Рассмотрены особенности использования геоинформационных технологий (ГИТ) эколого-социально-экономического (ЭСЭ) мониторинга. Предложены методика создания электронного атласа устойчивого развития регионов, а также схемы классификации ЭСЭ мониторинга данных. Приведен ГИП-анализ ЭСЭ-показателей мониторинга регионов Украины. Проанализированы особенности разработки и применения фрагметов ГИП "Охрана здоровья" Днепропетровска.

Теоретично обгрунтовано положення, що впровадження відкритих систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва сприятиме формуванню віртуальних організаційних структур, для яких характерними є переваги зовнішньої (ринкової) та внутрішньої (внутрішньофірмової) взаємодії. Відзначено, що дані системи дають можливість економити час та кошти під час пошуку партнерів та укладання угод. Запропоновано структурно-функціональні схеми інформаційної системи "Транскордонне співробітництво". Визначено поняття "інформаційне забезпечення транскордонного співробітництва" як економічної категорії, суть якої полягає у стимулюванні інформаційного обміну між суб'єктами транскордонного співробітництва. Здійснено класифікацію проблем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва в економічній сфері за причинно-наслідковою ознакою. Розвинуто графічні моделі зміни ситуації внаслідок зменшення інформаційних витрат на ринках різних типів.

Обгрунтовано роль суспільної географії у дослідженні інформаційної складової взаємодії суспільства та природи для подолання глобальної соціально-екологічної кризи, ефективного управління розвитком соціогеосистем і переходом до інформаційного суспільства. Розкрито інформаційну суть даної взаємодії з урахуванням вимог сучасного соціального запиту. Розкрито суть поняття інформаційного суспільно-географічного простору. Сформульовано інформаційно-синергетичну парадигму суспільної географії й інформаційно-ноосферну стратегію природокористування. Виявлено типи інформаційного обміну та види інформації в соціогеосистемах, закономірності перетворення інформації у взаємодії суспільства та природного середовища. Теоретично обгрунтовано та побудовано інформаційні моделі взаємодії соціальних і природних систем, які описують розвиток суспільства або задоволення соціальних потреб як процес послідовної зміни стратегій суспільства з багаторазовою дискретною адаптацією виконавських систем у межах окремих стратегій. Побудовано інформаційні моделі природокористування, розвитку суспільства, соціогеосистем різних рівнів. З використанням математичних моделей досліджено закономірності інформаційного обліку у системах матеріального переносу, процесу масопереносу й інформаційної взаємодії систем. Виявлено особливості інформаційної складової соціогеопроцесу в Україні. Висвітлено основні принципи інформаційної взаємодії суспільства та природи, обгрунтовано інформаційну концепцію цієї взаємодії.

Розглянуто особливості аналізу соціо-еколого-економічних даних і вказано, що їх доцільно опрацьовувати як Великі дані. Вказано на особливості процесів консолідації даних. Визначено інформаційну технологію для роботи з даними регіону. Спроектовано схему сховища даних та обрано метод прогнозування значень показників регіону.

Виявлено сутність процесу інформатизації суспільства як соціокультурного феномену сучасності. Проаналізовано існуючі на сьогодні концептуальні моделі процесів інформатизації суспільства. Визначено теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження процесів інформатизації суспільства. Виявлено основні інформаційні трансформації в суспільстві та сформульовано суспільно-географічні підходи до їх дослідження. Розроблено методику суспільно-географічного обгрунтування державної політики в сфері інформатизації та побудовано її структурно-логічну модель. На прикладі України проведено суспільно-географічне дослідження процесів інформатизації: охарактеризовано її національну інформаційно-телекомунікаційну систему. Визначено основні напрями та механізми державної політики управління процесами інформатизації в Україні.

Розглянуто питання моделювання сталого розвитку регіонів (СР). Зазначено, що питанням моделювання сталого розвитку регіонів уже достатньо тривалий час займаються як вітчизняні, так і закордонні науковці. Але ця тема й нині залишається актуальною. Наголошується про важливість збереження екологічного стану країни взагалі та регіонів зокрема, про необхідність гармонійного розвитку соціальної, економічної та екологічної сфер. Літературний аналіз наукових робіт у напрямі дослідження також наводить роботи дослідників і підходи до моделювання СР регіонів, які були представлені декілька десятиліть тому. Надано огляд моделей, які вже були запропоновані науковцями та дослідниками, та відзначено переваги і недоліки цих моделей. Підсумовуючи проведений аналіз літературних досліджень, виділено низку проблем, які все ще не є вирішеними при моделюванні СР регіонів. Мета роботи - усунути наявні протиріччя в моделюванні СР і запропонувати альтернативний підхід у моделюванні, який базується на встановленні надійного взаємозв'язку між основними показниками діяльності регіону у трьох сферах: економічній (ЕС), екологічній (ЕкС) і соціальній (СС). Відповідно до поставленої мети висунуто гіпотезу про можливість застосування інструменту нейронних мереж (НМ) із метою формування надійних зв'язків між показниками СР і виконанням подальшого моделювання. Наведено аргументи щодо використання НМ для досягнення поставлених цілей. Із метою побудови НМ сформовано систему вхідних і вихідних параметрів за трьома сферами: ЕС, СС та ЕкС. При виборі факторів ураховано попереднє опубліковане дослідження, у якому було проведено кореляційний аналіз факторів стійкого розвитку та відібрано найбільш впливові. Основою для навчання НМ слугували статистичні дані СР України з 2004 до 2018 р. Виконано побудову трьох НМ: ЕС, СС та ЕкС. Для навчання мереж використано лише 70 відсотків даних із вибірки, інші використано для тестування. У результаті побудовані НМ показали високу ступінь якості прогнозу і можуть бути надалі успішно використані для моделювання показників СР регіонів. Побудовані НМ здатні визначати показники СР, які представлені основними макроекономічними показниками регіону, на основі значної кількості вхідних параметрів. Причому такий підхід надасть можливість не тільки моделювати СР, а й визначати, якою мірою той чи інший фактор на нього впливає.

Обґрунтовано теоретико-методологічні засади та розроблено практичні рекомендації щодо забезпечення інформаційно-технологічного розвитку економіки регіонів. Розвинуто понятійно-термінологічний апарат інформаційно-технологічного розвитку регіональної економіки. Вдосконалено класифікацію інформаційних технологій (IT) з урахуванням специфіки використання IT для забезпечення інформаційно-технологічного розвитку економіки регіонів. Розроблено методичний підхід до оцінки рівня інформатизації регіонів, зважаючи на конвергентно-дивергентні процеси інформаційно-технологічного розвитку регіональної економіки. Структуровано фактори інформаційно-технологічного впливу на розвиток регіональної економіки й охарактеризовано трансформаційні зміни, спричинені їх дією. Проаналізовано інформаційно-технологічний розвиток підсистем і мереж регіону. Доведено, що державне та регіональне управління й управління містами стає ефективнішим із застосуванням технологій Big Data, GPS-технологій, хмарних технологій, технологій бізнес-аналітики, cashless-технологій, NFC-технологій, технологій QR-кодування, Wi-Fi-технологій. З'ясовано перспективність розбудови в регіонах електронного урядування через соціальні мережі. Обґрунтовано доцільність використання ІТ-сфери регіонів України як матричної основи для розвитку різних видів економічної діяльності в регіоні. Розроблено стратегію розвитку ІТ-сфери регіону. Розвинуто концептуальні засади перетворення існуючих міст України на "розумні міста". Побудовано три варіанти прогнозу (оптимістичний, реалістичний і песимістичний) впливу IT на людський капітал регіонів. Розроблено механізм забезпечення економічної безпеки регіону, пов'язаної з інтенсифікацією процесів інформатизації та розвитком ІТ-сфери.

Досліджено технології побудови моніторингу регіональних ресурсів на основі ранжування інформаційних систем управління територіями. Проаналізовані існуючі моделі, методи та технології обробки просторово-розподіленої інформації. Розроблено моделі конвертування архівної просторово-розподіленої інформації до оновлених стандартів та класифікації і кодування шляхом уніфікації з ранжуванням складових інформаційної взаємодії, продукційну модель із залученням технології паралельних обчислень для відтворення пропущеної просторово-розподіленої інформації у предметному середовищі, модель автоматизації та візуалізації документообігу стосовно множин просторово-розподіленої інформації. Проведено апробацію розробленої інформаційної технології на прикладі окремих частин територій міста Харкова та села Котляри.