Рассмотрено одно из важнейших научных направлений современного управления - стратегическое и инвестиционное развитие предприятий. Изложены теоретические и практические вопросы стратегического планирования и управления, предложен концептуальный подход к совершенствованию данной системы применительно к практической деятельности горнодобывающих предприятий. Раскрыты методологические основы реализации и оценки инвестиционных проектов реконструкции и техперевооружения, реализуемых на данных предприятиях.

Розроблено організаційно-економічний механізм системи стратегічного управління, на підставі якого обгрунтовано конкурентний і "агресивний" типи загальної стратегії розвитку гірничодобувних підприємств. Розраховано ефективність вертикальної інтеграції як важливого диверсифікаційного напрямку діяльності. Запропоновано методику визначення складових синергетичного ефекту, що одержується за умов вертикальної інтеграції. Наведено методологічні підходи до розробки функціональних, конкурентних і комплексних стратегій - виробничої, фінансової, управління витратами, інтеграційної, створення конкурентних переваг, підвищення конкурентоспроможності продукції, природоохороної діяльності, вдосконалення системи управління. Розроблено модель формування стратегії підвищення конкурентоспроможності залізорудних концентратів з урахуванням оптимізації якісних параметрів вихідної сировини. Обгрунтовано вибір організаційної структури управління гірничодобувними підприємствами залежно від окремих критеріїв для сучасного та наступних етапів їх розвитку. Запропоновано комплексний підхід до оцінки ефективності організаційно-економічного механізму стратегічного управління, що базується на теорії багатоцільової оптимізації.

Здійснено систематизоване розв'язання теоретичних і практичних питань щодо формування та функціонування організаційно-економічного механізму підвищення ефективності діяльності гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) шляхом реорганізації сервісних підрозділів. Цей механізм передбачає застосування модифікованої системи збалансованих показників, склад яких відображає специфіку процесу такої реорганізації (структури пропозиції послуг, інтегрального показника конкурентоспроможності, рейтингу стратегічності, індексу задоволеності працівників). За цього базовим показником є економічна додана вартість, для розрахунку якої доведено доцільність використання методу середньозваженої вартості капіталу. Обгрунтовано доцільність розгляду допоміжного виробництва як системи сервісних підрозділів. Проаналізовано стан і тенденції їх розвитку на вітчизняних ГЗК. Визначено концептуальні підходи до організації (самостійне виконання, підрядну форму й аутосорсинг). На основі теорії масового обслуговування встановлено, що аутсорсинг є одним з найдоцільніших способів набуття конкурентоспроможності, перехідною ланкою до якого запропоновано підрядну форму організації певних видів робіт. Апробовано розроблену методику оцінювання діяльності ГЗК на базі модифікованої системи збалансованих показників на ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" та показано, що вона дозволяє надійно, ефективно й успішно розв'язувати складне й актуальне питання підвищення конкурентоспроможності вітчизняних ГЗК за умов глобалізації світової економіки.

На підставі вивчення основних тенденцій розвитку гірнорудничої корпорації (ГМК) України визначено, що одним з головних резервів даного розвитку є підвищення організаційно-управлінської ефективності діяльності корпоративних структур, які є її складовими. Проаналізовано існуючі підходи до управління процесами інформаційного забезпечення гірничорудними підприємствами корпоративної структури та визначено, що ефективність управління підприємствами у межах інтегрованих корпоративних структур значним чином залежить від характеру й організації взаємодії матеріальних, фінансових та інформаційних потоків у їх середовищі та потоків, які забезпечують функціонування корпоративної структури у межах її мікро- та макрооточення. На підставі результатів реалізації розробленого організаційно-економічного механізму управління процесами інформаційного забезпечення гірнорудних підприємств корпоративної структури можна за рахунок оптимізації інформаційного забезпечення знайти оптимальний рівень відповідності інформаційних і матеріально-фінансових потоків. Критерієм якості функціонування системи управління процесами інформаційного забезпечення гірничорудних підприємств корпоративної структури повинне бути оптимальне запізнення інформаційного потоку, яке дозволяє визначати резерв зниження витрат від мінімізації інформаційного запізнення щодо невідповідності оптимальних показників фінансово-матеріальних потоків фактичним.

Досліджено питання оцінювання рівня репутації та корпоративного управління (РКУ) на підприємствах. Розглянуто рівень РКУ як один із найважливіших факторів підвищення вартості підприємств. Запропоновано методичні підходи до бального оцінювання рівня РКУ. Розроблено модель оцінювання розрахункової вартості підприємства, одним із факторів якої виступає рівень якості корпоративного управління. Приділено увагу теоретичним основам вивчення сутності корпоративної соціальної відповідальності як невід'ємного елементу сучасного корпоративного управління. Висвітлено актуальні питання особливостей корпоративного управління за допомогою керувальних компаній в українських холдингах.

The present work is devoted to researches, which results allow to assess the additional effects and the cost of capital and optimizing financial decisions reasoning in the management of mining and metallurgic complex.

Розроблено науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення організації економічного управління вітчизняними промисловими підприємствами на прикладі інтегрованих підприємств гірничо-металургійного комплексу України. Уточнено сутність та економічний зміст процесів інтеграції, проаналізовано, систематизовано й узагальнено теоретичні підходи щодо формування моделей та механізмів економічного управління промисловими підприємствами за умов інтегрованого холдингу. Розроблено організаційно-методичний підхід до організації економічного управління інтегрованими промисловими підприємствами на основі бюджетування. Сформовано алгоритм організаційних процедур бюджетування для всіх рівнів організаційної структури холдингу, вдосконалено організаційний підхід до планування, визначення та контролю витрат на виробництво промислового підприємства у складі холдингу. Вдосконалено складові методичного підходу щодо оцінки ефективності діяльності інтегрованих промислових підприємств на основі ключових показників іфективності (КРІ). Сформовано систему КРІ, на основі якої виконано оцінку ефективності діяльності як споріднених інтегрованих промислових підприємств, так і підприємств конкуруючих холдингів. Запропоновано науково-практичні рекомендації та методологічні положення апробовано на промислових підприємствах Донецького регіону.

Удосконалено методичний підхід до рейтингового оцінювання рівня якості корпоративного управління на підставі використання лише відкритої інформації, який дозволяє будь-яким зовнішнім користувачам самостійно здійснювати оцінку. Розроблено методичний підхід до оцінювання рівня корпоративного управління гірничодобувних підприємств у вартісній формі. Удосконалено підходи приведення прибутку від операційної діяльності гірничодобувних підприємств до порівнянного вигляду, які передбачають урахування дотримання соціальних корпоративних стандартів підприємств. Запропоновано підходи до оцінювання ринкових мультиплікаторів, які дозволяють оцінити відношення саме фінансової складової вартості підприємства до порівнянних фінансових результатів його діяльності. Розширено інструментарій оцінювання ефективності управлінських заходів з підвищення якості корпоративного управління.

Розглянуто необхідність впровадження системи екологічного управління на гірничому підприємстві. Доведено, що екологічні фактори суттєво впливають на структуризацію та шляхи модернізації економіки. Це питання набуває особливої ваги в межах стратегічного курсу України на євроінтеграцію.

Обгрунтовано потребу в управлінні професійними ризиками на гірничодобувних підприємствах, сформульовано концептуальні положення формування економічного механізму управління професійними ризиками з урахуванням специфіки гірничодобувних підприємств та запропоновано відповідний механізм.

Удосконалено теоретичні та методичні положення щодо визначення особливості механізму оптимізації та управління страховими ризиками на підприємствах гірничовидобувного комплексу, що є основою для підвищення ефективності діяльності страхових організацій.

Cистематизовано теоретичні засади й обґрунтувано практичні рекомендацій щодо розвитку сучасних напрямів і стратегій державного регулювання гірничодобувної галузі України. Обґрунтовано тлумачення сутності поняття "стратегія" як інструменту та способу, за допомогою яких виявляють пріоритети, проблеми та ресурси, напрями руху в довгостроковому періоді для досягнення основної мети. Визначено методичний підхід до стратегічного аналізу й аналізу ризиків щодо визначення та впровадження спрямованих цілей і завдань економічної стратегії та цілей регулювання на рівні держави. Розвинуто модель нової енергетичної стратегії України, якою передбачено здійснення реформи енергетики та реалізації програми енергоефективності в рамках визначеного вектора розвитку. На підставі узагальнення практики організації та функціонування гірничодобувної галузі виявлено особливості реструктуризації добувної промисловості на прикладі вугільної галузі та нафтогазової. Розроблено модель діагностики фінансового стану гірничодобувної галузі, в основу якої покладено підходи до проведення експрес-аналізу промислових підприємств з урахуванням специфіки вхідних даних. Удосконалено науково-практичний підхід до планування розвитку гірничодобувної галузі на основі міжгалузевої балансової моделі з урахуванням її орієнтації на ринок проміжного споживання.