Розглянуто економічні механізми забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств, формування аграрної політики в розвитку агропромислового виробництва. Розкрито сутність поняття конкурентоспроможності, механізми її забезпечення, а також роль кредитного податкового та цінового механізмів підтримки конкурентоспроможних підприємств.

Рассмотрены экономические механизмы обеспечения конкурентоспособности аграрных предприятий, формирования аграрной политики в развитии агропромышленного производства. Раскрыта сущность понятия конкурентоспособности, механизмы ее обеспечения, а также роль кредитного налогового и ценового механизмов поддержки конкурентоспособных предприятий.

Розкрито теоретико-методологічні аспекти формування механізмів управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств. Розглянуто передумови застосування методів стратегічного управління конкурентоспроможністю в контексті вдосконалення інституціональної структури в системі аграрного підприємства. Висвітлено напрями формування ефективних економічних механізмів мотивації якісних показників в експортоорієнтованих галузях. Наведено шляхи адаптації аграрних формувань до умов глобального економічного середовища.

Раскрыты теоретико-методологические аспекты формирования механизмов управления конкурентоспособностью аграрных предприятий. Рассмотрены предпосылки применения методов стратегического управления конкурентоспособностью в контексте усовершенствования институциональной структуры в системе аграрного предприятия. Освещены направления формирования эффективных экономических механизмов мотивации качественных показателей в экспортоориентированных отраслях. Приведены пути адаптации аграрных формирований к условиям глобальной экономической среды.

Досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти підвищення конкурентоспроможності високотоварних сільськогосподарських підприємств. Визначено суть високотоварності та конкурентоспрожності даних підприємств і чинників, що впливають на них, а саме: специфічних особливостей конкурентного середовища підприємств аграрного сектора економіки. Розроблено методику оцінювання індексу конкурентоспроможності високотоварних сільськогосподарських підприємств з використанням показників потенційної (ресурсної), поточної конкурентоспроможності, рівня товарності підприємства. Досліджено особливості конкурентного середовища підприємств Житомирщини. Здійснено економічне оцінювання ресурсного потенціалу та проаналізовано економічну ефективність виробництва продукції у високотоварних сільськогосподарських підприємств даного регіону. На основі ефективного забезпечення та реалізації ресурсного потенціалу, формування ефективної системи управління процесу виробництва аграрної продукції, впровадження диверсифікації, здійснення маркетингових заходів з метою підвищення рівня товарності запропоновано шляхи підвищення конкурентоспроможності високотоварних сільськогосподарських підприємств. Визначено організаційно-економічні критерії державної допомоги даних підприємств.

Обгрунтовано науково-теоретичні та практичні засади формування конкурентоспроможності переробних підприємств малого бізнесу в АПК за сучасних умов господарювання. Проаналізовано сучасний фінансовий стан малих підприємств галузі, визначено рівень їх конкурентоспроможності. Обгрунтовано організаційно-економічні заходи щодо регулювання та місцевого управління малим бізнесом з переробки сільськогосподарських продуктів. Удосконалено організаційне забезпечення процедури оцінювання конкурентоспроможності малих підприємств галузі з метою підвищення їх рівня. Сформульовано визначення інтегрального показника оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємств малого бізнесу з переробки сільськогосподарських продуктів.

Обгрунтовано науково-теоретичні, методичні та практичні засади підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств регіону. Установлено особливості її забезпечення для вітчизняних аграрних підприємств. Визначено основні чинники та фактори її здійснення, організаційно-економічний механізм формування, методичні підходи та показники оцінювання. Оцінено конкурентоспроможність підприємств регіону. Виявлено причини та загрози, що стримують її формування. Обгрунтовано основні шляхи та засоби підвищення конкурентоспроможності через посилення окремих аспектів державного регулювання аграрного виробництва, інвестиційно-інноваційне забезпечення, раціональну спеціалізацію та енерго- і ресурсоощадне забезпечення, раціональну спеціалізацію та енергоощадну діяльність, бізнес-планування, моделювання конкурентоспроможних сільськогосподарських підприємств.

Досліджено економічні поняття конкуренції та конкурентоспроможності в аграрній сфері. Обгрунтовано поняття "конкурентного середовища" сучасного сільськогосподарського підприємства. Запропоновано нову методику оцінки конкурентоспроможності підприємства шляхом виявлення потенційної (рівня забезпеченості підприємства ресурсами виробництва) та поточної конкурентоспроможностей (конкурентоспроможності продукції) та проведено її практичну апробацію. Виявлено зв'язок конкурентоспроможостей підприємства та продукції з урахуванням специфіки аграрної сфери економіки. Визначено основні шляхи вдосконалення державного регулювання конкурентного середовища даної сфери. Запропоновано комплексний механізм підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств на підставі результатів аналізу конкурентного середовища та поточної конкурентної позиції підприємства.

Досліджено теоретико-методологічні аспекти формування механізмів управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств. Розглянуто передумови використання методів стратегічного управління нею у контексті вдосконалення інституціональної структури у системі аграрного підприємництва. Серед найважливіших стратегій у сільському господарстві виділено методи стимулювання нагромадження доданої вартості, диверсифікації, орієнтації на глобальні ринкові проблеми та засоби інноваційного менеджменту. Розглянуто тенденції формування ринків органічного продовольства у контексті зростаючого занепокоєння споживачів якістю сільськогосподарської продукції та прагненням стимулювати розвиток екологічного підприємництва. Значну увагу приділено ефективним економічним механізмам мотивації забезпечення належних якісних характеристик продовольства в експортоорієнованих галузях. Визначено підходи до адаптації аграрних підприємств до умов глобального економічного середовища. Розглянуто шляхи розв'язання проблем управління агропромисловим комплексом та формування ефективної аграрної політики.

Проаналізовано теоретико-методологічні та практичні підходи до оцінювання та формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств. Обгрунтовано забезпечення високих позицій конкурентоспроможності заходами мікро- та макрорівня. Висвітлено методологічні аспекти розробки та реалізації стратегічних планів сільськогосподарських підприємств. Розглянуто управління на засадах стратегічного менеджменту як необхідний інструмент формування їх конкурентоспроможності. Розкрито окремі питання державного регулювання розвитку економічної конкуренції в аграрній сфері.

Досліджено економічну сутність та особливості формування конкурентоспроможності господарювання аграрних виробників. Проаналізовано сучасний стан та ефективність використання маркетингових інструментів формування конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств (СГП) Запорізької області. Проведено оцінювання економічної ефективності їх господарювання в розрізі різних організаційно-правових формувань і загалом за всіма категоріями господарств. Розроблено маркетингові заходи стабілізації сільськогосподарського виробництва та підвищення його конкурентоспроможності за ринкових відносин. Обгрунтовано необхідність відновлення та розвитку кооперації на основі формування ефективного механізму функціонування сільськогосподарських маркетингових регіональних кластерів. Запропоновано методичні та практичні підходи щодо посилення використання маркетингових інструментів у сфері маркетингової цінової політики з урахуванням сезонності ціноутворення. Запропоновано когнітивну модель процесу формування конкурентоспроможності СГП.

Розглянуто проблеми та перспективи формування конкурентних переваг (КП) аграрних підприємств (АП) за ринкових умов, розкрито їх сутність, структуру та зміст, а також передумови конкурентного розвитку підприємств. Проаналізовано особливості розвитку нематеріальних КП АП в контексті їх соціалізації. Розкрито теоретичні засади діагностики, моніторингу, розвитку КП та його прогнозу. Визначено організаційно-економічний механізм розвитку конкурентоспроможності АП, а також модель архітектури їх управління.

Розроблено теоретико-методологічне обгрунтування організаційно-економічного механізму формування конкурентоспроможності агропромислових підприємств, управління нею в контексті розвитку суб'єктів господарювання за умов ринкової економіки України. Узагальнено теоретико-методологічні засади формування конкурентоспроможності підприємств і тлумачення дефініції "конкурентоспроможність підприємства". Доведено концепцію досягнення стійких конкурентних переваг агропромислових підприємств. Розроблено й обгрунтовано концептуальні положення механізму соціалізації конкурентних переваг підприємств. Встановлено, що в існуючій системі соціально-економічних відносин персоналу та підприємства за ринкових умов не забезпечено узгодження економічних і соціальних інтересів підприємств і найманих працівників. Визначено структуру внутрішньогосподарського механізму формування вертикальних зв'язків між підрозділами й адміністративним центром і горизонтальних зв'язків між окремими підрозділами. Досліджено принципові основи розвитку нематеріальних конкурентних переваг агропромислових підприємств. Розглянуто структуру нематеріальних конкурентних переваг підприємств, наведено їх класифікацію. Обгрунтовано процедуру організації моніторингу розвитку конкурентних переваг підприємств. Виділено та поетапно розглянуто основні етапи моніторингу розвитку конкурентних переваг підприємств. Удосконалено спосіб діагностики конкурентних переваг підприємства. Обгрунтовано підхід до побудови архітектури підприємства. Розроблено принципові основи організаційно-економічного механізму формування конкурентоспроможності підприємств.

Досліджено теоретико-методологічні засади та концептуальні підходи до забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств через упровадження механізму стратегічного менеджменту. Розкрито особливості конкурентного середовища в сільському господарстві. Удосконалено методологічні підходи до обгрунтування системи наукового забезпечення розробки ефективного стратегічного набору сільськогосподарського підприємства. Розроблено модель формування багатопродуктового портфеля сільськогосподарських підприємств. Систематизовано концептуальні засади управління реалізацією стратегічних планів. Обгрунтовано комплекс стратегічних дій забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств.

Викладено теоретико-методологічні та практичні підходи до розробки й реалізації стратегічних планів сільськогосподарських підприємств (СГП). Розглянуто питання управління на засадах стратегічного менеджменту в контексті формування їх конкурентоспроможності. Проведено оцінювання сучасної конкурентоздатності вітчизняних товаровиробників аграрної сфери. Обгрунтовано підходи до формулювання стратегічних альтернатив і вибору стратегій СГП.

Изложены теоретико-методологические и практические подходы к разработке и реализации стратегических планов сельскохозяйственных предприятий (СХП). Рассмотрены вопросы управления на основах стратегического менеджмента в контексте формирования их конкурентоспособности. Проведена оценка современной конкурентоспособности отечественных товаропроизводителей аграрной сферы. Обоснованы подходы к формулированию стратегических альтернатив и выбора стратегий СХП.

Визначено сутність таких понять, як конкуренція, конкурентоспроможність підприємства, фактори конкурентоспроможності, організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств, кластер. Систематизовано існуючі підходи та запропоновано системний підхід до оцінювання конкурентоспроможності аграрних підприємств, який поєднує принципи розрахунку інтегральних показників та факторний вплив за чотирма напрямками (чинники макро-, мезо- та мікросередовища, а також внутрішні чинники впливу). Запропоновано методичний підхід до визначення перспектив та напрямків розвитку за набором показників, що формують конкурентоспроможність на внутрішньому рівні. Обгрунтовано доцільність використання кластерного підходу вирішення проблемних питань з конкурентоспроможності аграрних підприємств. Розроблено концептуальну модель інноваційного кластеру в АПК Донецької області.

Розроблено теоретико-методичний базис, функціонально-структурну характеристику та механізм системи управління якістю. Подано діаграму впливу факторів на конкурентоспроможність продукції аграрних підприємств. Досліджено макроекономічні передумови управління якістю та конкурентоспроможністю продукції аграрних підприємств України за умов інтеграції та глобалізації. Запропоновано стратегію підвищення якості продукції шляхом інтеграції підприємств аграрного сектору. Розроблено пріоритети державної політики щодо забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції. Встановлено стратегічну карту розміщення підприємств залежно від рівня якості та конкурентоспроможності продукції.

Висвітлено теоретико-методологічні засади формування конкурентоспроможності підприємств. Охарактеризовано сучасний стан і виявлено проблеми розвитку підприємств АПК України. Визначено концептуальні напрями вирішення проблем конкурентоспроможності вітчизняних аграрних підприємств на сучасному етапі розвитку національної економіки. Розкрито теоретичні аспекти й інструментарій управління якістю життя населення. Розглянуто методичні засади оцінки рівня якості життя населення. Увагу приділено питанням дослідження процесу управління якістю послуг вищої школи, зокрема, проблемам нормативного регулювання якості освітніх послуг і маркетингового управління ВНЗ.

Розглянуто концептуальні положення соціалізації конкурентних переваг підприємств АПК, що передбачає створення моделі соціальної політики підприємств за умов циклічності економіки, грунтується на соціальному партнерстві їх засновників і найманого персоналу. На основі дослідження робіт вітчизняних і зарубіжних вчених визначено сутність і структуру організаційно-економічного механізму розвитку конкурентноспроможності підприємств. Розглянуто діагностику переваг підприємства, яка грунтується на дослідженні нематеріальних і фінансових складових і системі згрупованих показників у таких напрямах, як виробництво та продукція, знання та технології, персонал, соціальна та природоохоронна діяльність.

Розкрито суть, структуру конкурентного потенціалу аграрних підприємств, розглянуто зарубіжний досвід розвитку конкурентного потенціалу підприємств і перспективи його адаптації до українських умов, методичні основи формування й оцінювання конкурентного потенціалу аграрних підприємств. Розглянуто конкурентоспроможність підприємства з точки зору двох ії основних проекцій: конкурентоспроможність - це мета, що ставить перед собою підприємство і для здійснення якої розробляє стратегії та плани, конкурентоспроможність - це засіб, що здатен забезпечити будь-яку іншу ціль, що ставить перед собою підприємство, наприклад одержання прибутку. Досліджено розвиток аграрних підприємств Миколаївщини, проведено аналіз компонентної структури конкурентного потенціалу аграрних підприємств і здійснено оцінювання конкурентного потенціалу аграрних підприємств. Розроблено систему організаційно-економічних заходів щодо застосування франчайзингу та кластерних моделей взаємодії підприємств аграрного сектору, запропоновано механізми розвитку конкурентного потенціалу аграрних підприємств і напрями вдосконалення цінової політики аграрних підприємств. Визначено склад стратегічних цілей розвитку конкурентного потенціалу аграрних підприємств.

Узагальнено існуючі погляди та розкрито власне бачення сутності категорій "конкуренція" та "конкурентоспроможність сільськогосподарських підприємств" (КСП). Систематизовано чинники, що формують КСП. Проаналізовано методичні підходи до оцінювання рівня КСП. Розкрито сучасний стан і тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств Харківщини, визначено рівень їх конкурентоспроможності. Проаналізовано динаміку зміни конкурентоспроможності основних видів сільськогосподарської продукції та визначено фактори, що впливають на її рівень. Обгрунтовано основні напрями підвищення КСП.

Узагальнено теоретико-методичні засади формування конкурентоспроможності підприємства. Розглянуто сучасні підходи до визначення конкурентоспроможності. Визначено принципи та функції конкурентоспроможності підприємств. Надано характеристику ринкам, на яких працює підприємство. Уточнено поняття конкурентоспроможності підприємства. Уточнено класифікацію чинників впливу на розвиток конкурентоспроможності підприємств АПК. Визначено сутність та структуру оцінювання впливу зовнішнього середовища на розвиток конкурентних переваг підприємств АПК. Обгрунтовано систему інформаційного забезпечення та підтримки прийняття управлінських рішень в процесі формування та розвитку конкурентоспроможності підприємства. Удосконалено систему організаційного забезпечення конкурентоспроможності підприємств, яка складається з системи інформаційного забезпечення розвитку конкурентоспроможності та формування оцінювання рівня ризику, що виникає за здійснення інформаційної підтримки.