Дисертацію присвячено проблемам, які пов'язані з утилізацією відходів вуглезбагачування як чинника підвищення ефективності роботи промислових підприємств, перш за все енергетичного призначення. Виявлено методологічні та методичні особливості економічної оцінки ресурсної бази відходів вуглезбагачування, правові і кадастрові аспекти проблем. Розроблено методику багаточинникового експерименту та на його засадах встановлено статистичні зв'язки між сумарною кількістю за групами зольності, отримано рівняння лінійної регресії, яке пов'язує значення тарифу на електроенергію з п'ятьма чинниками, що впливають на нього. Дано рекомендації щодо створення економіко-господарських структур нового типу. Підтверджено доцільність розробки та використання відходів вуглезбагачування на теплових електростанціях.

Досліджено досвід інвестиційної діяльності в надрокористуванні, проаналізовано сучасний стан інвестиційного середовища України, окреслено організаційно-економічні форми залучення інвестицій в освоєння вуглеводневих ресурсів і твердих корисних копалин. Охарактеризовано механізми інвестиційної діяльності та попередню програму переходу до ринкових відносин і механізм їх реалізації. Визначено напрями вдосконалення інвестиційно-правової бази, шляхи мінімізації інвестиційних ризиків з урахуванням світового досвіду та напрями, на яких можливе збільшення інвестиційних потоків. Надано конкретні пропозиції як для потенційного інвестора, так і для органів державного регулювання, в компетенції яких знаходяться питання надрокористування.