Досліджено теоретичні та практичні аспекти управління інтелектуальною власністю (ІВ) машинобудівного підприємства. На підставі аналізу досліджень, проведених іншими науковцями, виділено основні підходи до даного управління. Розкрито суть понять "інтелектуальний капітал", "інтелектуальна власність", "інтелектуальні активи", обгрунтовано їх взаємозв'язок. Визначено основні чинники та ступінь їх впливу на рівень комерційного потенціалу об'єктів ІВ на різних етапах їх життєвого циклу. Обгрунтовано залежність рівня комерційного потенціалу розробки від часу початку її комерціалізації. Розроблено методичний підхід до прийняття рішень у процесі управління портфелем ІВ підприємства на базі методу аналізу ієрархій. Удосконалено систему управління ІВ підприємства машинобудування. Запропоновано методичні рекомендації щодо економічного оцінювання даної системи, які передбачають проведення оперативного та комплексного оцінювання функціонування системи та її складових на підставі розрахунку інтегральних показників.

Визначено особливості й умови формування інтелектуального потенціалу-організацій в якості одного із головних чинників подолання їх системних проблем, зокрема, за умов кризового стану. Введено в науковий термінологічний обіг і надано визначення поняття "система управління інтелектуальним потенціалом підприємства" й розкрито зміст категорії "інтелектуальний потенціал". Оцінено стан об'єктів інтелектуальної власності у контексті використання інтелектуального потенціалу на прикладі підприємств Хмельниччини та визначено проблеми управління інтелектуальним ресурсом. Науково обгрунтовано та розроблено концептуальну модель системи управління інтелектуальним потенціалом і концептуальну модель інтелектуального центру інновацій як її складової.

Розглянуто місце та значення аналізування управління об'єктами інтелектуальної власності (ІВ) у загальній стратегії управління ІВ на підприємстві. Визначено фактори впливу на вибір стратегії управління та запропоновано методику проведення аналізу та вибору шляхів подальшого розвитку для підприємств.

Обгрунтовано доцільність і необхідність розвитку інтелектуального забезпечення процесу управління на машинобудівних підприємствах. Сформовано понятійний апарат та вдосконалено методичні положення для визначення взаємозв'язку між такими термінами як інтелект, інтелектуальне забезпечення, інтелектуальна власність, нематеріальні активи, інтелектуальний капітал, інтелектуальні активи. Розроблено концепцію та методику формування системи інтелектуального забезпечення процесу управління підприємством.

Визначено теоретико-методичні основи управління інтелектуальною власністю як одного із головних пріоритетів соціально-економічних перетворень за умов економіки знань. Досліджено стан управління інтелектуальною власністю на вітчизняних промислових підприємствах. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення управління інтелектуальною власністю підприємствам, які прагнуть відповідати сучасним вимогам конкурентоспроможності за умов економіки знань.

Набули подальшого розвитку визначення сутності інтелектуальної власності та процесу управління об’єктами інтелектуальної власності (ОІВ), механізм управління ОІВ. Розроблено алгоритм прийняття рішення щодо вибору методу розрахунку вартості ОІВ. Удосконалено методичний підхід до узгодження результатів вартісного оцінювання ОІВ з урахуванням факторів узагальненого впливу. Розроблено методичний підхід до визначення сукупного ефекту від впровадження ОІВ і критеріїв їх якості та морального зносу. Запропоновано методичний підхід до обчислення ступеня ефективності на всіх стадіях життєвого циклу ОІВ.

Наведено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукового завдання щодо управління інтелектуальним капіталом підприємств. Досліджено та розвинуто підходи до ідентифікації інтелектуального капіталу. Запропоновано методичні положення аналізування інтелектуального капіталу для прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Розвинуто процес реалізації управління інтелектуальним капіталом підприємств. Додаткові переваги від інтелектуальних активів залежать від якості управління на досліджуваних підприємствах і реалізації відповідних стратегій. Сформовано консоціативний метод планування інтелектуального капіталу підприємств. Обгрунтовано модель визначення рівня економічної ефективності процесу управління.

Розглянуто зміст поняття "комунікація" і "система комунікацій". Розроблено графічну модель формування та розвитку системи комунікацій і методичні рекомендації з моделювання комунікаційного циклу в процесі управління машинобудівним підприємством. Запропоновано модель оптимізування переходу до нового дискретного стану розвитку підприємства та методичні рекомендації щодо економічного оцінювання окремих дискретних станів машинобудівних підприємств. Наведено структурно-логічну схему реінжинірингу системи управління машинобудівного підприємства та алгоритм удосконалення його ОСУ за допомогою CASE-методів, які об'єднують алгоритмічні комп'ютерні інструменти та типові сценарії, що виникають в процесі реорганізації бізнесу. Удосконалено методичні положення з оцінювання витрат, пов'язаних з формуванням та розвитком системи комунікацій машинобудівного підприємства та методичні рекомендації щодо оцінювання факторів зовнішнього середовища машинобудівних підприємств в процесі їх розвитку. Надано методичні рекомендації щодо оцінювання фінансово-економічної діяльності, ринкового середовища і маркетингової діяльності, системи виробництва, технологічного рівня, кадрового забезпечення, структури управління і рівня ефективності менеджменту машинобудівних підприємств. Створено організаційно-економічний механізм економічного оцінювання та розвитку машинобудівного підприємства та сформовано геометричну інтерпретацію зміни дискретних станів машинобудівних підприємств.

Дисертацію присвячено подальшому розвитку теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління інтелектуальною власністю (ІВ). Сформовано понятійний базис управління ІВ за рахунок уточнення понять: "інтелектуальна власність підприємства" та "управління інтелектуальною власністю". Доповнено класифікацію ІВ ознаками, які дозволяють керівникам підприємств одержувати додаткову інформацію в процесі аналізу наявних об’єктів ІВ у складі нематеріальних активів, а також виявляти об’єкти ІВ, які можуть приносити додатковий дохід підприємству. Запропоновано аналітичне забезпечення управління ІВ, використання якого на вітчизняних машинобудівних підприємствах дозволить виявити проблемні місця в управлінні ІВ й розробити рекомендації з їх усунення. Визначено рівень забезпечення управління ІВ на досліджуваних машинобудівних підприємствах. Удосконалено методичні положення щодо формування механізму управління ІВ, впровадження якого дозволить забезпечити конкурентні переваги та підвищити капіталізацію машинобудівних підприємств за умов економіки знань. Запропоновано напрями забезпечення реалізації механізму управління ІВ підприємства за умов економіки знань. Удосконалено методичний підхід до вибору пріоритетного напряму управління ІВ на машинобудівному підприємстві.

Зазначено, що за умов стрімкого прогресу інформаційного суспільства та "економіки знань" ключовим фактором підприємства для інноваційного розвитку та досягнення конкурентних переваг стає інтелектуальний капітал і ефективне управління ним. Розглянуто нову модель управління підприємством. Проаналізовано наявні підходи до регулювання інтелектуального капіталу. Запропоновано систему управління інтелектуальним капіталом підприємства, яка обэєднує підсистему управління структурним внутрішнім і зовнішнім (реляційним) капіталами та підсистему управління інтелектуальним потенціалом людей з урахуванням інтелектуалізації та інформатизації трудової діяльності за умов "нової економіки".

Уточнено зміст поняття «інтелектуальний капітал промислового підприємства» та розвинуто його структуру в контексті інформатизації виробництва. Визначено основні принципи системи управління інтелектуальним капіталом промислових підприємств. Обгрунтовано інструментарій системи експрес-оцінки інтелектуального капіталу підприємств та експрес-управління ним засобами сучасних інформаційних технологій на основі аналізу стану та ролі машинобудування в структурі промисловості України. Удосконалено методичний підхід до оцінки рівня інтелектуального капіталу машинобудівних підприємств. Формалізовано елементи системи управління інтелектуальним капіталом машинобудівних підприємств. Удосконалено механізм управління інтелектуальним капіталом машинобудівних підприємств, розвинуто організаційно-інформаційне забезпечення даного механізму. Обгрунтовано науково-практичний підхід до впровадження механізму управління інтелектуальним капіталом на машинобудівних підприємствах.