Освещена актуальная проблема повышения рыночного потенциала предприятия, обоснован концептуальный новый подход к трактовке сущности понятия стоимости предприятия с учетом рыночных реалий хозяйствования. На основе разработки биореинжиниринга бизнесс-процессов и применения современных информационных технологий изложена суть комплексно-целевой системы и модели организационно-экономического механизма управления стоимостью наукоемкого предприятия.

Розглянуто складові елементи витрат на формування та використання інтегрованих систем управління економічним розвитком машинобудівних підприємств, які створюються на засадах упровадження високоавтоматизованих інформаційних систем управління. За результатами виконаних досліджень запропоновано класифікацію цих витрат й уточнено технологію їх моніторингу для вироблення раціональних рішень щодо оптимізування їх обсягу.

Рассмотрены концептуальные основы, методика и инструментарий формирования стоимости предприятия как фактор его инвестиционной привлекательности. Проанализированы факторы, формирующие целесообразность применения стоимостной управленческой парадигмы на отечественных машиностроительных предприятиях. Сопоставлены принципы корпоративного управления и стоимостно-ориентированной парадигмы менеджмента, финансовый и нефинансовый показатель определения стоимости в контексте формализации стратегии предприятия. Приведена сравнительная характеристика прибыльной эффективности и эффективности по критериям стоимости.

Розглянуто проблеми ефективного управління накладними витратами промислових підприємств у зв'язку з розвитком ринкових відносин і регіональної ринкової інфраструктури. Проаналізовано практичні питання зростання частки накладних витрат у собівартості товарної продукції на підприємствах машинобудування. Вивчено сучасний досвід зниження накладних витрат на вітчизняних і зарубіжних підприємствах. Запропоновано основні напрямки ефективного управління накладними витратами на машинобудівних підприємствах за ринкових умов.

Розкрито особливості управління витратами на засадах системного підходу. Проаналізовано елементи системи управління витратами та розроблено схему взаємозв'язків підсистем управління витратами машинобудівного підприємства.

Запропоновано модель оцінювання ефективності управління витратами підприємства на засадах системного підходу; обгрунтовано показники ефективності управління витратами, зокрема й комплексний.

Досліджено проблеми вдосконалення планування та бюджетування діяльності функціональних підрозділів машинобудівних підприємств з метою оптимізації накладних витрат. Розглянуто парадокси управління накладними витратами підприємств. Запропоновано підхід до рішення даних проблем з використанням цільового планування роботи функціональних підрозділів на підставі збалансованої системи показників (BSC) та цільового бюджетування проектів та заходів, які забезпечують досягнення основних цілей підприємства.

Обгрунтовано вживання терміну "умовно" під час визначення "умовно-постійних" та "умовно-змінних витрат"; зведення показників з різною розмірністю в один узагальнювальний. Запропоновано практичне застосування методики управління витратами та сучасних методів визначення ціни виготовленої продукції, що дозволить удосконалити систему обліку витрат і формування ціни продукції на машинобудівних підприємствах.

Досліджено теоретико-методичні та прикладні аспекти вдосконалення та подальшого розвитку однієї з основних складових системи управління витратами машинобудівних підприємств - розрахунку собівартості продукції. Запроповано систематизацію методів калькулювання за ознаками повноти та способу віднесення операційних витрат на собівартість продукції. Розвинуто методичні засади визначення необхідних і достатніх ознак системи калькулювання собівартості продукції для машинобудівних підприємств за різноманітних умов організації виробничо-господарської діяльності, а також на різних стадіях життєвого циклу продукції, що виробляється. Обгрунтовано теоретико-методичні засади та порядок визначення баз розподілу непрямих вират з урахуванням особливостей технологічних процесів, структури прямих витрат і системи організації виробництва у підрозділах підприємства, методику оперативного оцінювання максимально припустимого рівня непрямих витрат за результатами виробничо-господарської діяльності підприємств. Удосконалено методичні підходи до прогнозування собівартості продукції з урахуванням інтервалів релевантності непрямих витрат.

Розглянуто теоретичні положення та розроблено практичні рекомендації щодо застосування ринкової вартості в управлінні розвитком машинобудівного підприємства. Проаналізовано сучасний стан їх розвитку. Обгрунтовано вибір ринкової вартості як показника розвитку підприємства. Розроблено концепцію застосування ринкової вартості в управлінні розвитком підприємства. Виокремлено чинники, які впливають на ринкову вартість підприємства, а саме: капітал, потенціал і ринкові чинники. Вдосконалено структуру інтелектуального капіталу й уточнено його поняття. Запропоновано процедуру вибору стратегії розвитку підприємства за результатами оцінювання впливу чинників на ринкову вартість. Побудовано матрицю областей стратегічних позицій розвитку підприємства. Проведено апробацію результатів дослідження на базі машинобудівних підприємств Луганщини.

Наведено необхідність удосконалення методології управління вартістю в системі суспільство - держава - інвестор - підприємство - клієнт. Висвітлено обмеженість теорій в управлінні акціонерним капіталом, що створює штучні межі для повноцінного прояву вимог щодо соціально відповідального бізнесу та нових функцій підприємства. Розглянуто концепцію маркетингу та доведено необхідність органічного поєднання фундаментальних принципів формування вартості підприємства на різних рівнях ієрархічної економіки за умов зростання загроз кризових ситуацій та розривів між суспільними потребами та ринковими можливостями товаровиробників. Розроблено алгоритм маркетингового аналізу процесів реструктуризації підприємства, яке представлено як специфічний інтелектуальний продукт, ефективність використання якого розглянуто на фоні забезпечення соціальної відповідальності бізнесу. Розроблено модель взаємозбагачення інтелектуального капіталу в економіці знань. Удосконалено методологію управління вартістю підприємства, наведено результати кластерного аналізу технологічної ефективності та визначено перспективи використання методу нечітких множин.

Розглянуто теоретичні положення та розроблено методичні рекомендації щодо удосконалення бюджетування витрат операційної діяльності у межах механізму бюджетування машинобудівного підприємства. Визначено зміст понять "бюджет підприємства", "бюджетування", удосконалено методи розробки бюджетів, уточнено характеристики й етапи бюджетування як управлінської технології. Розглянуто питання використання ознак групування витрат у процесі бюджетування, розроблено класифікацію інших операційних витрат. Створено механізм бюджетування, визначно його складові та фактори впливу. Вперше запропоновано під час бюджетування витрат операційної діяльності здійснювати дворівневий розподіл непрямих витрат на основі типізації структурних підрозділів та з використанням бюджетних баз. На підставі класифікації інших оперційних витрат обгрунтовано доцільність паралельного планування витрат на робочу силу й оплату праці та відрахувань на соціальні заходи. Зазначено, що витрати на засоби праці необхідно планувати разом з амортизаційними відрахуваннями.

Розглянуто концептуальні підходи до формування системи управління витратами на промислових підприємствах. Визначено організаційно-економічні напрями вдосконалення системи управління витратами машинобудівних підприємств стосовно розробки нових підходів до оптимізації загальної структури підприємства й управління непрямими витратами. Доведено й обгрунтовано необхідність дослідження загальної структури управління підприємством як об'єкта формування витрат. Розроблено підхід до аналізу існуючої системи управління з метою її оптимізації, який дозволяє проводити функціональний аналіз з метою визначення та обгрунтування необхідності певних функцій, що здійснюються на підприємстві різними структурними підрозділами з метою зниження невиробничих витрат. Такий підхід створює підстави щодо організації раціонального формування й об'єктивного розподілу витрат у межах цієї системи. Удосконалено систему управління витратами машинобудівних підприємств. Розроблено методичні підходи до формування, розподілу й управління непрямими витратами за критерієм еквівалентного операційного потоку, використання яких дозволяє проаналізувати й оцінити величину та структуру непрямих витрат, динаміку їх зміни та доцільність виникнення щодо кожного елементу системи управління з урахуванням стратегії розвитку підприємства.

Досліджено проблеми управління витратами на великих підприємствах з урахуванням специфіки машинобудівної галузі за умов вертикальної інтеграції бізнесу. На підставі виявлених особливостей планування, контролю, обліку та аналізу витрат на підприємствах машинобудування удосконалено механізм організації управлінського обліку. Обгрунтовано необхідність впровадження на великих підприємствах нормативного обліку витрат, розроблено методологічні підходи щодо формування центрів відповідальності, запропоновано форми внутрішньої нормативної документації, удосконалено план рахунків. Запропоновано інформаційно-технологічні карти, що оптимізують інформаційні потоки шляхом регламентації порядку руху внутрішніх звітних документів, періодичність їх складання, призначено відповідальних осіб за своєчасність надання інформації та контроль за станом виконання. Обгрунтовано принципово новий підхід щодо розподілу загальновиробничих витрат на собівартість продукції. Розроблено моделі поведінки загальновиробничих, адміністративних витрат і витрат на збут залежно від зміни обсягів виробництва. Запропоновано систему взаємопов'язаних збалансованих відносних показників, що характеризують ефективність управління витратами, на базі яких визначено ліміти витрат для окремих центрів відповідальності. Удосконалено методику матричного аналізу асортименту випуску продукції з метою мінімізації витрат та максимізації прибутку.

Наведено теоретичне узагальнення й обгрунтовано шляхи вирішення наукової проблеми управління витратами іншої операційної діяльності, досліджено їх вплив на фінансовий результат діяльності підприємств машинобудування. Розкрито сутність категорії витрати, запропоновано її визначення, орієнтоване на концепцію діяльності підприємства. Уточнено зміст поняття "інші витрати операційної діяльності" як окремої складової досліджуваних витрат. Запропоновано класифікацію витрат іншої операційної діяльності для прийняття управлінських рішень. Удосконалено методику управління витратами іншої операційної діяльності шляхом адаптації міжнародного досвіду відносно втрат від урегулювання сумнівної дебіторської заборгованості, витрат на дослідження та розробки, втрат від операційних курсових різниць. Обгрунтовано необхідність капіталізації витрат на дослідження та розробки в необоротні активи підприємства, які в подальшому списуються на витрати операційної діяльності у вигляді амортизаційних відрахувань. Уперше запропоновано здійснювати розподіл амортизаційних відрахувань між видами новоствореної продукції пропорційно маржинальному прибутку. На базі економіко-математичних методів і моделей розроблено модель впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на управління витратами іншої операційної діяльності підприємства.

Розроблено теоретичні положення та рекомендації щодо удосконалення економічної оцінки діяльності машинобудівного підприємства на засадах урахування дегресивних і прогресивних витрат. Удосконалено класифікацію видів витрат за критеріями та ознаками, а також залежно від їх ролі в процесі виробництва для виробничої собівартості. Класифіковано фактори зміни собівартості продукції машинобудівного підприємсва, які необхідно враховувати в процесі визначення резервів зниження собівартості продукції. Доповнено внутрішні фактори зміни собівартості продукції. Удосконалено методичні положення аналізу собівартості продукції машинобудівного підприємства за етапами операційного циклу витрат з урахуванням дегресивних і прогресивних їх видів. Розроблено концепцію з визначення резервів зниження собівартості продукції за рахунок дегресивних витрат у разі зростання обсягів виробництва. Наведено методичні рекомендації щодо економічної оцінки діяльності машинобудівного підприємства на засадах урахування дегресивних і прогресивних витрат шляхом визначення особливостей їх впливу на величину прибутку машинобудівного підприємства. Удосконалено метод визначення умовно-річної економії на витратах у разі зростання обсягів виробництва.

Розглянуто генезу теорій вартості, охарактеризовано різні підходи щодо тлумачення поняття "вартість підприємства". Обгрунтовано методологічно-методичне значення маркетингової концепції у забезпеченні зростання ринкової вартості на прикладі підприємств машино- та приладобудування. Проаналізовано тенденції розвитку капіталізаційних процесів, систематизовано результати фінансового та маркетингового аналізу організаційно-технологічних змін і ефектів, спричинених реструктуризацією бізнесу. Розглянуто прикладні аспекти інтегрованого управління ринковою вартістю машинобудівного підприємства на основі поєднання маркетингових інструментів, методів кластерного аналізу та нечітких множин, що відображають широкі можливості застосування макроекономічного аналізу на мікроекономічних засадах.

Рассмотрен генезис теорий стоимости, охарактеризованы разные подходы к толкованию понятия "стоимость предприятия". Обосновано методико-методологическое значение маркетинговой концепции в обеспечении роста рыночной стоимости на примере предприятий машино- и приборостроения. Проанализированы тенденции развития капитализационных процессов, систематизированы результаты финансового и маркетингового анализа организационно-технологических изменений и эффектов, вызванных реструктуризацией бизнеса. Рассмотрены прикладные аспекты интегрированного управления рыночной стоимостью машиностроительного предприятия на основе соединения маркетинговых инструментов, методов кластерного анализа и нечетких множеств, отражающих широкие возможности применения макроэкономического анализа на микроэкономических основах.

Розвинено основний категоріальний апарат трансакційних витрат, доповнено класифікацію факторів, які впливають на формування трансакційних витрат у виробничо-господарській діяльності підприємств. Розроблено концептуальну модель управління трансакційними витратами підприємства та запропоновано модель планування трансакційних витрат у функціонуванні підприємства, яка складається з оцінювання трансакційних витрат і подальшого їх прогнозування на основі багатофакторної кореляційно-регресійної економетричної моделі. Розвинено та доповнено методичні рекомендації механізму формування трансакційних витрат у виробничо-господарській діяльності суб'єкта ринку з огляду на їх проведення у певній сфері діяльності, а також методичні рекомендації щодо дослідження процесу формування трансакційних витрат у взаємодії підприємств з ринковими інституціями й аналізування їх прямих і зворотних взаємозв'язків.

Доведено перспективність і адекватність використання вартісних показників і індикаторів в оцінюванні ефективності функціонування вітчизняних машинобудівних підприємств як господарських суб'єктів інноваційного типу розвитку з метою демонстрації вартості власного капіталу, об'єктивність вартісних критеріїв для встановлення ефективності управління інноваційним капіталом. Висвітлено принципи та засади побудови системи оцінювання вартості машинобудівних підприємств, адекватні умовам вітчизняної економіки. Наведено теоретико-концептуальну основу системи оцінювання вартості машинобудівного підприємства, що базується на майновому підході та ресурсній концепції з коригувальним індикатором економічної доданої вартості.

Висвітлено теоретико-методологічні проблеми управління витратами на машинобудівних підприємствах України. На підставі угазальнення літературних джерел, вивчення досвіду функціонування іноземних і вітчизняних машинобудівних підприємств розкрито сутність, принципи, підходи до ідентифікації їх витрат. Розглянуто особливості формування різних видів витрат, зокрема дегресивних, прогресивних і корпоративних. Увагу приділено питанням оцінки ефективності діяльності підприємств галузі на засадах визначення дегресивних і прогресивних витрат. Охарактеризовано форми фінансового забезпечення витрат та моделі взаємозв'язків між фінансовими індикаторами діяльності машинобудівного підприємства.

Освещены теоретико-методологические проблемы управления затратами на машиностроительных предприятиях Украины. На основе обобщения литературных источников, изучения опыта функционирования иностранных и отечественных машиностроительных предприятий раскрыты сущность, принципы, подходы к идентификации их затрат. Рассмотрены особенности формирования разных видов затрат, в частности, дегрессивных, прогрессивных и корпоративных. Уделено внимание вопросам оценки эффективности деятельности предприятияй отрасли на основе определения дегрессивных и прогрессивных затрат. Охарактеризованы формы финансового обеспечения затрат и модели взаимосвязей между индикаторами деятельности машиностроительного предприятия.