Розглянуто задачу математичного моделювання відносин у системі "Енергоринок-ТЕС". Побудована математична модель дозволяє виявити умови одержання генеруючими компаніями максимальної виплати за відпущену електроенергію. Створена модель є задачею векторної оптимізації. Для розв'язання цієї задачі застосовано метод випадкового пошуку екстремуму функції, яка описує виплати ДП "Енергоринок" виробникам електроенергії. Виконані розрахунки показали можливість збільшення виплат генеруючим компаніям на 5 - 7 %.

Обгрунтовано новий швидкодіючий алгоритм багатомірної оптимізації режимів енергоблоків ТЕС шляхом порівнянь прирісних цін на кроці.

Проведено порівняння вимог до викидів забруднювачів у атмосферу в тепловій енергетиці в Європейському Союзі (ЄС) та Україні. Проаналізовано відповідність поточного рівня викидів забруднювачів у атмосферу ТЕС України вимогам ЄС і визначено заходи поступового приведення показників вітчизняних ТЕС до вимог ЄС.

С учетом существующих цен в Украине на энергоносители предложен расчет экономической эффективности модернизации ТЭЦ, принадлежащий энергоемкому промышленному предприятию. Определена удельная себестоимость вырабатываемых на ТЭЦ тепла и электроэнергии.

Розглянуто соціально-економічну суть природних монополій й особливості регулювання їх діяльності на ринку теплової енергії України. Проаналізовано чинники поведінки (функціонування) суб'єктів і маркетингові засади розвитку підприємств - природних монополістів на цьому ринку. Оцінено кон'юнктуру регіонального ринку теплової енергії. Наведено результати досліджень особливостей здійснення комбінованого виробництва теплової та електричної енергії та створення конкурентного середовища у природомонопольній сфері централізованого теплопостачання. Обгрунтовано положення концепції розвитку даного ринку. Окреслено стратегічні напрями здійснення інноваційної діяльності на ринку теплової енергії України у сфері виробництва. Удосконалено процес оцінювання ефективності теплопостачання житлових об'єктів для коригування стратегій розвитку та регулювання зазначеного ринку.

Досліджено вплив ринкових і технологічних факторів на показники функціонування та розвитку виробничих потужностей. Розроблено програмно-інформаційну систему моделювання процесу розвитку виробничих потужностей ТЕС, що враховує особливості роботи української електроенергетики, має гнучку структуру для врахування запланованих змін у організації роботи енергоринку України та дозволяє використання даних у форматі, що застосовується в звітності електроенергетичного сектору України. Проведено тестування запропонованих моделей програмно-інформаційної системи на даних енергосистем країн Бенілюксу й України.

Розглянуто різні аспекти комплексного розвитку й ефективного функціонування ринку електроенергії на сучасному етапі. Описано чотири варіанти організації ринкових відносин в електроенергетиці та надано економічну характеристику кожного з них. Висвітлено перспективи розвитку ринку електроенергії України. Побудовано комплекс математичних моделей вітчизняного енергоринку, структура яких базується на різних припущеннях щодо взаємодії суб'єктів ОРЕ України. Обгрунтовано необхідність оптимальних економічних стратегій для всіх учасників ОРЕ України. Визначено рівноважний стан системи, досліджено оптимальні стратегії для агентів системи ДП "Енергоринок" - ГК ТЕС за умов невизначеності зовнішніх факторів, розроблено пакет прикладних програм і проведено числову апробацію побудованих математичних моделей, визначено множину ефективних за Парето точок економічної рівноваги агентів даної системи.

Досліджено актуальні питання забезпечення ефективного управління підприємствами теплової енергетики та адаптації системи менеджменту до сучасних світових стандартів. Аналіз стану енергетичної галузі з використанням сучасних методик дослідження дозволив ідентифікувати та ранжувати критичні проблемні зони для підприємств теплової енергетики. Впровадження новітніх підходів в сфері управління надасть змогу енергетичним підприємствам вийти на якісно новий рівень організації діяльності і значно покращити показники економічної ефективності.

Визначено, що за розглянутий період у системі централізованого теплопостачання країни продовжує зберігатись тенденція зростання частки опалювальних котелень у загальному обсязі відпуску теплової енергії (в 2010 р. ця частка дорівнювала 64,8 % проти 61,8 в 2007 р.). В той самий час у самій системі опалювальних котелень проходить її децентралізація, оскільки вводяться переважно котли потужністю до 3 МВт. Основним видом палива в енергетичному балансі теплогенеруючих джерел, які фігурують в статистиці, є природний газ, частка якого становить 85 % від загального обсягу спожитого палива. За розглянутий період не спостерігається зниження фактичних питомих витрат умовного палива на відпуск теплової енергії. Для опалювальних котелень цей показник, як і раніше, знаходиться в межах 168 - 170 кг у.п./Гкал. Незадовільно проводяться роботи заміни трубопроводів теплових мереж, що знаходяться в аварійному стані. Їх загальна протяжність в 2010 р. досягала 54 127 км (що становить 16 % від загальної протяжності). Статистика продовжує не помічати зміни у структурі генерування теплоти, які мають місце в Україні, оскільки набувають великого розмаху процеси використання електричної енергії для цих цілей, особливо щодо генерування теплоти тепловими насосами (кондиціонерами).

Розглянуто питання пошуку економічно реальних шляхів виконання екологічних зобов'язань згідно з Технологічними нормативами допустимих викидів забруднюючих речовин із теплосилових установок, номінальна теплова потужність яких перевищує 50 МВт. Проведено техніко-економічне порівняння за критерієм середньої вартості виробництва електричної енергії за життєвий цикл перспективних природоохоронних технологій, готових до впровадження у ході реконструкції енергоблоків ТЕС. Показано, що за умов ринкової конкуренції впровадження природоохоронних технологій високої ефективності не є інвестиційно привабливим за чинних значень податку на викиди, але стане таким за умов збільшення податку на викиди основних забруднювачів до 10 разів до рівнів, встановлених згідно з Податковим кодексом України.

Рассмотрены экономически реальные пути выполнения экологических обязательств согласно Технологическим нормативам допустимых выбросов загрязняющих веществ теплосиловыми установками, номинальная тепловая мощность которых превышает 50 МВт. Проведено технико-экономическое сравнение по критерию средней стоимости производства электрической энергии за жизненный цикл перспективных природоохранных технологий, готовых к внедрению в ходе реконструкции энергоблоков ТЭС. Показано, что в условиях рыночной конкуренции внедрение природоохранных технологий высокой эффективности не является инвестиционно привлекательным при действующих значениях налогов на выбросы основных загрязнителей, но станет таковым при условии увеличения налогов на выбросы до 10 раз по сравнению с уровнем, установленным согласно Налоговому кодексу Украины.

На основании обобщения отечественных и зарубежных исследований идентифицированы основные риски, возникающие при выборе команды проекта, а также их признаки, расширяющие представление о команде проекта. На основании идентифицированных рисков представляется возможным дополнить модель выбора команды проекта зависимостями, обеспечивающими оценку возможных ущербов, и произвести предварительный выбор команды проекта, претендующей на управление проектом реконструкции систем теплоснабжения.

Здійснено економічний аналіз енерго- і ресурсозберігаючих інновацій для теплових електростанцій і систем комунального теплопостачання. Оцінено можливості запропонованих технологій й уточнено методики розрахунку тарифів на електроенергію, тепло й основні техніко-економічні показники об'єктів теплової генерації електроенергії та тепла. Обгрунтовано величину інноваційної складової тарифу на електроенергію і тепло, що дозволяє виробникам проводити модернізацію основних фондів без залучення значних позикових коштів.

Розглянуто проблеми та перспективи забезпечення вітчизняної теплової енергетики органічним паливом. Проаналізовано можливості диверсифікації ринків і видів первинних енергоносіїв - вугілля та природного газу. Запропоновано лібералізацію ринку енергетичного вугілля з метою позбавлення монопольної залежності вітчизняної електроенергетики від вугледобувної промисловості України.

Доведено, що вступ України до Європейської енергетичної спільноти (ЄЕнС) обумовлює необхідність значних інвестицій в екологічну модернізацію теплової електроенергетики України, що збігається в часі з потребою оновлення зношених потужностей. Запропоновано прогнозну розрахункову галузеву модель контрфактуального аналізу для дослідження різних сценаріїв розвитку галузі, в т.ч. значних інвестицій в контексті інтеграції України до ЄЕнС.

Рассмотрено современное состояние и перспективы развития сектора тепловой энергии из биомассы в странах Европейского Союза и в мире. Проанализированы существующие в Украине предпосылки и барьеры для развития этого сектора, предложена концепция внедрения биоэнергетического оборудования для производства тепловой энергии в Украине на период до 2020 и 2030 гг.

Проведено оцінку потреби в потужностях ТЕС для двох альтернативних сценаріїв розвитку електроенергетики України за швидкого та повільного темпів розвитку відновлюваних джерел виробництва електроенергії показала, що забезпечити виконання вимог Директиви 2001/80/EC до 1 січня 2018 року практично неможливо. Тому термін виконання цих вимог рекомендовано подовжити до 2030 року. Під час проведення за цих умов оцінки ефективних варіантів розвитку ТЕС ОЕС України до 2030 року визначено, що національним інтересам більше відповідають сценарії розвитку теплової генерації, які передбачають проведення до 2020 року маловитратної реконструкції існуючих вугільних ТЕС, приведення викидів забруднювачів у повітря до норм ЄС на газомазутних ТЕС, реалізацію пілотних проектів з комплексної реконструкції вугільних ТЕС і будівництво нових потужностей на існуючих майданчиках. Проведені дослідження показали, що прискорений розвиток відновлюваних джерел енергії призведе до зростання викидів парникових газів за їх паралельній роботі в ОЕС України. Визначено головні задачі та заходи виконання в ОЕС України гармонізованих з європейськими нормативів викидів забруднюючих речовин і забезпечення економічно виправданої мінімізації викидів парникових газів. Рекомендовано терміново розпочати переговорний процес з партнерами по Енергетичному Співтовариству щодо відкладання виконання вимог Директиви 2001/80/EC до 1 січня 2030 року з розробкою й затвердженням плану розвитку генеруючих потужностей і реалізації заходів з екологізації теплової енергетики України, створенням постійно діючої системи моніторингу виконання цього плану.

Розглянуто проблеми забезпечення екологічної безпеки теплоенергетичних об'єктів. Обгрунтовано шляхи підвищення екологічної безпеки та визначено основні напрями підвищення енергетичної ефективності. Наведено основні індикатори забруднення навколишнього середовища та проведено загальне оцінювання шкідливих викидів теплоенергетичних об'єктів.

Досліджено сутність та причини диспропорцій реформування та розвитку теплових господарств регіонів. Визначено проблеми та суперечності сучасного стану теплового господарства. Проведено аналіз існуючих організаційних форм теплового господарства й обгрунтовано доцільність створення нової територіально-виробничої форми теплового господарства, яка буде організована за принципом кластерного утворення. Розроблено алгоритм програми розвитку теплового господарства регіону й економічно обгрунтовано її реалізацію за рахунок удосконаленого механізму фінансування теплового господарства та його систему управління. Розроблено економіко-організаційний механізм оптимізації територіально-виробничих форм теплового господарства, який має стати основним механізмом у подоланні проблеми модернізації теплового господарства регіону.

Досліджено теоретико-методичні основи та практичні аспекти еколого-економічної оцінки використання твердих побутових відходів (ТПВ) як енергоресурсів на підприємстві теплоенергетики. Розроблений науково-методичний підхід до еколого-економічного обгрунтування доцільності використання ТПВ як енергетичних ресурсів базується на визначенні оптимального співвідношення між обсягами використання традиційних енергетичних ресурсів і ТПВ на основі мінімізації сукупних виробничих витрат та еколого-економічного збитку. Вдосконалено методичні положення щодо оцінювання еколого-економічної ефективності використання твердих побутових відходів як енергетичних ресурсів. Розроблено науково-методичний підхід до визначення сукупних факторів і ступеня їх впливу на визначення оптимального співвідношення за сумісного використання традиційних видів палива та ТПВ, який ураховує диференціацію еколого-економічних витрат залежно від морфологічного складу ТПВ, регіону розташування підприємства теплоенергетики та сезонності теплозабезпечення.