Науково обгрунтовано, що бухгалтерський облік та економічний аналіз призначені забезпечити формування та інтерпретацію інформації про формування та зміни власного капіталу підприємств. Досліджено сутність категорії "власний капітал", визначено його складові як об'єкти бухгалтерського обліку з урахуванням зарубіжної та вітчизняної практики господарювання. Розкрито питання організації та відображення в обліку операцій з формування та змін власного капіталу на підприємствах різних організаційно-правових форм у частині методичної складової. Розкрито особливості бухгалтерського обліку формування та руху статутного капіталу в господарських товариствах. Розроблено комплект форм внутрішньої звітності про сформований власний капітал і зміни у ньому, що узагальнюють облікову інформацію у відповідних аналітичних розрізах. Окреслено можливості удосконалення обліку операцій з власним капіталом підприємств у частині дооцінки необоротних активів. Наведено рекомендації щодо удосконалення аналітичних процедур з оцінювання та визначення ефективності використання власного капіталу підприємства.

Розглянуто історичні етапи розвитку резервів. Проаналізовано відмінності між поняттями "резерви", "резервний капітал", "фонд", "регулятив", "забезпечення".

Викладено результати дослідження складних, суперечливих питань облікового відображення різних фінансово-економічних процесів, визначено їх зворотній вплив на якість прийняття управлінских рішень. Переосмислено теоретичні, методологічні та практичні проблеми обліку, контролю й аналізу операцій з руху пасивів. Встановлено, що облік операцій з пасивами сприяє підвищенню добробуту підприємства, соціальному захисту працюючих, захисту інтересів власника. Наведено методичні засади контролю операцій з відображенням в обліку руху зобов'язань.

Досліджено наукові проблеми побудови комплексної моделі кругообороту капіталу підприємства, що підпорядковується цілям стратегічного, тактичного та оперативного управління кругооборотом підприємств. Розкрито теоретико-організаційні та методологічні засади бухгалтерського обліку та контролю кругообороту капіталу. Обгрунтовано та розроблено бухгалтерські інформаційні моделі, що дозволяють здійснювати динамічний облік і контроль операцій з кругообороту капіталу для потреб управління. Акцентовано увагу на вартісному вимірюванні капіталу в бухгалтерському обліку та на особливостях господарського контролю кругообороту капіталу.

Досліджено інтелектуальний капітал як об'єкт обліку і звітності. Розглянуто місце інтелектуального капіталу в загальному кругообороті капіталу. Наведено критичний огляд поглядів вітчизняних і зарубіжних учених у галузі економіки та обліку на інтелектуальний капітал, питання оцінки його значення в організації та відображення в обліку і звітності. Виділено різні елементи інтелектуального капіталу та визначено можливості їх відображення в обліку. Відмічено зростання його значення під час оцінки підприємств у цілому в контексті розгортання глобалізаційних процесів. Розглянуто звіти про інтелектуальний капітал, які публікуються найбільшими європейськими та американськими компаніями, надано їх характеристику. Проведено аналіз нагромадження, розвитку та використання інтелектуального капіталу в Україні. На основі наведених даних зроблено висновок про недостатній рівень його нагромадження і використання українськими підприємствами.

У теоретичному контексті розкрито сутність капіталу як балансової рівності, проведено аналіз балансів підприємств різних економічних систем і визначено найбільш оптимальну структуру пасиву балансу з урахуванням інтересів суб'єктів економіки. Доведено існування категорії бухгалтерського обліку "пасиви", розкрито притаманні їй властивості та характеристики, зміст законів і закономірностей обліку руху пасивів. Показано, що облікова наука вивчає рух пасивів у процесі господарювання в аспекті соціального захисту власників і працюючих - разом з діями людини в цьому процесі. Обгрунтовано поведінку пасивів на різних стадіях життєвого циклу підприємства, виділено нові об'єкти бухгалтерського обліку руху пасивів. Запропоновано класифікацію пасивних рахунків, методику обліку та розподілу прибутку, підходи до формування облікової політики руху пасивів. Розроблено методичні положення контролю операцій з власним капіталом та зобов'язаннями, методику та етапи аналізу стану пасивів для оперативного одержання релевантних показників з руху пасивів. Подано концепцію формування багаторівневої політики обліку руху пасивів, вдосконалено методику обліку власного капіталу. Досліджено сутність документування як складової методу бухгалтерського обліку, прикладні питання зустрічної перевірки пасивів і моделювання руху пасивів.

Досліджено розвиток теорії й удосконалено методологію бухгалтерського обліку й контролю кругообороту капіталу для забезпечення надання достовірної інформації користувачам з метою забезпечення управління процесами формування, руху та відтворення капіталу. Висвітлено методологічні основи бухгалтерського обліку і контролю кругообороту капіталу з урахуванням його економічної сутності. На основі критичного аналізу досягнень облікової науки сформульовано вимогу забезпечення науковими дослідженнями потреб практики управління збереженням майна підприємства. Уточнено об'єкти бухгалтерського обліку з метою інформаційного забезпечення управління кругооборотом капіталу. Обгрунтовано теоретико-організаційні положення обліку кругообороту капіталу для соціального захисту власника, управлінського персоналу та інших працівників. Розкрито методологічні засади організації бухгалтерського обліку для управління процесами капіталізації, забезпечення фінансової незалежності підприємств і соціального захисту учасників господарського процесу. Обгрунтовано шість облікових спостережень за стадіями кругообороту, визначено складові організації обліку та сформовано вимоги до інформаційних моделей обліку за стадіями формування, руху та відтворення капіталу. Розвинуто інформаційну функцію бухгалтерського обліку з метою забезпечення дієвого контролю формування, руху та відтворення капіталу.

Розкрито сутність документування резервів на підприємстві, узагальнено основні види первинних документів, якими оформляються операції з формування та використання резервів. Проаналізовано основні проблеми відображення в бухгалтерському обліку резервів та їх вплив на достовірність процесу документування на підприємстві.

Обгрунтовано теоретичні і методичні положення, а також розроблено практичні рекомендації щодо перспективного розвитку обліку корпоративних операцій і використання його інформації в управлінні підприємствами. Розкрито суть корпоративних операцій та побудовано їх облікову модель на основі ситуаційної парадигми, що дозволило сформувати об'єктні характеристики підсистеми обліку корпоративних операцій та узагальнити видову і процедурну множини таких операцій у взаємозв'язку з життєвим циклом підприємства. Запропоновано напрями розвитку організаційно-методичних підходів до обліку корпоративних операцій з інструментами капіталу та деривативами на базі акцій (у розрізі призначених для торгівлі та хеджування), розподільчих та ліквідаційних операцій у процесі реалізації інтересів власників капіталу. Обгрунтовано наукові засади формування трирівневої системи звітного розкриття інформації та розроблено практичні заходи з удосконалення розкриття інформації про корпоративні операції у публічній фінансовій та внутрішній управлінській звітності з позицій інформаційного забезпечення управління підприємствами.

Досліджено наукові проблеми створення облікової моделі кругообороту капіталу на підприємстві, що підпорядковується цілям стратегічного, тактичного та оперативного управління кругооборотом капіталу підприємства. Розкрито теоретико-організаційні та методологічні основи бухгалтерського обліку й контролю кругообороту капіталу. Обгрунтовано та розроблено бухгалтерські інформаційні моделі, що дозволяють здійснювати динамічний облік і контроль операцій з кругообороту капіталу для потреб управління.

Досліджено роль та значення інтелектуального капіталу як елемента власного капіталу, що взаємодіє з іншими елементами, а також можливість створення окремої статті в аналітичному обліку підприємства.

Проаналізовано методики оцінки середньозваженої вартості капіталу. Обгрунтовано, що здійснення точного розрахунку показника відповідно до стандартних методик не є можливим через відсутність в офіційній звітності всіх необхідних компонентів агрегованого показника. Запропоновано застосовувати методику компанії EY, яка надає змогу робити більш точні розрахунки, та наведено джерела статистичної звітності, в якій доступна офіційна інформація. Застосовано спрощену методику для розрахунку вартості капіталу вітчизняних підприємств за видами економічної діяльності. Проведено аналіз вартості капіталу підприємств Європи, США та країн, що розвиваються. Визначено, що середній показник вартості капіталу обернено пропорційно залежить від рівня економічного розвитку країни.

Предмет роботи - теоретичні підходи до трактування економічної суті резервів. Мета дослідження - висвітлення суті, етапів розвитку та впровадження в бухгалтерському обліку (БО) резервів. Методологічна основа роботи - загальнонаукові методи пізнання, концептуальні положення сучасних економічних теорій. Розглянуто основні змістові характеристики суті резервів на підприємстві, визначено етапи їх розвитку в хронологічній послідовності. Наведено одну із класифікацій резервів і визначено їх значення для організації БО на підприємстві. Наведені в роботі теоретичні положення, висновки і рекомендації, можуть бути використані у практичній діяльності підприємства під час організації та документування в БО. Висновки: проаналізувавши визначення науковців щодо поняття резервів, помітним є те, що в наш час поки що залишаються дискусійними багато підходів до пояснення їх змісту. Зроблено спробу розкрити сенс терміну "резерви" відповідно до специфіки своєї галузі знань, у процесі реалізації основних і другорядних завдань БО та контролю. Процес формування резервів є одним із найефективніших інструментів забезпечення стабільної діяльності підприємства та самострахування від ризиків. Загалом існує три проблеми, які є основою більшості питань сучасного БО: ідентифікації, оцінки та класифікації. Три стадії документування процесу облікового резервування, на кожній з яких визначаються відповідні документи та їх характеристика, нададуть змогу комплексно систематизувати документообіг всередині підприємства для наступної чіткої організації руху засобів та ресурсів.

Предмет дослідження - методичні підходи до обліку забезпечень і резервів вітчизняних підприємств. Мета роюоти - аналіз існуючих методик обчислення та облікового відображення операцій зі створення й використання забезпечень і резервів, обгрунтування шляхів їх удосконалення. Для вирішення поставлених задач були використані: діалектичний метод наукового пізнання, метод аналізу і синтезу; метод порівняння; метод узагальнення даних. Узагальнено трактування понять "резерви" і "забезпечення", проаналізовано методи їх обчислення та відображення в системах національних та міжнародних стандартів обліку, акцентовано увагу на впливі операцій зі створення й використання забезпечень і резервів на об'єкт оподаткування податку на прибуток підприємств. Висновки: відсутність однозначного тлумачення категорій, відмінності у методах обчислення й відображення в обліку резервів та забезпечень за міжнародними та національними стандартами зумовлюють виникнення проблемних моментів в обліковій практиці вітчизняних підприємств. Потребують доопрацювання окремі положення тих нормативних документів, які визначають порядок створення та облік забезпечень. Доцільно запровадити механізми створення спеціальних видів забезпечень, які використовуються в обліковій практиці розвинених країн.

Розглянуто актуальні теоретико-методичні і практичні проблеми формування та використання капіталу підприємства (КП). Розкрито сутність і зміст капіталу як економічної основи функціонування підприємства. Наведено характеристику власного КП. Увагу приділено показникам оцінки результативності формування та використання фінансового капіталу. Подано інформацію щодо інтелектуального, соціального та природного КП. Викладено методичні основи визначення вартості КП. Висвітлено особливості управління КП із використанням методології аналізу структури капіталу.