Розкрито теоретико-методологічні засади аудиторського оцінювання якості системи бухгалтерського обліку, розглянуто методичне забезпечення даного процесу. Описано багаторівневу систему регулювання аудиторської діяльності в Україні. Висвітлено підходи до реалізації вимог міжнародних стандартів аудиту (МСА) за умов трансформаційної економіки держави. Розглянуто принципову структуру та класифікацію МСА, проаналізовано проблеми їх впровадження у вітчизняну практику аудиту й основні шляхи їх вирішення. Запропоновано блок-схему технологічного процесу оцінювання якості системи бухгалтерського обліку. Обгрунтовано методичні підходи до розробки внутрішньофірмового стандарту аудиту "Оцінювання якості системи бухгалтерського обліку".

Раскрыты теоретико-методологические основы аудиторского оценивания качества системы бухгалтерского учета, рассмотрено методическое обеспечение данного процесса. Описана многоуровневая система регулирования аудиторской деятельности в Украине. Освещены подходы к реализации требований международных стандартов аудита (МСА) в условиях трансформационной экономики государства. Рассмотрены принципиальная структура и классификация МСА, проанализированы проблемы их внедрения в отечественную практику аудита и основные пути их решения. Приведена блок-схема технологического процесса оценивания качества системы бухгалтерского учета. Обоснованы методические подходы к разработке внутрифирмового стандарта аудита "Оценивание качества системы бухгалтерского учета".

Висвітлено теоретичні засади оцінювання бухгалтерського контролю (БК) в процесі аудиту. Розкрито проблеми формування організаційного, методичного, регламентного й інформаційного забезпечення оцінювання ефективності БК. Обгрунтовано концептуальні положення щодо аудиторського оцінювання підсистеми БК. Запропоновано технологію оцінювання стану БК на основі формування внутрішньофірмового стандарту "Оцінка ефективності бухгалтерського контролю".

Висвітлено теоретичні, методологічні й організаційні підходи до формування процедурного забезпечення якісного проведення аудиту. Уточнено та доповнено класифікацію аудиторських процедур. Розкрито принципи, закономірності та методичні підходи до послідовності здійснення аудиту та його планування. Обгрунтовано комплексний підхід до вибору аудиторських процедур, який забезпечує досягнення конкретних цілей аудиту. Розроблено інформаційно-організаційну модель, яку можна застосовувати під час проведення аудиторської перевірки. Наведено рекомендації щодо планування аудиту, визначення аудиторського ризику, розрахунку рівня суттєвості, ціноутворення аудиторських послуг.

Проаналізовано сутність, місце та функції аудиту в системі соціально-економічних відносин з урахуванням положень інституціональної теорії. Визначено можливості та напрямки співіснування та взаємодії систем контролю й аудиторської діяльності. Обгрунтовано необхідність розгляду аудиту як суспільно нейтрального інституту, який виконує публічну послугу. Запропоновано концепцію якості аудиту й основні критерії її оцінювання. Визначено причини виникнення незадоволеності користувачів результатами аудиторської роботи. Увагу приділено проблемам забезпечення основних гарантій якості аудиту та механізму їх реалізації, які розглянуто в аспекті їх відповідності вимогам міжнародного та європейського законодавства. Обгрунтовано концепцію побудови внутрішньої системи контролю якості аудиту на рівні суб'єкта аудиторської діяльності, висвітлено її принципи й особливості організаційно-методичного забезпечення. Наведено рекомендації щодо підвищення якості обов'язкового аудиту в Україні.

Висвітлено питання подальшого розвитку теоретичних та методологічних засад аудиту, обгрунтування напрямів його функціонування та механізму регулювання в системі соціально-економічних відносин України на мікро- та макрорівнях за умов глобалізації світових економічних процесів. Досліджено місце та функції аудиту в системі соціально-економічних відносин з позицій інституціональної теорії та в системі фінансового контролю. Обгрунтовано публічну функцію обов'язкового аудиту та його специфічні характеристики. Визначено причини виникнення "розриву в очікуваннях в аудиті" на сучасному етапі соціально-економічного розвитку країни та шляхи їх подолання. Вивчено сучасний стан сприйняття суспільством аудиту, визначено шляхи усунення "розриву в комунікаціях" та механізм реалізації гарантій якості аудиту на мікро- та макрорівнях. Запропоновано шляхи розвитку і регулювання обов'язкового аудиту за сучасних умов з метою підвищення його якості.

Розроблено теоретичні, методологічні засади та практичні положення щодо ефективного вибору та застосування процедур аудиту для виказування неупередженої професійної думки аудиторів щодо тверджень керівництва й елімінування інформаційного ризику її користувачів. Розкрито та уточнено зміст поняття "процедура аудиту", удосконалено класифікацію процедур аудиту. Розроблено нові процедури аудиту етапів аудиторської перевірки, зокрема процедури тестування внутрішнього контролю, прогнозування ризику невиявлення, визначення достатності та відповідальності одержаних аудиторських доказів, формування аудиторської думки, оцінювання можливості подальшої діяльності суб'єкта господарювання, що значно розширює інструментарій аудиту та підвищує обгрунтування професійного судження. Запропоновано концепцію оптимізації процедурного забезпечення аудиту, що дозволить досягти зниження непродуктивних втрат і зростання ефективності зі збереженням достатнього рівня якості аудиторських послуг. Удосконалено методологічні підходи до оцінювання ризику, у тому числі ідентифікації ризику шахрайства, що підвищує ефективність аудиту за умов глобальної економічної кризи.

Викладено підходи до визначення результативності функціонування аудиту як системи та якості аудиту та як ключового критерію оцінки його результативності. Обгрунтовано, що результативність аудиторської діяльності є багатоаспектною економічною категорією, основоположним критерієм визначення доцільності існування самого аудиту та напрямів його розвитку. Доведено, що кожний із аспектів результативності (зокрема, ефективність, прибутковість, економічність, продуктивність) розкриває лише її окремі сутнісні сторони, і серед них найбільшу цінність мають ті, які характеризують ступінь досягнення та відповідність цілям, сформованим як зовнішнім середовищем, так і самою системою аудиторської діяльності, а ключовим параметром виступає якість. Визначено, що аудит є комунікаційним процесом, а одна з ключових проблем комунікації - проблема адекватного сприйняття інформації, що передається, та відповідно результативності комунікації. Обгрунтовано, що сам факт проведення аудиту не є достатнім, важливі його якість з погляду задоволення потреб користувачів і механізм доведення професійної думки аудитора до них. Сформовано концептуальні підходи до визначення якості аудиту як ключового критерію оцінки результативності аудиторської діяльності, яка розглядається у двох аспектах: з позицій його сутності і визначення того, чи є послуги з проведення перевірки конкретного клієнта аудитом як таким, і з огляду на задоволення інформаційних потреб користувачів, зокрема суспільства, у встановленні рівня об'єктивності та достовірності фінансової звітності, і враховує такі елементи: якість процесу аудиту, якість сформованої думки аудитора, якість проміжного та кінцевого результатів аудиту, якість інформування користувачів про процес та результати аудиту.