Вивчено місце програмного забезпечення (ПЗ) в системі об'єктів бухгалтерського обліку з урахуванням його економічного змісту та юридичної форми. Удосконалено терміносистему сфери інформаційних комп'ютерних технологій, розроблено класифікаційну матрицю, що є основою побудови системи синтетичного обліку. Вперше розроблено системний організаційно-методичний підхід до бухгалтерського обліку операцій з ПЗ підприємства, зокрема запропоновано систему рахунків для бухгалтерського відображення операцій з цим забезпеченням, удосконалено методи його оцінювання в бухгалтерському обліку та розроблено методичний підхід до бухгалтерського відображення операцій з його вибуття. Запропоновано теоретико-методичні положення з контролю стану та використання ПЗ з урахуванням його нематеріальної природи. Обгрунтовано теоретико-методичні положення інвентаризації ПЗ та надано пропозиції з проведення цієї інвентаризації за умов використання інформаційно-комп'ютерних технологій.

Розглянуто нормативні обмеження вибору і застосування українськими підприємствами способів оцінки нематеріальних активів (об'єктів інтелектуальної власності) і запропоновано заходи для поліпшення стану справ у цій сфері.

Здійснено огляд сучасних підходів до оцінки ефективності використання нематеріальних активів, виявлено причини недосконалості тематичних методик аналізу, обгрунтовано основні напрями їх усунення. Приділено увагу питанням обліку і оцінки вартості нематеріальних активів, від яких залежить достовірність даних форм фінансової звітності, а отже і результатів аналізу.

Досліджено та уточнено економічний зміст нематеріальних активів як специфічного ресурсу підприємства та об'єкту обліку, а також розглянуто їх основні проблеми обліку та управління.

В Україні суб'єкти господарювання у фінансово-господарській діяльності все частіше використовують нематеріальні активи, але не так активно, як в інших країнах світу. Одна з причин цього - складності в розумінні суті нематеріального активу як об'єкта обліку. Мета дослідження - узагальнити та визначити сутність нематеріальних активів для бухгалтерського обліку у відповідності до нормативних документів з обліку нематеріальних активів. Обгрунтовано суть нематеріальних активів, визначено розбіжності розкриття основних аспектів сутності нематеріальних активів для організації бухгалтерського обліку. Узагальнено визначення терміна "нематеріальний актив", обгрунтовано поняття "ідентифікація", систематизовано критерії визнання нематеріальних активів, обгрунтовано ознаки класифікації нематеріальних активів для бухгалтерського обліку. Для усунення виявлених розбіжностей у нормативних документах, однозначного трактування основних загальних положень щодо організації бухгалтерського обліку нематеріальних активів запропоновано: обгрунтоване визначення нематеріального активу; внесення доповнення до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" стосовно ідентифікації об'єктів нематеріальних активів; визначено критерії визнання нематеріальних активів; узагальнено основні ознаки класифікації нематеріальних активів відповідно до П (С)БО 8 для бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Розв'язання цих питань важливо для ефективної, правильної організації бухгалтерського обліку, формування інформації про нематеріальні активи, достовірності фінансової звітності.

Досліджено процес здійснення економічного аналізу такого складного продукту інноваційно-інформаційного суспільства, як об'єкти інтелектуальної власності, що визнаються в бухгалтерському обліку нематеріальними активами. З огляду на всепоглинаючі інтеграційні процеси економіки та масштабне поширення інформаційних технологій відбуваються зміни і в структурі капіталу. Так, визнаючи нематеріальні активи рушійним чинником конкурентоздатності, суб'єкти господарювання віддають перевагу саме таким активам, у свою чергу зменшуючи частку матеріальних активів. З огляду на це вчені присвятили багато наукових праць питанням економічного аналізу нематеріальних активів, оскільки одержані дані виступають основним джерелом обліково-аналітичної інформації, що необхідна для прийняття зважених управлінських рішень. Водночас актуальними стають питання достовірності, точності, оперативності та прозорості одержаних результатів. У процесі дослідження розкрито інформаційну наповненість обліково-аналітичних даних з огляду ведення бухгалтерського обліку та здійснення економічного аналізу нематеріальних активів. Розглянуто сучасний стан розвитку методики аналізу нематеріальних активів виходячи з наукових переконань вчених. Охарактеризовано економічний та юридичний стан розвитку ліцензійних договорів в Україні. Обгрунтовано економічну доцільність використання таких договорів. Сформовано шляхи прийняття ефективних управлінських рішень щодо використання нематеріальних активів у господарській діяльності суб'єктів підприємництва.

Розглянуто особливості інвентаризації нематеріальних активів на підприємстві, розкрито ситуації, що можуть скластися у разі зіставлення фактично наявних нематеріальних активів з обліковими даними в бухгалтерському обліку. Наведено схеми бухгалтерських проводок, які можна застосовувати для відображення результатів інвентаризації.

З'ясовано економічний зміст і ступінь впливу економічної та юридично-правової природи нематеріальних активів на їх ідентифікацію та визнання як об'єкта бухгалтерського обліку. Вивчено еволюцію і тенденції розвитку цього об'єкта у концептуальній основі обліку, аналізу та звітності. Систематизовано ознаки та доповнено видовий склад нематеріальних активів при їх класифікації відповідно до вимог міжнародних та національних стандартів і потреб обліку та управління. Визначено необхідність повного представлення нематеріальних активів у корпоративній звітності. Обгрунтовано додаткові елементи фінансової звітності. Здійснено критичний аналіз методики оцінки нематеріальних активів. Наголошено на необхідності відходу від витратного методу їх оцінки, запропоновано авторський підхід до визначення "справедливої" вартості та внесення змін до стандартів обліку. Розроблено нові та вдосконалено існуючі форми первинних документів, управлінського звіту та розділу І "Нематеріальні активи" Приміток до фінансової звітності. Запропоновано аналітичний інструментарій аналізу нематеріальних активів, а також розглянуто організаційні аспекти автоматизації аналітичних процедур з використанням сучасних комп'ютерних систем і технологій.

Акцентовано увагу на значенні внеску нематеріальних активів в діяльність сучасних підприємств, визначено роль об'єктів інтелектуальної власності, що включені до складу нематеріальних активів підприємства. Виділено основні проблеми обліку об'єктів та оцінки програмного забезпечення, як відносно нового виду нематеріальних активів. Наведено різні підходи до оцінки різних типів нематеріальних активів, зокрема до таких об'єктів бухгалтерського обліку, як комп'ютерні програми та програми для електронно-обчислювальних машин. Визначено суть поняття "програмне забезпечення", до складу якого зараховуються системні і прикладні програми та інструментальні системи, що надає можливість відносити до цієї групи також поняття сукупності програмних та апаратних засобів, які здійснюють доступ користувача до інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Здійснено опис проблеми обліку комп'ютерних програм як нематеріальних активів, а також окреслено та розроблено практичні рекомендації, шляхи вирішення визначених проблем щодо обліку.

Досліджено роль та вплив нематеріальних активів на вартість підприємства (бізнесу), а також основних аспектів та існуючих проблем визначення вартості підприємства при взаємодії як балансових, так і позабалансових нематеріальних активів (НМА) підприємства. Розглянуто поняття НМА в міжнародних стандартах фінансової звітності, національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та визначено вплив НМА на зростання вартості підприємств. Визначено труднощі в процесі розробки методів і механізмів управління НМА в межах діяльності конкретних підприємств, зокрема на етапі ідентифікації об'єкта НМА, що підлягає оцінці. Розроблено методику визначення вартості підприємства та запропоновано принцип моделювання оцінки підприємства на основі аналога множинної (багатофакторної) регресії.

In modern conditions, due to the intellectual component in the structure of capital, the capital formation processes are being activated; the role of the intellectual capital that acts as an independent factor of manufacturing is increasing; the share of the value generated by this capital is rising; the virtual enterprises which do not have a material embodiment are emerging. Therefore the newest forms of the capital deserve special attention, among which a significant role is played by the intellectual one. All this requires the methodological tools of capital structure management in the knowledge economy which determines the relevance of this study. Purpose. To develop the methodological provision for the capital structure management of enterprises with account of the intellectual component. Methodology. In the process of the capital structure research, the following scientific methods were used: systematic, monographic, analysis and synthesis, induction and deduction and the hierarchy analysis method. Findings. The authors propose a management model of the enterprises' capital structure formation on the basis of a structural approach; determine the optimal ratio between the components of the capital structure and the main directions of its optimization on the basis of the hierarchy analysis method. It is recommended to conduct the process of determining the optimal capital structure by means of the hierarchy analysis method, which enables to define the rational relationship between material, financial and intellectual capital in accordance with the selected criterion. When determining the optimal structure of the intellectual capital, the hierarchy analysis method was applied for calculating the ratio of competence, structural and consumer capital. Search for a rational structure of the aggregate and intellectual capital was realized in accordance with the reasonable goals: the enterprise value maximization, increase of profitability, risk reduction and capital cost minimization. Expert assessment questionnaires were used to construct the output data. The expert assessments, received and grouped by the method of "pairwise comparison", formed the basis of calculations. Originality. The methodological approach to the determination of the enterprise's optimal capital structure distinguishes between others as the hierarchy analysis method was used for the first time for determining the optimum ratio of intellectual, financial and real capital in the structure of the enterprise's aggregate capital as well as the ratio of the competence, structural and consumer capital in the structure of the intellectual capital in accordance with the selected criteria and justification of the ways of its formation and development. Practical value. The use of the obtained results will allow the enterprises to form a reasonable structure of both aggregate and intellectual capital, to increase the efficiency of using the material, financial and intellectual components. Methodical recommendations contained in the study, provide a comprehensive approach to the management of capital structure formation and identification of potential directions of its optimization.

Розкрито значущість нематеріально-економічних ресурсів у функціонуванні підприємства постіндустріального типу. Розглянуто зміст та економічну природу нематеріальних активів (НМА) як об'єкта системи бухгалтерського обліку та фінансової (корпоративної) звітності. Проаналізовано потенціал бухгалтерської методології для відображення об'єктів НМА та їх формалізованої репрезентації у фінансовій звітності. Запропоновано окремі підходи до забезпечення формалізованих методик оцінювання НМА підприємства, їх відображення у публічній фінансовій звітності.

Проаналізовано основні причини розкриття в звітності інформації про складові інтелектуального капіталу, виділено соціальне та економічне їх значення. На підставі вивчення зарубіжного досвіду запропоновано напрямки популяризації добровільного представлення звітності про інтелектуальний капітал в Україні.

In modern conditions, one of the priority instruments of profit formation is the use of assets that do not have a material form. Using intangible assets (IA) is performed the capitalization of enterprises, i.e. the conversion of their capacity in the market outcome. Improvement of intangible assets accounting will enhance the competitiveness of Ukrainian enterprises. Purpose of the article is identification and justification of improvement areas of intangible assets accounting by means of the study and use of the foreign countries experience, taking into account the specific conditions of Ukrainian enterprises activity. The paper analyzes the characteristics of intangible assets (IA) accounting of enterprises in accordance with the national and international accounting standards. The most important aspects of intangible assets accounting in the publications of domestic and foreign scientists are investigated. Designated the unresolved issues related to the development of clear algorithm of crediting, acknowledgement, assessment and accounting of intangible assets. As a result of the study it was found out that the existing problems of intangible assets accounting are related to the complexity of the identification, evaluation and classification of intangible assets. These problems can be eliminated by harmonization of Ukrainian Accounting Standards 8 and the International Financial Reporting Standard 38, the development of a single criterion for inclusion of assets to the intangible ones and determination of the optimal approach to intangible assets evaluation.

Досліджено економічну сутність нематеріальних активів підприємства. Визначено вплив оцінювання і використання нематеріальних активів підприємством на фінансовий стан компанії, рівень її капіталізації. Удосконалено класифікацію нематеріальних активів та підтверджено дієвість комплексного аналізу ефективності використання нематеріальних активів підприємства.

Розглянуто основні критерії оцінки матеріальних та інтелектуальних ресурсів підприємства. При цьому приділено окрему увагу питанням формування інтелектуального капіталу як запоруки майбутньої успішності та конкурентоспроможності. Розглянуто базові складові інтелектуального капіталу та методи його обліку та обчислення.

Розроблено теоретико-методичні засади визначення собівартості програмного забезпечення. Проведено аналіз наявних вітчизняних і зарубіжних методик визначення витрат на створення програм. Розроблено засоби автоматизації розрахунку собівартості. Обгрунтовано методику визначення собівартості програмних засобів.

Обгрунтовано теоретико-методичні положення та розроблено практичні рекомендації з удосконалення бухгалтерського обліку нематеріальних активів у контексті інтелектуального капіталу. Виявлено проблемні аспекти облікового відображення нематеріальних активів у межах чинної класифікації та запропоновано методичний підхід до їх облікового відображення. Удосконалено методику бухгалтерського обліку витрат на етапі дослідження щодо створення підприємством нематеріального активу власними силами. Запропоновано документальне забезпечення нематеріального активу власними силами, а також на етапах первинного, поточного та підсумкового обліку, розширено зміст їх облікової політики. Розроблено для сучасних підприємців організаційне забезпечення й адаптовано методики переоцінки нематеріальних активів. Розкрито концепцію управління вартістю нематеріальних активів за використаням технік і прийомів комунікаційного та репутаційного менеджменту.

Предмет дослідження - особливості оцінювання людського капіталу як складової нематеріальних активів, що дозволяє підвищити ринкову вартість суб'єкта господарювання. Мета роботи - практичні рекомендації щодо оцінювання людського капіталу на засадах теорії нематеріальних активів. Роботу виконано з використанням аналітичного та системного методів досліджень. Увагу акцентовано на вивченні особливостей людського капіталу як специфічного нематеріального капіталу, методів оцінювання людського капіталу, розрахунок показників витрат "часу життя" (проекту) (LCC) та вартість відкладених рішень (CoD) відповідно до альтернативної теорії витрат, обгрунтування вибору моделі обліку витрат на людський капітал в залежності від обсягів повноважень та обов'язків управлінців, особливості вибору моделі обліку витрат на людський капітал в залежності від класифікації центрів відповідальності. Проведено наукові дослідження щодо оцінювання людського капіталу суб'єктів господарювання у кризових умовах. Висновки: суб'єкт господарювання через специфіку своєї діяльності, індивідуальності організаційної побудови, може самостійно формувати модель обліку та оцінки людського капіталу та на цій основі будувати стратегії розвитку підприємства в кризових явищах. Перспективою подальших розробок є дослідження обліку витрат на персонал підприємства в залежності від життєвих циклів персоналу та підприємства, розробка теоретико-методичних засад корпоративних соціальних звітів щодо людського капіталу, удосконалення методики оцінки вартості персоналії (особливо залишкової та ліквідаційної вартості) тощо.

Розглянуто нормативно-правову базу з питань обліку нематеріальних активів, розкрито поняття нематеріальних активів, підходи і методи оцінки ефективного їх використання.