Досліджено динаміку розвитку експортного потенціалу базових галузей української промисловості (зокрема чорної металургії та хімічної промисловості), розглянуто проблему ефективності його використання за умов міжнародної інтеграції економіки України. Розроблено комплекс заходів щодо забезпечення ефективної реалізації галузевого експортного потенціалу з урахуванням національних економічних інтересів країни. Запропоновано визначення експортного потенціалу окремої галузі в процесі міжнародної економічної інтеграції як здатності продукції бути реалізованою на світовому ринку за умови відповідності його потребам за якістю та конкурентоздатністю й усунення протекціоністських бар'єрів з боку країн-імпортерів. Удосконалено методику оцінки експортного потенціалу галузі на базі комплексного підходу, що враховує потреби внутрішнього ринку та рівень обмеженості доступу до ринків країн-імпортерів.

Досліджено кредитно-фінансові інструменти стимулювання експорту в промислово розвинутих країнах, розглянуто проблеми державного стимулювання експорту в Україні та визначено основні напрями формування системи фінансової підтримки вітчизняних експортерів.

Представлено концепцію зменшення ризику трансакцій на глобальному сировинному ринку. Ідея полягає у конструюванні кошика валют, що мінімізує усереднену змінність цін вибраних товарів. Використано денні котировки курсів семи валют, доповнених курсами SDR, а також цінами срібла та золота для перерахунку денних цін товарів, виражених в USD. Використано метод мінімально-квадратичної оптимізації для знаходження валютного кошика (вираженого частками окремих валют), що мінімізує в чотирирічному періоді дві міри ризику, тобто варіацію результуючого часового ряду цін, а також варіацію багатьох приростів цих цін. Ці міри усереднено для множини вибраних товарів. Результати розрахунків для шести кольорових металів за останні 11 років показують, що спеціалізований кошик сконструйований у такий спосіб може бути кориснішим, ніж типово використовувані валюти (USD, EURO, SDR).

Розглянуто динаміку та структуру імпортних товарних потоків в Україну. Оцінено розподіл імпортних надходжень на проміжне та кінцеве споживання за видами діяльності. Проаналізовано кількісні характеристики імпорту окремих країн і показник частки імпорту в експорті як ключовий індикатор міжнародної фрагментації виробництва.

Виокремлено глобальні тенденції та чинники, що формують актуальний стан світової торгівлі. Визначено головні компоненти зміни українського експорту в географічній структурі. Розглянуто особливості зовнішньої торгівлі з найбільш значними за обсягами українського експорту країнами та особливості зміни зовнішньоекономічної кон'юнктури на традиційних для українського експорту товарних ринках. Головний акцент у статті зроблено на викликах та ризиках витиснення українських експортерів з традиційних ринків, на підставі чого запропоновано заходи адаптації та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних експортерів, зокрема, в частині додаткових інституційних інструментів зменшення нетарифних бар'єрів у зовнішній торгівлі.

Досліджено сутність та функції експортно-кредитних агентств. Проаналізовано існуючі моделі їх функціонування в розвинених країнах. Виявлено проблеми розвитку інститутів державної підтримки експорту в Україні та запропоновано шляхи їх подолання.

Здійснено компаративний аналіз списків контрольованих товарів у провідних країнах світу. Представлено групування країн відповідно до правил та процедур державного експортного контролю. Проаналізовано нормативно-правові акти провідних країн світу на предмет економічного призначення та принципів політики у сфері державного експортного контролю. Встановлено особливості оперативного управління у сфері державного експортного контролю у США та країнах ЄС.

Проведено компаративний аналіз темпів приросту експорту товарів і ВВП і розраховано коефіцієнт випереджання темпів приросту експорту над ВВП у розрізі економічно розвинених країн, країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою, що надало змогу дійти висновку про зменшення значущості експорту як ключового двигуна зростання світової економіки протягом останніх років. Охарактеризовано правові засади діяльності СОТ у частині державної підтримки експорту. Визначено основні причини виникнення конфлікту інтересів між країнами з різним ступенем економічного розвитку у питаннях використання окремих протекціоністських бар'єрів. Визначено потенційні довгострокові наслідки зростання експортної орієнтованості за умов відкритості національних економік. Досліджено заходи та інструменти експорт-промоушн країни на зарубіжних ринках. Обгрунтовано, що для України за умов дестабілізації глобальних торговельних регуляторів ефективний експорт-промоушн є механізмом підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення інструментів стимулювання експорту, які найбільшою мірою впливають на експортну орієнтованість окремих видів економічної діяльності.

Показано, что индекс специализации экспорта отражает лишь потенциал экспортной специализации, а не ее реальное значение. Для оценки реализации потенциала предложено ввести индекс реальной специализации импорта и индекс реальной специализации экспорта. Задаче оценки реализации потенциала экспортной специализации наиболее соответствует индекс реальной специализации импорта. Задача оценки эффективности международного бизнеса в двусторонней торговле отдельными товарными группами наиболее полно решается анализом индекса реальной специализации экспорта. На примере Украины и Германии проведены расчеты традиционного и введенных двух новых показателей. Выявлены преимущества международного бизнеса зарубежного партнера в реализации потенциала экспортной специализации. Приведен перечень отраслей, имеющих потенциальные сравнительные преимущества, на которых целесообразно сосредоточить усилия украинского международного бизнеса с целью более полной реализации потенциала экспортной специализации.

Освещена проблема анализа механизма ценообразования при реализации экспортно-импортных операций. В качестве базовой модели предложена динамическая версия традиционного монетаристского баланса И. Фишера - основное соотношение количественной теории денег. Динамическая формализация модели имеет представление как в дискретной, так и в непрерывной временных формах. Особенностью исследуемой модели является линейный характер зависимости функций объемов экспорта и импорта от внутренней цены на товарную продукцию. Данная гипотеза генерирует структуру дискретной динамической модели в виде квадратичного (логистического) отображения. Выполнен предметный анализ устойчивости положений равновесия с указанием всех возможных типов динамического поведения, таких как, например, предельные циклы и хаотические режимы. Приведена содержательная экономическая интерпретация основного бифуркационного параметра. Для непрерывной версии модели получены явные выражения для изменения цены во временной области и установлен факт наличия бифуркаций катастрофического типа "складка". Для анализа поведенческих свойств исследуемой модели использовалась методология описания самоорганизующихся экономических систем с учетом соответствующего синергетического эффекта.

Досліджено домінантні чинники та тенденції розвитку зовнішньоторговельних відносин між Україною та КНР. Проаналізовано динаміку основних характеристик двостороньої торгівлі між Україною та Китаєм: зовнішньоторговельний оборот, сальдо зовнішньоторговельного балансу та коефіцієнт покриття експортом імпорту. Досліджено структуру експорту та імпорту українських товарів та послуг до КНР. Оцінено динаміку частки високотехнологічної продукції в торгівлі України та КНР. Виділено негативні тенденції, які загрожують економічній безпеці і гальмують подальший розвиток взаємовигідного співробітництва, а також перспективи подальшої співпраці.

Досліджено теоретико-методологічні засади розвитку взаємовигідного економічного співробітництва між Україною та Китаєм. Обгрунтовано напрями його поглиблення з метою посилення конкурентних позицій зазначених держав на світовому ринку. Доведено що для розширення взаємодії в галузях металургії та машинобудування доцільно починати з прямого експорту, і поступово переходити до створення спільного виробництва на території України шляхом кооперування фінансових, управлінських ресурсів. Для розвитку туристичного співробітництва необхідно паралельно розвивати експорт-імпорт туристичних послуг і інвестувати в туристичну інфраструктуру України.

Досліджено економічний розвиток країн світу, зумовленого застосуванням експортоорієнтованих стратегій (ЕОС). Поглиблено теоретико-методичні підходи до аналізу міжнародної торгівлі й оцінювання ефективності ЕОС. Удосконалено трактування поняття ЕОС держави та виокремлено критерії її ефективності. За допомогою економетричного моделювання визначено основні фактори ефективності ЕОС країн світу. Досліджено структурну перебудову економіки країн за умов розширення експорту та здійснено аналіз їх торговельної політики й інституційного середовища, що надало змогу виявити особливості економічного розвитку країн. Визначено місце України у світовій торговельній системі. Окреслено проблеми та спрогнозовано перспективи розвитку на основі аналізу структури торгівлі, зовнішньоекономічної діяльності в межах українсько-польських відносин, торговельної політики й інституційного середовища. На підставі комплексного аналізу та виявлених факторів ефективності торговельної політики обгрунтовано механізм формування успішної ЕОС економічного розвитку країни.

Досліджено маркетингові комунікаційні технології у забезпеченні просування вітчизняної продукції на міжнародні ринки, а також виокремлено сучасні тенденції розвитку та особливостей просування експорту українських товарів на перспективні зарубіжні ринки, зокрема КНР, як одного з провідних зовнішньоекономічних партнерів України. Проаналізовано рівень конкурентоспроможності та привабливості України як закордонного партнера для країн світу та здійснено оцінку перспектив просування експорту певних видів української продукції на міжнародні ринки. Визначено, що при просуванні вітчизняної продукції на міжнародні ринки підприємства застосовують переважно класичні маркетингові комунікаційні технології, серед яких реклама, стимулювання збуту, зв'язки з громадськістю, прямий маркетинг, особистий продаж. Встановлено, що просування експорту має супроводжуватися детальним аналізом маркетингового середовища країни-реципієнта з метою вибору ефективної стратегії та формування дієвого комплексу маркетингових комунікацій для певного зарубіжного ринку. Зважаючи на специфіку локального ринку КНР як одного з перспективних для просування українського експорту, у статті рекомендується застосування українськими підприємствами стратегії адаптації маркетингових технологій і наведено комплекс маркетингових комунікацій підприємства. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є пошук шляхів посилення конкурентних позицій України на світовому ринку товарів і послуг, формування іміджу надійного партнера, а також визначення нових, ефективних інструментів комплексу маркетингових комунікацій у забезпеченні просування експорту української продукції на зарубіжні ринки.

Розроблено та обгрунтовано модель розвитку митного регулювання експортно-імпортної діяльності (ЕІД) в умовах використання інноваційної ємності підприємств. Дослідження грунтувалось на вивченні наявних проблем у сфері митного регулювання ЕІД, які перешкоджають ефективному використанню підприємствами інноваційної ємності у напрямі впровадження та комерціалізації інновацій на іноземних ринках. За одержаними результатами дослідження запропоновано конкретні інструменти митного регулювання ЕІД у розрізі митного оформлення та митного контролю, що відповідають європейській митній практиці. Взаємозв'язок запропонованих митних інструментів знайшов відображення в удосконаленій моделі митного регулювання ЕІД, котра репрезентує їхню спонукаючу, стимулюючу та активізуючу дію на процеси впровадження та комерціалізації інновацій на іноземних ринках з урахуванням рівня інноваційної ємності підприємства. Розроблена модель розвитку митного регулювання ЕІД підприємств з урахуванням рівня інноваційної ємності адресується представникам органів законодавчої влади задля удосконалення нормативно-правової бази у напрямі спрощення митних процедур з метою активізації експорту інноваційної продукції вітчизняних підприємств на виконання положень Експортної стратегії України та Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

На основі аналізу поглядів науковців на сутність терміна "імпортна операція" та встановлення взаємозв'язку його змістового наповнення із термінами "імпортна діяльність" та "імпорт" запропоновано узагальнене визначення терміна "імпортні операції з товарами" як сукупність взаємоповіязаних дій, що здійснює суб'єкт однієї країни шляхом купівлі (придбання) товарно-матеріальних цінностей у резидента іншої країни з обов'язковим або необов'язковим перетином митного кордону для подальшого використання (споживання) таких активів або їх реалізації. Імпортні операції з товарами є складовим елементом імпортної діяльності. Після аналізу чинного законодавчого та нормативно-правового регламентування зовнішньоекономічної діяльності було розкрито особливості здійснення імпортних операцій суб'єктами підприємницької діяльності в Україні та ідентифіковано окремі неузгодженості щодо облікового відображення окремих витрат, пов'язаних із митним оформленням товарів під час імпорту та податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України. З метою коректного визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємствам, які здійснюють імпортні операції з товарами, запропоновано розмежовувати (із відповідним наведенням у додатку до регламенту про облікову політику) неосновні витрати, пов'язані з митним оформленням імпортованих товарів, на ті, що включаються до первісної вартості товарів за статтею "Інші витрати", та ті, які належать до витрат періоду. Запропоновано окремі напрямки вдосконалення відображення в системі подвійного запису податкового кредиту за операціями з ввезення товарів на митну територію України, що забезпечить відповідність показників у декларації з податку на додану вартість і на особовому рахунку платника податків у їх аналітичному розрізі.

Визначено сучасний стан та перспективи розвитку торговельного співробітництва України та Великої Британії. Для України співробітництво з Великою Британією як з одним зі світових торговельних лідерів може бути перспективним напрямом. Наведено динаміку зовнішньої торгівлі товарами та послугами України з Великою Британією. Збільшення обсягів українського експорту товарів може продовжитися після виходу Великої Британії з ЄС, оскільки, на відміну від інших країн ЄС, Велика Британія проводить менш протекціоністську політику щодо продукції АПК. Проаналізовано товарну структуру експорту та імпорту, а також зміни у структурі зовнішньої торгівлі послугами України та Великої Британії за останні 5 років. Основними товарами, що експортує Україна, є чорні метали, зернові культури, жири та олії тваринного або рослинного походження. У структурі британського імпорту товарів переважають товари з високою доданою вартістю. Велика Британія є одним із головних зовнішньоторговельних партнерів України у торгівлі послугами. Позитивним процесом для України є збільшення в експорті частки послуг у сфері телекомунікації, комп'ютерних та інформаційних послуг. Встановлено, що торговельне співробітництво України та Великої Британії за досліджуваний період характеризується, в цілому, позитивною динамікою. До позитивних зрушень можна віднести поступове зменшення від'ємного сальдо української торгівлі з Великою Британією за рахунок більш швидкого зростання українського експорту. Разом із тим, невирішеною проблемою залишається низькодиверсифікований експорт України з низькою доданою вартістю. Розглянуто перспективи подальшого торговельного співробітництва України та Великої Британії в контексті підписання Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.

Досліджено особливості класифікації та використання заходів нетарифного регулювання (НТР). Встановлено, що єдиної прийнятої у всьому світі класифікації заходів НТР поки що не вироблено, а найпопулярнішими та найчастіше використовуваними є класифікації, розроблені Світовою організацією торгівлі, Міжнародною конференцією з торгівлі та розвитку ООН (ЮНКТАД), Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Тарифною комісією США. Встановлено, що найчастіше використовується класифікація заходів нетарифного регулювання ЮНКДАТ 2012, згідно з якою нетарифні заходи згруповано за трьома укрупненими напрямами: технічні заходи, пов'язані з імпортом; нетехнічні заходи, пов'язані з імпортом; заходи в галузі експорту. Досліджено динаміку чинних заходів НТР в Україні та світі.

Розкрито зміст та чинники протистояння концептів неолібералізму та економічного націоналізму у вимірі запиту на імпортозаміщувальні стратегії національного розвитку Висвітлено еволюцію підходів до ролі імпорту у відтворювальних процесах на макроекономічному рівні та виникненні ризиків імпортозалежності. На основі кейсів окремих держав виявлено особливості реалізації національних моделей імпортозаміщення у ХХ - ХХІ ст. Проаналізовано стан та тенденції зовнішньоекономічної діяльності України й особливості структурних трансформацій та перспективи імпортозаміщення в економіці держави. Ідентифіковано ризики високого рівня залежності окремих сфер та видів економічної діяльності від імпорту та глобальні детермінанти посилення проблем імпортозалежності економік держав світової спільноти у XXI ст. Розглянуто питання деінституціалізації політики неоіндустріального імпортозаміщення. Визначено роль глобальних ланцюгів створення вартості у розвитку національних індустрій та ризиків деіндустріалізації в умовах реалізації імпортозаміщувальних стратегій.