Розглянуто теоретичні засади енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування, у т.ч. методологічні передумови застосування енергетичного аналізу в аграрному виробництві, сутність енергетичного підходу в процесі визначення ефективності аграрного природокористування. Викладено методику енергетичної оцінки ефективності аграрного природокористування, зокрема, витрат на будівництво осушувальної системи, її технічну експлуатацію, вирощування сільськогосподарських культур на осушених землях, первинної сільськогосподарської продукції з осушених земель.

Розроблено науково обгрунтований підхід, який дає можливість керувати розвитком ситуації в зоні екологічних конфліктів на прикладі Херсонщини. Аналіз змін, що відбуваються в навколишньому середовищі, зроблено у двох вимірах: з одного боку - це матеріальна оцінка деформацій природного середовища (аналіз гідролого-меліоративного стану грунтів і природоохоронної діяльності в зоні зрошення); з іншого - це зміна ціннісних орієнтирів соціальної сфери, пов'язаних з онтогенезом української етно-соціальної системи. На підставі зроблених висновків побудовано модель прогнозу подальшого розвитку ситуації в зоні зрошення і модель екологічно безпечного розвитку зрошуваного землеробства за рахунок отримання еколого-економічно доцільної врожайності сільгоспкультур, а також вдосконалено методику встановлення еколого-економічно обгрунтованих зрошувальних норм.

Досліджено й узагальнено теоретичні підходи до розвитку ринку енергетичних культур для виробництва біопалива. Виявлено еколого-економічні переваги та суперечності на ринку енергетичних культур для виробництва біопалива, проаналізовано та узагальнено світовий досвід формування та розвитку цього ринку. Здійснено еколого-економічний аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку ринку енергетичних сільськогосподарських культур в Україні. Розроблено методичний підхід до визначення рівня самозабезпеченості території продовольством, що дає змогу оцінити потенційну можливість вирощування енергетичних культур для виробництва біопалива. Запропоновано модель розвитку ринку енергетичних культур для виробництва біопалива. Обгрунтовано взаємозв'язки між аграрним сектором та енергетичним ринком. Удосконалено теоретико-методичні засади формування біопаливного кластера в аграрному секторі. Сформовано систему інструментів стимулювання виробництва рідкого біопалива з енергетичних сільськогосподарських культур.

Розглянуто проблеми інтенсифікації землеробства на основі екологічно безпечних технологій. Наведено результати досліджень з підвищення родючості земель та розрахунок економічної ефективності рекомендованих методів.