Узагальнено основні теоретичні положення та визначено особливості соціально-орієнтованого менеджменту за умов трансформаційних процесів економіки України. Наведено основні аргументи, що стимулюють розвиток соціального управління підприємством. Розглянуто принцип соціальної відповідальності як важливого елемента соціально-орієнтованого менеджменту та його значення у становленні соціального менеджменту.

Розглянуто соціальну відповідальність як новий стратегічний напрям соціального розвитку підприємства. Вивчено форми вияву соціальної відповідальності, їх специфіку, вигоди від неї для суспільства та для самого підприємства. Вивчено можливості перетворення соціальної відповідальності на інструмент управління підприємством з метою покращання його соціального розвитку.

Визначено сутність соціально-економічного потенціалу та його складових елементів. Виявлено чинники, які впливають на рівень соціально-економічного потенціалу. Запропоновано ряд можливостей для його розвитку.

Досліджено принципи та технології реалізації соціальних інвестицій та відповідальності на підприємствах. Розкрито теоретичні та прикладні аспекти процесів соціального інвестування та формування соціальної відповідальності на підприємствах. Розглянуто мотиви та фактори, що впливають на формування й ефективність реалізації соціальних інвестицій та визначено індикатори наявності соціальної відповідальності на підприємствах. Наведено методичні підходи щодо оцінювання соціального інвестування та відповідальності. Запропоновано технології активізації соціальних інвестицій на підприємствах та формування стратегічних напрямів розвитку їх соціальної відповідальності.

Розглянуто соціальну відповідальність роботодавця і найманого працівника як складову соціально відповідального бізнесу. Визначено, що вона має бути спрямована на врахування таких компонентів, як впровадження соціальних програм і покращання умов праці; налагодження соціального діалогу; ділове самовдосконалення, що проявляється у відповідальності за результати праці; підвищення відповідальності під час виконання роботи; використання в політиці компанії принципів етичних відносин з працівниками, колегами; сприяння реалізації екологічних програм, відкрите надання інформації про діяльність організації, що впливає на суспільство, економіку, довкілля. Підвищення соціальної відповідальності сприятиме підвищенню рівня використання трудового потенціалу. Увагу приділено екологічній відповідальності бізнесу як складової соціальної відповідальності, що останнім часом набуває актуальності за умов збільшення екологічних проблем.

Розглянуто методичні підходи до визначення та оцінки соціальної безпеки підприємства за допомогою соціального аудиту. Проведене дослідження надало змогу зробити висновки щодо особливостей застосування соціального аудиту в системі оцінювання соціальної безпеки підприємства.

Наведено розрахунки економічних втрат суспільства від професійних захворювань через передчасну смерть та неякісне життя за методом DALY. Наведено коефіцієнти тяжкості захворювань, рекомендовані до використання експертами Світового Банку. Визначено роки, втрачені через передчасну смерть хворих на професійне захворювання у працюючих в окремих видах економічної діяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.2 + У9(4УКР)290-645.9

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто процес формування економічного ефекту соціально-орієнтованих підприємств та запропоновано методику його оцінювання. Запропоновано заходи підвищення цього ефекту. На підставі визначеного переліку відповідних показників розроблено систему оцінювання економічного ефекту від розвитку соціального підприємництва в Україні.

Представлено нову організацію в системі забезпечення відносин корпоративної соціальної відповідальності. Наведено склад підсистем забезпечення соціально відповідальних відносин, їх основні функції і процеси. Обгрунтовано необхідність формування системи забезпечення корпоративної соціальної відповідальності в оптимально організованому вигляді.

Розглянуто концептуальні аспекти механізму формування корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Наведено теоретико-методологічні основи формування механізму КСВ. Проаналізовано особливості та проблеми формування механізму КСВ в Україні, а також розроблено організаційну модель механізму формування КСВ.

Досліджено феномен соціального інвестування підприємств в українському бізнес-середовищі. Проаналізовано сучасний стан і тенденції соціального інвестування вітчизняними підприємствами, форми його прояву, перспективи розвитку та сучасні методи вимірювання.

Розкрито проблеми та напрямки становлення відповідальності бізнесу в Україні для успішної, стійкої та довгострокової взаємодії підприємництва, власті та суспільства. Проведено графоаналітичний аналіз переваг втілення стратегії відповідальності, що дозволило визначити, що понад двох третин українських підприємств вважають, що заходи із соціальної відповідальності впливають на можливості організації знайти та втримати кращих працівників, формування позитивного іміджу і покращання репутації, створення переваг у порівнянні з конкурентами. Досліджено, що в Україні розвиток корпоративної соціальної відповідальності тільки починає розвиватися. Тому перед більшістю вітчизняних підприємств зараз стоїть завдання домогтися насамперед економічної сторони відповідальності. Тобто основою соціальної відповідальності зараз повинні стати партнерські програми підтримки суспільства, інвестиції соціального характеру, благодійність. Запропоновано поширювати сферу застосування соціальної відповідальності, а саме: компанії мають перетворити корпоративну соціальну відповідальність на корпоративну соціальну вигоду. Ментальність соціальної підприємливості спроможна допомогти навіть великим підприємствам у визначенні нових ринків, нових послуг на існуючих ринках і розширенні існуючих ринків. Вирішення соціальних та екологічних проблем у співтоваристві з владою та громадськими організаціями становить певні можливості для сталого розвитку підприємства.

Вивчено існуючі підходи до формулювання етапів стратегії, відповідно до чого сформовано перелік етапів формування стратегії соціальної відповідальності бізнесу (СВБ), серед яких: визначення місії та бачення СВБ; формування системи цілей СВБ; оцінка впливу факторів зовнішнього середовища; оцінка рівня соціальної відповідальності, аналіз альтернатив і вибір стратегій. Визначено місію СВБ для українських підприємств, яка полягає в підвищенні якості життя працівників, місцевої громади та суспільства в цілому. Бачення СВБ - покращання результативності бізнесу та показників прибутковості на основі створення довірчих взаємовідносин між бізнесом, суспільством і державою. Розроблено "дерево цілей" СВБ, яке включає цілі трьох рівнів. Визначено перелік факторів впливу зовнішнього оточення на СВБ, серед яких: зростаюча стурбованість станом навколишнього середовища та демографічною ситуацією, рівень освіти та культури, зростаюча інтенсивність конкуренції, рівень доходів і добробуту, активна участь державної політики у використанні принципів соціальної відповідальності, пропаганда соціальної відповідальності в рамках сфери впливу, швидка зміна технологій, чесні практики маркетингу, інформування та укладення договорів. Запропоновано оцінку рівня соціальної відповідальності здійснювати на основі розрахунку показників соціальних інвестицій як кількісним, так і якісним методами та розрахунку показників добровільної соціальної відповідальності бізнесу. Запропоновано основні складові змісту стратегії СВБ.

The problems of the social partnership entity relationship in Ukraine as well as the main activities of the trade unions and conditions of organization and development of social partnership are examined in the article. In addition, tasks and prospects of system of social labor relations development in Ukraine are determined.

Розглянуто питання генезу підходів до тлумачення сутності категорій "стандарт", "соціальний стандарт", "відповідальність" та "соціальна відповідальність". Уведено поняття "соціальна відповідальність суб'єктів економіки". Обгрунтовано її вплив на соціально-економічний розвиток територій. Досліджено результати діяльності бізнесових структур та їх адекватність щодо принципів соціальної відповідальності. Встановлено прояви населенням соціальної відповідальності та оцінено політику держави щодо заповнення нею ніш соціалізації економіки. Сформовано концептуально-змістовні основи щодо надання керованого характеру змінам соціальної відповідальності суб'єктів економіки.

Ідентифіковано основні етапи формування соціальної відповідальності (СВ) бізнесу в Україні. Проаналізовано складові концепції СВ, що зустрічаються у світовій практиці, та сформовано концепцію СВ для українських підприємств. Визначено організаційно-економічні складові СВ підприємства. Запропоновано систему індикаторів наявності СВ на підприємстві, яка завдяки градації показників на основні та додаткові, дозволяє визначити наявність та ступінь СВ на підприємстві. Побудовано організаційно-економічну модель формування на реалізації СВ на підприємстві. Розроблено стратегії формування СВ на промислових підприємствах машинобудівної галузі.

Досліджено теоретичні основи соціальної відповідальності (СВ) бізнесу, оцінено її роль за ринкових умов. Проаналізовано сучасний стан СВ за кордоном і на великих підприємствах (ВП) України. Виявлено чинники, що стримують розвиток СВ бізнесу в Україні та визначено напрями подальшого розвитку СВ діяльності вітчизняних підприємств. Доведено, що СВ реалізується переважно на ВП через політику соціальних інвестицій і програм. Розроблено концептуальну модель активізації СВ на ВП. Запропоновано форму соціального звіту для ВП. Обгрунтовано методичний підхід до оцінки рівня СВ на ВП. Удосконалено організаційну структуру управління СВ на ВП.

Розкрито економічну сутність механізму стимулювання соціальної відповідальності підприємства, розроблено концепцію його вдосконалення. Обгрунтовано сферу застосування методів стимулювання залежно від рівня соціальної відповідальності підприємства. Запропоновано систему критеріїв оцінки ефективності механізму стимулювання соціальної відповідальності підприємства, що заснована на використанні показників: еластичність попиту щодо соціальних витрат; еластичність доходу щодо соціальних видатків; показників динаміки витрат на соціальні заходи. Показано необхідність переходу до використання методів прямого регулювання природоохоронної діяльності підприємств. Розроблено систему спеціальних економічних інструментів, які виконують функції оптимізації витрат з охорони навколишнього природного середовища, для умов України. Запропоновано інструменти прямого регулювання соціальної відповідальності бізнесу в сфері охорони навколишнього природного середовища. Розроблено рекомендації з удосконалення механізму стимулювання соціальної відповідальності підприємства.

Розглянуто основні ідеї теорії систем та їх використання в сучасному менеджменті, наведено основні поняття, властивості та закономірності систем в контексті розвитку соціально орієнтованого управління. Показано суть системи соціально відповідального управління, визначено її особливості. Визначено та описано основні структуроутворювальні складові системи соціально відповідального управління підприємством. Виділено головні функції соціально відповідального управління. Відзначено, що ключовим чинником, що обумовлює існування та внутрішню структуру систем управління на підприємствах, є наявність управлінських відносин. Показано взаємозвіязок керівної та керованої системи управління. Для впровадження методології системного менеджменту в діяльність вітчизняних підприємств, яка орієнтована на соціальну відповідальність, здійснено декомпозицію об'єкта з метою аналізу його структури, системних якостей, можливостей і особливостей "поведінки" його основних складових.