В історичному аспекті розглянуто питання виникнення, становлення та розвитку лізингу в сільськогосподарському виробництві України, а також його соціально-економічне значення в забезпеченні та оновленні машинно-тракторного парку. Розкрито теоретичні та методологічні засади розвитку лізингових відносин у системі виробник технічних засобів - лізингодавець - лізингоодержувач, наведено методичні підходи до ціноутворення на промислові засоби виробництва для села.

В историческом аспекте рассмотрены вопросы возникновения, становления и развития лизинга в сельскохозяйственном производстве Украины, а также его социально-экономическое значение в обеспечении и обновлении машинно-тракторного парка. Раскрыты теоретические и методологические основы развития лизинговых отношений в системе производитель технических средств - лизингодатель - лизингополучатель, приведены методические подходы к ценообразованию на промышленные средства производства для села.

Розкрито сутність транспортного процесу в АПК, наведено характеристику транспортних і навантажувальних засобів. Проаналізовано особливості сільськогосподарського виробництва, які визначають розвиток і використання транспорту в АПК. Наведено методи визначення витрат енергоносіїв у транспортному процесі й оцінювання собівартості вантажоперевезень, розроблено рекомендації щодо застосування елементів менеджменту в управлінні автотранспортними та сільськогосподарськими підприємствами. Показано специфіку використання транспорту в рослинництві та тваринництві. Висвітлено перспективи становлення та розвитку транспортної логістики в АПК. Встановлено вимоги щодо забезпечення безпеки транспортного процесу. Обгрунтовано напрями підвищення ефективності використання транспортних засобів у сільськогосподарському виробництві.

Раскрыта сущность транспортного процесса в АПК, приведена характеристика транспортных и нагружающих средств. Проанализированы особенности сельскохозяйственного производства, определяющие развитие и использование транспорта в АПК. Даны методы определения затрат энергоносителей в транспортном процессе и оценивания себестоимости грузоперевозок, разработаны рекомендации по использованию элементов менеджмента в управлении автотранспортными и сельскохозяйственными предприятиями. Показана специфика использования транспорта в растение- и животноводстве. Освещены перспективы становления и развития транспортной логистики в АПК. Установлены требования к обеспечению безопасности транспортного процесса. Обоснованы направления повышения эффективности использования транспортных средств в сельскохозяйственном производстве.

Уточнено економічну категорію "логістична система" (ЛС), її функціональні галузі та методологічний підхід до формування ЛС на підприємствах агропромислового комплексу.

Проведено системний аналіз факторів, які визначають якість сільськогосподарської техніки. Вперше розроблено й апробовано математичний апарат прогнозування якості, який визначає кількість дефектів у партії виробів з використанням статистичного контролю та теорії марковських процесів. Обгрунтовано провідні види та методи контролю якості сільськогосподарської техніки під час поставки. Наведено класифікацію даних методів. Запропоновано кількісну оцінку традиційних якісних показників на базі статистичних методів, розроблених еталонів оцінки зовнішньовидових показників якості сільгосптехніки та карт контролю. Створено автоматизовану систему збору й аналізу даних контролю якості сільськогосподарської техніки на базі створеного програмного забезпечення для ЕОМ і карт контролю з кодуванням контрольованих показників.

Розглянуто питання матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва регіону. Обгрунтовано умови рентабельного функціонування регіональної системи матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва. З використанням методів теорії масового обслуговування та управління запасами, стохастичних випробувань (методом Монте-Карло) створено імітаційну модель функціонування системи матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва у регіоні. За допомогою імітаційної моделі визначено рекомендовані значення показників рентабельної роботи даної системи. Оптимальні значення характеристик отримано під час машинного експерименту на ПЕОМ за допомогою спеціалізованого програмного комплексу.

Розглянуто системний підхід до розроблення концептуальних засад теорії та практики логістичного управління складуванням в АПК. Складування подається як інтегрована складова частина логістичного ланцюга поставок на підставі концептуальних положень логістики.

Досліджено зміст та видову різноманітність логістичних утворень. Надано визначення сутності логістичних утворень та запропоновано їх класифікацію за ознакою відношення до організації. Уведено поняття "система контролю логістичного ланцюга" та узагальнено види логістичних утворень і систем контролю логістичного ланцюга в АПК.

Висвітлено проблематику побудови ефективної моделі контролінгу логістичних систем АПК. На базі підходу до процесного управління сформовано систему базових понять концепції контролінгу логістичної системи АПК. Розроблено формалізовану модель контролінгу з урахуванням часових характеристик обробки черги замовлень і затримок у логістичній системі.

Описано особливості організації й управління системи матеріально-технічних засобів сільського господарства. Запропоновано організаційно-економічний механізм формування матеріально-технічного забезпечення, розкрито методичні підходи до оцінки ефективності використання матеріально-технічних засобів. Здійснено всебічний аналіз тенденцій розвитку матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва. Узагальнено фактори, що стримують та уповільнюють процес інтенсифікації сільського господарства. Обгрунтовано впровадження інновацій у сфері матеріально-технічного забезпечення сільського господарства. Запропоновано посилення впливу державного регулювання системи забезпечення матеріально-технічними ресурсами, підтримки інженерно-технічного стимулювання аграрного виробництва. Обгрунтовано шляхи вдосконалення використання матеріально-технічних засобів для сільськогосподарських товаровиробників.

Висвітлено питання побудови концепції агрологістики на основі системного підходу. На підставі тенденцій у розвитку аграрного сектору обгрунтовано необхідність запровадження ефективної агрологістики як інтеграційного елемента системи потокового управління. Визначено основні принципи системного підходу в концепції агрологістики.

Розкрито сутність та особливості геопросторової диференціації аграрної логістики, зокрема на світовому, національному та регіональному рівнях. Узагальнено еволюцію поглядів на генезис і господарську сутність агрологістики. Розроблено теоретичні основи дослідження агрологістики в геопросторовому аспекті на міжнародному та національному рівнях. Розкрито основні геопросторові та організаційно-економічні особливості розвитку агрологістики в провідних країнах світу, проаналізовано зарубіжний досвід агрологістики. Визначено особливості застосування логістичних підходів у діяльності агробізнесу в Україні. Досліджено комплексну структуру аграрної логістики: компонентну, геопросторову, організаційно-управлінську. Виявлено ключові тенденції процесів кластеризації та їх особливостей в аграрній логістиці. Розкрито систему логістичних потужностей агропромислових компаній на прикладі СП "НІБУЛОН" та інших. Надано пропозиції щодо вдосконалення геопросторової організації агропромислових утворень в Україні на підставі логістичної кластеризації агропромислового комплексу.

Розглянуто систему управління ресурсами переробних підприємств на засадах логістики. Розкрито поняття фінансової стійкості, визначено фінансові інструменти для застосування в системі управління та цілі управління потоками ресурсів у матеріальній та фінансовій формах. Наведено схему кругообігу фінансових потоків підприємства, визначено аспекти ефективного управління фінансами. Розроблено механізм синхронізації фінансових і матеріальних потоків у логістичних системах.

Проаналізовано стан логістичної інфраструктури агропродовольчого сектора, встановлено нестійкі тенденції її функціонування. Обгрунтовано доцільність формування державної програми розвитку макрологістичної агропродовольчої системи.

Рассмотрены вопросы обеспечения эффективного развития сельских территорий через сбалансированное использование их экономического и социального потенциалов. Для устойчивого развития сельских регионов такие изменения должны быть не только экономически оправданными, но и социально востребованными и экологически приемлемыми. Представлен системный контекст этого вопроса, поскольку обеспечение эффективности такого развития должно опираться как на опыт стратегического управления, так и на эффективность логистики оперативных уровней.

Систематизовано науково-методичні підходи та принципи створення і розбудови агропродовольчих ланцюгів, а також здійснено їх типізацію за різними класифікаційними ознаками. Класифіковано ключові проблеми вітчизняних агропродовольчих ланцюжків, які переважно сконцентровані у їх первинному сегменті, зокрема такі, як: правова неврегульованість економічних відносин, дефіцит сировини, незавершеність впровадження системних методів харчової безпечності, диктат підприємств-інтеграторів тощо. Встановлено, що розкрити внутрішній інноваційний потенціал агропродовольчих ланцюжків допоможе удосконалення організації, умов функціонування, інституціональних норм і неформальних правил, форм соціально-економічних відносин між акторами та членами їх колективів. З урахуванням зарубіжного досвіду обурунтовано пропозиції щодо розбудови агропродовольчих ланцюгів з метою посилення їх сталості, підвищення ефективності та нарощування доданої вартості.

Проведено дослідження проблем транспортної логістики, які виникають в агропромисловому комплексі України у разі збільшення експортних об'ємів сільськогосподарської продукції. Окреслено напрямки підвищення ефективності перевезень, що забезпечить зниження їх собівартості.

Проаналізовано особливості й сучасний стан логістичного обслуговування товаропотоків сільськогосподарської продукції в Україні. Висвітлено основні проблеми організації ланцюгів постачання цієї продукції, що стримують підвищення її конкурентоспроможності. Окреслено перспективні напрями розвитку ринку послуг агрологістики в Україні.

Представлены материалы исследования управления потоками аграрной продукции. Рассмотрение проводилось с позиций агрологистики и городской логистики. Рост населения планеты и урбанизация обостряют вопрос оптимизации продовольственных потоков с позиций логистического подхода. В информационных источниках не представлены в явном виде вопросы взаимодействия логистических систем аграрного сектора и городского сектора. Предложена схема эволюции логистического подхода. В данной схеме выделены интеграционный этап и отраслевой этап. Агрологистика и городская логистика представлены в рамках отраслевого этапа эволюции. Распространено использование концепции "управление цепями поставок" при рассмотрении аграрного сектора. В частности, используется термин "agri-fresh food supply chain". Установлена положительная динамика в количестве публикаций по темам городской логистики и цепей поставок свежих агропродуктов. Предложено разделять понятия "агрологистика" и "агропромышленная логистика". Для данных понятий даны авторские определения. Рассмотрены классификации цепей поставок агропродукции. Предложена классификация агарных цепей поставок по отношению к городской логистике - выделены агрегированные и неагрегированные цепи поставок. Рассмотрен пример агрегированной цепи поставок. Определена важность согласования точки привязки заказа клиента для управления цепью поставок и для управления транспортом в рамках городской логистики. Приведены данные о функционировании системы распределения продуктов в г. Нью-Йорк. Даны характеристики работы центра дистрибуции Hunts Point. Рассмотрен подход к построению скоординированной системы распределения через "центры сбора". Использование "центров сбора" в рамках города позволяет объединять логистические системы аграрного и городского секторов.

Розглянуто сучасну наукову концепцію формування та функціонування глобальних ланцюгів постачання і особливості їх застосування в сфері агрологістики. Проаналізовано офіційні статистичні матеріали стану і перспектив розвитку аграрного сектора економіки України, визначено причинно-наслідкові зв'язки реального падіння ефективності окремих галузей аграрного виробництва і недоліки державного управління і ринкового регулювання діяльності агропідприємств. Визнана можливість якісного та своєчасного постачання матеріальних ресурсів і необхідність реформування агрологістики на принципах логістичної інтеграції та логістичної координації. Впровадження концептуальних підходів інтегрованої логістики та теоретичного обгрунтування методів і процесів управління глобальними ланцюгами комплексних постачань в теорію і практику агрологістики можуть допомогти вирішити більшість проблем, що заважають забезпеченню конкурентоспроможності та експортно-імпортної ефективності вітчизняної агросфери. Аналіз існуючого стану логістичного забезпечення АПК виявив, що серед наростаючої кількості проблем агрологістики є серйозні стратегічні ризики і загрози. Функцію віртуальної координації та регулювання такого надскладного багатономенклатурного та багатофункціонального ланцюга комплексних постачань може взяти на себе також фокусна компанія ланцюга, використовуючи схему гетерархічного управління узгодженою та систематизованою взаємодією всіх суб'єктів ланцюга постачань. Розроблено авторський підхід до визначення ланцюга поставок як петлі спірального характеру основних етапів трансформації первинних ресурсів у кінцевий продукт задоволення потреб споживачів. Запропоновано ряд рекомендацій щодо підвищення ефективності управління ланцюгами постачаньу сфері агрологістики за рахунок створення транспортно-логістичного агрохолдингу з функцією централізованого управління забезпечення всіма видами ресурсів.

Наведено результати аналізу підходів щодо оцінки ефективності функціонування транспортних засобів. Запропоновано оцінювати ефективність функціонування транспортних засобів єдиної транспортно-логістичної системи за допомогою узагальненого критерію "ефект-вартість" та функції корисності.