Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)262.10-21,01в

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано теоретико-методичні засади механізму державного регулювання банківської системи, визначено особливості його функціонування в Україні й обгрунтовано можливі напрями удосконалення. Визначено роль і місце центральних банків у формуванні та регулюванні банківської системи. Зроблено оцінку міжнародного досвіду організації та здійснення нагляду за банківською діяльністю. Розкрито сутність, особливості та дієвість основних методів та інструментів регулювання банківської системи, що застосовуються з метою досягнення необхідних таргетів для макроекономічної стабілізації за умов трансформації економіки. Проаналізовано сучасні підходи щодо організації систем оцінки ризику та раннього передбачення кризових явищ. Встановлено ефективність використання нових концептуальних підходів щодо державного регулювання та нагляду за банківською діяльністю, розроблених на базі рейтингування та контролю за ризиками. Визначено загальні тенденції, перспективні напрямки та нові пріоритети розвитку взаємовідносин між державою та банківською системою в Україні.

Обгрунтовано необхідність державного регулювання банківських інститутів за умов становлення ринкових відносин в Україні, на підставі врахування особливостей їх функцій, стабільності банківської системи, визначення пріоритетних галузей економіки. Проаналізовано економічні методи державного регулювання економіки та виділено фінансові методи цього регулювання, а також запропоновано їх класифікацію. Обгрунтовано розвиток принципів і функцій державного регулювання банківської діяльності з метою розробки відповідної класифікації моделей. Запропоновано складові фінансового механізму державного регулювання банківської діяльності, адаптовані до вітчизняної системи. Проаналізовано та вдосконалено інструменти регулювання банківської діяльності. Обгрунтовано можливість використання відомих моделей, на базі яких є можливим формування ефективного портфелю інвестицій державними органами для прийняття рішень.

Викладено теоретико-методологічні основи дослідження механізму державного регулювання банківської системи, зокрема, охарактеризовано концепції цього регулювання та методологію його дослідження. Розглянуто особливості функціонування банківської системи України. Проаналізовано становлення й етапи розвитку діяльності Національного банку України та його регулятивну діяльність на ринку банківських послуг. Висвітлено механізми державного регулювання банківської системи України. Подано аргументовані пропозиції та практичні рекомендації з удосконалення регулятивної політики у банківському секторі.

Розроблено теоретичне обгрунтування та наведено методичні рекомендації щодо формування та підвищення ефективності економіко-організаційного механізму державного регулювання розвитку банківської системи. Розкрито сутність поняття та функціональну специфіку банків, досліджено структуризацію елементів банківської системи як невід'ємної складової національного господарства. Висвітлено еволюційний розвиток, розкрито особливості становлення банківської системи України. Проаналізовано механізми державного регулювання банківської системи у країнах з розвиненою економікою. Показано недоліки відсоткової політики як інструменту державного регулювання банківської системи. Проаналізовано структурні зміни у банківській системі, визначено потенціал ресурсної бази національних банків. Досліджено чинники кредитування реальної економіки, запропоновано засоби виявлення та мінімізації банківських ризиків. Побудовано макроекономічну модель стійкості функціонування національної економіки у взаємозв'язку з банківською системою. Розроблено механізм державного регулювання стійкості банківської системи та запропоновано заходи щодо вирівнювання кон'юнктурних коливань. Обгрунтовано координуючий механізм взаємозв'язку банківської системи з реальним сектором економіки.

Запропоновано концепцію трансформації державного регулювання банківської системи в Україні, що базується на розподілі механізму державного регулювання за етапами їх життєвого циклу. Визнано вагомою складовою механізмів державного регулювання банківської системи на етапах створення та контролю за діяльністю банків впровадження принципів корпоративного управління, зокрема рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду. Запропоновано, в контексті вдосконалення механізмів державного регулювання банківської системи, обов'язкове впровадження принципів корпоративного управління як запоруки стабільності діяльності. Обгрунтовано положення, на підставі яких розроблено Стратегію розвитку корпоративного управління для банківських установ.

Висвітлено публічно-правові аспекти регулювання суспільних відносин у банківській системі України, проаналізовано їх змістовні особливості. Визначено шляхи і напрями вдосконалення публічно-правового регулювання банківської діяльності за сучасних умов фінансово-економічного розвитку держави.

Розкрито сутність і функції державного регулювання банківської системи, досліджено еволюцію та методологічні підходи до його аналізу. Проаналізовано структуру й основні елементи механізму державного регулювання банківської системи, встановлено взаємозв'язки та взаємозалежності між ними. Надано рекомендації щодо вдосконалення організаційно-функціональної структури регулювання банківської системи України. Досліджено особливості правового, податкового, грошово-кредитного й антимонопольного регулювання банківської системи України, виявлено недоліки у регулятивних процесах і запропоновано методи їх усунення. Розроблено напрями вдосконалення державного регулювання банківської системи через покращення механізму підтримки ліквідності вітчизняних банківських установ, проведення реструктуризації діяльності проблемних банків, реформування системи банківського регулювання. Розроблено концептуальні засади державної політики регулювання банківської системи України на середньострокову перспективу.

Розроблено нові теоретичні та методологічні підходи до вдосконалення механізму державного регулювання банківського сектора економіки України. Виявлено суперечності діючого державного регулювання банківського сектора. Розглянуто трансформацію банківського сектора за умов глобалізації й її вплив на державне регулювання банківського сектора. Запропоновано шляхи вдосконалення державного регулювання банківського сектора як суттєвого чинника соціально-економічного розвитку країни. Висвітлено історію виникнення вимоги щодо незалежності центральних банків, розкрито її основні характеристики. Надано визначення поняття "державний банківський контроль" як складової державного контролю, що здійснюється паралельно із державним фінансовим контролем. Проаналізовано напрями формування інфраструктури проблемних активів. Запропоновано систему першочергових заходів підвищення ролі банківського сектора щодо стимулювання інноваційних процесів в Україні.

Проаналізовано існуючі моделі, форми й види впливу держави через банківську систему на економіку країни. Розглянуто ступінь і види участі держави в капіталі банківського сектору й наслідки цього явища для економіки в цілому.

Розглянуто сутність державного управління банківською системою та запропоновано визначення цього процесу. Здійснено наукометричний аналіз дисертацій у галузі науки державного управління щодо наявності та достатності досліджень питання державного управління банківською системою, виділено аспекти, що були ключовими у його вивченні.

Обгрунтувано теоретико-методичні та практичні засади удосконалення механізмів державного регулювання банківської сфери України за умов європейської інтеграції. Досліджено специфіку державного регулювання національних банківських систем за умов євроінтеграції. Теоретично розвинуто механізми, методи та форми державного регулювання в даній сфері. Визначено сучасні тенденції розвитку банківської сфери та встановлено рівень державного нагляду та регулювання банківської сфери України. Сформовано основні напрями державного регулювання розвитку банківських послуг у механізмі інвестиційного забезпечення економічного зростання. Розроблено пропозиції щодо удосконалення механізмів ефективного розвитку банківської сфери за умов євроінтеграції. Обгрунтовано напрями державної підтримки розвитку банківських інновацій. Розроблено практичні рекомендації щодо реалізації механізмів державного регулювання банківської діяльності за умов європейської інтеграції країни.

Вирішено наукову проблему, яка полягає в обгрунтуванні теоретико-методологічних засад вдосконалення механізму державного регулювання банківського сектору та розробці відповідних практичних рекомендацій щодо його формування та функціонування, що має, перш за все, сприяти соціально-економічному розвитку України. Проаналізовано сучасний науковий доробок та охарактеризовано стан державного регулювання банківського сектору економіки України. Охарактеризовано межу між державним і ринковим регулюванням банківського сектору та чинники її визначення. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо підвищення відповідальності діяльності установ, що здійснюють державне регулювання банківського сектору. Сформовано методологію організації механізму державного регулювання банківського сектору на засадах системного та синергетичного підходів з урахуванням ряду законів загальної організаційної науки. Визначено проблеми розвитку банківського сектору в контексті сприяння соціально-економічному розвитку України. Обгрунтовано суперечність впливу глобалізації на розвиток банківського сектору України та здійснення його регулювання з боку держави. Розроблено підходи до вдосконалення організаційно-функціональної структури механізму державного регулювання банківського сектору. Узагальнено інноваційні шляхи розвитку банківського сектору, в межах чого запропоновано систему соціальної відповідальності банківського сектору. Запропоновано концепцію залучення механізму державного регулювання банківського сектору до стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів в Україні.

На підставі огляду наукових джерел проведено дослідження банківської системи як об'єкта державного регулювання за умов глобалізації. Визначено особливості державного регулювання національних банківських систем за таких умов, розглянуто механізми саморегулювання та державного регулювання даної системи. Проаналізовано чинники впливу на банківську регулятивну політику в Україні. Надано оцінку сучасного розвитку вітчизняної банківської системи, проаналізовано її державне регулювання та нагляд. Удосконалено методичні підходи до цих процесів. Запропоновано шляхи державної підтримки розвитку банківських інновацій.

Проаналізовано ключові ознаки та тенденції розвитку ринку банківських послуг як об'єкта господарсько-правового впливу. Сформульовано низку теоретичних положень, що мають бути в основі механізму формування та реалізації правової політики в сфері державного регулювання банківської діяльності в Україні. До таких положень необхідно віднести поняття "правова економічна політика", "правова політика у сфері державного регулювання банківської діяльності", визначено подвійну правову та функціональну природу державного регулювання банківської діяльності, адже воно є і об'єктом такої політики, і, водночас, її інструментом щодо впливу на всі інші об'єкти - напрями політики у сфері банківської діяльності, а також зроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства про банківську діяльність.

Висвітлено суть банківського регулювання як об'єктивну необхідність регулювання ринку банківських послуг в Україні. Проаналізовано різні підходи до визначення терміна "банківське регулювання", розглянуто форми та стадії банківського регулювання, визначено його головну мету. Проаналізовано стан банківського сектора України, визначено тенденцію до зростання загальних активів банківської системи та зменшення частки проблемних кредитів.

Обгрунтовано теоретичні й організаційні засади державного регулювання діяльності банків на фондовому ринку: форми, методи та інструменти, вивчено світовий досвід. Проаналізовано стан та основні тенденції державного регулювання діяльності банків на фондовому ринку України: суть і нормативно-правове забезпечення державного регулювання емісійної, інвестиційної та посередницької діяльності банків, а також депозитарної діяльності НБУ, основні завдання держави відповідно до нової депозитарної системи України. Запропоновано шляхи вдосконалення державного регулювання банківської діяльності на фондовому ринку за умов модернізації економіки: підвищення ефективності інституційного забезпечення; вдосконалення нормативно-правової бази, механізмів державного регулювання діяльності банків на фондовому ринку України згідно з новим Законом України "Про депозитарну систему України".

Визначено концептуальні підходи до формування системи державного регулювання банківської системи, які грунтуються на виокремленні об'єктів регулювання на мікро- та макрорівнях; структуруванні факторів, що впливають на умови середовища реалізації регуляторних впливів; методологічних засадах визначення її елементів. Запропоновано науково-методичний підхід до розвитку державного регулювання банківської системи на основі моделі раннього оповіщення банківської кризи, за результатами застосування якої відбувається прогнозування настання банківської кризи й ідентифікація фаз її розгортання. Сформовано систему індикаторів і розроблено індикатор настання банківської кризи за впровадження моделі "НБУ-макрорегулятор", на основі постійного моніторингу якого ідентифікується факт настання банківської кризи та розробляються відповідні регуляторні впливи. Розроблено методичний підхід до збалансовано-диференційованого регулювання банків з урахуванням критерію їх впливу на системний ризик.

Визначено стратегічні орієнтири налагодження взаємодії між державою і банківським сектором України для забезпечення соціально-економічного розвитку країни. Охарактеризовано межу між державним і ринковим регулюванням банківського сектора. Розроблено рекомендації щодо підвищення відповідальності діяльності установ, які здійснюють державне регулювання банківського сектора. Сформовано методологію організації механізму державного регулювання банківського сектора на засадах системного та синергетичного підходів з урахуванням ряду законів загальної організаційної науки. Визначено проблеми функціонування банківського сектора в контексті забезпечення відродження господарства України. Запропоновано підходи до побудови організаційно-функціональної структури механізму державного регулювання банківського сектора як форми реалістичного впливу держави на банківський сектор. Узагальнено інноваційні шляхи розвитку банківського сектора, в межах чого запропоновано систему його соціальної відповідальності, а також концепцію залучення механізму державного регулювання банківського сектора до стимулювання інноваційно-інвестиційних процесів в Україні.

Досліджено сутність банківської інфраструктури (БІ). Визначено її місце на фінансовому ринку. Виділено її види та елементи в сучасній ринковій економіці. Визначено державне регулювання розвитку БІ. З'ясовано основні складові компоненти механізму державного регулювання розвитку БІ та розглянуто його інституційне середовище в Україні. Проведено функціональний аналіз діяльності суб'єктів державного регулювання й обгрунтовано основні проблеми та чинники, які впливають на ефективність державного регулювання розвитку БІ в Україні. Здійснено прогнозування потенціалу розвитку вітчизняної БІ на 2014 - 2016 рр. Вивчено зарубіжний досвід державного регулювання окремих елементів БІ та обгрунтовано можливості його застосування в Україні. Запропоновано основні напрями вдосконалення державного регулювання окремих видів інфраструктури вітчизняного банківництва. Сформовано концептуальні підходи до державного регулювання розвитку БІ в Україні та розроблено механізм оптимальної взаємодії інфраструктурних елементів, НБУ та банківського сектору.