Розроблено методику планування працеохоронних заходів на підприємствах, запропоновано коефіцієнт ефективності їх фінансування. Дана методика відрізняється простотою та зручністю в користуванні, дозволяє оцінити ефективність і оптимальний об'єм фінансування заходів з охорони праці для умов конкретного підприємства.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)290-648

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж70894 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За результатами опитування найманих працівників стосовно необхідності стимулювання дотримання нормативних вимог охорони праці встановлено, що більшість опитаних ставляться позитивно до нього. Матеріальні заохочення і стягнення мають приблизно однакову вагу для опитаних, а серед моральних стимулів перевага віддається задоволенню потреби працівника у стабільності свого становища на підприємстві. З урахуванням цього та результатів теоретичних і прикладних досліджень проблем стимулювання запропоновано цілісну систему умов, показників та критеріїв стимулювання, яка має допомогти більш усвідомлено та ефективно застосовувати матеріальні стимули в управлінні охороною праці під час опрацювання систем стимулювання безпечної праці на підприємстві.

Розроблено математичну модель ефективного застосування для оптимізації розподілу ресурсів на потреби охорони праці й формування плану заходів на майбутній період, а також для оцінювання значимості вірогідності статистичної інформації, використовуваної для прийняття управлінських рішень. Комплекс математичних моделей, які описують різні показники і процеси управління охорони праці, є системою підтримки прийняття рішень.

Отмечено, что решение задачи улучшения условий труда специалистов возможно только путем применения многоуровневой информационно-измерительной системы охраны труда. Предложенная обобщенная модель такой системы является основой для формального описания процессов управления с целью усовершенствования и оптимизации управления охраной труда.

Наведено дані про законодавчу та нормативну базу охорони праці (ОхП) в Україні, охарактеризовано принципи організації роботи з ОхП. Визначено основні завдання та функції роботодавця з забезпечення здорових і безпечних умов праці на виробництві. Викладено порядок установлення професійних захворювань та їх розслідування.

Приведены данные о законодательной и нормативной базе охраны труда (ОхТ) в Украине, охарактеризованы принципы организации работы по ОхТ. Определены основные задачи и функции работодателя по обеспечению здоровых и безопасных условий труда на производстве. Изложен порядок установления профессиональных заболеваний и их расследования.

Доведено, що ефективність реалізації системи управління охороною праці визначається інфраструктурою дій та заходів, сукупність яких складає організацію праці на підприємстві. Наведено необхідну інформацію для забезпечення загальної організації праці на підприємстві, здійснення системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження стану здоров'я та працездатності людини. Висвітлено основні принципи та концептуальні напрями формування та вдосконалення управління охороною праці на підприємстві. Розглянуто особливості організації безпечного виконання робіт і процесів, зокрема, за умов надзвичайних (нестандартних) ситуацій.

Показано, что эффективность реализации системы управления охраной труда (СУОТ) полностью определяется инфраструктурой мер и мероприятий, совокупность которых составляет организацию труда на предприятии. Предложена необходимая информация для обеспечения общей организации охраны труда, осуществления системы правовых, социально-экономических, организационно-технических, санитарно-гигиенических и лечебно-профилактических мероприятий и средств, направленных на сохранение здоровья и работоспособности человека в процессе труда. Изложены основные принципы и концептуальные направления формирования и совершенствования управления охраной труда на предприятии. Рассмотрены особенности организации безопасного производства работ и процессов, в частности, в условиях чрезвычайных (нестандартных) ситуаций.

Розглянуто ризики, що виникають внаслідок незабезпечення охорони праці. Запропоновано напрями запобігання їм через формування механізму управління з запровадженням договірного регулювання соціально-трудових відносин у цій сфері.

Рассмотрены риски, возникающие вследствие необеспечения охраны труда. Предложены направления их предупреждения через формирование механизма управления с внедрением договорного регулирования социально-трудовых отношений в этой сфере.

Проанализирован положительный опыт организации работы по охране труда и окружающей среды на предприятиях различных отраслей промышленности и строительства. Рассмотрены вопросы производственной санитарии и пожарной безопасности на основе действующих нормативно-правовых актов с учетом современных научно-технических достижений, а также связанные с расследованием аварий и несчастных случаев. Раскрыты проблемы социальной защиты работников. На примере одного из предприятий Украины изложен опыт использования международной системы управления по охране труда и окружающей среды. Изложен порядок действий руководителя работ в различных производственных ситуациях, а также работодателя - при расследовании несчастных случаев, связанных с производством.

Изложены основные положения, касающиеся реализации конституционного права работников на охрану их жизни и здоровья в процессе трудовой деятельности. Освещен порядок организации охраны труда в Украине. Рассмотрены отношения между работодалем и работником по вопросам безопасности, гигиены труда и производственной среды. Представлены образцы документов, необходимых при оформлении данных отношений по вопросам охраны труда, а также Нормы бесплатной выдачи специальной одежды, обуви и других средств индивидуальной защиты.

Зазначено, що кінцева мета діяльності кожного підприємства - це ефективна робота, яка повинна приносити сталий прибуток, але на шляху досягнення своєї мети підприємства можуть зазнати втрат, в тому числі неврахованого та частково врахованого характеру, від виробничого травматизму. Наведено основні фактори, які негативно впливають на показники діяльності підприємства. Враховуючи їх, керівництво зможе вжити відповідних заходів, надати можливість працівникам потенційно одержувати ступінь задоволення від роботи, збільшити відрахування до місцевого та державного бюджетів, забезпечити зростання соціального іміджу підприємства.

Отмечено, что конечная цель деятельности каждого предприятия - это эффективная работа, которая должна приносить постоянную прибыль, но на пути достижения своей цели предприятия могут понести потери, в том числе неучтенного или частично учтенного характера, от производственного травматизма. Приведены основные факторы, которые негативно влияют на показатели деятельности предприятия. Учитывая их, руководство сможет предпринять соответствующие меры, которые дадут возможность работникам потенциально получать степень удовлетворения от работы, увеличить отчисления в местный и государственный бюджеты, повысить социальный имидж предприятия.

Висвітлено актуальні проблеми організації охорони праці, запобігання аваріям і нещасним випадкам на підприємстві, соціального захисту працівників. Викладено питання виробничої санітарії, пожежної та електробезпеки. Розкрито порядок дій безпосереднього керівника робіт у випадках нештатних виробничих ситуацій, а також послідовність дій роботодавця під час розслідування нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом. Увагу приділено питанням безпечної експлуатації потенційно небезпечних об'єктів (вантажопідйомних кранів, ліфтів, котлів, трубопроводів, резервуарів) і особливостям експлуатації цього обладнання після закінчення терміну експлуатації.

Освещены актуальные проблемы организации охраны труда, предупреждения аварий и несчастных случаев на предприятии, социальной защиты работников. Изложены вопросы производственной санитарии, пожарной и электробезопасаности. Раскрыты порядок действий непосредственного руководителя работ в случаях нештатных производственных ситуаций, а также последовательность действий работодателя при расследовании несчастных случаев, связанных с производством. Уделено внимание вопросам безопасной эксплуатации потенциально опасных объектов (грузоподъемных кранов, лифтов, котлов, трубопроводов, резервуаров) и особенностям експлуатации этого оборудования после окончания срока эксплуатации.

Наведено основні фактори, які негативно впливають на показники діяльності підприємства. Зазначено, що з урахуванням даних факторів керівництво підприємства зможе вжити відповідних заходів, надасть можливість працівникам потенційно одержувати ступінь задоволення від роботи, збільшить відрахування до місцевого та державного бюджетів, а також забезпечить зростання соціального іміджу підприємства.

Приведены основные факторы, которые негативно влияют на показатели деятельности предприятия. Отмечено, что с учетом данных факторов руководство предприятия сможет предпринять соответствующие меры, которые дадут возможность работникам потенциально получать степень удовлетворения от работы, увеличит отчисления в местный и государственный бюджеты, а также обеспечит повышение социального имиджа предприятия.

Запропоновано підхід до оцінки ефективності впровадження заходів зі зниження рівня профзахворюваності на підприємстві, що базується на методах прогнозування. Вихідними даними для прогнозу є показники діяльності підприємства за певні періоди, на підставі яких розроблено математико-статистичну модель. Розглянутий підхід дозволяє перейти до наступного етапу - створення автоматизованої системи управління охороною праці на підприємстві, в основу якої покладено науково обгрунтовані методи оцінки ефективності заходів зі зниження рівня профзахворюваності.

Розглянуто питання оптимального планування щодо заходів з підвищення безпеки виробництва в умовах ризику залежно від особистих характеристик керівників і фахівців служб охорони праці підприємства, які приймають рішення.

Розроблено алгоритм виконання комплексної оцінки ризику травмування на виробництві з урахуванням імовірності нещасного випадку й тяжкості його наслідків у вартісному вираженні. Запропоновано для використання показники індивідуального та колективного ризику травмування на виробництві, що дають змогу виконувати оцінювання ефективності профілактичної діяльності на підприємстві.

Розглянуто пропозиції щодо визначення та встановлення знижки (надбавки) до розміру страхового внеску підприємства. Наведено механізм визначення знижки з урахуванням умов праці штатних працівників, наявності потенційних виробничих небезпек та витрат, пов'язаних зі страховим випадком. Пропозиції викладено з перспективою ведення та накопичення бази даних, ведення розрахунків з використанням автоматизованих систем проектування.

Розглянуто проблему безпеки й охорони праці на виробничих об'єктах України. Зменшенню кількості аварій та нещасних випадків на об'єктах підвищеної небезпеки (ОПН) буде сприяти, зокрема, пропаганда й впровадження на підприємствах системи моніторингу та діагностики технологічного устаткування, що дозволить науково обгрунтувати організацію його технічного обслуговування й ремонту залежно від стану. Акцентовано увагу на персональній ролі керівників усіх рівнів у формуванні нової культури в сфері охорони праці та промислової безпеки. Констатовано, що державне регулювання безпеки й запобігання аварій в формі декларування безпеки та страхування ризику для багатьох ОПН України ще не здійснено. Висвітлено труднощі при декларуванні безпеки ОПН, визначено резерви підвищення рівня охорони праці та промислової безпеки на підприємствах.

Організацію безпечної роботи на підприємствах, де за технологією виробництва використовуються агресивні речовини та різного ступеня спрацьованості (може досягати 80 %) виробниче обладнання, може бути забезпечено прийняттям необхідних та ефективних управлінських рішень, спрямованих на розроблення заходів із запобігання аварійним ситуаціям. Застосування ймовірного аналізу безпеки при оцінці безпеки виробництва дає можливість наукового обгрунтування заходів.

Розроблено методику, яка дозволяє визначити величину показника прогнозованого професійного ризику працівників підприємств за результатами їх навчання з питань охорони праці.