Проаналізовано основні проблеми розвитку підприємств легкої промисловості у період вступу України до СОТ. Установлено, що їх можна розділити на групи, а саме: відносно висока вартість виробництва та недостатність власних матеріальних і фінансових ресурсів. Зазначено, що необхідність впровадження ефективних технологій за умови дефіциту власних ресурсів потребує залучення кредитів. Найбільш ефективними проектами розвитку легкої промисловості є відновлення сировинної бази, оскільки вартість сировини, матеріалів становить більшу половину вартості витрат на виробництво продукції. З метою оцінювання обсягів кредитних ресурсів, необхідних для реалізації відповідних проектів на підприємствах легкої промисловості запропоновано показник валової кредитоємності, який відображає обсяг коштів, необхідних для опанування всього внутрішнього ринку товарів легкої промисловості. Запропоновано використовувати інструменти оцінювання соціального чинника залучення тимчасово вільних грошових коштів. Визначено науково-методичні засади накопичення коштів галузевим банком для інвестування підприємств легкої промисловості. Розроблено модель залучення та розподілу коштів для інвестування інноваційного розвитку підприємств легкої промисловості. Зазначена модель та інструменти оцінювання соціального чинника залучення коштів є складовими частинами механізму накопичення коштів для інвестування підприємств.

Досліджено теоретичні, методичні та практичі питання формування ефективного механізму підвищення інвестиційної привабливості підприємств на базі ведення реєстрів форм власності на прикладі легкої промисловості України. Розкрито процес формування Єдиного реєстру об'єктів державної власності. Розглянуто концептуальні підходи до розбудови систем управління підприємствами, а також особливості їх практичного впровадження. Розроблено модель системи ведення реєстрів форм власності, якісними характеристиками якої є цілісність побудови, системність і комплексність. З використанням даної моделі побудовано Єдиний реєстр об'єктів державної власності, що використовується у роботі органів державної влади. Запропоновано рекомендації щодо практичного використання системи ведення реєстрів форм власності для підвищення інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості.

Досліджено методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств на базі територіально-галузевого підходу. Визначено основні фактори, що впливають на рівень інвестиційної привабливості на мегарівні (країни), макрорівні (регіону), мезорівні (галузі) та мікрорівні (підприємства). Доведено, що основними чиниками, які впливають на прийняття інвестиційних рішень є достовірність інформації, оцінка інвестиційної привабливості за всіма рівнями ієрархії, визначення рівня прийнятності ризику реалізації проекту. Проаналізовано існуючі методики оцінки інвестиційної привабливості на всіх рівнях ієрархії, виділено їх переваги та недоліки. Розроблено методики оцінки даної привабливості галузей і промислових підприємств. Проведено апробацію розроблених методичних рекомендацій на підприємствах легкої промисловості. Обгрунтовано заходи щодо покращення рівня інвестиційної привабливості підприємств, що забезпечить зростання ймовірності залучення інвестиційних ресурсів для подальшого розвитку підприємства.

Розроблено теоретичні, методичні, організаційні та практичні засади реального інвестування шляхом залучення кредитних ресурсів на підприємствах харчової промисловості. Розкрито сутність реальних інвестицій та інвестиційного кредитування. Розроблено заходи щодо підвищення ефективності процесу реального інвестування на базі системи кредитних відносин. Визначено шляхи оптимізації процесу кредитування реальних інвестиційних проектів шляхом удосконалення механізму інвестиційного кредитування та взаємовідносин підприємства та банку, що дозволить спростити процес проходження кредитних ресурсів від кредитора до позичальника. Встановлено інтегральний показник інвестиційної кредитоспроможності, на базі якого підприємства харчової промисловості та банки можуть не лише розрахувати й оцінити фінансовий стан і врахувати галузеві особливості підприємств, але й спрогнозувати величину інвестиційного кредиту, одержання якого не погіршить фінансову стійкість і кредитоспроможність підприємства.

Обгрунтовано теоретичні засади сутнісних положень інвестиційного середовища для вдосконалення категоріального апарату, що описує процес його формування та розвитку. Досліджено вплив інвестиційного середовища на показники діяльності підприємств легкої промисловості за допомогою економіко-математичних методів. Розроблено концептуальну модель формування та розвитку умов інвестиційного середовища підприємств легкої промисловості. Запропоновано модель розрахування динамічної точки беззбитковості, яка може бути використана на підприємствах легкої промисловості для вдосконалення управління інвестиційним процесом в межах інвестиційного середовища підприємства.

Проаналізовано стан інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості України та вплив на неї заходів з боку держави.

Обгрунтовано теоретико-методичні основи та практичні рекомендації щодо розробки та забезпечення найкращого функціонування системи комплексного оцінювання ефективності прямого іноземного інвестування (ІІ) на промислових підприємствах. Досліджено теоретичні основи прямого ІІ на підприємствах. Для забезпечення достовірного оцінювання прямого ІІ на промислових суб'єктах господарювання обгрунтовано відповідний методичний інструментарій, зокрема: набір показників оцінювання прямого ІІ; факторні моделі рентабельності та грошової віддачі прямих ІІ; матрицю статичного оцінювання ефективності прямого ІІ та процедуру динамічного оцінювання ефективності процесу прямого ІІ у часі на промислових підприємствах. Удосконалено методику інтегрального оцінювання, яка дозволяє комплексно врахувати основні напрями ефективності прямого ІІ на промисловому підприємстві. Обгрунтовано комплекс ключових показників моніторингу ефективності прямого ІІ за фазами життєвого циклу промислових підприємств, використання якого є важливою умовою забезпечення ефективного прямого ІІ на підприємствах. Розроблено систему комплексного оцінювання прямого ІІ на промислових підприємствах, що дозволяє реалізувати системний підхід для проведення достовірного комплексного оцінювання ефективності прямого ІІ та обгрунтування дієвих заходів управління щодо оптимізації цього процесу для забезпечення довгострокового економічного зростання промислових підприємств.

Визначено сутність інвестиційного механізму як чинника забезпечення розвитку підприємств легкої промисловості (ПЛП). Досліджено процес становлення поняття "розвиток підприємства" та його сучасні концепції в контексті реалізації інвестиційного механізму. Систематизовано концептуальні підходи щодо оцінки рівня розвитку промислових підприємств. Ідентифіковано фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на тенденції розвитку ПЛП. Обгрунтовано методичний підхід оцінювання рівня розвитку ПЛП в контексті обгрунтування інвестиційних рішень. Проведено оцінювання рівня й обгрунтовано інвестиційні пріоритети розвитку ПЛП. Розроблено методичні положення формування інвестиційного механізму розвитку ПЛП. Обгрунтовано наукові положення про доцільність визначення альтернативних інвестиційних проектів на основі оцінки прогнозного значення індексу розвитку підприємства. Здійснено прогнозування впливу інвестиційного механізму на тенденції розвитку ПЛП.

Викладено теоретико-концептуальні засади формування інвестиційного бізнес-плану розвитку підприємства з урахуванням стратегічних орієнтирів структурно-інноваційної політики. Висвітлено методологію формування стратегічного потенціалу розвитку підприємства на засадах реалізації концепції стратегічних орієнтирів структурно-інноваційної політики. Розглянуто технології регулювання інноваційних процесів у системі управління сучасним підприємством. Розкрито особливості антикризового управління підприємством. Запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня стратегічної гнучкості промислових підприємств. Проаналізовано механізм та особливості проведення змін у діяльності підприємств.

Здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано комплексне вирішення важливого наукового завдання щодо формування інфраструктурного забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств легкої промисловості. В ході дослідження категорій за темою роботи розвинуто сутнісне наповнення терміна "інвестиційно-інноваційна інфраструктура". Зазначено, що воно поєднує елементи інвестиційної, інноваційної та інфокомунікаційної підсистем в цілісну систему. Це дозволяє акцентувати увагу на важливості інформаційно-комунікаційного забезпечення в інфраструктурному середовищі. За результатами аналізу праць зарубіжних і вітчизняних науковців розроблено організаційну схему інноваційного територіального кластера розвитку легкої промисловості для Хмельницької області. Обгрунтовано науково-методичний підхід щодо формування системи інфраструктурного забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств легкої промисловості з виділенням компонент. Запропоновано науково-методичний підхід до інтегрального оцінювання рівнів інфраструктурного забезпечення інвестиційного-інноваційного розвитку підприємств легкої промисловості та розроблено систему заходів для розвитку інфраструктурного забезпечення досліджуваних підприємств. Обгрунтовано концептуальні положення за перспективними напрямами формування системи інфраструктурного забезпечення інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств легкої промисловості у взаємозв’язку із макро- та мезорівнями. За одержаними результатами сформовано авторське трактування інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств легкої промисловості.