Розглянуто роль та особливості інноваційного менеджменту в діяльності підприємства на досвіді іноземних компаній. Обгрунтовано сутність інноваційного менеджменту, його завдання та функції. Відображено взаємозв'язок між типами інновацій та інноваційним менеджментом. Наведено приклади іноземних компаній, які стали одними з передових у своїй галузі завдяки управлінню інноваціями.

Запропоновано концептуалізовані засади міжнародного маркетингу високих технологій, що базуються на основних положеннях теорій глобалізації, інтеграції, гуманізації, екологізації та інформатизації глобального економічного простору та враховують специфічні особливості продукування, просування і комерціалізації високотехнологічних товарів та послуг, інноваційних знань. Обгрунтовано методологічний контент дослідження рівня використання міжнародного маркетингу високих технологій, що містить основну та допоміжні гіпотези, пов'язані з вирішенням суперечностей економічного розвитку на мікро-, мезо-, макрорівні у фінансовому, організаційному та конкурентному аспектах. Розроблено концептуальну модель міжнародного маркетингу високих технологій для підприємств України на світовому ринку високих технологій; удосконалено методичний підхід до визначення рівня розвитку інноватики країн у світовій глобальній економіці, який базується на здійсненні класифікації всіх країн-учасниць ринку високих технологій за трьома основними показниками: індекс глобалізації, індекс глобальної конкурентоспроможності та індекс інновацій. Розвинено категоріальний апарат дослідження в аспекті встановлення співвідношення між основними концептами "глобалізація", "інтеграція", "глобальний економічний простір", "високі технології", "ключові учасники ринку високих технологій"; поглиблено зміст поняття "міжнародний маркетинг високих технологій", який визначено як систему організації та координації діяльності суб'єктів глобального економічного простору, спрямовану на створення сприйняття ідей, нових технологій, продуктів та їх комерціалізацію через розробку програм просування, формування маркетингової логістичної та сервісної інфраструктури, політики ціноутворення для досягнення позитивних економічних результатів і конкурентних переваг на світових ринках. Удосконалено науково-методологічний підхід до оцінювання стану використання інструментів міжнародного маркетингу високих технологій, підгрунтям якого визначено особливості міжнародного маркетингу високих технологій; поглиблено теоретико-методичні основи обгрунтування вибору комунікаційних інструментів міжнародного маркетингу високих технологій, що враховують виявлені типові ознаки їх застосування: індивідуалізації, комплексності, комерціалізації. Розвинено науково-теоретичні підходи до періодизації становлення та розвитку світового ринку високих технологій, яка охоплює 5 етапів розвитку з чіткими часовими обмеженнями; удосконалено типологізацію маркетингового інструментарію ринку високих технологій за такими ознаками: сфера застосування маркетингового інструментарію, характер інструментарію, види стратегій, характер прийняття управлінських рішень, ступінь інтернаціоналізації, ступінь інноваційності.

Рассмотрены вопросы внешнеэкономической деятельности малых и средних предприятий (МСП) в латиноамериканском регионе в условиях экономической интеграции. Особенно уязвима деятельность МСП в случае интеграции в торговый блок, открытии внутреннего рынка и увеличении конкуренции со стороны иностранных компаний. Данный аспект требует дополнительного изучения. Проблемы регионализации и интеграции изучали ученые-экономисты Я. Вайнер, Б. Баласса, Р. Купер. Особое внимание уделяли малому бизнесу и международному предпринимательству авторы Ф. Вайдершайм-Пол, Ж. Йохансон, П. Макдугалл, А. Данильченко, Д. Калинин. Цель статьи - является обобщение информации о внешнеэкономических связях малого бизнеса, а также направления по стимулированию интернационализации в латиноамериканских экономических группировках. При написании статьи были использованы основные методы общенаучного познания, проведен анализ экспертных мнений и международных баз данных. Изложение основного материала (результаты работы). Приведено сравнение состояния сектора МСП в латиноамериканском регионе. Автор на конкретных примерах показывает несовершенство политики стимулирования деятельности предприятий и ограниченные возможности для интернационализации латиноамериканских МСП. Особое внимание в работе уделено комплексному подходу стимулирования внешнеторговой деятельности МСП и его реализации правительствами исследуемых государств. Результаты исследования могут быть использованы соответствующими государственными органами при разработке программ стимулирования интернационализации МСП. Выводы: в настоящее время страны Латинской Америки и Карибского бассейна не достигли такого уровня интеграции, при котором разрабатывается единая стратегия развития сектора и политика стимулирования интернационализации МСП. Правительства взяли курс на устранение бедности и повышения уровня жизни посредством организации микропредприятий в отраслях с невысокой добавленной стоимостью. Наряду с этим, проводятся мероприятия по включению МСП в производственно-сбытовые сети крупного бизнеса, поощряя косвенную интернационализацию сектора. Шаги по сближению экономик с развитыми странами увеличат шансы на интернационализацию МСП. Этому будут способствовать емкий внешний рынок, ПИИ и сопутствующее создание поддерживающих конкурентоспособных производств среди МСП, а также финансовая помощь со стороны региональных фондов.

Досліджено стрімкий розвиток інтеграційних процесів, формування глобального економічного простору, які призвели до інтенсивного розвитку транснаціональних компаній. У цих умовах стає актуальним питання щодо ролі толерантності у системі управління транснаціональними компаніями. Нові можливості, пов'язані з формуванням основних аспектів толерантності у системі управління транснаціональними компаніями та зробити певні висновки. Дослідження певних аспектів функціонування та розвитку транснаціональних компаній висвітлювалися в роботах таких авторів, як Кривов'язюк І., Мекшун П., Мельничук В., Мікаелян С., Пєнська І., Скавронська І., Терехов Є., Чумак Н. та інші. Вагомий внесок у дослідження питань з толерантності здійснили такі науковці як Арабчук Я., Орловська О., Пірен М. та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У сприятливих умовах формування та розвитку транснаціональних компаній залишається поза увагою питання щодо толерантності у системі управління компаніями, які б найбільше сприяли вирішенню низки конфліктів. Мета роботи - дослідження основних аспектів толерантності у системі управління транснаціональних компаній та зробити певні висновки. Метод або методологію проведення дослідження. Використано загальнонаукові методи: діалектичний, системно-структурного аналізу й синтезу, статистико-економічні методи, узагальнення. Викладення основного матеріалу (результати роботи). Зазначено роль транснаціональними компаніями в сучасних умовах та визначено, що під час формування та розвитку даних компаній, толерантність набуває особливого змісту у системі управління. Систематизовано основнінапрями проблем міжнаціональних відносин та рекомендовано їх вирішення за рахунок регулювання професійної діяльності працівників транснаціональних компаній. Визначено значущість "коридору толерантності" у системі управління транснаціональними компаніями. Висновки й результати статті використано у навчально-науковому процесі економічних факультетів вищих навчальних закладів. Водночас, результати роботи можуть бути використані при формуванні системи управління в транснаціональних компаніях та в процесі професійної підготовки працівників компанії. Висновки: на основі проведеного дослідження ролі толерантності у системі управління транснаціональними компаніями в сучасних умовах розвитку України, результатом наукового доробку є те, що толерантність повинна здійснюватися на базі професійної підготовки працівників компанії, яка формується, виходячи з коридору толерантності.

Розглянуто основні аспекти міжнародного менеджменту (ММ), зокрема визначено сутність і завдання ММ, періоди його розвитку. Увагу приділено проблемам ведення міжнародного бізнесу та шляхам їх вирішення. Описано фактори, які впливають на ефективність ММ. Висвітлено особливості національних стереотипів міжнародних ринків певних країн. Розглянуто специфіку й основні форми організації міжнародного бізнесу. Визначено форми стимулювання персоналу міжнародної фірми. Подано інформацію щодо фінансування діяльності міжнародних організацій.

Розкрито сутність, наведено основні характеристики організаційної культури (ОК). Розглянуто типи ОК у контексті сучасних соціальних змін. Описано ключові фактори і механізми формування та функціонування ОК. Висвітлено особливості управління людськими ресурсами в міжнародних компаніях. Досліджено вплив ОК міжнародних компаній на практики управління людськими ресурсами.

Досліджено інтелектуалізацію капіталу з точки зору його впливу на посилення конкурентних позицій міжнародних компаній в умовах постіндустріальної економіки. Систематизація наукових праць у досліджуваному напрямі засвідчила, що в умовах економіки знань традиційні фактори формування конкурентних переваг, зокрема матеріальні ресурси, втрачають свою значущість. За умов, коли знання та інформація виступають двигуном розвитку, успіху досягають компанії, яким вдається їх повною мірою використовувати з метою досягнення конкурентних переваг на внутрішньому та міжнародному ринках. Нині ринкова вартість деяких міжнародних компаній, конкурентні переваги яких базуються на нематеріальних активах, майже у 6 разів перевищує їх балансову вартість. У цьому контексті формування сучасних підходів до управління інтелектуальним капіталом відбувається в умовах постіндустріальної доби, коли передумовою розвитку суспільства та компаній виступає ефективність використання нематеріальних активів. Обгрунтовано, що управління інтелектуальним капіталом з огляду на сферу діяльності міжнародної компанії вирізняється певною специфікою та диференціацією внеску різних його складових у підвищення рівня капіталізації компанії. Конкурентоспроможність міжнародної компанії в умовах постіндустріальної економіки визначається широким спектром критеріїв, серед яких: активізація інноваційної діяльності; активна комерціалізація структурних елементів інтелектуального капіталу; захист інтелектуального капіталу підприємства; використання законодавчо передбачених коштів для закріплення виключних прав на результати творчої діяльності та інтелектуальної праці; виокремлення процесу управління інтелектуальним капіталом як самостійної функціональної підсистеми.

Досліджено еволюцію поглядів на сутність та структуризацію інтелектуального капіталу (далі – ІК) міжнародної компанії (далі – МК). Систематизовано та узагальнено підходи до управління інтелектуальним капіталом (далі – УІК) МК. Проаналізовано методи фінансового та нефінансового оцінювання ІК МК. Розглянуто національні та глобальні стандарти звітності з використання ІК МК. Досліджено секторальні особливості УІК МК. Здійснено оцінку ефективності управління інтелектуальним капіталом провідних міжнародних компаній різної секторальної приналежності. Досліджено вплив ефективності управління інтелектуальним капіталом міжнародних компаній на фінансові результати їх діяльності. Розроблено пропозиції щодо стратегічного управління об'єктами інтелектуальної власності міжнародної компанії як уособленням її інтелектуального капіталу. Надано рекомендації щодо інформаційної підтримки захисту інтелектуального капіталу міжнародної компанії.

Ідентифіковано та систематизовано напрями впливу соціо-культурних проявів глобалізації (передумови, наслідки, масштаб, ефекти) на показники людського розвитку на етапі формування, апробації та поширення моделей менеджменту персоналу, адекватних викликам нової економіки, та обґрунтовано перспективи їх масштабування на рівні міжнародних компаній. Удосконалено теоретико-методологічні основи дослідження менеджменту персоналу просторово-часовому аспекті, а саме: запропоновано еволюційну диспозицію теоретико-методологічного підґрунтя цього поняття, запропоновано організаційно-аналітичний інструментарій розвитку міжнародної економіки, висунуто гіпотезу щодо наявності взаємозв'язку між ступенем розвитку інноваційної сфери та рівнем розвитку людського потенціалу в країні, яку було перевірено шляхом економетричного моделювання та аналітичного дослідження комплексу показників, які є індикаторами двох зазначених процесів та зроблено висновок про її достовірність для країн, що розвиваються (Китай та Україна) та недостовірність гіпотези для розвинених країн. Обґрунтовано теоретичні засади дослідження міжнародної економіки тощо. Розроблено організаційно-економічні засади розвитку міжнародної економіки за рахунок виокремлення перспективних детермінант трансформації системи менеджменту персона міжнародних компаній в умовах соціо-культурної глобалізації, ступінь упровадження: розробки впроваджені в практичну діяльність Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької обласної державної адміністрації, ПАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів", ПП "Агентство нерухомості "Олімп", ТОВ "Альфа-Кава", у навчальний процес Донецького національного університету імені Василя Стуса, сфера використання: удосконалення процесу трансформації системи менеджменту персоналу міжнародних компаній в умовах соціо-культурної глобалізації.

Досліджено поглиблене вивчення специфіки управлінської діяльності на підприємствах України в контексті сучасних світових тенденцій. Особливу увагу приділено сучасним проблемам розвитку інноваційної діяльності, систематизації та практичній адаптації систем і методів калькулювання витрат господарюючих суб’єктів. Досліджено особливості взаємодії консультантів та клієнтів, особливості управління змінами в організаціях. Визначено стратегію управління інноваціями за умов глобалізованого бізнес-середовища. Досліджено сучасні аспекти прийняття управлінських рішень. Розглянуто управлінське консультування як сучасний інструментарій менеджменту. Проаналізовано управління економічними ресурсами підприємства.

Наведено результати досліджень проблем стійкого розвитку підприємств в умовах глобалізації економічного простору. Розглянуто організаційно-економічне, фінансове, маркетингове, інвестиційне, інноваційне забезпечення економічного розвитку підприємств в умовах міжнародної інтеграції. Досліджено трансформаційні процеси в людському капіталі України. Визначено роль стратегічного управління конкурентоспроможністю, якістю, безпекою у процесах розвитку економічного потенціалу підприємств транспортної та промислової галузей. Висвітлено питання використання трудового потенціалу осіб з інвалідністю в контексті забезпечення корпоративної соціальної відповідальності. Досліджено стратегічні підходи до управління ефективністю економічного розвитку підприємств в міжнародному економічному просторі. Здійснено мікро- та макроекономічний аналіз авіабізнесу соконкурентних груп.

Цель работы - обоснование целесообразности использования краудмаркетинга и разработка механизма его использования для активизации экспортной деятельности предприятия. Изучены маркетинговые аспекты продвижения предприятия на глобальном рынке. Определена сущность и основные задачи краудмаркетинга, проанализированы и обобщены его преимущества и недостатки. Применение краудмаркетинга имеет ряд ограничений, связанных с его спецификой, что обусловило разработку механизма реализации краудмаркетинга для его эффективного использования предприятиями-экспортерами. Для реализации задач краудмаркетинга систематизированы различные системы и сервисы, которые позволяют формировать сетевые сообщества и где предприятия имеют возможность коммуникации с целевой аудиторией. К основным сервисам краудмаркетинга относятся: тематические форумы, сайты отзывов, сайты вопрос-ответ, социальные сети, торговые площадки, блоги и статьи в СМИ. Обобщены выводы о целесообразности использования краудмаркетинга предприятиями-экспортерами при выходе на зарубежные рынки.

Визначено принципи формування й розробки структури комплексу міжнародних маркетингових комунікацій підприємства на ринку В2В на засадах інтегрованого підходу. За результатами проведеного дослідження визначено, що основними принципами формування міжнародних інтегрованих маркетингових комунікацій підприємства на В2В ринку є: включення в комунікативну модель стадії аргументованого вибору та поступова заміна класичних засобів маркетингових комунікацій комунікаціями у сфері інтернет, формування відповідності між комунікативними ефектами міжнародних маркетингових комунікацій та етапами послідовної поведінки споживача - посередника. Запровадження виявлених принципів у процес формування інтегрованого комплексу міжнародних маркетингових комунікацій дозволяє визначити концептуальну та ситуаційну складові комплексу з метою досягнення максимізації інтегрованого ефекту.

The article analyzes the concept and the meaning of public private partnership. After the definitions of public private partnership were systematized, its essentical characteristics were specified and its meanings in external economic activity were outlined. It made possible to improve the definition of public private partnership in external economic activity as the interaction between the state and business structures, namely Ukrainian economic entities and foreign economic entities (as well as the interaction between Ukrainian economic entities and other states), that is one of the conditions for attracting the necessary investments, increasing innovative activity of economy, developing economic and social infrustructure and solving economic and social issues, etc.

Розглянуто проблеми процесу комплексного управління маркетинговою діяльністю на міжнародному рівні, товарною політикою і підприємством, яке працює на ринку високих технологій з метою створення довгострокових позитивних взаємовідносин зі споживачем. Викладено питання комплексного управління міжнародною маркетинговою діяльністю та товарною політикою підприємства, що працює на міжнародному ринку високих технологій з метою створення довгострокових позитивних взаємовідносин зі споживачем. Висвітлено історію появи і розвитку міжнародного маркетингу, досліджено види та функції міжнародного маркетингу та маркетингу високих технологій, а також проаналізовано концепції товарної інноваційної політики високотехнологічних підприємств. Представлено основні стратегії використання міжнародного маркетингу високих технологій, підходи щодо діагностування життєвого циклу високотехнологічного товару, наведено напрями вдосконалення товарної політики на ринку високих технологій.

The article analyzes the concept and the meaning of public private partnership. After the definitions of public private partnership were systematized, its essentical characteristics were specified and its meanings in external economic activity were outlined. It made possible to improve the definition of public private partnership in external economic activity as the interaction between the state and business structures, namely Ukrainian economic entities and foreign economic entities (as well as the interaction between Ukrainian economic entities and other states), that is one of the conditions for attracting the necessary investments, increasing innovative activity of economy, developing economic and social infrustructure and solving economic and social issues, etc.

Здійснено соціологічний аналіз феномену організаційної культури міжнародних компаній: його сутності, структури, функцій, типів та методологічних підходів до аналізу. Приділено увагу питанням формування та функціонування організаційної культури. Особливий акцент зроблено на механізмах розвитку організаційної культури, серед яких запропоновано розглядати організаційну ідентифікацію та організаційну пам'ять. Продемонстровано, що система управління людськими ресурсами посідає одне з ключових місць в управлінні міжнародною компанією, а управлінські рішення в цій сфері в таких компаніях мають свою специфіку, в тому числі під впливом організаційної культури. Надано авторське визначення організаційної культури міжнародної компанії. Обгрунтовано використання специфічної сукупності континуумів для виміру організаційної культури міжнародних компаній. Здійснено емпіричний вимір факторів формування організаційної культури сучасних міжнародних організацій та їх сучасних особливостей. Наведено результати аналізу ключових технологій управління персоналом (формування персоналу, оцінка персоналу, мотивація персоналу, розвиток персоналу) в контексті рис організаційної культури.

Викладено теоретичні питання методології менеджменту, реалізації основних функцій управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві (ЗЕДП), особливості управління комерційними зовнішньоекономічними операціями. Проаналізовано методологію та функції управління ЗЕДП. Висвітлено основні поняття менеджменту як специфічної сфери діяльності. Досліджено стратегію управління міжнародною діяльністю та конкурентоспроможністю підприємства. Особливу увагу приділено управлінню персоналом в системі управління ЗЕДП.

Досліджено теоретичні підходи до визначення сутності міжнародної економічної інтеграції та передумов її виникнення. Ідентифіковано рівні та види впливу інтеграційних процесів на господарське життя. Визначено перспективи та можливості, що відкриваються перед підприємствами внаслідок інтеграційних процесів: доступ до нових ринків збуту, застосування заходів нетарифного регулювання, доступ вітчизняних підприємств до державних закупівель у країнах-учасницях інтеграційного об'єднання, спрощення процесу руху капіталу тощо. Структуровано потенційні можливості та ризики, які постають на рівні національної економіки, на галузевому рівні та рівні підприємства в результаті міжнародної економічної інтеграції. З врахуванням останніх визначено напрями удосконалення управлінської політики підприємств та шляхи їх реалізації. Розроблено модель багатокритеріального оцінювання впливу інтеграційних процесів на фінансовий результат підприємства. За допомогою запропонованої моделі оцінено прогнозні значення результатів аналізованого підприємства.

З’ясовано економічний зміст соціальних мереж як каналу та інструменту маркетингових комунікацій, а також їх ґенеза. Визначено роль та місце соціальних мереж у системі маркетингових комунікацій міжнародних компаній. Проведено диференціацію та визначено поліваріантність соціальних мереж у структурі комунікаційних інструментів міжнародних компаній. Виявлено інноваційну спрямованість соціальних мереж як засобу реалізації комунікаційної політики МК, досліджено процес трансформації взаємозв’язку соціальних мереж та традиційних інструментів маркетингових комунікацій МК. Надано рекомендації щодо посилення конкурентоспроможності МК як визначального показника ефективності впливу соціальних мереж, зокрема шляхом розробки програми збуту через соціальні мережі. Досліджено ефективність соціальних мереж у комунікативній діяльності МК; розроблено економіко-математичну модель дослідження ефективності соціального медіа-маркетингу (далі - СММ), що показує співвідношення віддачі від фінансування (витрат) на формування контенту у соціальних мережах і таргетованої реклами в соціальних мережах та ефективності таких засобів соціальних комунікацій.