Розглянуто кроскультурний менеджмент як науку та навчальну дисципліну. Проаналізовано вплив культури на організаційну поведінку в сучасному світі. Увагу приділено джерелам і параметрам культурних розходжень на робочому місці. Розкрито суть класичних понять менеджменту, зокрема, комунікації, стилів управління, лідерства, мотивації у кроскультурній перспективі. Показано вплив культури на міжнародні ділові відносини. Запропоновано класифікацію світових культур за параметрами Г. Хофстеда. Визначено характерні риси народів різних культур на підставі класифікації Р.Д. Л'юіса.

Расмсмотрен кроскультурный менеджмент как наука и учебная дисциплина. Проанализировано влияние культуры на организационное поведение в современном мире. Внимание уделено источникам и параметрам культурных расхождений на рабочем месте. Раскрыта сущность классических понятий менеджмента, в частности, коммуникации, стилей управления, лидерства и мотивации в кроскультурной перспективе. Показано влияние культуры на международные деловые отношения. Предложена классификация мировых культур с помощью параметров Г. Хофстеда. Определены характерные черты народов разных культур на основе классификации Р.Д. Льюиса.

Комплексно досліджено загальнотеоретичні та практичні проблеми формування економічної культури юриста. Сформульовано визначення та проаналізовано зміст понять, принципи, функції, критерії та фактори економічної культури юриста правової держави з ринковими відносинами, а також чинники впливу на її формування у контексті сучасної економічної та правової науки. Проведено наукове узагальнення економіко-правових проблем юридичної діяльності за сучасних умов. Досліджено співвідношення економіки та права у структурі загальноцивілізаційної культури. Розкрито вплив економічних процесів перехідного періоду на формування моделі економічної культури юриста. Зазначено, що дослідження має практичне значення для формування професійної культури юриста, її теоретико-правового трактування, для подальшого розвитку теорії держави та права.

Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження соціально-психологічних детермінант економічної культури особистості. В даному контексті економічну культуру особистості розглянуто як результат процесу її економічної соціалізації. Увагу приділено проблемам цінностей і цінносних орієнтацій як ядра економічної культури. Запропоновано модель цілісного багатоаспектного аналізу ціннісних орієнтацій особистості. Наведено результати емпіричного дослідження соціально-психологічних детермінант економічної культури студентської молоді.

Запропоновано основні концепції культури праці (КП) особистості. Розкрито зміст поняття КП. Висвітлено історико-економічний контекст проблеми становлення КП людства. Розкрито основи теорії людського капіталу (ЛК). Розглянуто ЛК як соціально-економічну категорію, наведено схему дослідження економічних аспектів в ЛК. Увагу приділено сутності та рівням поняття "ЛК", інвестиціям у ЛК. Проаналізовано вплив системи освіти та професійної підготовки на інфраструктуру ринку праці.

Предложены основные концепции культуры труда (КТ) личности. Раскрыто содержание понятия КТ. Освещен историко-экономический контекст проблемы становления КТ человечества. Раскрыты основы теории человеческого капитала (ЧК). Рассмотрен ЧК как социально-экономическая категория, приведена схема исследования экономических аспектов ЧК. Внимание уделено сущности и уровням понятия "ЧК". Проанализировано влияние системы образования и профессиональной подготовки на инфраструктуру рынка труда.

Розкрито сутність і зміст поняття "організаційна культура", її основні елементи, структуру, характеристики та функції. Проаналізовано питання типології, формування та розвитку організаційної культури. Висвітлено проблеми впливу культури на організаційну ефективність. Розглянуто особливості національної культури.

Рассмотрена сущность делового партнерства, нормы и ценности, обеспечивающие его надежность, содержание и правила делового общения. Раскрыта суть и структура процесса делового общения, дана характеристика его форм (деловой беседы, делового разговора по телефону, деловой переписки, деловых приемов), акцентировано внимание на организации и проведении деловых переговоров и документальном их оформлении. Приведена детальная информация о важных элементах делового этикета (национальном флаге, визитных карточках, сувенирах и подарках, одежде и др.). Значительное внимание уделено коммерческим операциям предприятия (формам встречной торговли, торгам и аукционам и др.), а также контрактам купли-продажи как норме делового партнерства.

Обгрунтовано концепцію організаційної культури в контексті універсального закону розвитку, показано взаємозв'язок природи розвитку з природою організаційної культури. Висвітлено системоутворювальні параметри розвитку, які проявляються в категоріях часу, структури, форми та процесу. Виділено специфіку оцінювання факторів впливу на формування та розвиток організаційної культури.

Описано сукупність економіко-математичних методів моделювання стратегії формування та розвитку організаційної культури (СФРОК). Обгрунтовано переваги та практичне застосування методу поєднувального аналізу для визначення пріоритетних напрямів розвитку ознак організаційної культури. Охарактеризовано параметри регресійної моделі вибору оптимальної СФРОК.

Висвітлено теоретичні аспекти ролі та значення економічної культури у розвитку суспільних відносин. Економічна культура досліджується як сукупність знань, умінь, навиків, здібностей і цінностей, які впливають на економічну поведінку людей. У процесі розвитку суспільства культура формує умови, що спонукають людину до творчої й наукової діяльності в усіх сферах життя (громадського, професійного, особистого тощо). Актуальність проблеми пов'язана з трансформацією системи соціально-економічних відносин, що супроводжується якісними змінами культурних форм у господарській діяльності індивідів.

Зазначено, що проблема організаційної культури в останні десятиліття набула надзвичайно важливого характеру, оскільки вона стосується різних аспектів суспільного життя. Світовий досвід переконливо свідчить про об'єктивну необхідність дослідження побудови та розвитку організаційної культури, як основний шлях інтеграції національної економіки в європейський простір. Висвітлено соціальні аспекти організаційної культури та її зв'язок з рівнем економічного розвитку країни.

Рассмотрена корпоративная культура. Проанализирована проблема моббинга, причины его возникновения и стадии развития. Даны рекомендации по профилактике моббинга.

Досліджено когнітивне наповнення категорії "організаційна культура" (ОК) та виокремлено три групи поглядів до аспектного розкриття категорії, що досліджується: аспекти ОК, які формуються керуючою системою; аспекти ОК, притаманні керованій системі; універсальні аспекти, якими володітимуть як керуюча, так і керована системи. Сформоване авторське визначення ОК як складного елементу внутрішнього середовища організації, що має певні феноменологічні властивості (синергетизм, динамічність, унікальність, адаптивність, ментальність, ієрархічність, агрегування, комунікативність, соціальність); інтегрує духовні, матеріальні, статичні і процесуальні елементи з метою формування єдиної філософії управління для забезпечення зовнішньої адаптації та ефективного функціонування підприємства. Встановлено роль і місце ОК як соціально-економічного феномену в контексті сучасної парадигми управління через виокремлення передумов формування і розвитку неокласичної концепції ОК; ознак сучасної парадигми менеджменту; феноменологічних властивостей культури; факторів впливу на ОК та тенденцій розвитку феномену національної ОК.

Уточнено поняття економічної культури (ЕК) кваліфікованого робітника (КР), її структурних складових. Визначено ЕК, в якій обов'язково відображуються системи знань, соціальних норм і цінностей, які в свою чергу не є сталими за змістом, а зумовлюються інноваційними процесами в сфері економіки, причому такі характеристики особистості, як підприємливість, соціально-економічна креативність, конкурентоспроможність, професійна та соціальна мобільність, здатність до морально-етичного вибору тощо, входять до складу метапрофесійних якостей, ключових кваліфікацій КР незалежно від професії. Запропоновано ідею впровадження підприємницького підходу в зміст професійної освіти з відповідною модернізацією і вдосконаленням чинних навчальних планів і програм тощо, яку було апробовано в діяльності творчих педагогів кількох ПТНЗ України. Обгрунтовано методичні особливості формування економічної культури майбутніх КР у структурі їх професійної підготовки. Основною методичною особливістю названо вибір форм, методів, технологій навчання і виховання, орієнтованих на освіту як неперервний процес розвитку особистості: формування потребнісно-мотиваційної і емоційно-вольової сфери, пізнавальних здібностей, соціально-економічних і професійно важливих якостей. Визначено психолого-педагогічні умови ефективності процесу підготовки ЕК КР: розвивальна педагогіка, тренінги розвитку, організаційно-діяльнісні ігри, метод ситуативного навчання, метод проектів, метод "кейс-стаді".

Актуалізовано необхідність розвитку економічної освіти за умов формування нової парадигми, що передбачає перебудову навчального процесу з урахуванням сучасних технологічних можливостей. Поняття "економічна культура" детерміновано як ціннісно-мотиваційну систему, проекцію культури на сферу соціально-економічних відносин. Вона включає цінності, установки, моделі та норми поведінки, що виникають у результаті господарської діяльності, освіти та простого спілкування між людьми. Інтенсивність формування економічної культури визначається рівнем вартості мінімальних потреб людини, які визначають доступність освітніх послуг, у тому числі економічної освіти, причому джерелом формування цієї компетентності виступають фінансові ресурси, що дозволяють розвивати її якісні характеристики. Відзначено, що повноцінне використання накопичених знань, умінь і навичок дозволяє уникнути деградації людського капіталу.

Актуализирована необходимость развития экономического образования в условиях формирования новой парадигмы, предусматривающая перестройку учебного процесса с учетом современных технологических возможностей. Понятие "экономическая культура" детерминировано как ценностно-мотивационная система, проекция культуры на сферу социально-экономических отношений. Она включает ценности, установки, модели и нормы поведения, которые возникают в результате хозяйственной деятельности, образования и простого общения между людьми. Интенсивность формирования экономической культуры определяется уровнем стоимости минимальных потребностей человека, которые определяют доступность образовательных услуг, в том числе экономического образования, причем источником формирования этой компетентности выступают финансовые ресурсы, позволяющие развивать ее качественные характеристики. Отмечено, что полноценное использование накопленных знаний, умений и навыков позволяет избежать деградации человеческого капитала.

The problem of managers and teachers economic culture formation is discussed in the article. The main principles and approaches to the economic competence of teachers at the system of postgraduate education in the competitive environment are outlined.

Запропоновано й проаналізовано зміни в підходах до організаційної культури. Ми стали свідками більш ніж тридцятирічної дискусії навколо підходів у вивченні організаційної культури - кількісного та якісного. Стаття фокусується на ключових характеристиках обох підходів, а також на їх критиці.

Исследованы деловые культуры Латвии и Украины по таким характеристикам: дистанция власти, индивидуализм/коллективизм, мужественность/женственность, уклонение от неопределенности, контекст или количество информации, восприятие времени и пространства. Обоснованы предложения по учету этих характеристик в развитии бизнес-среды, в экономической и управленческой деятельности.

Розглянуто деякі особливості становлення та розвитку професійної етики. Представлено підходи зарубіжних науковців до визначення сутності та змісту етики підприємства. Описано специфіку та систему вимог до професійної етики. Виокремлено основні проблеми та деякі норми професійної етики. Подано загальну характеристику етичної поведінки фахівця. Окреслено подальші напрями вдосконалення професійної етики менеджера.

Рассмотрены некоторые особенности становления и развития этики. Представлены подходы зарубежных ученых к трактовке сущности и содержания этики предприятий. Описаны специфика и система требований к профессиональной этике. Выделены основные проблемы и некоторые нормы профессиональной этики. Очерчены последующие направления усовершенствования профессиональной этики менеджера.

The article deals with some peculiarities of the foundation and development of professional ethics. The approaches of foreign scientists to the determination of sense and content of enterprises ethics are presented. The main features and demands system to the profession ethics are described. The main problems and some regularities of professional ethics are given. Presented are the general characteristics of specialist's ethic behavior. Further improving of professional ethics of managers is described.

Исследованы факторы детерминации трудового поведения работников и разработка их иерархической классификации с выделением нескольких уровней и социокультурных доминант; сравнение ценностной модели труда, сложившейся в сознании современных украинцев, с ее идеалом и определение перспектив постепенного возрождения основ идеальной модели труда в системе управления трудовым поведением работников. В результате анализа и обобщения научных трудов многих ученых автором систематизированы факторы детерминации трудового поведения работников и выделены два основных подхода к их определению: по происхождению и по разновидности потребностей, под действием которых возникает и изменяется трудовое поведение. Обосновано, что в процессе формирования, реализации и развития трудового поведения личности решающую роль играют ее ценности и потребности. Разработана иерархическая классификация факторов детерминации трудового поведения работников с выделением в ней глобального, локально-цивилизационного, макро-, мезо-, микро-, мини- и наноуровней. Доказано, что локально-цивилизационный уровень (социокультурные факторы) оказывает определяющее влияние на все более низкие уровни и факторы детерминации трудового поведения работников. На основе анализа фундаментальных исследований по определению степени актуализации и удовлетворенности потребностей современных украинцев в процессе труда сделан вывод о разрушении традиционной для нашей страны модели труда. Рекомендуется дальнейший поиск эффективных путей и методов управления трудовым поведением работников проводить обязательно с учетом принципа социокультурной идентичности.

Висвітлено проблеми організаційної культури за сучасних умов розвитку суспільства. Розглянуто особливості формування організаційної культури на вимогах системного підходу, який сформований на організаційній взаємодії, а також організаційної поведінки, організаційної культури в їх органічній єдності.

Перехід до ринкової економіки зумовлює формування корпоративної культури організації нового типу, де визначне місце відводиться інтелектуальній складовій праці. Це здійснюється під впливом факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Необхідність підвищення конкурентоспроможності праці та формування корпоративної культури нового типу визначило можливості та напрями дослідження, оцінювання та регулювання мотивації конкурентоспроможної праці.