Включение Украины в систему общеевропейских хозяйственных связей требует проведения последовательной политики адаптации ее правовой базы, экономических структур и всего хозяйственного механизма к жестким требованиям, предъявляемым мировой рыночной экономикой. Формируя новую экономическую систему и выходя на европейский и мировой рынки, Украина намерена развивать взаимовыгодные внешнеэкономические отношения, на новых принципах взаимодействовать с Европейским Союзом. Учет особенностей интеграционного развития ЕС, его политики углубления и расширения межгосударственных отношений на континенте, разработка в связи с этим комплексной национальной программы внешнеэкономической деятельности должны помочь достижению Украиной стратегической цели - интеграции в европейские структуры. В книге анализируются экономические стратегии Европейского Союза в новой Европе, проблемы рыночной трансформации и международной интеграции экономики Украины, а также перспективы развития интеграционных связей Украины.

Висвітлено питання загальних закономірностей діяльності та історії виникнення міжнародних організацій. Наведено характеристику глобальних організацій за галузевою ознакою. Досліджено регіональні та неурядові економічні організації. Проаналізовано особливості діяльності України у міжнародних організаціях.

Представлено стислу інформацію про найбільш відомі сучасні міжнародні економічні та валютні організації ООН, а також регіональні організації Європи, Азії, Африки, Північної та Південної Америки. Охарактеризовано їх місцезнаходження, країни-учасниці, структурну організацію, правові засади, мету і сферу діяльності. Наведено історичні довідки про заснування та функціональне навантаження міжнародних організацій.

Представлена краткая информация о наиболее известных современных международных экономических и валютных организациях ООН, а также региональных организациях Европы, Азии, Африки, Северной и Южной Америки. Охарактеризовано их местоположение, страны-участницы, организационная структура, правовые основы, цели и сфера деятельности. Приведены исторические сведения о создании и функциональной нагрузке международных организаций.

Висвітлено роль і місце міжнародних організацій в інституційному середовищі міжнародного бізнесу, розглянуто історію їх виникнення, визначено етапи розвитку, наведено механізм функціонування їх як суб'єктів міжнародних економічних відносин. Розглянуто історію створення, проаналізовано структуру та напрямки діяльності основних економічних міжнародних організацій, наведено правові засади їх функціонування, методи та прийоми прйняття рішень, висвітлено місце України в діяльності міжнародних організацій. Охарактеризовано роботу неурядових і міждержавних організацій, а також ООН і міжнародних організацій з регулювання міжнародної торгівлі. Особливу увагу приділено системі міжнародних валютно-кредитних інституцій.

Розглянуто закони та закономірності розвитку бізнесу сучасних міжнародних економічних організацій (Організації об'єднаних націй, Світової організації торгівлі, Групи світового банку, Міжнародного валютного фонду, Європейського банку реконструкції та розвитку), наведено комплексний аналіз механізмів їх взаємодії під час здійснення бізнесу. Охарактеризовано економічні, техніко-економічні та організаційно-економічні відносини між міжнародними економічними організаціями, в яких вони оперують.

Рассмотрены законы и закономерности развития бизнеса современных международных экономических организаций (Организации объединённых наций, Мировой организации торговли, Группы мирового банка, Международного валютного фонда, Европейского банка реконструкции и развития), приведён комплексный анализ механизмов их взаимодействия во время осуществления бизнеса. Дана характеристика экономических, технико-экономических и организационно-экономических отношений между международными экономическими организациями, в которых они оперируют.

Проаналізовано роль міжнародних економічних організацій у системі світогосподарських зв'язків. Наведено класифікацію сучасних міжнародних організацій, описано принципи, мету та напрямки їх діяльності, систему прийняття рішень, а також головні органи та фінансові джерела функціонування. Висвітлено діяльність ООН, Європейського Союзу та найважливіших світових фінансових закладів - Міжнародного валютного фонду та групи Світового банку.

Проанализирована роль международных экономических организаций в системе мирохозяйственных связей. Приведена классификация современных международных организаций, описаны принципы, цели и направления их деятельности, система принятий решений, а также главные органы и финансовые источники финансирования. Освещена деятельность Организации Объединенных Наций, Европейского Союза и важнейших мировых финансовых заведений - Международного валютного фонда и группы Мирового банка.

Освещены особенности становления, принципы функционирования и механизмы развития международных экономических организаций и объединений, в частности, Всемирной торговой организации, Международного валютного фонда, Международного и Европейского банков реконструкции и развития, Организации Объединенных Наций, Европейского Союза и др.

Проаналізовано принципи, цілі, завдання, функції, механізми створення й функціонування міжнародних економічних організацій. Розглянуто аспекти історії, складу, географічної сфери діяльності конкретних організацій та кола проблем, що вони розв'язують. Охарактеризовано питання впливу організацій на розвиток певних галузей міжнародних відносин, політику окремих держав та перспективи співробітництва України з ними.

Проанализированы принципы, цели, задания, функции, механизмы создания и функционирования международных экономических организаций. Рассмотрены аспекты истории, состава, географической сферы деятельности конкретных организаций и круга проблем, которые они решают. Охарактеризованы вопросы влияния организаций на развитие определенных отраслей международных отношений, политику отдельных государств и перспективы сотрудничества Украины с ними.

Розглянуто правові питання участі міжнародних економічних організацій (МЕО) у правотворчому процесі, досліджено правотворчу діяльність МЕО. Уточнено стуь поняття міжнародної економічної організації, виявлено її характерні ознаки, визначено міжнародно-правовий статус МЕО та головні його елементи, розглянуто процес правотворення в межах МЕО, виявлено форми участі МЕО у правотворчому процесі. Проаналізовано особливості застосування процедур ухвалення правових актів МЕО, визначено їх юридичну природу. Встановлено вплив діяльності МЕО на міжнародну правотворчість, визначено їх роль у створенні правових норм. Досліджено процес економічної інтеграції на сучасному етапі та перспективи правового співробітництва України з найбільш впливовими міжнародними економічними організаціями.

Розглянуто питання регіональної інтеграції країн у торгово-економічні блоки за умов глобалізації економіки та торгівлі. Висвітлено історію формування об'єднань, особливості соціально-економічного розвитку країн та експортно-імпортної діяльності. Проаналізовано розвиток торгівлі основними товарами аграрного виробництва і переробної промисловості: ЄС у Європі, СНД - в Євразії, МЕРКОСУР у Південній Америці та НАФТА у Північній Америці.

Досліджено особливості сучасного глобального середовища з акцентом на інституційний аспект даних процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(5АЗЕ)80 + У580-65

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Міжнародні економічні відносини і зв'язки в цілому

Шифр НБУВ: Ж69817 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здіснено концептуалізацію сутності інституалізації та розкрито механізм впливу на забезпечення продовольчої безпеки шляхом розвитку співпраці у межах міжнародних організацій. Узагальнено науково-методичні засади формування концепції забезпечення продовольчої безпеки в контексті глобальної інституалізації, розкрито механізм формування інституційних підходів до забезпечення продовольчої безпеки. Обгрунтовано місце міжнародних організацій в інституційному механізмі забезпечення продовольчої безпеки через розширення сфери їх діяльності. Розкрито економічні передумови впровадження інституціональних змін з метою забезпечення продовольчої безпеки. Проведено порівняльний аналіз умов членства в COT країн світової економіки й ефективність національних продовольчих політик. Обгрунтовано напрями забезпечення продовольчої безпеки України за умов співробітництва з міжнародними організаціями. Розроблено науково-методичні підходи до об'єктивної оцінки результатів забезпечення продовольчої безпеки країн світу відповідно до їх статусу в COT. Узагальнено шляхи забезпечення продовольчої безпеки України за умов співробітництва з міжнародними організаціями та подано авторське бачення механізму створення системи забезпечення продовольчої безпеки України.

Мета роботи - визначення суті та цілей стратегій злиття і поглинання (ЗІП) як однієї з інвестиційних стратегій ТНК, з'ясування тенденцій на ринку ЗІП у світі. Визначено, що стратегія злиття і поглинання компаній є системою заходів перетворення декількох компаній в одну і є комплексом дій, спрямованих на зростання загальної вартості активів за рахунок ефекту синергізму. Встановлено, що дана стратегія є однією з основних інвестиційних стратегій ТНК і активно використовується за базових стратегій стабілізації (захисту) та скорочення. Визначено позитивні ефекти ЗІП для ТНК, а також зазначено можливі загрози. Встановлено, що ринкове середовище у 2015 р. було сприятливим для укладення угод ЗІП, з огляду на загальну вартість угод - 4,3 трлн дол. США. Найбільша питома вага ЗІП у 2015 р. припадає на галузь охорони здоров'я та енергетичний сектор. За регіональним розподілом найбільша активність ЗІП спостерігалася в Північній Америці та Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Мета роботи - дослідження сучасних особливостей розробки маркетингових стратегій транснаціональних корпорацій та узагальнення досвіду країн ЄС стосовно їх формування. Проведене дослідження надало змогу виокремити підходи до визначення поняття "маркетингова стратегія", систематизувати внутрішні та зовнішні чинники впливу, охарактеризувати рівні розробки міжнародної маркетингової стратегії, виокремити рівні її застосування та загальні орієнтири реалізації. На основі аналізу досвіду ТНК країн ЄС виділено характерні особливості їх маркетингових стратегій: здійснення активної підтримки існуючих брендів та безперервної розробки нових продуктів з метою забезпечення прибутковості; використання спільного підприємництва для реалізації різноманітних проектів та програм; впровадження інноваційної діяльності як основи для забезпечення конкурентоспроможності; ведення раціональної фінансової діяльності та забезпечення ефективної інвестиційної діяльності; забезпечення охорони навколишнього середовища та високого рівня безпеки виробництва; виконання програм у сфері соціальної відповідальності бізнесу. Перспективами подальших досліджень в даній сфері є дослідження маркетингових стратегій ТНК розвинених країн та адаптація їх досвіду для розвитку ТНК в Україні.

Досліджено досвід авторитетних міжнародних організацій щодо сприяння розвитку та вдосконалення роботи митних органів на прикладі України. Обгрунтовано, що митні органи країни відіграють важливу функціональну роль не лише державного, але й світового рівня, беручи участь у формуванні міжнародної безпеки, активізації зовнішньої торгівлі, розвитку світової економіки, захисті населення світу від небезпечної та неякісної продукції. Таким чином, забезпечення ефективного функціонування національних митних систем входить у перелік пріоритетних завдань не лише органів влади окремих держав, але й провідних міжнародних організацій. Об'єднання зусиль представників державного та міжнародного рівнів щодо розвитку та вдосконалення роботи митних органів репрезентоване міжнародним митним співробітництвом. Дослідження грунтувалося на ретельному вивченні особливостей міжнародного співробітництва митних органів різних країн світу та, зокрема, України. Встановлено, що в умовах функціонування митних органів України у структурі Державної фіскальної служби міжнародне співробітництво залишалося на доволі низькому рівні розвитку. Таким чином, обгрунтовано актуальність активізування розвитку взаємодії митних органів України із міжнародними організаціями з метою успішного реформування національної митної системи як незалежного органу влади. На підставі одержаних результатів ідентифіковано, що сьогодні ключовими міжнародними організаціями, котрі активно сприяють функціонуванню та розвитку митних органів, є: Всесвітня митна організація, Організація за демократію й економічний розвиток, Європейське бюро з питань боротьби з шахрайством, Світова організація торгівлі. Здійснено всебічне та грунтовне аналізування діяльності обраних міжнародних організацій у контексті сприяння розвитку митних органів, у тому числі на прикладі України. На підставі вивчення спеціалізованих матеріалів і практики міжнародного співробітництва митних органів встановлено, що діяльність визначених міжнародних організацій спрямована на: підтримку роботи та вирішення проблем митних органів у різних сферах; надання технічної, інформаційно-консультаційної чи фінансової допомоги; удосконалення реалізації певних митних операцій; впровадження прогресивних митних інструментів та технологій; обмін кращими митними практиками та досвідом; створення єдиного митного середовища шляхом уніфікації митних правил і принципів тощо. Обгрунтовано, що ефективна, перманентна та взаємовигідна співпраця органів влади держави, у тому числі й митних органів, із провідними міжнародними організаціями є потужним інструментом для розвитку та вдосконалення функціонування національної митної системи з метою забезпечення успішної реалізації пріоритетних цілей національного та міжнародного рівнів. Одержані результати дослідження можуть бути використані представниками митних органів як систематизоване інформаційне підгрунтя для налагодження та подальшого розвитку співробітництва із ключовими міжнародними організаціями.

Розкрито питання здійснення процедури автоматичного обміну податковою інформацією та проаналізовано стан його впровадження в Україні. Досліджено умови й порядок подання трирівневої звітності з трансфертного ціноутворення. Узагальнено напрями використання даних, отриманих у рамках автоматичного обміну інформацією за стандартом CbC податковими адміністраціями.

Увагу присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів конкурентної сили міжнародних інтеграційних об’єднань. Виявлено закономірності формування та розвитку конкурентної сили міжнародних інтеграційних об’єднань. Обґрунтувано розвиток гіперконкуренції в умовах асинхронної диспозиції конкурентної сили всіх суб’єктів глобального господарства. Визначено концептуальні засади конкурентної сили міжнародних інтеграційних об’єднань. Досліджено генезис концептуальних поглядів на конкурентну силу, ідентифіковано критерії та фактори її формування. Розроблено методику виміру конкурентної сили міжнародних інтеграційних об’єднань і на її основі здійснено ранжування найбільших міжнародних інтеграційних об’єднань за їх конкурентною силою. Подано рекомендації щодо участі України в інтеграційних процесах з урахуванням потенціалу її глобальної конкурентної сили.

розвиток інтеграції України і Вишеградської четвірки У контексті індустрії 4.0 і Східного партнерства 9 Якубовський С.О. Вплив пандемії COVID-19 на фінансово-економічні показники країн Вишеградської групи у 2020 році 16 Ліщинський 1.0. Участь країн Вишеградської групи у політиці територіальної когезії ЄС 19 Лизун М.В. Монетарна інтеграція країн Вишеградської четвірки: досвід та перспективи для України 24 Sadchenko Elena, Anderson Nina Modem Migration Policy of Visegrad Countries: Problems and Risks 30 Деркач T.B., Чайка H.I. Динаміка руху іноземних інвестицій країн Вишеградської групи 35 Коренюк П.І. Інвестиційна привабливість підприємств національного продовольчого комплексув контексті інтеграції в економіку країн Вишеградської четвірки ..39 Палінчак М.М., Стеблак Д.М. Особливості співробітництва між Україною та Вишеградською групою 45 Воішова Є. І. Конкурентоспроможність країн Вишеградської групи на світовому ринку фінансових послуг 49 ДОПОВІДІ ДРУГОЇ СЕКЦІЇ Коваленко М.П., Коваленко О.П. Вишеградська група та Україна: порівняння за факторами економічної складності та культурних вимірів 53 Головченко О.М., Головченко М.Ф. Безробіття в Україні та країнах Вишеградської групи: сучасний стан, порівняльний аналіз та шляхи подолання 60 Вахчиванжи Л.А. Стан та перспективи розвитку співробітництва в аграрному секторі країн Вишеградської четвірки 66 Рассаднікова С.І. Тенденції розвитку інвестиційних процесів та прямих іноземних інвестицій в країнах Вишеградської четвірки в умовах нестійкості світової економіки 71 З Цевух Ю. О., Крупиця А. С. Сучасний стан міграційних процесів у країнах Вишеградської четвірки 77 Кириленко О.П. Адміністративно-територіальна реформа та бюджетна децентралізація в Україні: підсумки та проблеми 83 Скрипник Н.Є., Мопожен А.С. Вплив дестабілізуючих факторів на розвиток світової економіки в контексті сучасних глобальних викликів 86 Немченко В.В., Немчепко Г.В. Перспективи співпраці харчових підприємств України з країнами Вишеградської групи 90 Петруха Н.М. Дефініція інтегрованих корпоративних об’єднань агроіндустріальних підприємств 93 Горбаньова В. О. Єврорегіональне співробітництво України: проблеми і перспективи

Досліджено теоретичні та практичні засади інноваційної сили Європейського Союзу. Акцентовано увагу на аналізі конвергентно-інтеграційної взаємодії інноваційних сил країн-членів ЄС та її економічних ефектів. Розкрито економічний зміст поняття "інноваційна сила" для суб'єктів глобального господарства (країни та міжнародного інтеграційного угруповання), ідентифіковано маркери формування та нарощення інноваційної сили в умовах сучасної індустріальної революції. Досліджено асинхронну диспозицію інноваційної сили країн-членів ЄС, оцінено інноваційну силу ЄС в контексті глобалізації. Виокремлено інноваційні сили інтеграційного об’єднання та ідентифікація маркерів формування та нарощення інноваційної сили в умовах сучасної індустріальної революції. Обґрунтовано, що конкурентна сила ЄС в сучасних умовах розвитку глобалізації інноваційного ринку набуває важливого теоретичного та практичного значення. Виявлено асинхронну диспозицію інноваційної сили країн-членів ЄС та оцінено інноваційну силу ЄС в контексті глобалізації. Розкрито вплив інтеграційних і дезінтеграційних процесів у ЄЄ на співвідношення інноваційної сили країн-членів. Увагу зосереджено на пріоритетних напрямах розвитку інноваційної сили України. Визначено детермінанти розвитку інноваційної сили України та інноваційний статус української економіки в контексті європейських інтеграційних процесів. Охарактеризовано інноваційний статус української економіки в контексті європейських інтеграційних процесів, визначено детермінанти розвитку інноваційної сили України як країни-кандидата на вступ до ЄС.