Висвітлено досягнення менеджменту в бізнесі та сервісі, які можуть бути корисними для підвищення ефективності прийняття рішень у наукових і прикладних проєктах. Увагу приділено фінансовому управлінню, корпоративній соціальній безпеці, трансформації стратегій управління підприємствами. Розглянуто еколого-економічні засади в агробізнесі. Розкрито питання управління організаційними та проєктними комунікаціями. Здійснено аналіз управлінської діяльності галузей сільського господарства. Досліджено актуальні питання менеджменту готельно-ресторанних послуг та індустрії туризму. Розкрито проблеми розвитку регіонального туризму під час кризи й особливості управління поведінкою споживачів послуг індустрії гостинності та рекреації. Розглянуто питання управління розвитком персоналу закладів індустрії гостинності. Акцентовано на проблемах розробки та реалізації стратегії відновлення потенціалу міжнародного співробітництва вітчизняної індустрії туризму в кризових умовах. Запропоновано цифрові рішення для реалізації управління зеленими інноваціями на основі розробленої програмної системи визначення оптимального відновлювального джерела енергії.

Розглянуто теоретико-методичні засади управління науковими та наукомісткими проєктами, а також портфелями наукомістких проєктів, зокрема: ціннісно-орієнтоване управління, управління ризиками, управління конфліктами, використання інструментів поведінкової та циркулярної економіки, управління проблемами в таких проєктах. Представлено методологію ціннісно-орієнтованого протиризикового управління портфелями наукомістких проєктів підприємств. Наведено механізми прийняття рішень у проєктах в умовах нестабільності, невизначеності та динамічності зовнішнього оточення.

Наведено опис методів та алгоритмів управління стартап-проектами. Описано ідеї кожного з методів та доповнено конкретними прикладами його застосування в реальних умовах. Послідовно висвітлено сучасні підходи до методології запуску стартап-проекту: від пошуку інноваційної бізнес-ідеї та формування команди, до впровадження успішної бізнес-моделі та пошуку інвестицій. Досліджено стартап як форму пошуку інноваційної бізнес-моделі. Увагу приділено дослідженню ринку та мінімальних критеріїв успішності для стартапу.

Викладено теоретичні, методичні та практичні підходи до визначення господарських рішень, організаційні механізми та процесорні технології їх прийняття з урахуванням невизначеності. Висвітлено питання виникнення та опанування економічними ризиками, обґрунтовано сучасний економічний механізм ефективного управління в умовах ринкового середовища та досягнення ефективності виробництва на базі сформованої системи антикризового управління.

The necessity of digitalization of project management processes is shown, in particular, for the creation and use of the information standard of project management (ISPM). A model of using the information standard of project management to determine the planned parameters of projects has been developed. The principles and tasks of digitalization are formulated, the solution of which will allow to create such a standard. The analysis of existing theoretical and practical developments in this field is carried out. It is shown that the issue of creating an information standard of project management is still open. It is established that traditional software or databases are not suitable to meet the formulated requirements. This is due to the fact that they do not provide the necessary level of system and documentary support in the process of forming the information standard of project management. Therefore, it is proposed to use the information management system of enterprises and projects PrimaDoc to create such a standard. The concept of construction and use of the information standard of project management on the basis of the information management system PrimaDoc is offered. The structure of information technology for the formation of ISPM project-oriented company has been developed. The approach and tools for adjusting the environment of the PrimaDoc information management system to the technology of forming the ISPM of a project-oriented company are proposed. Experimental research has been conducted, which showed a 65 % reduction in labor costs in the formation of ISPM. Practical approbation of ISPM information technology formation of project-oriented company on the basis of PrimaDoc system is executed. PJSC Tutkovsky (Ukraine) created an information standard of project management, which included more than 10 000 documents. The results of experiments and practical testing indicate the effectiveness of the developed concept and information technology of formation and use of information standard of project management.

Висвітлено досвід управління проєктами та наведено основні стандарти процесу їх розробки й управління. Розкрито підходи до оцінювання ефективності проєктів, визначено особливості їх фінансування. Систематизовано підходи до контролю та регулювання проєктів. Наведено деталізовану характеристику Agile-менеджменту проєктів. Подано інформацію про школи проєктного менеджменту, сутність і складові життєвого циклу проєкту, інструментарій розрахунків з урахуванням зміни вартості грошей у часі. Увагу приділено питанням стимулювання та мотивації команди проєкту.

A new systems approach to quantitative estimation of financial risks of investment projects was proposed: an integral risk of the project as a whole for all its parameters at once and the risks for each of its parameters separately. At the same time, the very concept of the project risk has been generalized: instead of the conventional risk of unprofitability, a new, more general concept of the risk of unacceptably low project profitability has been introduced. Two levels of the project profitability were considered: a level acceptable to the investor and a realistically achievable level. Corresponding values of design parameters and indices of financial efficiency of the project were found for these levels. Based on the found values, relative margins of investment acceptability and risks of unacceptably low profitability of the project were calculated. A procedure of comprehensive assessment of the risk of unacceptable low profitability of the project for cases of high certainty and partial uncertainty has been developed. Explicit formulas for quantitative risk assessment of unacceptably low profitability of the project have been derived, ranges of values of all risks under consideration have been determined and appropriate recommendations have been given. Explicit formulas for calculating the values of project risks and dynamic points of project acceptability are convenient and useful for software implementation (for example, within the Monte Carlo method). For the Monte Carlo method and the method of scenarios, another alternative approach to assessing the integral risk of unacceptably low project profitability was proposed by the authors based on the direct calculation of unacceptable scenario values of any criterion of the project financial efficiency. A new index of financial efficiency of the project has also been introduced: a discounted period of acceptable return (discounted payback period of the project is its special case).

Розглянуто основні чинники економічної конкуренції, а саме: люди, час, гроші та якість. Відображено можливість керувати даними чинниками через конкретні інструменти проєктного менеджменту. Підкреслено практичну значимість кожного з чинників економічної конкуренції та відповідного для управління ним інструменту проєктного менеджменту на прикладі компаній у різних сферах економіки, спираючись на результати досліджень чи статистичні дані. Запропоновано вдосконалений процес оцінювання зацікавлених груп впливу на проєкти з метою підвищення рівня їх конкурентоспроможності.

Висвітлено теоретичні засади управління проєктами. Подано інформацію про типи проєктів, особливості формування інвестиційного задуму проєкту, загальні підходи до планування та контролю проєктів. Увагу приділено фінансовому плануванню за проєктом, розробці проєктно-кошторисної документації та контролю за нею, вибору та завданням проєктних фірм. Розглянуто математичні методи планування проєкту, особливості сіткового та календарного планування проєкту.

Досліджено досвід оптимізації інституту аналізу регуляторного впливу (АРВ) у розвинених країнах ОЕСР та Європейській Комісії, що дозволило виокремити два основні підходи до здійснення оцінки РВ - проведення повної (класичної) або спрощеної моделей АРВ. Особливу увагу приділено впровадженому в розвинених країнах принципу пропорційності, сутність якого полягає у тому, що глибина аналізу та оцінок має бути пропорційною ступеню впливу регуляторного акта на економіку, окремі зацікавлені групи, суспільні інтереси. Розглянуто важливість відбору економічно значимих регуляторних актів. Здійснено аналіз впровадження специфічних фільтрів відбору регуляторних актів для проведення АРВ у розвинених країнах, а саме: визначення видів нормативно-правових актів або сфер регулювання, що підлягають АРВ; класифікація та відбір актів за ступенем значимості; наявність винятків у сфері проведення АРВ відповідно до чинного законодавства. Для встановлення другого фільтру, а саме для здійснення відбору регуляторних актів за їх значимістю, в Україні запропоновано використовувати, по-перше, впровадження принципу пропорційності, що дозволить увести в практику оцінки регуляторних актів спрощену та повну моделі АРВ; по-друге, увести комбіновані (кількісні та якісні) критерії оцінки значимості проєктів регуляторних актів із визначенням можливих економічних наслідків їх прийняття та відповідності критеріям забезпечення пріоритету суспільних інтересів (підтримки економічного зростання шляхом оптимізації витрат і відповідного збільшення доданої вартості, дохідної частини державного і місцевих бюджетів тощо); по-третє, покроковий алгоритм імплементації кращих світових практик АРВ у практику державного регулювання в Україні.

Концепція ефективного керування інноваційними проектами сучасних суб'єктів підприємництва вимагає комплексної адаптації системи менеджменту у напряму забезпечення енерго- та ресурсоспоживання, оскільки тенденції ринкової моделі економіки заохочують розповсюдження активної політики заощадливого використання усіх видів ресурсів. Проектний менеджмент інноваційної політики суб'єктів підприємництва повинен відбуватися синхронно вимогам світової економіки та відповідати усім засадам ефективного планування та реалізації ресурсозбереження з урахуванням тенденцій світового науково-технічного прогресу, залученням або розробленням нових інженерних рішень з утилізаційної діяльності, модернізації технологій і обладнання. Саме тому необхідним є удосконалення функціонально-технологічних елементів управління у напрямку активізації інноваційної діяльності в галузі енерго- та ресурсозбереження. Постановка мети і завдань дослідження - дослідити управління проектами енерго- та ресурсозберігаючих інновацій суб'єктів підприємництва. Використано історично-логічний метод; метод систематизації, класифікації й теоретичного узагальнення; метод логічного аналізу і синтезу. Сформовано економічну модель, що дозволяє оцінити динаміку ефективності залучення фінансових коштів спрямованих на впровадження енерго- та ресурсозберігаючих нововведень суб'єктів підприємництва. На основі побудови вищевказаної моделі сформульовано основні напрямки менеджменту інноваційних проектів енерго- та ресурсозбереження. Галузь застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності суб'єктів підприємництва для підвищення рівня ефективності виробництва продукції. Висновки: у результаті проведеного дослідження зроблено висновок про те, що гармонізація стратегічного управління суб'єктів підприємництва вимагає впровадження енерго- і ресурсозберігаючих інновацій у виробничу діяльність, що постає умовою стабільного функціонування та конкурентоспроможності. Зниження операційних витрат, їх планування, раціональне використання трудових та матеріальних ресурсів забезпечують швидку окупність інноваційних проектів суб'єктів підприємництва.

This paper reports modeling the assessment of the potential of loan financing of projects aimed at implementing energy-saving technologies. An array of information to assess the potential of loan financing of these projects was formed. The methods for assessing the existing and prospective potential of loan financing of projects for the implementation of energy-saving technologies were devised. The criteria for the selection of energy-saving projects, which should be financed at the expense of loan funds, were systematized and ordered. The appropriateness of these studies is determined by the need to reduce the volume of energy consumption of non-renewable energy resources in many countries of the world. This causes the need to determine the potential of financial support, in particular the potential of loan financing, the implementation of energy-saving projects, first of all, projects for the implementation of energy-saving technologies at enterprises. The obtained theoretic and methodological results for the sample of enterprises were tested. It was established that the absolute magnitude of the potential of loan financing of projects implementing technologies that ensure reducing natural gas consumption at the studied enterprises is 42 projects and USD 1,805 thousand. As for the relative level of this potential, for the whole totality of enterprises it is: by the number of projects - 0,447; by financing volumes - 0,420. The obtained theoretical and methodological results can be applied by enterprises of all types of economic activity in assessing the magnitude of the potential of loan financing of energy-saving projects. In addition, these results can be used by the authorities in the development of the programs of preferential lending of the projects of implementation of energy-saving technologies.

В монографії представлено портфельно-орієнтоване управління як механізм управління формуванням і реалізацією колективних стратегій в організаційних мережах різної конфігурації.

Досліджено ринок на передінвестиційному етапі. Проаналізовано технології маркетингових досліджень і маркетингове обґрунтування інвестиційного проєкту, розкрито сутність розуміння клієнтів і акцентовано на перевірці на життєдіяльність. Оцінено ринковий потенціал для нового продукту і проведено розрахунок прогнозу продажів, а також визначено рівень конкурентоспроможності нового продукту (послуги).

A conceptual model for analyzing the dynamics of the value of the project, achieved as a result of engineering, under conditions of uncertainty has been developed. In the methodological context, the proposed approach is based on an array of isovalues, each of which corresponds to its own level of optimism in forecasting the cash flow for the project. With the increase in the efficiency of the project due to engineering, the entire array of iso-value lines' changes its geometrical position, moving further from the origin (in the four-dimensional space "time-benefit-cost-risk"). The proposed model includes three stages. At the first stage, input information is collected and the corresponding analysis is initiated. The result of the second stage is a multivariate cash flow forecast and calculation of the benefit-cost ratio (BCR) and its changes for each scenario. The third stage provides the calculation of the expected BCR and its change, an assessment of the risk of making an erroneous decision and changing this risk as a result of the engineering session. The model makes it possible to calculate the achieved proportion of the static and dynamic vectors of change in the value of the project. In the example considered, the share of the dynamic vector of growth in the value of the project was found to be 35,47 %. The model has an environmental property - the assessment of the success of value engineering under conditions of uncertainty is carried out on the basis of the annual total benefits and the annual total costs throughout the project cycle. Thus, the analysis takes into account the impact of the project on the environment, which is reflected in the risk assessment. The given case testifies to the feasibility of applying the model in the practice of engineering the value of construction projects.

Розглянуто задачу, пов’язану з розв’язанням протиріч між постійно зростаючими вимогами щодо оцінки цінності проєктів стійкого розвитку та відсутністю доступних і зрозумілих рекомендацій по управлінню оцінюанням цінності проєкту. Структуровано методологічні підходи до управління оцінкою цінності проєкту та розроблено нові рекомендації (щодо їх застосування в компаніях різних сфер діяльності) і методи з управління цінністю проєкту, на основі аналізу та структурування різних методологічних підходів. Розроблено узагальнену математичну модель основних груп індикаторів оцінки цінності проєктів. Сформульовано стратегію формування стійкої цінності для екологічних проєктів подібного до впливу на навколишнє середовище. Застосовано підсумкову матрицю впливу, яка збудована на базі матриці Лeoпольда, удосконалено використання комплексної оцінки впливу на навколишнє середовище для екологічних проєктів. Застосовано усереднювання оцінок для попередньої оцінки цінності проекту, які формуються експертами у вигляді інтервальних значень.

Ефективні стратегічні зміни в управлінні персоналом із застосуванням стейкхолдерно-орієнтованих підходів в умовах зростаючої складності систем залишаються важливим завданням для розвитку бізнесу, підприємництва. Мета роботи - розглянути та узагальнити світовий досвід ефективних стратегічних змін в управлінні персоналом із застосуванням стейкхолдерно-орієнтованих підходів та опрацювати практичні пропозиції щодо використання цього досвіду в діяльності вітчизняного бізнесу та підприємництва. В цьому контексті можна констатувати, що для розробки та реалізації позитивних стратегічних змін в управлінні персоналом важливим є врахування як інтересів, так і протиріч низки стейкхолдерів. У практичній діяльності інтереси майже всіх груп персоналу найчастіше входять у протиріччя з інтересами керівництва та власників. Звідси опрацювання проблем підвищення зацікавленості та нівелювання протиріч стає вагомими аспектами співпраці всіх стейкхолдерів, незважаючи на різні умови та країни функціонування бізнесу. Сучасні світові науково-практичні надбання у сфері управління персоналом найчастіше зосереджуються на визначенні точок взаємодії та збігу інтересів усіх учасників процесів управління та розвитку. Запропонований алгоритм визначення та прийняття ефективних стратегічних змін в управлінні персоналом можна застосовувати в реаліях вітчизняного бізнесу. Актуальним напрямком подальших досліджень є визначення для всіх зацікавлених сторін оптимально збалансованих рішень на основі мінімальних витрат і максимальних прибутків при формуванні та реалізації стратегічних змін в управлінні персоналом.

Розроблено теоретичні основи забезпечення якості прийняття управлінських рішень в умовах європейської інтеграції на регіональному, міському рівнях і рівні суб’єктів господарювання. Розглянуто сучасні механізми прийняття відповідальних і вчасних владних рішень на засадах парламентаризму. Описано особливості й умови прийняття управлінських рішень у промисловості України на основі світового досвіду та співпраці з європейськими партнерами. Увагу приділено організаційно-аналітичному забезпеченню прийняття управлінських рішень в умовах європейської інтеграції. Наведено моделі прийняття рішень для вирішення питань регіонального та місцевого управління в ЄС. Описано особливості прийняття управлінських рішень при оцінці інноваційно-інвестиційних проєктів на регіональному рівні; особливості підготовки та прийняття управлінських рішень у процесі стратегічного планування регіонального розвитку. Висвітлено проблемні аспекти управлінських рішень публічного адміністрування в Україні тощо.

Мета роботи - обгрунтування теоретико-прикладних засад малого інноваційного підприємництва та розробка рекомендацій щодо політики сприяння становленню інноваційних стартапів з урахуванням кращих зарубіжних практик в інтересах ендогенного розвитку економіки України. Показано, що ключовою ланкою екосистеми стартапів є підприємець-новатор. Обгрунтовано, що зусилля держави стосовно нагромадження знання та людського капіталу необхідно доповнити заходами щодо заохочення інноваційного підприємництва. Виявлено, що інтеграція стартапів у соціальні мережі та щільний зв'язок із зовнішнім середовищем має вирішальне значення, як і якості підприємця-новатора та його команди для подолання проблем "вразливості новизни" та "вразливості малого розміру". Показано, що в умовах обмежених активів, а також висококонкурентного ринкового середовища найперспективнішим напрямом розвитку інноваційних стартапів є вибудовування ними симбіотичних відносин з авторитетними компаніями; їх динамічна взаємодія та комплементарні заходи, з одного боку, забезпечать життєздатність стартапів, з іншого, - посилять технологічний потенціал діючого бізнесу. Виявлено особливості політики інноваційного підприємництва в країнах ОЕСР; розбудова інноваційних стартапів - це системний процес, в якому уряд створює сприятливі умови для його учасників, а також сам бере безпосередню участь: держава виступає в ролі підприємця-новатора, беручи на себе ризики інноваційної діяльності, пов'язані з невизначеністю, і одночасно виконує роль підрядника, який купує інноваційний продукт стартапів, створений за фінансової допомоги в межах бюджетних програм; така політика сприяння на всіх етапах - від розробки до впровадження та виведення на ринок сприяє ендогенному розвитку економіки та зміцненню її позиції на світовому ринку. Виявлено, що законодавство України лише фрагментарно порушує окремі аспекти функціонування суб'єктів, які формують екосистему інноваційних стартапів, не поєднуючи їх в єдину конструкцію. Це ускладнює формування та реалізацію цілеспрямованої державної політики щодо створення засадничих умов і механізмів стимулювання інноваційного підприємництва. Для усунення недоліків запропоновано нормативно-правові та інституційні зміни; рекомендовано розробити базові документи: проєкт Закону України "Про технологоорієнтовані стартапи" та проєкт "Стратегія розбудови технологоорієнтованих стартапів в інтересах інноваційного розвитку економіки України".

Розроблено метод конфігурування команди проекту за критерієм суб'єктивного благополуччя. Метод спрямований на пошук такої конфігурації претендентів, за якої утворюється команда з найвищою спільністю щодо значимості цінностей (факторів) суб'єктивного благополуччя та фактичним їх задоволенням на момент формування команди. В основу методу покладено два концептуальних положення-аксіоми. По-перше, найбільш адекватні результати побудови персонального профілю досягаються в ході самодослідження ставлення претендента до індикаторів суб'єктивного благополуччя. По-друге, ранжирування надає можливість побудувати ряд, в якому найбільш важливими представлені найменш досягнуті індикатори. На цій підставі представляється можливим порівнювати профілі претендентів між собою та виявляти найбільш схожі. Теоретично обгрунтовано, що конфігурація з найбільш близьких профілів є передумовою утворення позитивного робочого середовища як необхідного фактора комфортної взаємодії учасників команди, суттєвим інтегруючим фактором залучення до проекту. Розроблений метод побудови персонального профілю претендента забезпечує необхідну точність і підвищує достовірність одержуваної у цьому випадку інформації. Емпірично виявлено дві "робочі зони" персонального профілю (перші 5 і наступні 7 із 27-ми індикаторів), визначальні для виявлення близьких профілів претендентів. Для порівняння профілів введено показники загального підсумкового рангу для індикаторів зон і коефіцієнт узгодженості команди. Для інтерпретації значення коефіцієнта узгодженості емпіричним способом побудовано оцінну шкалу з сімох інтервальних зон для команд у складі від двох до десяти учасників. За результатами експериментальної перевірки доведено можливість використання критерію суб'єктивного благополуччя як параметра формування команд проектів, його дієвість та адекватність.