Розкрито сутність малого та середнього підприємництва (МСП), розглянуто особливості його діяльності та необхідність підтримки за умов ринкової економіки. Проаналізовано особливості підтримки МСП в європейських розвинутих країнах і країнах Східної та Центральної Європи. Висвітлено досвід Угорщини, Чехії та Російської Федерації з регулювання МСП.

Раскрыта сущность малого и среднего предпринимательства (МСП), рассмотрены особенности его деятельности и необходимости поддержки в условиях рыночной экономики. Проанализированы особенности поддержки МСП в европейских развитых странах и странах Восточной и Центральной Европы. Освещен опыт Венгрии, Чехии и Российской Федерации по регулированию МСП.

Проаналізовано комплекс правових норм, які регулюють відносини конкуренції на спільному ринку Європейського Союзу (ЄС). Визначено особливості становлення та розвитку антимонопольного права ЄС. Досліджено вплив антимонопольного права США на формування конкурентного права держав-членів ЄС і власне самого конкурентного права ЄС. Розкрито сутність поняття "конкуренція". Виявлено відмінності у регулюванні відносин конкуренції на внутрішніх ринках держав-членів ЄС. Охарактеризовано організаційно-правовий механізм забезпечення конкуренції на спільному ринку ЄС. На підставі аналізу міжнародно-правових і нормативно-правових актів встановлено, що договірно-правовий механізм забезпечення конкуренції на спільному ринку ЄС базується на Договорі про заснування ЄС і доповнюється іншими актами з конкурентного права ЄС. Розглянуто національні повноваження інституцій ЄС, на які покладено компетенцію забезпечення конкуренції на спільному ринку ЄС, що виражаються у примусовому характері рішень та наявності санкцій за їх невиконання, незважаючи на негативне ставлення суб'єктів угод і договорів. Показано вагомий вплив на механізм застосування норм конкуренції національними антимонопольними та судовими органами держав-членів ЄС реформи конкурентного права 2003 р. Розкрито визначальну роль у тлумаченні та застосуванні норм конкурентного права ЄС прецедентної практики Комісії та Суду ЄС. Розглянуто питання гармонізації антимонопольного законодавства України з конкурентним правом ЄС.

Обгрунтовано сутність, місце та роль академічного підприємництва (АП) у програмах Європейського Союзу. Описано наукогради як форму інноваційної інфраструктури (ІІС) та активізації АП. Вивчено досвід Росії зі стимулювання розвитку ІІС. Наведено результати маркетингового дослідження розвитку АП в норвезькому та українському університетах. Ідентифіковано проблеми зовнішнього характеру, що перешкоджають розвиткові середовища АП в Україні.

Розглянуто основні тенденції становлення соціальної відповідальності бізнесу за умов ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах.

Висвітлено основні принципи і правила захисту конкуренції в Європейському Союзі (ЄС), інституційно-правові засади та напрями проведення конкурентної політики в ЄС. Подано характеристику органів регулювання конкуренції в ЄС. Проаналізовано основні аспекти реформування європейського конкурентного законодавства.

Розглянуто питання, проблеми і методи державного регулювання підприємництва та його розвиток в Україні і країнах Європейського Союзу.

Приведено сравнение новых членов ЕС и стран с переходной экономикой относительно улучшения бизнес-среды, составлен их рейтинг в соответствии с результатами анализа по нескольким критериям. Проанализированы данные по 22 странам за 2006 - 2010 гг. по таким позициям: улучшение состояния окружающей среды, реформы институтов, государственной политики и национальной инфраструктуры в целом. Описаны изменения в бизнес-среде и потоках прямых иностранных инвестиций, установлены связи между упомянутыми показателями. Анализ показал существенные различия между членами ЕС и государствами, не являющимися членами, бизнес-среда оказалась гораздо устойчивее в первой группе. Кроме того, отмечено значительное снижение прямых иностранных инвестиций в новых членах ЕС, что приводит к выводу, что эти страны являются более чувствительными к международным экономическим изменениям.

Здійснено аналіз запровадження електронного бізнесу в європейських країнах, охарактеризовано основні проблеми щодо його розвитку, розроблено ефективні механізми їх запобігання та розв'язання, обгрунтовано доцільність створення спеціальних організаційно-управлінських структур для подальшого розвитку електронного бізнесу.

Исследована конкурентная устойчивость Турции и 27 стран ЕС с помощью ромбовой модели Портера. 13 независимых переменных, определенных для 4 факторов модели, и 4 независимых переменных, определенных с помощью этих 13 переменных, были использованы в 2 отдельных моделях. Эти переменные используются в Глобальном индексе конкурентоспособности и могут представлять факторы ромбовой модели. В первой модели показано положительное влияние качества продукции локальных поставщиков и кооперации в отношениях "труд-наниматель" на внешнюю торговлю, в то время как переменные уровня потребительской ориентации, опыта покупателя, состояния развития кластеров и ширины цепи издержек продемонстрировали негативное влияние на внешнюю торговлю. Во второй модели обнаружено положительное влияние факторных условий на торговлю, но условия спроса и сопутствующее производство продемонстрировали отрицательное влияние на состояние торговли. Структура фирмы, стратегия и конкурентоспособность на торговлю влияют незначительно.

Розглянуто основні категорії європейської конкурентної політики та європейського конкурентного права. Розуміння механізмів функціонування Європейського Союзу є неможливим без усвідомлювання ролі та місця, яке займає в ній політика регулювання вільної конкуренції.

Описано, яким чином конкурентоспроможність національної економіки стаю важливою категорією y світових економічних відносинах, що пов'язано з інтенсифакацією міжнародного поділу праці, яка є одним з вимірів глобалізації. Роль будь-якої економічної політики Євросоюзу в такому контексті - підвищення конкурентоспроможності ЄС у глобальному економічному середовищі. Відповідно, в інтересах ЄС - підвищувати конкурентоспроможність національних економік її країн-членів. Представлено аналіз конкурентоспроможності геополітичної регіональної асоціації - т.зв. Вишеградської четвірки. Аналіз проведено за даними індексу глобальної конкурентоспроможності та індексу добробуту. Показано ступінь впливу підвищення конкурентоспроможності окремих членів ЄС на загальну конкурентоспроможність ЄС на світовій арені.

Проаналізовано вітчизняне конкурентне законодавство та законодавство Європейського Союзу в частині особливостей державного захисту конкурентних відносин, виділено основні його напрями. Окреслено законодавчі документи Євроcоюзу та України, які регламентують конкурентне законодавство. Виявлено фактори, що ускладнюють ефективне регулювання конкурентних відносин на державному рівні.

Розглянуто основні передумови, принципи, форми та механізми регулювання економічної конкуренції в ЄС. Особливу увагу приділено реформі конкурентної політики ЄС на сучасному етапі. Розкрито основні особливості та напрями зближення конкурентного регулювання в Україні з правилами ЄС.

У результаті дослідження виділено та проаналізовано головні сучасні тенденції у розвитку МСП такі, як: посилення їх ролі у генеруванні доданої вартості та зайнятості; поширення практично у всіх секторах економіки; домінування у сфері виробництва, торгівлі, бізнес-послуг; усвідомлення необхідності інтернаціоналізації господарської діяльності та посилення інноваційності; здійснення всеохоплюючої фінансової та інформаційної підтримки МСП, як на національному рівні, так і на рівні Європейського Союзу в цілому.

Розглянуто основні особливості соціальних систем ЄС та їх зв'язок з продуктивністю та конкурентоспроможністю. Проведено порівняння країн-членів ЄС за окремими складовими конкурентоспроможності відповідно до Звіту з глобальної конкурентоспроможності та позиції в Індексі соціального капіталу. Дослідження зв'язку між конкурентоспроможністю та соціальним капіталом продемонструвало, що країни, багаті на соціальний капітал, як правило, швидше відновлюються після фінансової кризи, ніж країни з нижчим рівнем соціального капіталу. Результати також показали, що хоча і немає очевидного зв'язку між рейтингом країн за окремим показником конкурентоспроможності та їх приналежністю до певної групи в типології держав загального добробуту, в скандинавських країнах соціально-економічні показники є значно вищими, ніж в інших країнах ЄС.

Проаналізовано та порівняно динаміку розвитку окремих макроекономічних індикаторів, що впливають на конкурентоспроможність Словаччини та інших країн Вишеградської групи. Зокрема, порівняння проведено за такими параметрами як динаміка ВВП, інфляція, рівень працевлаштованості та безробіття за період з 2004 по 2013 рр., а також за Глобальним індексом конкурентоспроможності. Всі дані опрацьовано в програмі "Statistica 12". Зроблено висновки щодо сучасного стану Словаччини в регіональному контексті, а також щодо перспектив подальшого розвитку країни.

Предмет исследования - взаимосвязь между торговлей и конкурентоспособностью стран СНГ. Цель исследования - на основе анализа мировых индексов конкурентоспособности стран СНГ определить основные факторы роста и возможные пути усиления конкурентоспособности и улучшения условий торговли стран СНГ в мировой торговле. Методы: общенаучные методы анализа и синтеза, методы группировок, обобщения и систематизации данных, а также экономико-математические модели. Проанализированы подходов к определению понятия "конкурентоспособность", в особенности "международная конкурентоспособность", как с теоретической, так и с практической точки зрения. На основе анализа мировых индексов (индекс глобальной конкурентоспособности, индекс "Ведения бизнеса", индекс экономической свободы, индекс развития логистики, индекс инновационного развития) выделены доминирующие факторы роста конкурентоспособности в странах СНГ, а также предложены различные пути формирования стратегии конкурентоспособности и улучшения условий торговли в мировой экономике. Результаты исследования могут быть использованы для формирования национальных стратегий развития конкурентоспособности стран СНГ, как на национальном уровне, так и на уровне региональной интеграции; для стимулирования экономического роста в краткосрочной и долгосрочной перспективах. Выводы: существует множество мировых индексов, которые анализируют различные аспекты (политические, экономические и нормативные) развития стран. В мировой экономике эти индексы используются правительствами стран, иностранными инвесторами, национальными предприятиями. Реформы, направленные на устранение структурных недостатков, с одной стороны, и повышение конкурентоспособности, с другой, сосредоточены, как на повышении эффективности государственного регулирования и региональной конкурентоспособности, так и либерализации различных секторов экономики. Страны СНГ в формировании национальной конкурентоспособности базируются на различных точках роста. При этом в большей мере используются "базовые составляющие", а не инновационные. Это приводит к формированию различных стратегий развития конкурентоспособности, различному уровню торговой специализации, различным подходам к улучшению условий торговли и созданию административной системы. Для устранения элементов непрозрачности и разработки единых принципов развития и регулирования, страны СНГ на уровне региональной интеграции должны предусмотреть единые принципы и механизмы развития конкурентоспособности, не противоречащие национальным.

Розглянуто вітчизняні умови ведення бізнесу відповідно до основних вимог євроінтеграційного процесу. Проаналізовано поточне законодавче регулювання ведення бізнесу в Україні. При цьому, порівняно українське та європейське законодавче регулювання й виділено основні розриви між ними. Проаналізовано основні економічні показники малого і середнього бізнесу в Європейському Союзі та Україні. Крім того, виділено частку малого й середнього бізнесу в основних економічних показниках країни. За результатами аналізу зроблено висновок про те, що малий і середній бізнес є основою економічного розвитку країни. Виділено основні проблеми, з якими стикаються підприємці в Європі та в Україні. Проаналізовано й систематизовано стимулюючі інструменти активізації малого та середнього бізнесу.

Stimulating entrepreneurship is highly topical issue and it is a central objective new challenges of the European Commission. Before of university education raises the request to implement such educational activities, which goal is preparing students for entrepreneurship, or for effective, responsible and demanding tasks in the work process. The article analyses the options of the introduction of new subject Basics of the entrepreneurial skills for non-economists at Тechnical University of Kosice.

Проаналізовано рівень продуктивності як чинник конкурентоспроможності країн ЄС, акцент зроблено на технічній і технологічній ефективності, які є чинниками впливу на загальній рівень продуктивності економік ЄС. Період дослідження - 2000 - 2015 рр. Дані проаналізовано за допомогою методів багатофакторного аналізу та багатокритеріального прийняття рішень. Описано взаємозв'язок між конкурентоспроможністю та продуктивністю економік. Доведено гіпотезу про те, що рівень продуктивності є суттєвим фактором для конкурентного потенціалу країни. Також доведено, що рівень продуктивності в нових країнах ЄС є порівняним з показниками початкових членів Євросоюзу. Одразу за декількома паарметрами спостерігається зближення показників конкурентоспроможності між цими двома групами (старі на нові країни-члени ЄС) у зв'язку зі змінами в показниках продуктивності.