Розглянуто управління міжнародною конкурентоспроможністю організації як напрям менеджменту організації, спрямованого на формування, розвиток і реалізацію конкурентних переваг та забезпечення життєдіяльності організації як суб’єкта міжнародної економічної діяльності. Значну увагу приділено аналізуванню особливостей конкуренції, конкурентних технологій в міжнародній економіці, конкурентоспроможності конкретного вітчизняного підприємства та його окремих товарів на вітчизняному ринку, розробленню стратегії виходу на закордонні ринки і забезпечення на них конкурентних позицій. Визначено головні аспекти виконання загальних функцій управління конкурентоспроможністю підприємства, які визначають політику у сфері створення та реалізації конкурентоспроможних товарів, цілі і відповідальність у даній сфері діяльності суб'єкта господарювання.

Досліджено сутність, еволюцію, основні характеристики та форми міжнародного бізнесу з урахуванням актуальних тенденцій трансформації міжнародних економічних відносин і національних бізнес середовищ. Розглянуто особливості функціонування основних суб'єктів міжнародного бізнесу, до яких віднесено транснаціональні компанії, транснаціональні банки, суб'єкти малого та середнього підприємництва, стратегічні альянси та підприємства різних секторів економіки. Досліджено специфіку ризиків міжнародного бізнесу й аналітичну техніку їх мінімізації на основі використання рейтингових систем та економіко-математичних методів. Окрему увагу приділено розгляду ключових аспектів забезпечення ефективності міжнародних операцій - розробці стратегії, дотриманню соціальної відповідальності та врахуванню специфіки національних моделей міжнародного бізнесу.

Розвиток ринкових відносин породив значну конкурентну напругу майже в усіх сферах бізнесу та в усіх формах підприємництва, що, в свою чергу, передбачає необхідність коригування стратегії розвитку підприємства з метою цілеспрямованого зміцнення його конкурентних позицій в умовах інтернаціоналізації бізнесу, а також створення та використання стійких стратегічних переваг в сьогоднішньому, надзвичайно конкурентному маркетинговому середовищі. Керівництво підприємства, розуміючи складні сучасні умови господарювання, повинне розглядати можливість створення конкретних стратегічних переваг та оригінальних міжнародних стратегій, які допоможуть сформувати потужний потенціал для подальшого промислового та комерційного розвитку підприємства. Значна частина українських підприємств не мають власного досвіду ринкової поведінки, щоб активно конкурувати з корпораціями в глобальному середовищі та міжнародними компаніями, які десятиліттями вдосконалювали свої управлінські навички, а також більш досвідченими та успішними міжнародними компаніями. Все більше українських компаній відчувають посилений вплив конкуренції. Понад 25 % українських підприємств підтвердили, що тиск з боку іноземних компаній є особливо відчутним [9]. Тому, важливо вивчати як з теоретичної, так і з практичної точок зору можливість підвищення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки, особливо її суб'єктів, шляхом застосування міжнародних бізнес-стратегій, навіть для тих підприємств, які не приймають безпосередню участь у зовнішньоекономічній діяльності, але змушені працювати в умовах міжнародного конкурентного ринку. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. З даного напрямку досліджень є велика чисельність публікацій, проте, вважаємо за доцільне поглибити питання формування конкурентної поведінки суб'єктів господарювання, а саме створення конкретних стратегічних переваг та оригінальних міжнародних стратегій, які допоможуть сформувати потужний потенціал фірми для подальшого промислового та комерційного розвитку в поточних умовах господарювання. Постановка завдання, мети полягає у дослідженні напрямів підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємств та використанні міжнародних бізнес-стратегій в поточних умовах та післявоєнному періоді. Метод або методологія проведення дослідження. Застосовано сукупність таких методів: узагальнення, описовий, абстрактно-логічний та метод систематизації. Виклад основного матеріалу. Формування сучасних принципів конкурентної поведінки українських підприємств потребує комплексного дослідження сучасних міжнародних бізнес-стратегій та можливостей їх застосування в практиці господарювання. Це пов'язано з необхідністю створення нового конкурентоспроможного відношення та механізму фактичного впровадження певного набору інструментів для забезпечення того, щоб товари, підприємства та цілі виробничі сектори були міжнародно конкурентоспроможними.

Охарактеризовано динаміку позицій України у Глобальному індексі інновацій за 2015 - 2019 рр. Виявлено, що вітчизняна економіка має високий освітній і науковий потенціал, здатний продукувати різноманітні новації у формі ідей, наукових розробок, патентів; вузькими місцями України у стані інноваційного розвитку є стан розвитку кластерів, частка прямих іноземних інвестицій у ВВП, онлайн-сервіс уряду, використання інформаційно-комунікаційних технологій, наявність спільних угод про стратегічні альянси, стан внутрішнього кредитування приватного сектору, експорт товарів креативної економіки, обсяги кредитів мікрофінансування, наявність фірм, що пропонують формальне навчання, стан співробітництва університетів і виробництва, угоди з венчурним капіталом. Обгрунтовано, що першочергового розв'язання потребує проблема вдосконалення фінансового механізму забезпечення інноваційних процесів в економічній системі України. Напрацювання щодо нарощення інноваційної складової нарощення міжнародної конкурентоспроможності (МКС) України є неможливим без адекватного фінансового забезпечення. Досліджено зарубіжний досвід державної підтримки інноваційної діяльності. Виявлено, що в розвинених країнах - світових інноваційних лідерах державна політика передбачає пряме фінансування наукових досліджень і за допомогою податкових заходів стимулює витрати на НДДКР приватного сектору. Запропоновано концепцію фінансового забезпечення нарощення інноваційної складової МКС України, реалізація якої повинна відбуватись на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях. Для забезпечення стійкого рівня МКС країни через нарощення інноваційної складової важливо впроваджувати систему заходів з моніторингу загроз ще на стадії їх зародження та недопущення поширення їхнього негативного впливу. Тому методи та інструменти реалізації запропонованої концепції містять складові попередження загроз: економічні (податкові пільги; трансферти; прямі бюджетні інвестиції; гранти; пільгове кредитування; співпраця з іноземними інституціями та ін.), організаційні (розбудова інноваційної інфраструктури; консультаційна допомога; кадрове забезпечення; створення кластерів із використанням потенціалу освіти, бізнесу, влади, громадськості; створення регіональних кластерів з інноваційно-галузевим виробництвом та ін.), інституційні (технопарки, бізнес-інкубатори, аналітичні центри та ін.), нормативно-правові (стратегії, концепції, плани, програми) та соціальні важелі (проведення бізнес-тренінгів, реалізація спільних соціальних проектів та ін.).

Наведено теоретико-методологічний і структурно-функціональний аналіз поняття міжнародний бізнес та розкрито сутність та специфіку сучасних перетворень міжнародного бізнесу. Досліджено розвиток міжнародного бізнесу в умовах глобальної невизначеності, інституційні трансформації національних економік у відповідь на тенденції світового господарства, національні чинники перетворень міжнародного бізнесу, галузеві перетворення міжнародного бізнесу. Висвітлено сучасні проблеми управління міжнародним бізнесом, глобальні фінанси міжнародного бізнесу.

У процесі глобалізації та міжнародної інтеграції формування раціональної послідовності планування збутової діяльності набуває дедалі більшого значення для компаній, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Цей вид управлінської діяльності сприяє отриманню додаткових прибутків шляхом повного використання переваг міжнародної праці та міжнародної інтеграції, а також шляхом виявлення можливостей для розвитку зовнішньоекономічної діяльності організацій. Актуальність обраної теми полягає в необхідності для компаній завжди розвивати та вдосконалювати збутову діяльність через посилення конкурентної боротьби та стрімкий розвиток зовнішньоекономічних зв'язків. Адже в сучасній ринковій економіці запорукою "виживання" підприємств є успішно налагоджена ефективна політика збуту та її цілеспрямований розвиток. Визначено структуру та складові елементи збутової діяльності. Також визначено важливу роль і пріоритетність ефективного управляння збутовою системою в підвищенні конкурентоспроможності підприємств на світових ринках. Проаналізовано особливості розуміння терміна "збут" у вузькому та широкому розумінні. Систематизовано різні підходи до визначення основних понять збутової діяльності. Розглянуто місце збуту в системі управління підприємством. Проаналізовано основні характеристики стратегічного та тактичного управління системою збуту. Виокремлено особливості управління збутом на підприємствах. Досліджено стратегічні й оперативні рішення при створенні системи збуту. Розглянуто сучасний стан зовнішньоекономічної та збутової діяльності автосервісного підприємства ТОВ "Майстер Сервіс" і запропоновано шляхи вдосконалення його зовнішньоекономічної діяльності.

Розроблено теоретичні підході щодо сутності економічного інтелледженсу у вузькому і широкому аспектах. Побудовано семантичні карти економічного інтелледженсу. Розроблено матриці економічного інтелледженсу як інструменту якісного і кількісного порівняльного аналізу національних систем ЕI. Розраховано індекс економічного інтелледженсу, як кількісного показника оцінювання ефектів від впровадження національних систем ЕІ. Запропоновано наукові положення, рекомендації і висновки, які можуть бути використані у процесі розробки національних систем економічного інтелледженсу урядами країн, визначено передові практики, оцінено ефективності систем і їх впливу на стратегії міжнародних економічних відносин.

Наведено особливості сучасного процесу злиття та поглинання (M&A). Зазначено, що в сучасному світі, зі зростаючою глобальною конкуренцією, агресивною політикою окремих учасників ринку, швидкими технологічними змінами, фінансовим регулюванням і мінливою роллю держави в економіці, існує потреба в розширенні діяльності великих компаній. Більшість найбільш успішних компаній навіть йдуть спільним шляхом розвитку, таким як злиття та поглинання. У результаті злиття та поглинання бізнес зростатиме та стане більш впливовим, і не лише національні уряди, а й міжнародні економічні організації не зможуть залежати від регулювання та управління. Сьогодні серед провідних вітчизняних і зарубіжних економістів немає єдиної думки щодо визначення понять "злиття" і "поглинання", що пояснюється різноманітністю та складністю характеру цих процесів. Виявлено основні види зазначених процесів і наведено їх характеристику. При дослідження процесів злиття та поглинання підприємств визначено їх основні відмінності один від одного. Доведено, що в умовах постійно мінливого ринку зростання конкуренції й добре продумані та вдало здійснені транзакції з міжнародних злиттів і поглинань можуть значно збільшити вартість компаній. На сучасному етапі міжнародні злиття та поглинання займають міцні позиції в політиці приватних компаній як основний стратегічний інструмент для розвитку бізнесу.

Увагу присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів конкурентної сили міжнародних інтеграційних об’єднань. Виявлено закономірності формування та розвитку конкурентної сили міжнародних інтеграційних об’єднань. Обґрунтувано розвиток гіперконкуренції в умовах асинхронної диспозиції конкурентної сили всіх суб’єктів глобального господарства. Визначено концептуальні засади конкурентної сили міжнародних інтеграційних об’єднань. Досліджено генезис концептуальних поглядів на конкурентну силу, ідентифіковано критерії та фактори її формування. Розроблено методику виміру конкурентної сили міжнародних інтеграційних об’єднань і на її основі здійснено ранжування найбільших міжнародних інтеграційних об’єднань за їх конкурентною силою. Подано рекомендації щодо участі України в інтеграційних процесах з урахуванням потенціалу її глобальної конкурентної сили.

Розкрито сутність, значущість, особливості розвитку медіаринку. За допомогою дискурсного аналізу, поліструктуризації та ідентифікації виявлено характер якісних змін у глобальних медіа. Встановлено характерні риси постмодерної парадигми глобального медійного ринку, що відображено в мультиструктурній таксономії, аналізі біхевіористичних факторів, сек'юритизації та глобальному трансфері продукції. Визначено парадигмальну основу розвитку глобального медіаринку, комерційну та технологічну інтернаціоналізацію медійних потоків, корпоративізацію і соціологізацію ТНК. Доведено, що важливим трендом модернізації ринку має стати встановлення відповідних рівнів конкурентоспроможності, діджиталізації рекламних витрат, системної креативізації медійних процесів, кластеризації. Сфокусовано увагу на механізмах та інструментах регулювання медійної сфери в ЄС.

Проаналізовано міжнародний досвід здійснення соціальної підприємницької діяльності з метою запозичення найголовніших засад його діяльності для впровадження цієї зарубіжної практики в Україні. Використовуючи прогресивну міжнародну практику та надихаючись успішним досвідом, сучасне українське СП може створити особливі, нові бізнес-моделі, життєстійкі та довговічні. Розглянуті успішні приклади зарубіжних соціальних підприємств сприяють поширенню добробуту і для окремих працівників, і для економіки загалом, а саме: виробництво та продаж якісних продуктів за загальнодоступною ціною задля збільшення купівельної спроможності населення і поліпшення якості життя місцевого населення; створення нових робочих місць із достатнім рівнем заробітної плати, що знову-таки збільшить доходи населення; надання соціальних послуг у формі професійної підготовки, надбання виробничого досвіду.

Проаналізовано міжнародні рейтинги та індекси, що розробляються провідними міжнародними установами й організаціями з метою дослідження різних аспектів розвитку країни. Охарактеризовано ключові рейтингові системи, які дозволяють оцінити ступень сприятливості бізнес-середовища приймаючої країни для здійснення підприємницької діяльності, виокремлено їх складові та параметри оцінки. Зазначено країни-лідери та позиції України в рейтингах індексів економічної свободи, глобальної конкурентоспроможності, легкості ведення бізнесу та залучення країн до міжнародної торгівлі. Показано, що міжнародні рейтингові системи створюють широкі можливості для аналізу бізнес-середовища функціонування географічно диверсифікованих міжнародних компаній. Обгрунтовано, що розмаїття підходів до оцінювання та використовуваних індикаторів зумовлює проблематичність зіставлення результатів використання рейтингових систем і визначає доцільність подальших розвідок у напрямі вдосконалення інструментарію оцінювання сприятливості бізнес-середовища приймаючої країни. З метою зниження суб'єктивності та забезпечення комплексності результату запропоновано підхід до розрахунку агрегованого показника, що дозволяє оцінити сприятливість національного середовища для міжнародного бізнесу за його визначальними складовими.

Визначено, що конкурентоспроможність, яка визначається набором інституцій, політик і факторів, що визначають рівень продуктивності країни, трансформується під впливом викликів сталого розвитку, які легітимізують упровадження ефективних та інноваційних рішень в управлінські процеси як на рівні державного управління, так і в бізнес-середовищі, що повністю відповідає запитам міжнародної економічної безпеки. Мета роботи - дослідження відповідності ідейних засад Цілей сталого розвитку завданням підвищення продуктивності країн за умов трансформації сутнісних ознак конкурентоспроможності та модифікації імперативів міжнародної економічної безпеки. Завданням наукового дослідження є обгрунтування стійких причинно-наслідкових зав'язків між Цілями сталого розвитку, продукованих на мегарівні міжнародної економічної політики, економічною безпекою країн і фірм у процесі набуття ними нових порівняльних переваг на підставі використання потенціалу їхньої продуктивної здатності. Для досягнення мети та вирішення завдань використано такі методи загальної логіки та методи дослідження, як: аналіз і синтез, абстракція, ідеалізація, узагальнення та індукція. Наукова новизна одержаних результатів полягає у дослідженні трансформаційного потенціалу ідеології сталого розвитку та похідних від неї Цілей сталого розвитку в контексті питання продуктивності як на макрорівні (рівні країн), так і мезорівні (рівні фірм), що надало можливість: виявити нестатичний характер порівняльної переваги під впливом діалектичного протистояння концепцій росту і розвитку в стратегіях економічної безпеки країн; ідентифікувати підвищення продуктивної спроможності як системоформувальний інтерес країни, який виходить за межі суто економіки, перетинаючись із соціальним, екологічним, ресурсозабезпечувальним вимірами; зарахувати до факторів розвитку продуктивних сил такі, як: усебічний розвиток людини, розвиток освіти і науки, розроблення нової техніки і технології та науково-технічний прогрес, удосконалення організації й управління виробництвом.

Мета дослідження - аналіз спільного підприємництва як специфічної форми трансферу технологій з урахуванням сучасних стратегічних орієнтирів вітчизняних підприємств. Базою для аналізу слугували наукові праці вітчизняних та іноземних вчених щодо зазначеної проблематики. Теоретико-методологічною основою роботи є сукупність принципів і методів наукового дослідження: принцип систематизації й теоретичного узагальнення, методи структурно-функціонального та порівняльного аналізу. Проаналізовано та визначено сутність й характер спільного підприємництва як форми міжнародного науково-технічного співробітництва у рамках технологічних платформ; досліджено та удосконалено типологізацію здійснення спільного підприємництва; запропоновано модель механізму вибору ефективної форми спільного підприємництва. Реалізація механізму вибору ефективної форми спільного підприємництва, що розроблено в цьому дослідженні, може мати корисний ефект, що призведе до підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Висновки: в цьому дослідженні актуалізовано проблему вибору форм спільного підприємництва в процесі трансферу технологій та проаналізовано низку факторів взаємодії між підприємствами. Проведене дослідження дозволяє відзначити те, що розвиток міжфірмових стосунків є характерною рисою сучасної світової й вітчизняної економіки. Аналіз свідчить, що успіх і ефективність співпраці залежить від форми спільного підприємництва.

Мета роботи - аналіз міжнародних проєктів інноваційного співробітництва з точки зору критерію трансферу технологій та ризиків міжнародної взаємодії у рамках геоекономічної гри. Для вирішення завдань дослідження використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, історичного та логічного, системного та структурно-функціонального аналізу. Серед інноваційних методів у дослідженні для проєктування інноваційної стратегії буде використано імітаційне інституційно-еволюційне моделювання з метою максимізації ефектів синергії у публічному управлінському просторі та системний підхід до його побудови. Вирішити завдання дослідження можливо через використання елементів методології геоекономічної гри, що дозволить поєднати (I) розуміння міжнародних відносин як боротьби між державами за вплив, результат якої залежить від їх можливостей, обумовлених кількістю та якістю різних ресурсів, та (II) основні елементи міжнародного інноваційного менеджменту. Проаналізовано основні тенденції сучасних геоекономічних стратегій та визначено основні аспекти їх впливу на реалізацію міжнародних інноваційних проектів. На ряді прикладів міжнародного трансферу технологій (космічний сектор, видобуток ресурсів) визначено основні ризики відсутності власних геоекономічних стратегій та зроблено рекомендації щодо підвищення ефективності участі в міжнародних відносинах. У результаті наявності глобальних проблем визначені в дослідженні теоретичні підходи до інноваційної політики дозволять з нового ракурсу розглянути зв'язок між геоекономічною грою, національною стратегією, технологіями й ключовими проблемами світової політики та міжнародних відносин. У подальших дослідженнях необхідно розробити практичний інструментарій оцінки інноваційних стратегій з урахуванням критеріїв теорії ігор і принципів геоекономічної конкуренції.

Мета роботи - аналіз особливостей впровадження міжнародним бізнесом цифрових технологій в умовах COVID-19. На основі аналізу впливу COVID-19 на впровадження міжнародним бізнесом цифрових технологій автори дійшли висновку, що криза, з одного боку, загальмувала фінансування деяких інвестиційних проєктів, проте, з іншого боку, - стимулювала впровадження проєктів, що пов'язані з диджиталізацією міжнародного бізнесу (5G, старт-фабрики, Інтернет речей, роботизація та блокчейн). Відбулося збільшення фінансування в проєкти, що пов'язані із віддаленою роботою, інструментами віртуальної співпраці, мобільними пристроями, безпековими програмами. У довгостроковій перспективі COVID-19 сильніше загострить проблему цифрового розриву як між країнами та бізнесом, так і серед населення. Зроблено висновок, що цифрові інновації Big Tech збільшують прибутковість технологічних гігантів, а потоки дешевої ліквідності (як засіб боротьби із COVID-19) призводять до формування нової бульбашки на ринку (P/E близька 75). Після пандемії традиційний бізнес відновиться, але цифровий розрив буде збільшуватися й залишатиметься основною економічною та соціальною проблемою. Для вирішення цих проблем вкрай необхідним є вдосконалення державного регулювання.

Розкрито особливості глобальної трансформації та динаміки розвитку світового ринку інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема доходів і витрат від глобальних інформаційних і комунікаційних технологій. З метою оцінки розвитку інформаційних ринків досліджено індекс готовності до мережі, його структуру та рейтинг країн у 2019 р. Окреслено темпи розвитку інформаційного суспільства через доступ до мережі, динаміку кількості захищених інтернет серверів, охоплення покриттям, аналіз частки інтернет користувачів. Визначено, що однією з визначальних характеристик інформаційних технологій є те, що вони значно зменшують вплив географічної віддаленості або інші обмеження, поглиблюють спеціалізації та глобальну інтеграцію країн, сприяють економічному зростанню.

Висвітлено роль і властивості міжнародного бізнесу (МБ) у сучасному світі. Розглянуто розвиток МБ у світовій економіці в цілому. Визначено роль культури в МБ, зокрема увагу приділено способам комунікації в культурному розвитку бізнесових структур та особливостям змісту ділових зустрічей у різних країнах. Здійснено огляд міжнародної інвестиційної діяльності. Описано спеціалізовані способи проникнення міжнародних компаній на зарубіжні ринки. Обгрунтовано необхідність управління міжнародними бізнесовими структурами. Розглянуто питання організації процесу управління МБ. Простежено динаміку розвитку міжнародних компаній.

Докладно розглянуто такі питання, як пошук роботи, етапи пошуку, правила написання резюме та заповнення анкети. Розкрито класифікацію міжнародної кореспонденції, різновиди ділових листів, вимоги міжнародних і національних стандартів до їх оформлення. Висвітлено структуру й особливості оформлення англомовної ділової кореспонденції, специфіку оформлення факсових та електронних міжнародних повідомлень. Наведено правила успішної усної комунікації, а саме: модель ефективного спілкування, основні комунікаційні бар'єри, вправи для вдосконалення навичок слухання, ефективне використання мови тіла. Матеріал подано англійською мовою.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методичних засад дослідження впливу фінансових інструментів на розвиток міжнародного бізнесу у глобальній економічній системі. Досліджено наукове підґрунтя та ґенезу розвитку міжнародного бізнесу у глобальному економічному просторі. Систематизовано концептуальні засади формування фінансових інструментів у світовій економічній системі. Запропоновано авторське визначення дефініції «фінансовий інструмент»; узагальнено методичні підходи дослідження впливу фінансових інструментів на розвиток міжнародного бізнесу в умовах глобалізації. Розроблено авторський науково-методичний підхід до дослідження особливостей функціонування міжнародного бізнесу у глобальному економічному просторі. З метою систематизації країн світу за рівнем сприяння діяльності міжнародного бізнесу запропоновано методичній підхід дослідження впливу фінансових інструментів на розвиток міжнародного бізнесу в умовах глобалізації, що передбачає проведення оцінки за інтегральним індексом фінансового сприяння міжнародного бізнесу, який є результуючою коефіцієнтів ефективності кредитування, ефективності захисту міноритарних інвесторів та ефективності податкової системи. За результатами дослідження обґрунтовано напрями подальшого використання фінансових інструментів у міжнародній бізнес-діяльності України у глобальній економічній системі. Запропоновано механізм залучення фінансових інструментів для сприяння міжнародній бізнес-діяльності України в умовах глобалізації. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо подальшого розвитку національного фінансового ринку та бізнес-середовища України в умовах фінансової глобалізації, які згруповані за двома напрямами – удосконалення інфраструктури управління ринками похідних фінансових інструментів та удосконалення фінансових заходів сприяння міжнародній бізнес-діяльності України.