Освещено понятие эксергетического анализа, его возможности и ограничения. Рассмотрены вопросы оптимального проектирования, использующего эксергоэкономику. Предложен новый подход к формированию эксергетической стоимости, акцентировано внимание на применении нового подхода при разделении физической эксергии на тепловую и механическую. Определена эффективность и стоимость энергопреобразующих систем. Приведен общий пример с химическими преобразованиями эксергии. Описан метод последовательного приближения энергопреобразующей системы к оптимальной и "системы нечетких выводов" в эксоэргономике.

Розглянуто сучасний стан, обгрунтовано перспективи розвитку вугільної промисловості, нафтогазового та паливно-енергетичного комплексів України. Узагальнено досвід залучення інвестицій у сферу енергоощадження регіону. Визначено позиції України у світовому економічному просторі та напрямки реформування економіки України. З'ясовано місце енергетичного сектору в економічній моделі країни, показано перешкоди на шляху підвищення енергоефективності енергоощадження України. Обговорено особливості розвитку атомної енергетики в республіці.

Обгрунтовано основні шляхи подальшого розвитку паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) та підвищення енергобезпеки України. Сформульовано концепцію структурної перебудови та реформування ПЕК і його прискореного виходу з енергетичної кризи.

Проаналізовано формування та розвиток кризи у нафтогазовій галузі протягом останніх років, заходи, вжиті для її подолання, а також їх результати. Особливу увагу приділено перспективам розвитку вітчизняного нафтогазового комплексу.

Висвітлено стан виконання комплексної державної програми енергоощдження України. Розглянуто ситуацію щодо підвищення енергоефективності комунальних систем водо-, теплопостачання та водовідведення в Україні. Запропоновано пріоритетні напрямки підвищення енергоефективності АПК. Проаналізовано методичні засади еколого-економічної оцінки ефективності інвестування в енергоощадження на муніципальному рівні. Досліджено вплив тривалих відхилень частоти на роботу устаткування енергосистем і споживачів електричної енергії. Обговорено проблеми управління енерговикористанням, зокрема, методи, алгоритми та методику, а також заходи та технічні засоби управління.

Проаналізовано досвід державного управління енергоощадженням в Україні. Розглянуто енергоощадження як фактор сталого розвитку вітчизняної економіки, а також питання розробки енергетичної стратегії країни на період до 2030 р. та подальшу перспективу. Висвітлено ключові проблеми енергоощадження у контексті енергетичної стратегії України. Значну увагу приділено актуальним питанням енергоощадження в житлово-комунальному господарстві країни. Викладено комплексний підхід до стандартизації в сфері енергетики. Запропоновано перспективні напрямки впровадження енергоощадних технологій у нафтогазовому комплексі України. Наведено основні результати впровадження нової методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії як цільових економічних стимулів енергоощадження та підвищення якості напруги в електричних мережах України. Розкрито концептуальні засади впровадження енергетичного менеджменту на підприємстві, науково-методологічні положення енергоменеджменту в АПК.

Проанализирован опыт государственного управления энергосбережением в Украине. Рассмотрено энергосбережение как фактор стабильного развития отечественной экономики, вопросы разработки энергетической стратегии страны на период до 2030 г. и дальнейшую перспективу. Освещены ключевые проблемы энергосбережения в контексте энергетической стратегии Украины. Значительное внимание уделено актуальным вопросам энергосбережения в жилищно-коммунальном хозяйстве страны. Изложен комплексный подход к стандартизации в сфере экономики. Предложены перспективные направления внедрения энергосберегающих технологий в нефтегазовом комплексе Украины. Приведены основные результаты внедрения новой методики начисления платы за перетекание реактивной электроэнергии как целевых экономических стимулов энергосбережения и повышения качества напряжения в электрических сетях Украины. Раскрыты концептуальные основы внедрения энергетического менеджмента на предприятии, научно-методологические основы энергоменеджмента в АПК.

Запропоновано методологічні підходи до формування стратегії енергетичної безпеки України, визначено суб'єкти її реалізації, критерії досягнення та структуру стратегії.

Предложены методологические подходы к формированию стратегии энергетической безопасности Украины, определены субъекты ее реализации, критерии достижения и структура стратегии.

Освещены вопросы обеспеченности энергоресурсами Украины и других стран на современном этапе и в перспективе. Проанализирована эффективность использования различных видов энергоресурсов в стране и за рубежом. Рассмотрены современные способы производства электроэнергии и пути их совершенствования. Значительное внимание уделено проблемам использования возобновляемых и нетрадиционных источников энергии в стране, энергосбережению в решении государственных и глобальных проблем обеспечения топливно-энергетическими ресурсами. Раскрыты организационные основы энергосбережения как инструмента реализации планов реальной экономии энергоресурсов, значение энергосбережения в стратегии решения экономических проблем Украины и мира, снижении техногенной нагрузки на окружающую среду.

Освещены проблемы энергосбережения в промышленности и коммунальной энергетике Украины, а также контроллинга качества и количества предоставляемых потребителю услуг по холодному и горячему водо- и теплоснабжению. Проанализированы особенности внедрения энергосбережения в системе водоснабжения Одессы, а также проведения энергетического аудита с использованием программы МОДЭН. Предложена методика оценки энергетической эффективности эксплуатации холодильных установок. Рассмотрены железные дороги как субъект оптового рынка электроэнергии. Описаны методы повышения эффективности работы систем электрической тяги в условиях оптового рынка электроэнергии страны.

Проаналізовано вплив глобалізаційних процесів на формування парадигми політичного й економічного розвитку України на початку XXI ст., а також вплив світових і національних політичних і економічних викликів на забезпечення надійного й ефективного функціонування та всебічний розвиток української енергетики. Розглянуто особливості та шляхи досягнення прийнятних рівнів енергетичної безпеки України з точки зору реалізації комплексної системи національної безпеки держави. Висвітлено проблеми видобутку вуглеводів, розвитку вугільної промисловості, газопостачання та газовикористання, розвитку атомної й електроенергетики.

Проанализировано влияние глобализационных процессов на формирование парадигм политического и экономического развития Украины в начале XXI в., а также влияние мировых и национальных политических и экономических вызовов на обеспечение надежного и эффективного функционирования и всестороннее развитие энергетики. Рассмотрены особенности и пути достижения комплексной системы национальной безопасности государства. Освещены проблемы добычи углеводов, развития угольной промышленности, газопоставок и газоиспользования, развития атомной и электроэнергетики.

За допомогою кластерного аналізу проведено класифікацію восьми споживачів електроенергії ВАТ "Львівобленерго" (по Львівській області) за 2000 р., а саме: промислових підприємств і прирівняних до них, що споживають до 750 кВт і вище, непромислові підприємства і прирівняні до 750 кВт, електрофікованого залізничного транспорту, міського транспорту, непромислових споживачів, виробничих сільськогосподарських споживачів, населення, населених пунктів. Проведений аналіз показує, що, враховуючи такі показники, як корисний відпуск електроенергії, тариф, обсяг спожитої електроенергії та її транзит, досліджувані категорії споживачів електроенергії об'єднуються певним чином у групи.

Розкрито важливість утвердження ефективних ринкових відносин у економіці як однієї з основних умов досягнення успіху державної політики енергозбереження України. Проаналізовано причини, які перешкоджають ринковим механізмам ефективно стимулювати суб'єкти господарювання до діяльності у сфері енергозбереження, й умови, за яких доцільно запроваджувати регуляторні механізми держави у цій сфері. Запропоновано методологію розроблення регуляторних механізмів, що забезпечить сприйнятність регуляторних актів і готовність суб'єктів господарювання прийняти нові методи стимулювання підвищення ефективності використання енергії економікою.

Описан теоретико-информационный подход к проблемам подготовки энергоменеджеров.

Розглянуто концептуальні засади створення муніципальних систем економічного стимулювання енергоощадження для підвищення ефективності управління залученням і використанням коштів міського бюджету, міських комунальних підприємств, бюджетних установ та інвесторів на реалізацію енергоощадних заходів. Показано, що ключову роль у підвищенні ефективності використання бюджетних коштів повинні відігравати ринкові механізми економічного заохочувального регулювання та стимулювання енергоощадження.

Розглянуто інноваційні концепції організування енерго-інформаційного обміну на рівні інформаційної економіки знань. У контексті перспективи розвитку інноваційної діяльності за раціональним, абстрактним, віртуальним сприйняттям енерго-інформаційного обміну визначено функціональність організованості та властивості переходу організаційних рівнів від нижчого на вищий рівень взаємодії енергетичного та інформаційного потенціалів. Наведено закономірності генерування енергетичного потенціалу руху, зростання швидкості енерго-інформаційного обміну, зміни параметрів обмінного процесу, а також можливість визначення впливу інноваційної організованості процесу енерго-інформаційного обміну на стан обмінного середовища.

Досліджено проблему забезпечення енергетичної безпеки держави та її складової - енергетичної незалежності. Запропоновано показники й індикатори даної незалежності, визначено їх порогові значення. Досліджено питання впливу визначених показників та інші показники й індикатори енергетичної та економічної безпеки. Обгрунтовано шляхи та напрямки забезпечення енергетичної незалежності України. Зроблено висновки, які мають теоретичне та практичне значення для обгрунтування державної енергетичної політики з урахуванням вимог щодо забезпечення енергетичної безпеки та її складової - енергетичної незалежності.

Розроблено та обгрунтовано теоретико-методологічні та методичні засади, а також практичні рекомендації щодо формування та запровадження ресурсно-функціонального механізму розвитку систем енергетичної безпеки держави та забезпечення високої енергоефективності української економіки шляхом реалізації адаптивної стратегії її інноваційно-інвестиційного розвитку за ринкових умов. Визначено особливість функціонування даного механізму - його структурно- та функціонально-об'єктну диференціацію сировинно-ресурсних потенціалів з одержанням синергетичного ефекту від її трансформації, що є домінантним чинником стійкості економіки до деструктивних впливів за рахунок поєднання причинно-наслідкових детермінант інтенсифікації виробничих, інноваційних та еволюційних процесів на базі всебічного розширення, поглиблення, нарощення стратегічного потенціалу та взаємозв'язків на різних рівнях управління. Оцінено ефективність функціонування основних складових паливно-енергетичного комплексу України, діагностовано їх економічні проблеми. Виявлено особливості функціонування сучасної системи генерування, трансляції та енергоспоживання. Запропоновано засоби резервування та шляхи мобілізації резервів для збільшення потенційних можливостей енергетичної системи держави. Розроблено та доведено доцільність використання прикладного інструментарію для визначення оптимального обсягу імпортних енергоносіїв з метою диферсифікації джерел постачання, що відповідає національним економічним інтересам та вимогам щодо якості життя суспільства.

Висвітлено особливості стратегічного планування української енергетики. Вивчено структуру енергетичного балансу України. Наведено порівняльну характеристику з балансами Євросоюзу та світовим. Проаналізовано особливості реалізації енергетичної стратегії України. Виявлено проблеми її реалізації. Наведено відхилення основних показників від запланованих.

Рассмотрен потенциал и темпы развития нетрадиционных возобновляемых источников энергии в Украине. Проанализированы аргументы "за" и "против" энергетического потенциала нетрадиционных возобновляемых источников энергии с помощью технически-досягаемых и экономически-целесообразных значений показателей.

До трьох традиційних складових стійкого розвитку сучасного суспільства - економічного процвітання, соціального та екологічного добробуту - сьогодні додалася енергетична безпека. Для протидії загрозам енергетичній безпеці, що підривають основи стійкого розвитку, необхідно виробити і послідовно проводити в життя узгоджені на міждержавному рівні заходи антикризової енергетичної політики. Розглянуто стратегічні напрями цієї політики.