Захищаються результати теоретичних досліджень та методичні рекомендації з удосконалення системи забезпечення матеріальними ресурсами промислового виробництва в умовах структурного реформування економіки України. У роботі обгрунтована необхідність структуроутворюючих процесів щодо здійснення ринкової трансформації економіки України, проаналізовано динаміку структурних зрушень на її макро- та мікрорівнях, визначено вплив структурних перетворень стосовно розвитку вітчизняного виробництва. Доведено необхідність переважного розвитку складних виробничих угруповань у структурі промисловості з метою активізації її структурної перебудови. Дослідження передумов подальшого розвитку структурного реформування української мікроекономіки визначає необхідність розробки та застосування нових методологічних і методичних підходів щодо забезпечення матеріальними ресурсами найбільш ресурсовитратної її сфери - промислового виробництва. Основні положення, висновки і рекомендації, що розроблені у дисертації, спрямовані на удосконалення системи ресурсозабезпечення галузевих промислових виробництв, зокрема їх системи забезпечення матеріальними ресурсами, в умовах структурної перебудови вітчизняної економіки.

Вивчено й узагальнено теоретичні засади стратегічного планування потреб у ресурсному забезпеченні розвитку підприємства. Обгрунтовано методичний підхід до вибору ресурсної стратегії на підставі визначення потреб ресурсного забезпечення стратегії розвитку підприємства, який передбачає позиціонування його стану у просторі розробленої матриці стратегічних альтернатив розвитку. Визначено принципи формування, структуру й особливості синтезу системи управління ресурсним забезпеченням господарської діяльності машинобудівного підприємства на засадах використання наскрізного підходу до регулювання руху ресурсних потоків на всіх етапах створення нової цінності. Проаналізовано сучасний стан ефективності використання виробничих ресурсів на даних підприємствах України. Запропоновано методичний підхід до регулювання обсягів споживання та витрат виробничих ресурсів на підприємстві, який передбачає використання розроблених критеріїв відбору постачальників виробничих ресурсів. Розкрито суть поняття "ресурсний потенціал підприємства" та встановлено структуру і особливості його формування. Обгрунтовано послідовність і установлено зміст етапів формування ресурсної стратегії підприємства як сукупності управлінських рішень, реалізація яких спрямована на досягнення стратегічних цілей підприємства у різних сферах здійснення виробничо-господарських операцій, а також належного комплексу правил і процедур прийняття, реалізації, контролю й оцінювання ефективності виконання таких рішень.

Проведено аналіз теоретико-методологічних і практичних проблем раціонального використання енергетичних ресурсів на промисловому підприємстві, запропоновано авторське визначення сутності та складових потенціалу енергозбереження промислового підприємства.

Розроблено методичні засади формування та функціонування механізму ресурсозбереження шляхом вибору стратегії еколого-економічного розвитку підприємств. Удосконалено методичний підхід до визначення типу еколого-економічного розвитку підприємств за допомогою урахування фінансово-економічного чинника зростання еколого-економічного потенціалу. Розроблено рекомендації щодо впровадження елементів механізму ресурсозбереження в процес управління еколого-економічним потенціалом вугледобувних підприємств. Розроблено методику оцінювання еколого-економічного потенціалу вугледобувного підприємства, яка дозволяє оцінити у вартісному та натуральному вираженні екозбалансований приріст потенціалу підприємства й імовірність його використання.

Розроблено лінійну трифакторну економіко-математичну модель на основі даних одного з промислових підприємств України. Досліджено взаємозв'язок між обсягом споживання основного виду сировини, обсягом споживання енергетичних ресурсів, обсягом виробленої продукції у якості незалежних змінних та собівартістю продукції у якості залежної змінної. Встановлено наявність взаємозалежності між скороченням використання основного виду сировини та енергоресурсів і зменшенням рівня собівартості продукції, в результаті здійснення ресурсозберігаючих заходів на промисловому підприємстві. Перевірено якість, точність та адекватність одержаної моделі, значимість незалежних факторів та їх рівень взаємозв'язку із залежною змінною. Визначено довірчі інтервали одержаної моделі шляхом інтервального оцінювання параметрів моделі. Спрогнозовано рівень річної собівартості виробленої продукції, якої можливо досягнути за умов скорочення споживання основного виду сировини і енергоресурсів та незмінному обсязі виробленої продукції. Одержано модель високого рівня якості, що надає можливість розраховувати економічні ефекти від впровадження ресурсозберігаючих заходів на промислових підприємствах та робити коротко- та довгострокові прогнози.

Представлено типологію видів ресурсозберігаючого розвитку підприємств. Запропоновано критерії такого розвитку. Проаналізовано вплив заходів з ресурсозбереження на рівень економічного розвитку підприємств. Запропоновано метод оцінювання економічного потенціалу ресурсозберігаючого розвитку промислових підприємств з використанням системи індикаторів такого оцінювання.