Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення державного регулювання економічної безпеки в Україні. Розкрито сутність, розроблено систему показників та визначено особливості регулювання економічної безпеки держави за умов ринкових перетворень. Наведено оцінку сучасного стану забезпечення економічної безпеки в Україні, запропоновано заходи державного регулювання даного процесу. Розроблено організаційну систему моніторингу економічної безпеки держави. Удосконалено механізм забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні.

Проаналізовано теоретико-методичні основи державного управління економічною безпекою особистості. Запропоновано розглядати державну стратегію у сфері забезпечення безпеки на рівні особистості, суспільства та держави. Визначено роль держави та роль особистості у процесі даного забезпечення. Наведено структурно-функціональну модель особистості, складовими якої є аспекти формування психологічного, культурологічного, соціотехнічного й економічного. Виявлено вплив цих аспектів формування особистості на стан економічної безпеки людини. Запропоновано визначення поняття "економічна безпека особистості". Проаналізовано правове забезпечення проблеми. Розроблено механізм державного управління економічною безпекою особистості за основними напрямками життєдіяльності, змістом якого є самовизначення у предметі діяльності, визначення об'єкта, мети та засобів для найбільш успішної реалізації управлінської діяльності. На підставі механізму державного управління економічною безпекою особистості розроблено проект регіональної цільової Програми забезпечення економічної безпеки особистості, головною метою якої є досягнення добробуту нації.

Висвітлено особливості сучасного глобального розвитку та глобалізації як форми нової економіки цивілізації, глобальних загроз кризогенності економіки. Розкрито взаємозв'язки глобалізації, конкурентоспроможності й економічної безпеки (ЕБ), витоки та фактори фінансово-економічних криз, ЕБ і стійкості економічних систем. Увагу приділено питанням управління ЕБ в контексті антикризового демпфірування глобальних фінансово-економічних загроз, інвестиційній безпеці в антикризовому управлінні (АКУ), інноваційній економіці для підвищення антикризової стійкості господарських систем. Обгрунтовано нові засади управління ЕБ за умов глобалізації фінансово-економічних криз, механізми регулювання кризових ситуацій в економіці, сценарії розвитку світової економіки й антикризові заходи, а також стратегічні завдання АКУ.

Освещены особенности современного глобального развития и глобализации как формы новой экономики цивилизации, глобальных угроз кризогенности экономики. Раскрыты взаимосвязи глобализации, конкурентоспособности и экономической безопасности (ЭБ), истоки и факторы финансово-экономических кризисов, ЭБ и устойчивости экономических систем. Внимание уделено вопросам управления ЭБ в контексте антикризисного демпфирования глобальных финансово-экономических угроз, инвестиционной безопасности в антикризисном управлении (АКУ), инновационной экономике для повышения антикризисной устойчивости хозяйственных систем. Обоснованы новые основы управления ЭБ в условиях глобализации финансово-экономических кризисов, механизмы регулирования кризисных ситуаций в экономике, сценарии развития мировой экономики и антикризисные меры, а также стратегические задачи АКУ.

Розроблено й обгрунтовано науково-методичні підходи до формування реалізації механізмів державного управління економічною безпекою за умов інноваційного розвитку України. Визначено особливості та розкрито сутність механізмів державного управління економічною безпекою за умов переходу на інноваційний тип розвитку. Систематизовано напрями державного управління економічною безпекою з урахуванням позитивного світового досвіду. Здійснено оцінювання стану економічної безпеки України, визначено її внутрішні та зовнішні загрози, проаналізовано стратегічні напрями впровадження механізмів державного управління економічною безпекою. Обгрунтовано заходи державної політики щодо забезпечення економічної безпеки. Сформовано напрями розвитку механізму державного управління економічною безпекою України. Внесено практичні рекомендації щодо раціоналізації інфраструктури системи державного управління як фактора підвищення рівня економічної безпеки.

Розкрито проблеми державного регулювання економічної безпеки держави в розрізі регіонів. Обгрунтовано теоретико-методологічну концепцію державного регулювання економічної безпеки на регіональному рівні. Проаналізовано сучасний стан, тенденції та перспективи соціально-економічного розвитку держави та регіонів. Запропоновано методичні положення та рекомендації щодо діагностики рівня економічної безпеки держави та регіонів на основі визначення інтегрального показника економічної безпеки за виділеними функціональними складовими та сформованою системою індикаторів. Надано прогнози рівня економічної безпеки держави та регіонів на короткострокову перспективу. Висвітлено напрями вдосконалення системи моніторингу державного регулювання економічної безпеки на регіональному рівні.

Запропоновано напрями підвищення ефективності фіскального регулювання економічної безпеки України. Узагальнено підходи до визначення суті та видів економічної безпеки країни, проведено ретроспективний аналіз поглядів на економічну безпеку у світовій економічній науці. Проаналізовано чинники та методології діагностики безпеки національної економіки. Увагу приділено дослідженню ролі та місця фіскального регулювання у системі державного управління економічною безпекою. Виявлено причини та наслідки послаблення економічної безпеки в умовах ринкової трансформації вітчизняної економіки. Проаналізовано вплив динаміки доходів і видатків державного бюджету на основні складники безпеки економіки України. Проведено аналіз зарубіжного досвіду фіскального регулювання економічної безпеки та запропоновано можливі шляхи підвищення її рівня в Україні за допомогою знарядь фіскального регулювання.

Исследовано институционально-организационную составляющую механизма обеспечения экономической безопасности государства и определены ее недостатки в Украине. Обоснованна важность кадровой составляющей функционирования механизма обеспечения экономической безопасности государства. Определены основные задачи механизма обеспечения экономической безопасности. Доказана необходимость разработки системы активного управления экономической безопасностью государства. Сформированы мероприятия научно-методического, нормативно-правового, организационного, кадрового, материально-технического и финансового характера обеспечивающих реализацию cтратегических направлений экономической безопасности. Обоснованы направления государственной деятельности по обеспечению экономической безопасности.

Мета роботи - обгрунтування необхідності забезпечення економічної безпеки держави при здійсненні державного регулювання розвитку сфери комунікаційної діяльності економічних суб'єктів. Визначено загрози економічній безпеці України, пов'язані зі становленням інформаційної економіки, що відбувається поступово та супроводжується загостренням протиріч: між інноваційними та традиційними елементами виробничих відносин, що притаманні відповідно високотехнологічній економіці та економіці, що базується переважно на 3 - 4 технологічних укладах; між посиленням в економіці ролі самодостатніх економічних систем, які мають мережеву (децентралізовану) модель розвитку, та збереженням ієрархічної моделі державного регулювання економікою; між прагненням економічних суб'єктів до превентивного реагування на зростаючу конкуренцію та невизначеність на ринках, яка виникає внаслідок стрімкого розповсюдження ІКТ, та існуючою практикою пасивної адаптації до зовнішніх викликів і загроз економічній безпеці. Напрямом подальших досліджень у цьому напрямі є аналіз розвитку інформаційної інфраструктури, нормативно-правового регулювання та рівня підготовки фахівців у сфері ІКТ.

На основі комплексного аналізу теоретичних засад оцінювання ефективності державного управління, державного управління у сфері національної безпеки та визначення рівня економічної безпеки обгрунтовано критерії оцінювання ефективності функціонування системи державного управління у сфері економічної безпеки України, як в цілому, так і на різних етапах підготовки державно-управлінських рішень. Обгрунтовано підхід щодо оцінювання ефективності функціонування вказаної системи загалом (що характеризує рівень досягнення кінцевої мети) з використанням Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки, критерії оцінювання ефективності моніторингу загроз та стратегічного планування у сфері економічної безпеки.

Виoкрeмлено прoцecуальнi кoмпoнeнти державного регулювання у сфері соціально-економічної бeзпeки. Запропоновано компоненти та структурно-динамічну модель соціальної взаємодії в системі соціально-економічної безпеки. Визначено пріоритети державної політики формування системи соціально-економічної безпеки.

Визначено правові моделі державного управління системою забезпечення економічної безпеки. Запропоновано ефективні механізми гарантування економічної безпеки. Запропоновано авторські моделі організаційного забезпечення діяльності органів публічної адміністрації. Дослідження проведене з використанням класичних методів наукового пізнання. За допомогою методу аналізу розкриті системні елементи правового механізму державного управління системою забезпечення економічної безпеки. За допомогою методу синтезу розглянуті варіанти виникнення загрози економічній безпеці. Запропоновано механізми ефективного публічного адміністрування системою забезпечення економічної безпеки. Визначено та розкрито складові організаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень.

Досліджено концептуальні засади економічної безпеки (ЕБ) держави. Запропоновано нові підходи та моделі до визначення й оцінки рівня ЕБ держави, організаційного й інституційного забезпечення ЕБ на національному рівні. Розкрито й обгрунтовано роль корупції та рейдерства в забезпеченні ЕБ на державному рівні. Проведено аналіз стану ЕБ України у різні періоди. Описано досвід розвинених країн світу із забезпечення ЕБ держави з метою імплементації окремих заходів щодо забезпечення ЕБ у вітчизняній практиці.

Досліджено проблему державного управління (ДУ) забезпеченням економічної безпеки (ЕБ) держави. Вивчено теоретико-методологічні основи ДУ забезпеченням ЕБ в Україні. Визначено основні складові механізму ДУ забезпеченням ЕБ держави. Описано основні чинники впливу ДУ на ЕБ. Здійснено діагностику умов забезпечення ЕБ держави інструментами ДУ. Розроблено концептуальні засади ДУ забезпеченням ЕБ в Україні. Увагу приділено імплементації міжнародного досвіду ДУ забезпеченням ЕБ держави в Україні, а також використанню результатів аналізу настроїв суспільства з питань ЕБ для ефективного ДУ.

Мета роботи - дослідження методики вдосконалення системи державного регулювання економічної безпеки національної економіки. Обгрунтовано актуальність розробки новітньої системи регулювання державою її економічної безпеки. Запропоновано застосовувати інструментарій "теорія ігор" для формалізації системи заходів державного регулювання економічної безпеки національної економіки. Сформульовано постановку задачі "теорії ігор": ідентифіковано існуючу конфліктну ситуацію; створено платіжну матрицю, що показує кількісні результати функціонування учасників; визначено правила гри, що спричиняють наслідки використання кожного серед учасників своїх власних "чистих стратегій". Залежність узагальнюючої оцінки ризику використання банків для легалізації кримінальних доходів від рівня загрози національній економіці та рівня використання банків для легалізації злочинних доходів формалізовано у вигляді побудови лінійного багатофакторного регресійного рівняння. Проведено формалізацію стратегій поведінки з боку держави та з боку економічних агентів. Для визначення кількісної відповідності значень рівня використання банків для легалізації кримінальних доходів якісній характеристиці здійснено перевірку вхідних даних нормальному закону розподілу, побудовано гістограму розподілу значень і за допомогою критерію Chi-Square перевірено відповідність нормальному закону розподілу. Здійснено шкалювання інтервалів значень відповідних досліджуваних показників. Розглянуто методику вирішення поставленої задачі із застосуванням критерію: мінімаксу та максиміну відповідно, з їх математичним відображенням; візуалізовано та проаналізовано механізм впровадження максимінної та мінімаксної стратегій гри "державного регулювання економічної безпеки національної економіки".

Вирішено завдання формування теоретико-методологічних підходів державного регулювання інтеграційних процесів в контексті забезпечення економічної безпеки України. Уточнено зміст понять економічна інтеграція та інтеграційний процес. Визначено основні проблеми реалізації інтеграційних процесів в Україні. Удосконалено методичний підхід до кількісного оцінювання національної безпеки країни на основі запропонованої системи показників за кожною складовою та визначення інтегрального показника з урахуванням рівня загроз під час реалізації інтеграційних процесів в Україні. Розроблено концептуальні положення управління інтеграційними процесами в Україні на основі поєднання переваг ринкового механізму з державним регулюванням економіки шляхом побудови моделі формування кластерної економічної інтеграції. Визначено основні стратегій інтеграції, систематизовано і розвинуто теоретико-методичні підходи до їх вибору та реалізації. Розроблено організаційно-економічний механізм державного регулювання інтеграційних процесів у контексте забезпечення економічної безпеки країни за рахунок реалізації стратегії інтеграції, яка враховує як діючий потенціал країни, так і потенціал її розвитку. Запропоновано напрями застосування інтеграційних механізмів та інструментів відповідно до пріоритетів розвитку країни.

Обгрунтовано теоретичні та практичні засади забезпечення розвитку кіберпростору країни, а саме, бібліометричного аналізу досліджень інформаційної безпеки в розрізі розвитку національної економіки; канонічного аналізу взаємозв’язку інформаційної безпеки та соціо-економіко-політичного розвитку країни; аналізу використання карт Кохонена для оцінки рівня інформаційної безпеки країн з урахуванням їх розвитку. Звернено увагу на організаційно-інституційні засади забезпечення стійкості фінансово кіберпростору, системно-динамічний підхід щодо трансформації систем захисту на основі блокчейнів; метод ігромоделювання процесів оптимізації державного регулювання економічної безпеки національної економіки, моделювання інтегрального індексу загрози національної економіки за допомогою методу Кернела.

Обґрунтовано вирішення важливої науково-прикладної проблеми розвитку національного господарства в частині удосконалення державного регулювання економічної безпеки України. Для вирішення даної проблеми було визначено теоретико-методичні основи системного дослідження сутності державного регулювання економічної безпеки з метою забезпечення національної безпеки України.

Висвітлено сучасні проблеми інституціиного забезпечення економічної безпеки. Інституційне забезпечення економічної безпеки розглянуто як систему послідовних дій органів державної влади у взаємодії з суспільними інститутами (наука, бізнес, громадськість), комплексом організаційних, нормативно-правових, техніко-технологічних та інноваційно-інвестиційних заходів, що орієнтовані на: збереження стійкості до внутрішніх і зовнішніх загроз; забезпечення конкурентоспроможності у національному та світовому середовищі; доступність продовольства у необхідній кількості та якості; спроможність національної економіки до інноваційного розвитку з метою сприяння її сталому та збалансованому зростання. Основну увагу приділено науковому обгрунтуванню напрямів та індикаторів інституційного забезпечення економічної безпеки України; концептуалізації підходів до проведення моніторингу забезпечення економічної безпеки на основі його інвестиційно-інноваційного розвитку. Оцінено стан розвитку економіки України та його вплив на рівень економічної безпеки. Розроблено науково-методологічний підхід до формування концепції інституційного регулювання економічної безпеки України, яка є передумовою визначення пріоритетних напрямів стратегії регулювання економічної безпеки.

Розроблено нові наукові положення, які в сукупності дозволяють розв'язати важливу наукову проблему в галузі державного управління щодо теоретико-методологічного та науково-практичного обґрунтування механізмів формування та розвитку державного управління економічною безпекою в Україні. Розроблено теоретичні засади комплексного механізму забезпечення економічної безпеки як складного державно-управлінського та соціально-економічного утворення. Розроблено концептуальну модель оновленого механізму державного управління економічною безпекою України. Проведено аналіз складових економічної безпеки за індикаторами в період з 2013 - 2017 рр. Визначено потенційні та реальні загрози економічній безпеці України. Визначено поняття та зміст системи дестабілізації економічної безпеки. Розроблено модель протидії системі дестабілізації. Удосконалено теоретико-методичні засади державного управління економічною безпекою. Удосконалено методичні засади визначення рівня економічної безпеки України. Уточнено поняття "державне управління економічною безпекою держави". Розроблено Концептуальну модель механізму державного управління економічною безпекою. Розроблено Концепцію створення державної служби економічної безпеки.

Удосконалено теоретичні положення та розроблено практичні рекомендації щодо державного регулювання механізму забезпечення економічної безпеки регіонів як основного ланцюга формування сталої та конкурентоздатної економіки держави. Поліпшено науково-методичний підхід до оцінки інноваційної безпеки регіонів України, який ґрунтується на розрахунку відповідного коефіцієнта як інтегрального показника, що поєднує фактори-стимулятори та фактори-дестимулятори. Розроблено методику та систему визначення індикаторів оцінки економічної безпеки, яка враховує додаткові індикатори і встановлює градацію безпеки регіонів за рівнем інтегрального показника. Розкрито концептуальні положення формування механізму забезпечення економічної безпеки регіону, у якому через запропонований інструментарій здійснюється управління економічною безпекою регіонів і підвищується їх конкурентоспроможність. Розроблено організаційну структуру управління економічною безпекою регіону, що включає створення інформаційно-аналітичних центрів обласних державних адміністрацій, функціонування яких здійснюється відповідно до обґрунтованих цілей, функції та організаційно-функціональної моделі. Розкрито теоретичний підхід до побудови системи управління економічною безпекою регіону, у якому базисом цілепокладання визначено стратегічні пріоритети промислової і регіональної політики держави та системний аналіз стану інноваційно-інвестиційної діяльності в регіоні. Розроблено підхід до складання прогнозів соціально-економічного розвитку регіонів, який базується на розрахунку узагальнюючого інтегрального показника економічної безпеки та включає вісім основних індикаторів демографічного стану регіонів.