Мета роботи - комплексний статистичний аналіз туристичних витрат іноземних відвідувачів. Виявлено репрезентативну популяцію іноземних відвідувачів; виявлено тенденції збільшення об'єму туристичних потоків, долі туристів з пострадянських країн, проблеми пов'язані з відповідністю між якістю послуг і цін.

Мета роботи - дослідження та оцінювання конкурентоспроможності франчайзингових туристичних мереж за запропонованими параметрами з можливістю визначення характеристик актуальної туристичної франшизи на національному ринку послуг. Проаналізовано динамічні зміни позицій України та країн-лідерів у рейтингу конкурентоспроможності сектора подорожей та туризму. Визначено та обгрунтовано актуальні параметри оцінювання конкурентоспроможності франчайзингових мереж, що функціонують на вітчизняному ринку туристичних послуг. Для здійснення кількісного оцінювання визначених параметрів проведено анкетне опитування та бальне оцінювання 50 туристичних підприємств-франчайзі. Проаналізовано та визначено франчайзингові мережі, які є лідерами на національному туристичному ринку. За результатами одержаних розрахунків запропоновано параметричну модель оцінювання конкурентоспроможності франчайзингових туристичних мереж і визначено основні характеристики туристичної франшизи. Подальші наукові дослідження будуть присвячені формуванню структурованої системи підвищення ефективності взаємодії туристичних підприємств у системі франчайзингу та основних засад забезпечення їх конкурентоспроможності.

Надано визначення поняття "медичний туризм", за яким медичний туризм є різновидом оздоровчого туризму. Висвітлено основні економічні показники розвитку медичного туризму в світі, доведено необхідність розвитку галузі медичного туризму в Україні. Досліджено основні передумови та проблеми становлення і розвитку індустрії медичного туризму в Україні. Проведено SWOT-аналіз індустрії розвитку медичного туризму в Україні. Проаналізовано успішний досвід країн у галузі медичного туризму, за допомогою бенч-маркінгу визначено прийнятні зарубіжні практики для України. Запропоновано рекомендації щодо перспективного розвитку індустрії медичного туризму в Україні.

Висвітлено аналіз структури та динаміки світового ринку туристичних послуг за сучасних умов розвитку світового господарства.

Глобальні цивілізаційні процеси обумовили трансформацію соціально-економічних моделей розвитку країн. Удосконалення інформаційних технологій, науковий прогрес, запит на безпеку, здоров'я та довголіття, а також індустрію вражень приводить до зміни поведінкових реакцій споживачів туристичних послуг та появи нових тенденцій у туристичній індустрії. З метою збереження та збільшення індексу туристичної конкурентоспроможності суб'єктам туристичної індустрії важливо постійно відслідковувати світові тенденції розвитку туристичної індустрії у контексті сучасного ринку послуг та створювати такі стратегії туристичного розвитку, що будуть адекватні глобальним трансформаціям. Мета статті - визначення та аналіз світових тенденцій розвитку туристичної індустрії за умов сучасної парадигми соціально-економічного розвитку, а також дослідження чинників, які впливають на розвиток світової туристичної індустрії. Використано такі методи наукового дослідження: економіко-статистичний та індукції, емпіричний (спостереження), прогнозування, логічного та порівняльного аналізу. Проведено аналіз світових тенденцій розвитку туристичної індустрії в умовах глобалізації, інформатизації, політико-економічної нестабільності та терористичної загрози. Визначено чинники, які впливають на розвиток світової туристичної індустрії, формуватимуть географію туристичних потоків та дестинацій у найближчі роки. Досліджено основні трансформації у структурі глобального туристичного попиту. Визначені тенденції обов'язково повинні враховуватись при створенні та вдосконаленні стратегії розвитку будь-якої туристичної дестинації та туристичного об'єкта. Висновки: виокремлено основні глобальні тренди розвитку сучасної туріндустрії: зміна географічного розподілу міжнародних подорожей; домінування онлайн продажів туристичних послуг; збільшення частки індивідуальних подорожей; зростання сегмента лікувально-оздоровчого туризму; активізація попиту на індивідуальні заклади тимчасового розміщення; актуалізація потреби у безпеці; зростання потреби екологічного туризму та відповідності умовам дружнього до природи середовища; поява та виокремлення нових видів туризму; зміна соціально-демографічного портрету споживача туристичних послуг; зміна тривалості та періодичності подорожей тощо. Для збільшення ефективності стратегії туристичного розвитку будь-якої туристичної дестинації та туристичного об'єкта необхідно враховувати зазначені світові тенденції розвитку туристичної сфери в структурних моделях організації ринку послуг.

Досліджено розвиток бізнесу різних регіонів світу у глобальній мережі Інтернет та виявлено закономірну популяризацію використання віртуального простору для розвитку туристичних мереж, зокрема на умовах франчайзингових відносин. Проаналізовано діяльність основних віртуальних туристичних мереж на світовому ринку послуг з метою визначення переваг та недоліків їх функціонування.

Визначено сутність туристичних послуг з огляду на посилення індивідуалізації попиту. Доповнено їх класифікацію з урахуванням місця та можливості споживання. Запропоновано визначення поняття "просування туристичних послуг". Проаналізовано та доповнено способи збуту туристичного продукту.

Досліджено туризм за умов сучасної глобалізації. Підкреслено, що туризм є одним з чинників визначення рейтингу глобалізації країни. Туризм сприяє встановленню нового рівня взаємодії суб'єктів. Зазначено, що розширення та поглиблення туристичних зв'язків є важливою проблемою сучасного гуманітарного знання. Мета дослідження - аналіз туризму як соціокультурної практики. Підкреслено, що туризм у контексті глобалізації формує новий тип людини - Космополіта.

Предмет дослідження - теоретичні та практичні питання застосування інноваційних систем управління якістю сфери обслуговування. Мета роботи - аналіз інноваційної системи управління якістю сфери обслуговування та її ролі в активізації розвитку туризму. У роботі було застосовано методи теоретичного узагальнення і порівняння, а також системного аналізу. Активізація сфери туристичних послуг зумовлює необхідність розробки та впровадження системи управління якістю як обов'язкової складової стратегії розвитку як туризму в цілому, так і на рівні його окремих підприємств. Найреальнішим способом досягнення цієї мети є формування механізму державного регулювання та управління якістю туристичних послуг, що має бути спрямованим на всебічне цілеспрямоване використання заходів, систем і методів управління. Система управління якістю обслуговування у процесі впровадження й удосконалення органічно взаємодіє з іншими соціальними та виробничими системами підприємств туристичної індустрії. У першу чергу це управління розробкою туристичного продукту, плануванням виробництва, технологічною підготовкою, матеріальними та фінансовими ресурсами, якістю праці, підготовкою кадрів тощо. Сукупно ці системи охоплюють усі сфери діяльності трудового колективу туристичного підприємства: виробничу, економічну, соціальну, технологічну. Досягнення ефективності системи управління якістю обслуговування на підприємствах туристичної індустрії не може бути забезпечено без використання різних інноваційних форм й активного впливу обслуговуючого та управлінського персоналу на підвищення якості обслуговування туристів, туристичних агентів. Галузь застосування результатів. Одержані результати створюють теоретичне підгрунтя для активізації інноваційної діяльності на вітчизняній системі управління якістю сфери обслуговування. Висновки: якість обслуговування впливає на структуру споживчого попиту і є важливим чинником у конкурентній боротьбі на туристичному ринку за сучасних умов господарювання. Туристи, які задоволені сферою обслуговуванням у готелях, ресторанах, екскурсійних бюро, туристичних фірмах, стають їх активними пропагандистами. На якість обслуговування впливають такі фактори, як комплексність послуг і товарів, їх спрямованість на конкретного споживача, своєчасність їх надання.

Теорія маркетингових мереж, розроблених у сфері туризму, пов'язана з підходом збалансованої системи показників, що пропонують новий метод їх оптимізації. З цією метою здійснено спробу коротко пояснити положення теорії маркетингових мереж, їх специфіку в секторі туризму. Для цього запропоновано ввести поняття маркетингу збалансованої системи показників у сфері туризму як інструменту оперативного управління та оптимізації цих мереж.

Розглянуто сучасний стан міжнародного туристичного ринку, визначено статистичні показники динаміки та зрушень туристичних потоків. Досліджено поточне місце України у сфері міжнародного туризму та надано оцінку туристичні привабливості країни з погляду світових туристичних потоків. Проведено аналіз в'їзного і виїзного потоків, який надав змогу сформувати перспективні шляхи розвитку туристичної галузі України.

Розкрито сутність реінжинірингу бізнес-процесів як механізму підвищення конкурентоспроможності підприємства. Наведено основні принципи та підходи до його дослідження, визначено головні етапи реалізації та особливості в міжнародному туроперейтингу.

Мета роботи - поглиблення теоретичних аспектів зарубіжного досвіду визначення привабливості сфери туризму в іноземних країнах. Розглянуто шляхи, якими рухалися дослідники даного питання при визначенні привабливості дестинації, та фактори, що впливають на туристів при виборі того чи іншого місця відпочинку. Виділено основні методи оцінки привабливості місця призначення на прикладі Словаччини, Хорватії та м. Севілья (Іспанія), деталізовано процес відбору та аналізу отриманої інформації. Перспективами подальших досліджень є вдосконалення підходу до визначення привабливості сфери туризму та розробка коефіцієнта привабливості, який би найбільше характеризував Карпатський регіон.

Виділено, описано та схематично зображено модель Стратегії туристичного розвитку (далі - СТР) на основі дев'яти основних етапів розроблення та реалізації, а саме: діагностика та усвідомлення проблем у туристичній сфері; аналіз туристичного ринку; таргетування цільової аудиторії споживачів турпродукту; розроблення турпродуктів; апробація турпродукту на потенційних туристах; діагностика існуючої маркетингової політики; розроблення маркетингового плану просування турпродукту; реалізація СТР; оцінювання та контроль реалізації СТР. Проаналізовано особливості формування та застосування методології збору інформації щодо соціально-економічних показників розвитку туристичної галузі. Визначено та схематично зображено рекомендовані критерії ефективності реалізації СТР країни. Сформульовано визначення таких понять у туристичній статистиці, як агреговані показники допоміжного рахунку туризму; допоміжний рахунок туризму; адміністративні дані; економічний аналіз туризму; валова додана вартість безпосередньо пов'язана із туризмом (ВДВТ); валова додана вартість у галузях туризму (ВДВГТ); валова додана вартість турпродукту; валова маржа постачальника послуг бронювання; валовий внутрішній продукт безпосередньо пов'язаний із туризмом (ВВПТ); туристичне споживання; туристичні витрати тощо. Визначено основні та допоміжні джерела збору інформації про стан туристичного розвитку країни/дестинації: показники туристичного збору; дані Державної служби статистики; дані Державної прикордонної служби; дані Податкової інспекції; дані Національного банку; дані маркетингових досліджень; дані мобільних операторів; дані закладів розміщення; дані туристично-інформаційних центрів; дані авіаперевізників, залізничних перевезень, автоперевізників, морських та річкових перевізників тощо; дані фахівців туристичного супроводу; дані відвідувань туристичних об'єктів, музейних установ, природних та історико-архітектурних заповідників тощо; дані туроператорів та турагенцій; дані туристичних Асоціацій та недержавних організацій.

Досліджено фактор сервісної інтеграції в рамках підвищення міжнародної конкурентоспроможності туризму на світовій арені, висвітлено наукові підходи щодо визначення зазначеного процесу, розкрито основні тенденції в розвитку туристичної індустрії, розглянуто перспективи такої динаміки та запропоновано шляхи реалізації стратегії сервісної інтеграції.

Отмечено, что туристический бизнес считается одним из самых прибыльных в мире. Поэтому возникает важнейшая методологическая проблема управления - выявление центральных потенциалов, объединяющих и синтезирующих все остальные потенциалы, используемые в сфере туризма. Таким образом, туристскому сектору уделяют в наше время все больше внимания, так как этот вид деятельности является стратегическим, находится в сфере приоритетного развития многих стран и территорий.

Описано метод інтегрованого опрацювання неоднорідних інформаційних ресурсів Web-систем для їх інтеграції та подальшого управління, який базується на моделі подання даних як узгодженого поєднання значень, правил їх зображення, правил інтерпретації та структури. Сформульовано новий підхід застосування та впровадження бізнес-процесів для побудови таких Web-систем. Розроблено методи та програмні засоби опрацювання контенту та інформаційного ресурсу як етап життєвого циклу контенту в Web-системах.

Теоретично обгрунтовано сутність міжнародного туризму та його значення, проаналізовано основні показники економічного розвитку туристичної галузі світу та України, досліджено сучасні тенденції та розроблено проект рекомендацій щодо подальшого його розвитку. Узагальнено теоретичні положення про сутність терміна "туризм", особливості визначення та функції туризму; виявлено вплив розвитку галузі на економіку окремої країни та світу; розглянуто напрями застосування менеджменту в туристичній індустрії та структуру туристичного продукту. Проведено аналіз показників міжнародного туризму: розмір внесків у ВВП; обсяг прямих інвестицій; частка в загальному світовому експорті та експорті послуг; вплив на зайнятість населення та динаміка туристичних потоків взагалі та по регіонах світу. Розглянуто структуру надходжень від експорту в регіональному розрізі, рейтинги країн - лідерів за обсягом іноземних відвідувачів та обсягом надходжень від туристичного експорту в динаміці. Наведено порівняння видової структури прибуття міжнародних туристів за метою подорожі. Виконано аналіз основних показників зовнішньої торгівлі туристичними послугами України: кількість суб'єктів туристичної діяльності в розрізі власності та територіального розміщення; динаміка віїзного та виїзного туристичного потоку; переваги іноземних туристів за метою візиту до України. Проаналізовано статистичні показники обсягів зовнішньої торгівлі України за статтею "подорожі". Розроблено та запропоновано проект рекомендацій щодо вдосконалення міжнародних туристичних послуг. Підбиті підсумки та виявлено сучасні тенденції в розвитку світового туризму.

Висвітлено теорію та методологію управління сталим розвитком туризму. Розкрито сутність та визначено поняття зеленого туризму. Проаналізовано ресурси та практику реалізації розвитку туризму. Досліджено особливості формування та використання транспортної системи Волинської області в галузі туризму. Увагу приділено стану та перспективам використання в туризмі печерних сакральних об'єктів України. Охарактеризовано сучасний стан та перспективи розвитку міжнародного туризму, зокрема тенденції розвитку туристичного ринку Литви. Проаналізовано інвестиційну діяльність розвитку курортно-туристичних територій в Україні та Польщі.

Вирішено проблему обгрунтування організаційно-економічних засад і методів підвищення ефективності управління інформаційною логістикою в контексті забезпечення корисності туристичного продукту. Удосконалено визначення "корисності туристичного продукту". Розроблено механізм системного моніторингу корисності туристичного продукту. Сформовано науково-методичний підхід до оцінювання мультиатрибутивної корисності туристичного продукту. Розширено змістовне наповнення поняття "інформаційна логістика". Надано визначення "гнучкої логістичної інформаційної інфраструктури". Розроблено алгоритм оцінювання готовності туристичних підприємств до впровадження засобів інформаційної логістики за збалансованими критеріями. Запропоновано економіко-математичну модель впливу засобів інформаційної логістики на корисність туристичного продукту та задоволеність споживачів. Сформовано систему просування та реалізації туристичного продукту в глобальній мережі Інтернет. Створено функціональну модель бізнес-процесу "Електронний продаж туристичного продукту" на основі програми IDEFO.