезпечення управління фінансами.

Освещены отдельные исторические периоды трансформации украинской государственности и ее финансовой системы 1917 - 2003 гг. Рассмотрены финансы Украинской Народной Республики эпохи Центрального Совета, Украинского Государства времен П.Скоропадского, Украинской Народной Республики периода Директории, Украины в составе Союза ССР и независимой Украины. В данных периодах обобщены результаты исследований административно-территориального устройства и финансовой системы Украины, бюджетного процесса и его участников, финансовой и налоговой политики страны на пути экономических реформ, финансов предпринимательских структур, денежно-кредитной политики, государственного финансового контроля, кадрового обеспечения управления финансами.

Розкрито роль Українського Державного банку у процесах становлення української державності на початку ХХ ст. за умов катастрофічної нестачі коштів, воєнно-пореволюційної гіперінфляції рубля та інших валют, що загострювалася соціально-економічною кризою та безперервними бойовими діями на всій Україні. Наведено відомості про керівників банку: М.Кривецького, В.Ігнатовича, К.Клепачівського.

Раскрыта роль Украинского Государственного банка в процессах становления украинской государственности в начале ХХ ст. в условиях катастрофического недостатка средств, военно-пореволюционной гиперинфляции рубля и других валют, которая обострялась социально-экономическим кризисом и беспрерывными боевыми действиями по всей Украине. Представлены сведения о руководителях банка: М.Кривецком, В.Игнатовиче, К.Клепачевском.

Висвітлено історію заснування Українського Державного банку і становлення вітчизняної банківської системи за складних умов революційних перетворень в країні та соціально-політичних процесів в 1917 - 1918 рр. на основі документальних джерел та матеріалів. Проаналізовано організацію та структуру банку у період Гетьманату П.Скоропадського в 1918 р. Розкрито внесок директорів банку у розвиток банківської справи в Україні.

Освещена история учреждения Украинского Государственного банка и становления отечественной банковской системы в сложных условиях революционных преобразований в стране и социально-политических процессов в 1917 - 1918 гг. на основе документальных источников и материалов. Проанализированы организация и структура банка в период Гетманата П.Скоропадского в 1918 г. Раскрыт вклад директоров банка в развитие банковского дела в Украине.

Узагальнено вітчизняний досвід побудови і удосконалення оподаткування в 20-х роках минулого століття. В результаті аналізу цих податкових надходжень до державного бюджету за вказаний період, розкрито основні характеристики діючого у той час оподаткування і встановлено властиві йому основні історичні закономірності, вплив яких знаходить своє відображення і сьогодні.

Проаналізовано фінансово-економічні процеси, що відбувалися в Українській Державі за часів П. Скоропадського, а також відображено значення, роль та місце головного фінансового відомства - Міністерства фінансів.

Досліджено фіскальну політику радянської влади в українському селі в 1920 - 1930-х pp. Проаналізовано соціально-економічні зміни, що відбулися в українському селі внаслідок здійснення радянської фіскальної політики. Доведено, що фіскальна політика радянської влади в українському селі мала дискреційний характер. З'ясовано, що урядові заходи з "удосконалення" фіскального, зокрема, податкового законодавства спрямовувалися насамперед на винищення інституту приватної власності на селі, економічно міцних селян-одноосібників. Показано, що фіскальна, зокрема, податкова політика, здійснювана радянською владою протягом 1920 - 1930-х pp., стала причиною хлібозаготівельної кризи 1927 p., Голодомору 1932 - 1933 pp., була інструментом репресій під час суцільної колективізації. Обгрунтовано тези, що діяльність фіскальних, насамперед податкових органів на селі мала неприхований репресивний характер стосовно українського селянства.

Розкрито механізм формування бюджету Української РСР в XX ст., виявлено особливості становлення системи бюджетного регулювання соціально-економічного розвитку країни. Здійснено аналіз планування доходів та видатків бюджету, дефіциту (профіциту) бюджету, міжбюджетних відносин.

Предмет дослідження - процес формування банківської системи Російської імперії в пореформений період та його тогочасна теоретична база. Мета роботи - дослідження проблеми банківського кредитування в Наддніпрянській Україні у другій половині XIX - на початку XX ст. та здійсненні аналізу наукової думки тогочасних економістів щодо банківського кредитування. Методологічна основа - вирішення поставлених завдань застосовано загальнонаукові методи (аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення) та спеціальні методи наукового дослідження (діахронний (періодизації), порівняльний, ретроспективний, історико-типологічний та економічного аналізу). Досліджено та проаналізовано погляди економістів XIX ст. на актуальні проблеми кредитування, звернено увагу на їхні рекомендації щодо поліпшення кредитної системи. Досліджено основні економічні, історичні та суспільні умови розвитку іпотечного кредитування та його роль у кредитній системі Російської імперії. Визначено та проаналізовано основні проблемні аспекти тогочасної іпотеки. Теоретичні висновки та результати дослідження можуть бути використані при викладанні курсів історії економіки та економічної думки, а також інших економічних дисциплін в університетах при підготовці фахівців з економічної теорії та банківської справи. Висновки: проведене дослідження пореформеної банківської системи Російської імперії дозволяє зробити висновки про те, що реформа була вимушеним кроком уряду у процесі реанімації банківської системи. Міністерство фінансів, враховуючи попередній невдалий досвід створення банків, стимулювало до об'єднання потенційних споживачів кредитних продуктів земських банків на умовах кругової поруки. Проте незважаючи на прогресивність таких нових підходів до кредитування, залишалися активними й пережитки дореформених підходів, що знайшло своє відображення у пільговому кредитуванні дворянства. Значне місце серед учених та практиків, які займалися реформуванням банківської системи Російської імперії, належить представнику Київської економічної школи Миколі Бунге. Окрім цього саме недержавні банки Наддніпрянської України, зокрема Херсонський Земський Банк та Харківський Земельний Банк, стали прикладом для формування аналогічних банківських установ по всій імперії. Проведене дослідження також дає змогу зробити висновок про те, що значних успіхів реформа зазнала завдяки технократичному підходу в урядових призначеннях та залучення науковців до управління державою, що особливо актуально і для сучасної України.

Проблема залучення фінансових ресурсів для розвитку малого та середнього підприємництва була і залишається актуальною на всіх етапах розвитку ринкової економіки, що актуалізує дослідження фінансового ринку в історичному контексті. Здійснено історичну ретроспективу проблеми створення та діяльності товариств взаємного кредиту (ТВК) у дев'яти українських губерніях, які входили до складу Російської імперії у період другої половини XIX - початку XX ст. Мета роботи - дослідити механізм і структуру кредитування, яке здійснювалося ТВК у цілому в імперії; встановити стан розвитку ТВК в українських губерніях; визначитися зі значенням ТВК у системі кредитування, яка склалася у другій половині XIX - на початку XX ст. в Російській імперії. Використано низку спеціальних наукових методів, характерних для досліджень у галузі економічної історії, які містять міждисциплінарний підхід. Використовувалися різноманітні історичні джерела: опубліковані статистичні дані та архівні документи і матеріали. Дослідженням установлено, що створення та діяльність ТВК була зорієнтована на забезпечення короткотерміновими кредитами малого та середнього підприємництва, яке здійснювало свою діяльність у губернських і провінційних повітових містах і містечках, де була слабо розвинена банківська система. Здійснено аналіз динаміки розвитку кількісних та якісних показників діяльності ТВК. Визначено, що частка ТВК у кредитній системі Російської імперії 1914 р. становила 5 %. Дослідженням установлено, що на темпи поширення практики створення ТВК впливало багато факторів, які здебільшого були пов'язані з невдалими фінансовими реформами, запізнілим правовим регулюванням і слабкою епізодичною державною підтримкою. Розглянуто зміну структури позичкових, вкладних та інших операцій, які здійснювали ТВК. Досліджено спектр банківських послуг, які надавали ТВК своїм членам та іншим клієнтам. Доведено цінність історичного досвіду кредитування ТВК та окреслено можливості його використання для фінансового забезпечення розвитку вітчизняного підприємництва.