Висвітлено проблеми оформлення інноваційних проектів. Розглянуто питання управління процесами створення й освоєння нової техніки, технології. Описано методику аналізу попиту на науково-технічну продукцію.

Освещены проблемы оценки технологических ресурсов, диагностики внешней технологической среды, создания технологических инноваций, разработки технологических стратегий, технологического партнерства и трансферта технологий. Проанализированы технологические системы как основа развития экономики. Изложены гипотезы о возможности технологической составляющей, в частности, непрерывного ускорения и равномерности технологического прогресса, кризиса, всемирной конкуренции. Рассмотрены особенности стратегического процесса одно- и многопрофильных предприятий.

Зазначено, що головним інструментом дослідження є опитування, проведене серед керівників та персоналу високотехнологічного підприємства у складі технопарку. Загальна кількість анкет - 360; вірно заповненими повернено 307. За результатами аналізу даних можна зробити наступні висновки: інноваційний менеджмент (ІМ) суттєво позитивно корелює з фінансовими показниками ефективності управління; ІМ суттєво позитивно корелює з операційними показниками ефективності; ІМ суттєво позитивно корелює з поведінковою складовою управління; кореляція між ІМ та ефективним управлінням багато в чому визначається демографічними змінними. Розроблено рекомендації для підприємств та для подальших досліджень.

Проанализирован набор факторов, имеющих значение для измерения инновационного процесса в странах-членах ЕС, с помощью эконометрических инструментов и указано, что эти факторы вообще не учитываются при принятии решения о членстве в ЕС. Страны, которые все еще находятся в переходном процессе или недавно закончили этот процесс, практически новички в области инноваций. Предложено некоторые новые трансграничные мероприятия, которые должны увеличить уровень инновации в странах, не входящих в ЕС, и стимулировать устойчивый поток инноваций, таким образом создавая стабильную и уникальную инновационную платформу ЕС. Для ускорения этих процессов необходима политическая и институциональная поддержка.

У глобальній парадигмі економічного розвитку XXI ст. висвітлено тенденцію його креативізації. Окреслено структурну конфігурацію креативного сектору глобальної економіки. Досліджено креативний контекст сучасної теорії управління та бізнес-практики. Виявлено креативно-інноваційну мотивацію менеджменту міжнародних компаній, оцінено значущість його креативних інструментів. Обгрунтовано доцільність створення екосистеми креативного менеджменту за рахунок упровадження відповідних корпоративних цінностей, а також необхідність інституціональної та корпоративної імплементації креативних підходів в управлінні.

Досліджено фактори, що впливають на конкурентну стабільність і маркетингове орієнтування підприємств. Проаналізовано сучасні тенденції поведінки українських споживачів. Оцінено структуру фінансових ресурсів ПАТ "СКФ Україна" як показника потенціалу його фінансової безпеки. Охарактеризовано сучасну реалізацію та потенціал соціально орієнтованого маркетингу в Україні. Визначено основні напрями розвитку взаємовідносин України з міжнародними організаціями та їх перспективами. Вказано на взаємозв'язок цифрової економіки України й інструментів інтерактивного маркетингу з системою глобальних викликів інформаційного суспільства.

Мета роботи - удосконалення фундаментальних методологічних підходів до системи ризик-менеджменту надзвичайних ситуацій на основі концепції сталого інноваційного випередження, що дозволить попереджати та вчасно реагувати на різного роду деструктивні явища, сприятиме забезпеченню/підвищенню стійкості та безпеки економічних систем в умовах сучасних глобальних викликів і загроз (як фактичних, так і потенційних). У результаті дослідження поглиблено сутність основних категорій теорії ризик-менеджменту; проаналізовано вплив різних видів глобальних ризиків у динаміці (у коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі); узагальнено та систематизовано існуючі підходи до управління ризиком; запропоновано авторську структуру процесу ризик-менеджменту. Також удосконалено методику визначення стану економічної системи, методичний підхід до комплексної оцінки ризику на основі теорії стійкості та теорії складних систем; визначено принцип інтегральної оцінки ризику на основі комплексного підходу до оцінки викликів і загроз через синергію економічного, дипломатичного, людського, міжнародного, правового, політичного та культурного вимірів безпеки. Перспективою подальших досліджень є розроблення теоретико-методичного підходу до вибору стратегій та інструментів протидії викликам і загрозам в Україні у нестабільних соціально-економічних умовах з урахуванням змін у безпековому середовищі та потенціалі національних економік.

Purpose. To identify the current level and trends of convergence to justify the directions of adjustment of approaches to the management of the national economy. Methodology. The methodological basis of the study is economic and mathematical modelling using Barro-regression and variational analysis. Integral indicators for the characteristics of the components of the studied chain are defined as the arithmetic mean of partial indicators of economic development (24 indicators), educational development (28 indicators), digitalization (12 indicators) and national security (53 indicators), normalized by the method of natural normalization. To assess the pairwise, triple and complex convergent relationships in the studied chain, a multiplicative convolution of the corresponding integral indicators characterizing a pair, triple or four of the studied concepts, was performed. The sample consisted of 11 countries from Central and Eastern Europe (Croatia, the Czech Republic, Estonia, Hungary, Latvia, Lithuania, Poland, Romania, Slovakia, Slovenia, Ukraine). The research period includes 1999 - 2020. Findings. The existence of dynamic convergent links in the "national security - digitalization", "education - national security - digitalization" chains is confirmed, which indicates the need for further interstate integration of regulatory practices in the field of digitalization impact on the national security (including digital education effects). The links in the "economy - education", "economy - national security", "education - national security", "economy - education - national security" chains have a fairly high static level of convergence, which indicates the need to level the differences in national practices of regulation of these directions. At the same time, current trends in the digitalization of education and the digitalization of the economy remain quite diversified, which determines the need to apply specific national government practices in this area. Originality. Methodological principles of integrated assessment of convergent relationships in the "economy - education - national security - digitalization" chain differ from the existing ones by using integrated indicators of characteristics of single, pair, triple and complex relationships within the studied chain to determine the levels of their - and - convergence. This allowed identifying the presence of the achieved level of convergence and dynamic convergent trends that arise in the process of economic and educational transformations in the context of overcoming security challenges in the national economy in the context of digitalization. Practical value. The achieved significant level of convergence of the economy, education and digitalization of the studied countries has been revealed, as well as stable convergent links of integrated development of their economy, education and national security have been formed. The results obtained can be used as a scientific substantiation of adjustment of directions of state regulation of economy and education in the conditions of digitalization and in the context of overcoming security challenges.