Здійснено геолого-економічне оцінювання промислових запасів гірничо-збагачувальних комбінатів для потреб якісної металургії. Запропоновано селективний видобуток залізорудної сировини для потреб якісної металургії. Запропоновано використовувати метод прямого відновлення заліза на базі існуючих гірничодобувних підприємств України. Обгрунтовано економічну доцільність впровадження методу прямого відновлення заліза як альтернативи традиційному (доменному) методу.

Визначено геологічні фактори, що впливають на економічність розробки та розвідки родовищ залізистих кварцитів в Україні. За багатовимірними ознаками природні різновиди залізистих кварцитів об'єднані в групи, що перекриваються між собою. Показано економічну ефективність урахування шаруватості порід і руд під час проведення вибухових робіт та формування бортів кар'єрів. Розроблено методику оперативного економічного оцінювання залізистих кварцитів. Оцінено збитки від похибок оконтурення та витрат на розвідку. Запропоновано заходи для забезпечення точності визначення показників якості руд.

Проведено геолого-економічне оцінювання мінерально-сировинної бази залізодобувних підприємств України та світу. Вивчено стратиграфічне та просторове положення, морфологію, гірничо-геологічні умови розробки та речовинний склад родовищ залізистих кварцитів для підземної розробки. Виявлено чинники, що контролюють просторове розміщення промислових запасів родовищ: літологічно-фаціальні, тектонічні та гіпергенні. Перші визначають положення рудних тіл у розрізі, потужність і якість руд, другі - форму та просторове положення рудних тіл, а треті - глибину залягання, форму, якість і технологічні властивості руд. Удосконалено методику геолого-економічного оцінювання стосовно родовищ магнетитових кварцитів для підземної розробки. Обгрунтовано та теоретично доведено оптимальні техніко-економічні показники розробки залізистих кварцитів підземним способом.

Визначено головні поняття і терміни геолого-економічного оцінювання (ГЕО) родовищ корисних копалин (КК). Розглянуто сучасні методичні підходи й інструменти ГЕО родовищ КК залежно від геолого-промислових типів родовищ, стадій, етапів геологорозвідувальних робіт, видів КК, стадійність проведення ГЕО, визначення відповідних натуральних, технологічних, кількісних та якісних характеристик родовищ.

Встановлено, що розвиток споживання рідкісних металів (РМ) та рідкісноземельних елементів (РЗЕ) у різних галузях промисловості, а також перспективи подальшого зростання споживчого ринку, визначають постійний інтерес до проведення досліджень з розробки нових напрямів у технології виробництва РМ та РЗЕ, стимулюють розвідку й освоєння нових сировинних джерел. Визначено, що потенціал рідкіснометалевих руд України - найбільший у Європі; в промислових масштабах в державі налагоджено виробництво цирконієвих продуктів, зокрема, залучення до розробки руд ніобію, танталу, берилію, літію, рідкісних земель та інших рідкісних металів. Обгрунтовано перспективи освоєння Мазурівського родовища у Східному Приазов'ї та його розробки як "еталонного комплексного пілотного об'єкту у контексті розвитку власної рідкіснометалевої-рідкісноземельної та польовошпатової сировинної бази в Україні на основі геолого-економічних, геолого-технологічних та геолого-екологічних досліджень.

Досліджено розвиток і основні недоліки існуючих методик оцінювання економічної ефективності геофізичних методів за вивчення родовищ нафти та газу на території ДДЗ. Встановлено залежність між тривалістю геофізичних досліджень і приростом запасів вуглеводнів. Виявлено прямопропорційну залежність ефективності сейсморозвідки від промислово-технічних показників і практично повну відсутність кореляційного зв'язку з обсягами фінансування. Удосконалено метод оцінювання економічної ефективності комплексу польових геофізичних робіт. Наведено показник ефективності застосування розробленої геолого-економічної моделі для відпрацювання пошукових площ.

Вивчено різноманітні методи геолого-економічного аналізу та вартісного оцінювання родовищ і ділянок надр для встановлення ефективності інвестиційних проектів. Описано основні види капіталу, підходи до фінансування гірничобудівних підприємств. Охарактеризовано сучасні умови геологічного вивчення надр. Викладено базові принципи класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр України. Проаналізовано дієві методи оцінювання ризиків. Розглянуто два види ризиків, які виділяються у гірничому бізнесі: фінансовий і оперативний. Досліджено комп'ютерні технології в геолого-економічному аналізі та вартісному оцінюванні надр. Підкреслено необхідність створення програмно-аналітичних модулів для вартісної оцінки надр в Україні, які б враховували наявне нормативно-правове регулювання, систему податків у сфері надрокористування країни тощо.

Опрацьовано та проаналізовано значний обсяг геолого-геофізичної інформації з південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) та прилеглої до неї території. Розглянуто результати буріння свердловин на нафту та газ і визначено основні газоносні стратиграфічні комплекси. На основі наявних геофізичних та геологічних матеріалів і даних глибокого буріння свердловин досліджено особливості геологічної будови південно-східної частини ДДЗ. Переглянуто фонд виявлених і підготовлених до глибокого буріння на нафту та газ об'єктів. Встановлено критерії відбору та на їх підставі визначено найбільш перспективні ділянки надр в межах яких можливе відкриття родовищ вуглеводнів. Науково обгрунтовано доцільність подальших робіт з метою освоєння вуглеводневого потенціалу Слов'янської, Торської, Артемівської, Костянтинівської та Нікольської перспективних ділянок надр. З урахуванням таких критеріїв як: ресурсна база вуглеводнів, ЧДЦ, ВНР, обсяги витрат, термін окупності, та інші проведено геолого-економічне оцінювання виділених за результатами досліджень перспективних об'єктів та складено рейтингове оцінювання їх інвестиційної привабливості. Встановлено, що інвестиційно привабливим є освоєння усіх виділених ділянок.

Предмет дослідження - інформаційне відображення геологічних об'єктів та процесів з ними як природних і економічних ресурсів. Мета роботи - розробка окремих теоретичних положень, за якими економічна геологія трактується як належна до ресурсних наук. Методологія проведення роботи - метод абстрактно-логічного аналізу (при визначенні системи понять і показників геолого-ресурсної інформації); монографічного аналізу (при застосуванні ресурсного підходу), порівняння та узагальнення (при формуванні висновків і пропозицій). Результати роботи. Проведенням досліджень геологічної інформації, за літературними джерелами, обгрунтовуються поняття геолого-ресурсної галузі, яку необхідно теоретично і практично розглядати як ресурсологічну, що віддзеркалює ресурсно-економічну сторону корисних копалин, їх родовищ та інших геологічних об'єктів і процесів з ними. Тобто вона досліджує геолого-економічні об'єкти, узагальнено названі нами требни природного походження. Родовища корисних копалин розглядаються в якості виробничого ресурсного об'єкта, джерела мінеральної сировини (для подальшого її використання у виробництві промислової продукції). У процесі дослідження геології надр вивчаються геолого-економічні требни, тобто відображені змістовно та у певних показниках, родовища корисних копалин як виробничі об'єкти, на предмет експлуатації у подальшій господарській та виробничій діяльності з корисними копалинами; формується інформація для визначення комплексу виробничих (техніко-економічних, економічних, фінансових та інших) показників геологічних підприємств (що здійснюють вивчення надр), гірничих підприємств (що видобувають корисні копалини), переробних підприємств (наприклад, металургійних, вуглетранспортних, енергетичних), належних до об'єктів народної власності. Висновки: обгрунтовану прикладну наукову геолого-ресурсну галузь необхідно теоретично і практично розглядати як належну до ресурсології, що поєднує вивчення та геологічну оцінку і віддзеркалену економічну оцінку надро-ресурсних об'єктів та процесів з ними, тобто природних за походженням і як економічних за користуванням об'єктів. У процесі вивчення надр досліджуються геолого-економічні требни, тобто за ознаками: походження як природні об'єкти; за користуванням як економічні об'єкти (корисна копалина видобута може бути товаром, сировиною; родовище експлуатується як виробничий об'єкт) і т.д.; відображені змістовно або в певних показниках, родовища корисних копалин як виробничі об'єкти, на предмет експлуатації у подальшій господарській та виробничій діяльності з корисними копалинами.

Розглянуто проблему розвитку сировинної бази промисловості рідкісних металів та виробництва скла і кераміки в Україні. Викладено результати багаторічних досліджень Мазурівського комплексного родовища нефелінових сієнітів, збагачення руди та переробки рідкіснометалічних чорнових концентратів. Проведено геолого-економічний аналіз перспектив відновлення розробки родовища. Описано результати останніх досліджень збагачуваності руд родовища.