Розглянуто питання застосування аналітичних процедур в аудиті доходів і витрат. Виділено аналітичні процедури та рівні різних етапів аудиту.

Розглянуто особливості зовнішнього та внутрішнього аудиту інвестиційних проектів, а також зміст аудиторського підходу за умов невизначеності щодо припущень, покладених в основу проекту.

Розглянуто та систематизовано комп'ютерні програми, які можна використовувати під час аудиту реальних інвестицій. Визначено напрямки розвитку комп'ютеризації аудиту в Україні.

Обгрунтовано теоретичні положення та розроблено практичні рекомендації з удосконалення методики аудиту звітності про фінансові результати, операцій з їх формування та розподілу. Запропоновано методику процесу аудиту в середовищі комп'ютерних інформаційних систем, що забезпечує використання системи методичних прийомів дослідження стану організації та ведення бухгалтерського обліку за умов автоматичної обробки даних та грунтується на тестуванні аудитором програмних продуктів, застосовуваних суб'єктами господарювання. Удосконалено теоретичні засади та підходи до організації аудиту звітності про фінансові результати, що забезпечують упорядкування: планування аудиту, розробки методики перевірок, узагальнення результатів і системи контролю якості та сприяють проведенню аудиту з викоким рівнем професійної впевненості.

Визначено основні етапи та причини появи похідних фінансових інструментів. Розкрито сутність понять "деривативи", "форвард", "ф'ючерс", "опціон" і "своп" на базі критичної оцінки наукових підходів щодо їх характеристики. Вдосконалено класифікацію похідних фінансових інструментів на базі аналізу існуючих класифікаційних ознак для потреб бухгалтерського обліку. Визначено елементи облікової політики щодо похідних фінансових інструментів. Обгрунтовано непридатність позабалансових рахунків для обліку операцій з похідними фінансовими інструментами.

Висвітлено теоретичні основи бухгалтерського обліку та контролю похідних фінансових інструментів. Розглянуто питання організації та методики бухгалтерського обліку та контролю операцій з похідними фінансовими інструментами, наведено шляхи підвищення їх ефективності.

Розкрито теоретико-методологічні засади функціонування механізму фінансового контролю в Україні. Проведено теоретичне узагальнення основних наукових підходів до розкриття сутності та змісту фінансового контролю. Висвітлено основні принципи та проблеми щодо становлення та розвитку державного фінансового контролю та запропоновано напрями їх вирішення. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення системи державного фінансового контролю та визначено основні заходи, що дозволяють органам державної влади підвищити рівень фінансово-бюджетної дисципліни в країні.

Проаналізовано методичні підходи щодо визначення суттєвості в аудиті фінансової звітності. Запропоновано методику визначення суттєвості, що базується на оцінці чутливості зміни показників.

Приведены основные элементы действующей сегодня системы государственного финансового контроля и проведен ее критический анализ. Обосновано место внутреннего контроля в такой системе и с помощью официальных статистических данных доказана его необходимость. Разработаны предложения по развитию внутреннего контроля в системе государственного финансового контроля в Украине.

Вивчено актуальні питання здійснення державного фінансового контролю на основі стандартизованого підходу. Розглянуто теоретичні, організаційні та методологічні підходи щодо розроблення концепції державного фінансового контролю на основі стандартизації етапів планування, організації проведення контрольних заходів та узагальнення, звітування і реалізації результатів ревізій та аудитів. Увагу приділено проблемам взаємодії суб'єктів органів зовнішнього і внутрішнього фінансового контролю, стандартизації процедур державного фінансового аудиту, аудиту електронного середовища органів державної влади, планування і проведення інспектування з урахуванням стандартизованої системи управління ризиками.

Мета роботи - поглиблення теоретичних, методологічних та організаційних положень розвитку державного фінансового контролю на основі стандартизованого підходу. Виходячи з цього, завдання дослідження полягає в: обгрунтуванні необхідності системної стандартизації державного фінансового контролю; на підставі застосування системного підходу визначенні змісту уніфікації організації та методологічного забезпечення діяльності суб'єктів контролю. Обгрунтовано актуальність розробки та впровадження національних положень (стандартів) фінансового контролю суб'єктів державного сектора. Автор вважає, що головна увага вищих органів державного фінансового контролю має приділятися контролю за діяльністю органів внутрішнього державного фінансового контролю, оцінці показників, покладених в основу прийняття владних рішень. Враховуючи, що в міжнародних стандартах фінансового контролю відображені кращі світовий досвід і тенденції його розвитку, було б доцільно використовувати положення даних стандартів при розробці вітчизняних стандартів оцінки діяльності органів внутрішнього контролю (наприклад, у рамках аудиту ефективності). Можливе і пряме застосування міжнародних стандартів фінансового контролю в роботі контрольних органів зовнішнього контролю при: перевірці ефективності діяльності відповідно до обірунтованих принципів, практики і політики управління, а також ефективності використання трудових, фінансових та інших ресурсів; перевірці щорічного виконання державного бюджету за минулий рік для формування пропозицій щодо оптимізації облікових операцій, що проводяться Міністерством фінансів (або відповідними фінансовими органами) на підставі внутрішніх наказів; використанні як джерел інформації баз даних третіх сторін, зокрема органів Державної казначейської служби.

Висвітлено проблеми теорії та практики інформаційно-аналітичного забезпечення фінансового аудиту. Визначено особливості побудови інтегрованої системи реалізації аналітичних процедур за різними видами та формами фінансового аудиту та виділено проблеми побудови необхідних і достатніх інформаційних потоків для мінімізації аудиторського висновку. Проведено критичний аналіз нормативно-правового регулювання фінансового аудиту. Увагу приділено особливостям інформаційно-аналітичної системи корпоративного фінансового аудиту.

Висвітлено підходи до формалізації окремих елементів упевненості користувачів фінансової інформації, а також визначено чинники їх поведінки. Ідентифіковано прямий та непрямий способи формалізації елементів упевненості. Запропоновано визначати періоди упевненості користувачів фінансової інформації, що надається за результатами аудиту.

Исследование направлено на анализ истоков эволюции моделей ценообразования в аудите и неаудиторских услугах путем применения нарративного подхода, а также на тестирование гипотезы мультивариантности смешанного стохастического развития моделей ценообразования в аудите инструментами анализа среды функционирования. Основные результаты подтверждают гипотезу о смещении моделей ценообразование в сторону экзогенных факторов, что объясняется нарастающим давлением со стороны основных заинтересованных лиц - клиентов и регуляторов - путем контроля за этическими, качественными, социальными и государственными аспектами услуг. Проведено ранжирование факторов по результатам анализа среды функционирования на три основные группы: прямого воздействия на решение о ценообразовании; косвенного воздействия на решение о ценообразовании; разовые, эпизодические факторы воздействия. Полученные результаты показывают, что дальнейшие исследования должны быть направлены на вызовы для развивающихся стран, влияющие на модели ценообразования в аудите и неаудиторских услугах.

За умов зростаючої глобалізації та низки викликів сьогодення особливо актуалізується завдання підвищення якості співпраці митних органів з бізнесом, митними органами інших держав, міжнародними інституціями. Відповідно особливої уваги потребує питання підвищення ефективності діяльності митних органів, й у контексті проведення постмитного аудиту зокрема. Для аналізу ступеня досягнення поставлених цілей, діагностики проблем і "слабких місць" запропоновано комплексну та цілісну систему критеріїв ефективності постмитного аудиту. Для безпосередньої оцінки ефективності постмитного аудиту розроблено методичний підхід, що включає два етапи: оціночно-нормативний і підсумковий.

Висвітлено основні характеристики фінансової інформації, процеси її підготовки та використання. Охарактеризовано зміст аудиту фінансової інформації, окреслено його завдання та елементи середовища. Досліджено елементи процесу аудиту фінансової інформації, зокрема: обгрунтування професійних суджень аудитора, вибір, застосування та оцінювання результатів аудиторських процедур, реалізація заходів аудиту. Розроблено пропозиції щодо забезпечення очікуваного рівня упевненості користувачів фінансової інформації за результатами аудиту, які передбачають врахування аспектів відповідальності аудитора та оціночної характеристики аудиторського ризику.

Уточнено визначення та змістовну характеристику фінансової інформації. Конкретизовано роль аудиту в реалізації очікувань користувачів фінансової інформації. Ідентифіковано підстави трансформації аудиту. Визначено тенденції очікувань суб’єктів господарювання від виконання завдань аудиту. Ідентифіковано мету аудиту фінансової інформації й обґрунтовано зміст його завдань. Розкрито зміст елементів середовища аудиту фінансової інформації. Удосконалено методичні підходи до ідентифікації, обґрунтування та застосування професійних суджень аудитора. Визначено можливості удосконалення заходів вибору, застосування та оцінювання результатів процедур відповідно до процесної структури аудиту фінансової інформації. Ідентифіковано зміст параметрів професійної відповідальності аудиторів. Розроблено теоретико-методологічні основи управління якістю виконання завдань аудиту. Уточнено змістовні характеристики упевненості користувачів фінансової інформації, що надається за результатами її аудиту. Обґрунтовано необхідність і методику оцінювання рівня упевненості на основі характеристик роботи аудитора. Розроблено методику оцінювання рівня упевненості в контексті поведінки користувачів фінансової інформації.

Розглянуто головні завдання органу державного фінансового контролю в Україні. Визначено недоліки чинної системи державного фінансового контролю та надано пропозиції органам державного фінансового контролю в системі бюджетного регулювання щодо вдосконалення окремих напрямів роботи. Проаналізовано стратегію реформування системи управління державними фінансами на 2017 - 2021 рр. і зроблено відповідні висновки. Запропоновано напрямки вдосконалення для поліпшення й оптимізації роботи органів фінансового контролю в Україні. Адже від ефективності державного фінансового контролю багато в чому залежить добробут народу, задля чого одна з найважливіших функцій державного управління має бути спрямована на виявлення відхилень від прийнятих стандартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурсами та державною власністю, а також на своєчасне вжиття необхідних відповідних коригувань і запобіжних заходів. Сучасний світ завжди вимагає вдосконалення системи фінансового контролю. Україна як держава, що розвивається, не стоїть осторонь від цього. Постійно проводиться робота з реформування системи державного фінансового контролю. Залучаються науковці, експерти, представники громадськості, використовується міжнародний досвід. Незважаючи на значний обсяг роботи, що вже здійснена в процесіреформування системи державного контролю в Україні, формування потужної й ефективної системи державного фінансового контролю ще й досі залишається однією з найважливіших державних проблем сьогодення, про що, зокрема, свідчить статистика діяльності Західного офісу Держаудитслужби за 2019 - 2020 рр., наведена в даній статті. Важливо те, що Україна рухається в правильному напрямі шляхом удосконалення системи державного фінансового контролю.

Глобалізація економічного мислення XXI ст. призвела до усвідомлення того, що людські ресурси є вирішальними у процесі досягнення стійкості розвитку держави. Поява значної кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) стала викликом для України, оскільки утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Саме тому питання необхідності побудови системи соціального аудиту витрат на ВПО внаслідок збройного конфлікту на Сході України стає пріоритетним у напрямі оптимізації шляхів досягнення соціального консенсусу через ужиття узгоджених заходів із розвитку людських ресурсів. Стратегічна направленість соціального аудиту покликана стати важливим чинником практичної реалізації основних принципів соціального партнерства в регулюванні соціально-трудових відносин і побудови стратегії фінансового заохочення ВПО внаслідок збройного конфлікту на Сході України. Проблемам і потребам ВПО у своїх дослідженнях приділяли увагу багато дослідників. Питанням налагодження системи соціального аудиту присвячено роботи А. Любенка, В. Рисіна, В. Піхоцького, М. Буковинської, О. Гнатюка, Р. Пономаренко, С. Саченко, Ф. Фукуями та інших. Аналіз проведених досліджень науковців засвідчив, що переважно їхні праці не висвітлюють нагального питання, що постало в сучасних реаліях. Налагодженню ефективної системи аналізу чинників соціальних ризиків як підприємства, так і держави шляхом запровадження соціального аудиту не приділено належної уваги. Мета роботи - об'єктивна необхідність у дослідженні закономірностей розподілу коштів загальної вартості пілотних проектів між кількістю облікованих ВПО та їхніх сімей на території України з застосуванням прийомів соціального аудиту як основи побудови стратегії фінансового заохочення ВПО у процесі їхньої максимальної соціалізації на нових територіях. У дослідженні проведено аналіз коштів, виділених на реалізацію пілотних проектів, які направлені на захист прав і законних інтересів осіб, що порушені внаслідок збройного конфлікту та/або тимчасової окупації частини території України. Проведено дослідження закономірностей розподілу коштів загальної вартості пілотних проектів між кількістю облікованих ВПО і сімей на території України. Виявлено, що збільшення кількості облікованих осіб не впливає на розподіл коштів між ними і це говорить про необхідність дослідження причин цих явищ, що в загальнодержавному масштабі може зробити соціальний аудит розподілу досліджуваних коштів. Доведено необхідність проведення соціального аудиту за принципом партисипативності. Проведення соціального аудиту витрат на ВПО надасть можливість отримати об'єктивну інформацію про соціально-економічні відносини (СЕВ); виявити рівень соціальної напруженості та своєчасно вжити превентивні заходи; ефективно регулювати СЕВ за допомогою соціального партнерства.

Розглянуто тему виконання фінансового аудиту першої фінансової звітності (ФЗ), складеної за вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Досліджено вимоги до підготовки, змісту та оформлення працівників відповідно до Міжнародного стандарту аудиту (МСА) 230 "Аудиторська документація". Визначено основні цілі, актуальність та необхідність аудиту першої ФЗ за МСФЗ. Сформовано основні джерела інформації для виконання такого аудиту. Проаналізовано вимоги до першої ФЗ за МСФЗ. На основі цих вимог сформовано критерії, за якими аудитор буде перевіряти правильність переходу підприємства від національних стандартів до міжнародних. Визначено основні аудиторські процедури, які будуть застосовані аудитором у ході виконання такого аудиту. Під час дослідження було визначено важливість аудиту облікової політики за МСФЗ. Визначено критерії, за якими аудитор буде перевіряти відповідність застосованої облікової політики вимогам міжнародних стандартів. Визначено та проаналізовано роль правильного використання доцільної собівартості при переході на міжнародні стандарти. Сформовано вимоги для такого застосування, які будуть важливими при аудиті правильності складання першої ФЗ за МСФЗ. Наведено огляд трансформаційного файла переходу на МСФЗ як одного з важливих джерел інформації для виконання аудиту. Проаналізовано процедуру переходу з національних стандартів на міжнародні за допомогою трансформаційного файла. Визначено важливість використання аудитором такого трансформаційного файла. Здійснення дослідження теми аудиту першої ФЗ за МСФЗ надало можливість сформувати вимоги до аудиторської документації відповідно до вимог МСА. Зазначено основний склад аудиторської документації, який повинен бути в аудитора після завершення аудиту першої ФЗ за МСФЗ.