Досліджено проблеми державного регулювання експортної діяльності. Висвітлено теоретико-методологічні засади політики стимулювання експорту, визначено її особливості за умов глобалізованих ринків, а також вплив на національну економіку та розвиток світових експортних процесів. На підставі порівняльного аналізу інструментів і механізмів політики стимулювання експорту Франції та Німеччини сформовано рекомендації організаційно-структурного характеру для реалізації даного виду зовнішньоекономічної діяльності у вітчизняній економіці. Державну політику стимулювання експорту розглянуто як структурну складову четвертого етапу розвитку системи регулювання зовнішньої торгівлі України, пов'язаного з її вступом до Світової організації торгівлі, основним змістом якого є утворення конкурентних умов на внутрішньому ринку та підтримка експортних галузей економіки, зокрема експорту товарів з високим ступенем обробки та доданою вартістю.

Розглянуто питання розвитку експертної діяльності та її регулювання на мікро- та макроекономічному рівнях з метою розробки рекомендацій щодо забезпечення конкурентоспроможності національного експорту в глобальній торговельній системі. Досліджено підходи щодо трактування експорту з визначенням критеріїв та показників його конкурентоспроможності, наведено порівняльну оцінку сучасних корпоративних та національних моделей управління експортною діяльністю. Визначено умови, чинники та інструменти ефективної торговельної політики, показано її місце у формуванні конкурентоспроможного експорту. З'ясовано, що основною ознакою сучасних регуляторних систем є уніфікація їх принципів, норм і правил у межах Світової організації торгівлі, що разом з тим дозволяє реалізувати форми і методи підтримки/стимулювання національного експорту, узагальнено відповідний зарубіжний досвід. Визначено місце України у світовій торговельній системі, досліджено еволюцію її торговельної політики, інституціональної бази регулювання та стимулювання експорту. Розроблено елементну базу конкурентної моделі розвитку експорту України, обумовлену ключовими закономірностями та особливостями глобалізації.

Проведено комплексний аналіз маркетингових технологій створення та розвитку глобальних брендів. Обгрунтовано ключові напрями, пріоритетні моделі й інструменти їх побудови на корпоративному та державному рівнях. Розглянуто сутнісну характеристику бренда та визначено його місце в системі міжнародного маркетингу компанії. Проведено маркетингову типізацію брендів у міжнародній економічній діяльності. Досліджено вплив глобального бренда на життєвий цикл товару на світовому ринку. Визначено передумови виникнення, рушійні сили та сучасні тенденції розвитку глобального брендинга. Проведено порівняльний аналіз експлікативних моделей управління брендами та систематизовано методи визначення цінності та вартості брендів у міжнародній економічній діяльності.

Обгрунтовано необхідність формування організаційно-економічного механізму екологізації експортно-імпортних операцій (ЕІО). Систематизовано та класифіковано фактори впливу ЕІО на навколишнє природне середовище. Удосконалено науково-методичні підходи до формування структури організаційно-економічного механізму екологізації ЕІО й економічної оцінки екологічної ємності експортно-імпортних операцій. Розвинуто науково-методичні підходи до коригування показника зовнішньоторговельного сальдо на величину економічних збитків від впливу ЕІО на навколишнє природне середовище. Розроблено рекомендації щодо формування окремих інструментів організаційно-економічного механізму екологізації ЕІО на прикладі Сумщини.

Розкрито концептуальні засади сучасних теорій експортоорієнтованого розвитку економіки з визначенням можливостей і загроз їх практичної реалізації, досліджено підходи до трактування експортного потенціалу та його класифікації за формами та типами. Розроблено класифікацію його видів у системі критеріїв конкурентоспроможності експорту. Виявлено основні тенденції сучасного етапу розвитку експорту у системі макроекономічних параметрів і в контексті його географічної диверсифікації. Систематизовано сучасні форми й інструменти регулювання експорту та макроекономічні заходи інфраструктурного забезпечення розвитку національного експортного потенціалу. Визначено зовнішньоторговельні пріоритети сучасної інтеграційної стратегії України, ідентифіковано ключові дисбаланси й асиметрії її експорту. Обгрунтовано шляхи та засоби розвитку українського експорту на традиційних і нових сегментах світового ринку.

Оцінено ефективність міжнародної торгівлі ліцензіями. Розроблено науково обгрунтовані напрями вдосконалення саме практики української зовнішньої торгівлі ліцензіями та практичні рекомендації у цій сфері міжнародної торгівлі. Проведено оцінку доцільності патентування українських винаходів в іноземних країнах.

Розглянуто особливості функціонування експортного кредитного агентства в системі механізмів підтримки експорту, визначено необхідні заходи щодо запровадження світового досвіду в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х832.123.04 + Х932.212.2 + У584.30-803.4

Рубрики:

Банківські операції

Кредитно-розрахункові правовідносини

Торгівля. Міжнародні торговельні відносини і зв'язки в цілому

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У сучасних українських і закордонних публікаціях однозначної класифікації інструментів державної системи підтримки експорту поки ще не існує, але більшість науковців зазначають значущість ролі держави у формуванні та розширенні конкурентоспроможності національного експорту. Мета роботи - окреслення контурів маркетингового компоненту в сучасних системах підтримки експортерів різних країн і виявлення пріоритетних з точки зору результативності методів та інструментів сприяння розвитку маркетингової діяльності експортерів. Розкрито засади та основні мотиви формування національних систем підтримки експортерів. Проаналізовано міжнародний досвід діяльності організацій сприяння торгівлі. Систематизовано пріоритетні інструменти національної системи підтримки експорту з виділенням таких, як фінансові, маркетингові та адміністративні. Ефективна система підтримки експорту дозволяє країнам підвищити власну конкурентоспроможність та зміцнити конкурентні позиції національних виробників на зарубіжних ринках, спонукає фірми-неекспортери розширювати межі своєї діяльності та виходити на закордонні ринки тощо. У нашій країні система підтримки експорту тільки починає формуватися, і тому досвід зарубіжних країн є доволі актуальним для розвитку експортної діяльності національних виробників.

Обгрунтовано актуальність приділення ретельної уваги ролі крос-культурного фактора при розробці ефективної рекламної компанії, яка в змозі забезпечити успішні, прибуткові експортні продажі для будь-якого підприємства на ринках багатьох зарубіжних країн. Тобто створити для споживачів з різних регіонів та країн світу таку рекламу, яка буде спрямована до них з урахуванням особливостей їх мови, менталітету, психологічних особливостей та культурних цінностей. Для цього розглянуто виміри культури, досліджено правові фактори крос-культурного аналізу. Як приклади культурних відмінностей представлено культурні особливості таких країн як Франція, Великобританія, Німеччина, США та Японія. Визначено параметри культурних відмінностей. Сформовано правила, зроблено висновки та надано рекомендації, яких слід дотримуватись під час здійснення ефективної реклами для забезпечення прибутковості зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

Розглянуто концептуальні підходи до визначення поняття істратегічне партнерствоі та його різновидів. Сформульовано умови, критерії та основні принципи встановлення відносин стратегічного партнерства при здійсненні експортно-імпортних операцій. Виділено основні моделі відносин стратегічного партнерства та розмежовано етапи його становлення в Україні. Досліджено результативність співробітництва між державами за відповідними категоріями номінальних стратегічних партнерів. Згруповано за показником ВВП (ПКС) двадцять найпотужніших економік на підставі прогнозних значень розвитку світової економіки до 2050 р. Запропоновано рекомендації стосовно прийняття рішень органами влади на предмет визначення векторів стратегічного партнерства. Розроблено заходи для реалізації принципів стратегічного партнерства, спрямовані на зміцнення моралі, відновлення і подальший розвиток освіти, науки, промисловості, аграрного сектору для корінного поліпшення добробуту української нації.

Проаналізовано підходи до трактування понятя "імпортозаміщення". Досліджено тенденції експортно-імпортної діяльності в Україні у контексті євроінтеграційних процесів, а також динаміку коефіцієнта покриття товарів і послуг. Узагальнено стратегії імпортозаміщення у перерізі окремих галузей і пропозиції щодо напрямів їх реалізації. Проаналізовано переваги та недоліки політики імпортозаміщення. Виокремлено проблеми реалізації моделей імпортозаміщення в Україні та особливості реалізації політики імпортозаміщення у контексті стимулювання розвитку малого підприємництва.

Встановлено, що внаслідок нестабільної економічної та політичної ситуації в країні контрабанда набуває розмірів масового негативного явища та становить реальну загрозу економічним інтересам держави. Висвітлено сутність поняття контрабанди та механізм класифікації дій, що підлягають визначенню цього терміна. Сформовано групи товарів, що перевозяться контрабандистами та охарактеризовано основні способи здійснення контрабанди. Визначено основні причини контрабанди в Україні та встановлено шляхи протидії.

Здійснено комлексне дослідження економічного розвитку країн світу, зумовлене застосуванням експортоорієнтованих стратегій. Поглиблено теоретико-методичні підходи до аналізу міжнародної торгівлі та оцінювання ефективності експортоорієнтованих стратегій. Досліджено структурну перебудову економіки країн за умов розширення експорту та проаналізовано торговельну політику й інституційне середовище. Визначено місце України у світовій торговельній системі, окреслено проблеми та спрогнозовано перспективи розвитку на основі аналізу структури торгівлі, торговельної політики, інституційного середовища та зовнішньоекономічної діяльності в межах українсько-польських відносин. На підставі комплексного аналізу і виявлених факторів ефективності торговельної політики обґрунтовано механізм формування успішної експортоорієнтованої стратегії економічного розвитку країни.

Розкрито сутність, розглянуто види експортно-імпортних операцій (ЕІО). Увагу приділено оцінюванню сучасного стану експортно-імпортної діяльності України. Висвітлено особливості регулювання ЕІО. Розглянуто форми входу на зовнішній ринок. Розкрито специфіку організації та технології міжнародних перевезень, укладання та виконання експортно-імпортних угод, страхування ризиків в експортно-імпортній діяльності, а також проведення економічного аналізу ЕІО та визначення їх ефективності.

Розглянуто питання ідентифікації детермінант експортної орієнтованості в умовах посилення відкритості національних економік. Мета роботи - дослідження детермінант експортоорієнтованого розвитку в умовах неопротекціонізму XXI століття та ідентифікація рівня експортної орієнтованості економіки України на основі комбінаторного підходу, який грунтується на розрахунку показників відкритості та товарної структури експорту. Досліджено ключові тенденції лібералізації зовнішньої торгівлі. Проаналізовано погляди провідних економічних шкіл у частині взаємозв'язку між зовнішньоторговельною політикою та економічним зростанням. Проведено компаративний аналіз показників відкритості економіки України та світу. Здійснено аналіз передумов і наслідків надвисокого рівня відкритості економіки України, а також товарної структури експорту України за широкими економічними категоріями. Обгрунтовано необхідність переорієнтації пріоритетів розвитку, які, поряд з існуючими, повинні включати відхід від односторонньої експортної орієнтації та одночасне посилення внутрішнього попиту. Отримані результати засвідчили: тенденцію розширення практики застосування регуляторних заходів з боку як урядів країн, так і міжнародних інституцій; координування і сприяння міжнародній співпраці у сфері лібералізації зовнішньої торгівлі; зростання практики використання нетарифних заходів з метою захисту вітчизняного ринку від іноземної конкуренції. Емпіричне підгрунтя одержаних результатів дозволило сформулювати пріоритети розширення експорту України з урахуванням детермінант експортоорієнтованості в сучасних умовах, які мають забезпечити поступ усіх галузей національної економіки на основі нарощення потенціалу вітчизняної пропозиції.

Розглянуто питання ідентифікації можливостей застосування інструментів просування вітчизняного експорту в умовах дії низки глобальних інституціональних регуляторів. Досліджено поняття "експорт-промоушн" у вимірі глобальних торговельних регуляторів. Розвиток світового господарства впродовж останніх десятиліть характеризується поглибленням інтернаціоналізації економічних відносин, що проявляється в посиленні взаємозв'язку та взаємозалежності національних економік, якісній зміні характеру торговельно-економічних відносин країн, появі нових форм міжнародної торгівлі та методів її регулювання (зокрема розвитку практики використання інструментів нетарифного регулювання як засобу захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції). Систематизація поглядів щодо вільної торгівлі дозволила виявити певні зрушення в частині розмивання безумовності судження про її вигідність. Обгрунтовано, що політика фритрейдерства може не бути "технічно оптимальною", але при цьому залишається "прагматично оптимальною", тобто в умовах нестачі інформації та проблем, притаманних будь-якій системі селективного протекціонізму, вільна торгівля залишається політикою, у результаті якої найімовірнішим є досягнення максимально можливого рівня економічної ефективності. Всупереч тенденції зростаючої відкритості національних економік політика фритрейдерства має свої особливості в різних групах країн і найімовірніше підпорядковується детермінантам, зумовленим специфікою національних і регіональних моделей економічного розвитку, які, своєю чергою, відображають пріоритети, обумовлені як об'єктивними факторами (зокрема, наявність природних ресурсів, розмір і географічне розташування країни та ін.), так і суб'єктивно встановленими орієнтирами.

Наведено результати дослідження щодо визначення сутності власних торгових марок та їх функцій. На основі порівняльного аналізу трактувань "власна торгова марка" і "бренд" уточнено зміст поняття "власна торгова марка торговельного підприємства". За результатами узагальнення існуючих трактувань встановлено, що власна торгова марка торговельного підприємства є засобом ідентифікації належності товарів до певної торговельної мережі та диференціації торговельного підприємства. Встановлено сутнісні характеристики власних торгових марок, до складу яких включено: належність до роздрібної торговельної мережі, право власності ритейлера на торгову марку, контрактне виробництво, виключність продажу в магазинах мережі, формування певної товарної, цінової політики щодо товарів власної торгової марки торговельним підприємством. Обгрунтовано, що основними функціями власної торгової марки є забезпечення цінової конкуренції торговельного підприємства, зниження залежності від власників промислових брендів, диференціювання відносно конкурентів, завойовування лояльності споживача.

Обгрунтовано необхідність свідомого формування особистого бренда. Особлива важливість розвитку особистого бренда акцентована для тих, хто хоче проявити себе лідером чи експертом. Значущість цього явища зумовлена саме швидкістю зростання цифровізації економіки та суспільства в цілому. Особистий бренд дедалі частіше стає тією рушійною силою, що приводить до суттєвих зрушень в економіці, науці, формуванні сучасних поглядів. Відмінність даного дослідження полягає в орієнтації використання особистого бренда в сучасному вимірі, а саме - у цифровому. Наведено парадоксальне правило цифрового суспільства: Люди обирають Людей. Проаналізовано найважливіші складові особистого бренда, водночас акцентовано увагу на його протиріччях і недоліках. З'ясовано, для якої категорії він є важливим і чому може призвести до когнітивного дисонансу. Важливість розвитку лідерства в цифровому суспільстві через особистий бренд також підкреслено в "Економічній стратегії України 2030Е". Виходячи з перебування України на третьому етапі цифрової революції - активного розвитку соціальних мереж і месенджерів - актуальність розвитку особистого бренда все більш зростає. Доведено незаперечний економічний ефект від всебічного розвитку та впровадження в життя soft skills особистості. Виділено аспекти, які перешкоджають планомірному впровадженню сучасних технологій у всі сфери діяльності суспільства України. Результатом проведених досліджень є аргументація цільового сценарію розвитку цифрової економіки України та підтримка концепції lifelong learning як основи для грунтовного особистого бренда та забезпечення навичок і компетентностей для швидкої адаптації до нових соціальних процесів.

Поліетилен (ПЕ) та полівінілхлорид (ПВХ) використовуються в багатьох галузях людської діяльності, у виробництві різноманітних товарів - переважно на основі імпортної сировини. Це виробництво майже повністю орієнтовано на внутрішнє споживання, а цінова політика напряму залежить від митних зборів і податків. На українському ринку присутні готові вироби імпортного виробництва, з підвищеними технічними характеристиками, зокрема трубна продукція з полімерних матеріалів. Мета роботи - дослідження обсягів та структури експортно-імпортних операцій України по групі "Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них", виявлення проблем і перспектив українських виробників трубної продукції та їх участі в зовнішньоекономічній діяльності. Проведено аналіз структурних зрушень обсягів та балансу зовнішньої торгівлі товарами та послугами України в динаміці; визначено обсяги експортно-імпортних операцій товарами; розраховано середні показники за період. Охарактеризовано участь українських підприємств у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності: кількість, регіональне розміщення на території країни та середній обсяг операцій. Проаналізовано обсяги та динаміка експортно-імпортних операцій по групі 39 "Пластмаси, полімерні матеріали", товарна та географічна структура. Розглянуто основних виробників готової полімерно-трубної продукції та виробників вітчизняної сировини, їх частку в реалізації товарів на зовнішньому ринку; основних постачальників імпортної сировини та вплив зміни митних тарифів та зборів на ціни. Розраховано діапазон середніх експортно-імпортних цін за 1 кг поліетиленових труб за п'ятіркою країн. Виявлено проблеми ринку та надано рекомендації.