Досліджено та висвітлено питання методології управлінського обліку, а саме: нормативного методу як основного інструменту управління. Розкрито сутність, особливості застосування та принципи нормативного методу обліку та контролю витрат у сільськогосподарських підприємствах.

Проаналізовано основні етапи розвитку й актуальні проблеми формування ефективної системи обліку й аналізу витрат структурних підрозділів підприємств агропромислового виробництва Тернопільщини, Львівщини, Івано-Франківщини та Хмельниччини. Запропоновано визначення поняття витрат, з урахуванням особливостей діяльності підприємств агропромислового виробництва розроблено їх класифікацію на базі виокремлення наукової та виробничої діяльності. На підставі вивчення сучасної системи обліку й аналізу витрат визначено їх стан, обгрунтовано необхідність її покращання, визначено актуальні проблеми її функціонування. Удосконалено методику обліку й аналізу витрат, що дозволяє сформулювати цілісну інформаційну картину про їх стан і забезпечує ефективність управлінських рішень на різних рівнях менеджменту.

Досліджено теоретико-методологічні та практичні проблеми забезпечення інформації про витрати за умов сільськогосподарської діяльності, що формується в системі бухгалтерського обліку, для задоволення запитів різних рівнів управління сільськогосподарським підприємством. Запропоновано шляхи вдосконалення облікового забезпечення управління даними витратами. Розроблено методичні підходи до обліку виробничих витрат. Удосконалено методику формування фінансового результату, одержаного завдяки сільськогосподарській діяльності. Удосконалено форму річного звіту даних підприємств у частині показників виробництва та реалізації продукції. Результати дослідження дозволяють формувати вірогідну інформацію про рівень і склад витрат виробництва з урахуванням вимог галузевих стандартів.

Уточнено визначення та склад, а також вдосконалено класифікацію непрямих витрат сільськогосподарських підприємств для потреб управління. Розроблено класифікацію витрат координації операцій на рівні підприємств. Запропоновано альтернативну методику обчислення обсягу робіт, виконаних машинно-тракторним парком, що базується на обчисленні витрат енергії агрегатів. Проаналізовано сучасний стан обліку непрямих витрат і розроблено практичні рекомендації з його вдосконалення в частині виділення витрат координації операцій, відображених на відповідних аналітичних рахунках. Запропоновано різні варіанти обліку та розподілу непрямих витрат, призначені для вибору у разі затвердження у Наказі про облікову політику. Визначено методику економічного аналізу непрямих витрат, запропоновано для його вдосконалення використовувати комплексний системний підхід, суть якого полягає у створенні інтегрованої системи оцінювання впливу кожної групи непрямих витрат на виробничу та повну собівартість продукції. Розроблено методику трирівневого аналізу непрямих витрат аграрних формувань.

Розроблено теоретичні, організаційно-методичні та практичні засади вдосконалення системи управління витратами на сільськогосподарських підприємствах у процесі відтворення. Уточнено визначення поняття "витрати", узагальнено їх класифікацію. Вдосконалено методичні підходи до групування виробничих витрат у статті та поділу витрат на змінні та постійні. На основі кількісних та якісних показників охарактеризовано процес відтворення у сільськогосподарських підприємствах. Здійснено економічне обгрунтування чинників стабільності та зниження витрат на виробництво продукції рослинництва та тваринництва. Обгрунтовано вдосконалення внутрішньогосподарського управління на основі посилення економічної самостійності первинних колективів. Доведено необхідність системного підходу до управління витратами. Запропоновано визначення сутності системи управління витратами, охарактеризовано основні її складові. Розглянуто питання формування облікової політики й її відповідність вимогам управління. Уточнено класифікацію методів обліку витрат, способи калькулювання виробничої собівартості продукції залежно від спеціалізації та концентрації виробництва. Встановлено критерії та вимоги до створення центрів відповідальності, визначено можливі напрями децентралізації функцій обліку.

Розкрито теоретико-методологічні аспекти формування фінансових результатів, їх поняття й економічну сутність. Проаналізовано сучасний стан управління фінансовими результатами сільськогосподарських підприємств. Увагу приділено удосконаленню організаційного механізму використання господарських результатів в оперативному менеджменті. Розглянуто систему поточної інформації, комунікації та раннього реагування на ризики виробництва. Запропоновано методичні підходи до підвищення рівня ефективності управління, узагальнення яких дозволяє своєчасно реагувати на відхилення поточних показників виробничо-господарської діяльності підприємства.

Досліджено теоретико-методичні та організаційні аспекти обліку і контролю трансакційних витрат (ТВ) у сільськогосподарських підприємствах. Запропоновано методику обліку ТВ у сільськогосподарських підприємствах, яка передбачає використання окремого рахунку для обліку ТВ із відповідними субрахунками й аналітичними рахунками. Досліджено порядок документального підтвердження записів у обліку ТВ. Обгрунтовано методичні підходи до контролю ТВ у сільськогосподарських підприємствах шляхом ідентифікації рівня ТВ та їх відхилень від запланованих показників. Розроблено пропозиції щодо внесення змін і доповнень до нормативних документів для регламентації обліку та контролю ТВ. Доведено необхідність використання прогресивних інформаційних технологій для обліку і контролю ТВ з метою забезпечення економічності одержання інформації та розширення аналітичних можливостей використання інформації про ТВ сільськогосподарського підприємства.

Обгрунтовано необхідність розвитку теоретико-методичних підходів бухгалтерського обліку витрат на охорону навколишнього середовища (ОНС)як основ забезпечення стійкого розвитку на підставі визначення сутності поняття стійкий розвиток і аналізу його сучасного стану в Україні. Розроблено методики бухгалтерського обліку витрат на управління та стимулювання природоохоронної діяльності та виробничих витрат на ОНС. Запропоновано підхід до облікового відображення формування та розподілу витрат на еколого-економічну реабілітацію земель. Удосконалено систему внутрішньої звітності про витрати на ОНС і порядок формування та інформаційну наповненість статистичної звітності про витрати на ОНС.

Досліджено теоретико-методичні та практичні аспекти управління трансакційними витратами аграрних підприємств (АП). Уточнено трактування трансакційних витрат і систематизовано логіку дослідження проблем управління ними. Виділено трансакційні витрати контрактації та трансакційні витрати середовища як дві складові сукупних трансакційних витрат суб'єктів господарювання. Проаналізовано процеси формування та функціонування трансакційних витрат АП. Уточнено класифікацію трансакційних витрат АП у контексті забезпечення достатньої повноти та деталізації даних про ці витрати для цілей управління. Сформульовано категорії "досконала інституційна інфраструктура" і "досконалість інституційної інфраструктури" в контексті оцінки впливу стану інституційної інфраструктури аграрного сектору економіки на формування трансакційних витрат суб'єктів господарювання. Здійснено оцінку сучасного стану управління трансакційними витратами у процесі господарської діяльності АП. Запропоновано концепцію обліково-аналітичного забезпечення процесу управління трансакційними витратами АП, обгрунтовано напрями інституційного забезпечення цього процесу. Розроблено систему заходів щодо організації управління трансакційними витратами в діяльності АП.

Розглянуто особливості обліку витрат і калькулювання собівартості продукції на підприємствах. Розкрито економічну сутність формування обліку витрат і калькулювання собівартості продукції на підприємстві за сучасних умов розвитку економіки України, визначено необхідність його проведення та запропоновано напрями подальшого розвитку. Проаналізовано основні методи калькулювання собівартості, дискусії про їх сильні та слабкі сторони. Наведено приклади встановлення собівартості продукції. Показана калькуляція собівартості продукції з повним розподілом витрат та калькуляція собівартості продукції за допомогою методу маржинального доходу. Обгрунтовано вибір методу, який найкраще підходить для калькулювання собівартості продукції на підприємстві.

Розглянуто класифікацію витрат у фінансовому й управлінському обліку та методологічні основи формування облікової інформації. Здійснено аналіз структури витрат управлінського обліку продукції рослинництва і тваринництва на сільськогосподарських (с.-г.) підприємствах (с.-г.) Херсонської області. Наведено результати анкетування, проведеного серед головних бухгалтерів с.-г. підприємств; класифікацію витрат в управлінському обліку для прийняття управлінських рішень с.-г. підприємствами.

Мета роботи - визначення основних напрямів ефективного використання системи "1С: Підприємство 8.2" стосовно автоматизації обліку витрат виробництва та калькулювання продукції (робіт, послуг) у сільськогосподарських підприємствах. Для вивчення теоретико-методичних аспектів відображення обліку витрат виробництва в інформаційному середовищі застосовувалися методи індукції та дедукції. Розглянуто основні етапи автоматизації обліку витрат та калькулювання продукції у системі "1С: Підприємство 8.2": довідники; основні первинні та звітні машинограми, що забезпечують процес формування та калькулювання собівартості продукції. Автоматизація обліку витрат виробництва з використанням програмного продукту "1С: Підприємство 8.2" дозволяє отримати достовірну і найбільш повну інформацію для прийняття стратегічних рішень.

Об'єкти агропродовольчого ринку не зорієнтовані на повне виконання функцій щодо просування сільськогосподарської продукції до споживачів, що збільшує обсяг трансакційних витрат. З метою зниження трансакційних витрат насамперед доцільно скоротити довжину каналів збуту на основі цілеспрямованого управлінського впливу, щоб усунути асиметрію інформації на продовольчому ринку регіону; впровадити систему електронної торгівлі на основі діючих електронних бірж; будувати вертикальні маркетингові системи. Більшість сільськогосподарських підприємств не мають можливості створити окремий маркетинговий підрозділ і повноцінну службу збуту, тому їх функції можна делегувати вже сформованим управлінським підрозділам.

Досліджено теоретичні й практичні аспекти обліку та аналізу витрат операційної діяльності аграрних підприємств, їх вплив на фінансові результати, а також пропозиції щодо оптимізації. Мета статті - визначення та узагальнення особливостей обліку й аналізу витрат операційної діяльності аграрних підприємств, встановлення їх впливу на фінансові результати господарювання та розробка пропозицій щодо оптимізації. Методологічною основою статті є монографічний, системно-структурного аналізу і синтезу, бухгалтерського обліку, економіко-статистичні методи. Встановлено, що облік витрат операційної діяльності регламентується НП(С)БО та його відповідними формами. Їх інформація є основною підставою для їх всебічного аналізу. Його проведення дозволило визначити їх постійне збільшення та виявити його чинники. Виявлено, що в структурі витрат операційної діяльності провідне значення мають собівартість продукції, адміністративні витрати, витрати на збут та інші. Також саме вони значним чином формують фінансові результати аграрних підприємств. Тому саме з їх оптимізацією пов'язане підвищення прибутків як основного фінансового результату. Отримані результати можуть бути використані у навчальних закладах вищої освіти, в аграрних підприємствах та інших суб'єктах агробізнесу. Висновки: встановлено, що в структурі витрат операційної діяльності найбільшу питому вагу займає собівартість продукції, витрати на оплату праці, адміністративні витрати та витрати на збут. Вони характеризуються суттєвим збільшенням протягом трьох останніх років через постійне зростання їх складників. Тому їх оптимізація, як показує здійснений аналіз операційної діяльності аграрного підприємства, грунтується на скороченні собівартості продукції шляхом підвищення продуктивності використання ресурсів та праці, а також скороченні адміністративних витрат внаслідок удосконалення організації бізнесово-виробничих процесів. Зміна витрат операційної діяльності є фактором впливу на динаміку показників фінансових результатів суб'єктів господарювання, а саме валового прибутку і прибутку від операційної діяльності.