Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)341.0-93 + У9(4УКР)262.226.34

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: ДС49963 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядаються питання організаційної реформи лісового фонду України. Наголошується на об'єктивній необхідності приведення його структури у відповідність з формою державного устрою. Наводиться принципова схема поетапного перетворення нинішнього державного у повноцінний Національний лісовий фонд України, що покликано в перспективі поступово збалансувати видатки на охорону і відтворення лісових ресурсів з можливими надходженнями від лісоексплуатації.

У дисертації досліджено теоретико-методологічні основи раціонального природокористування в лісовому комплексі в умовах перехідної економіки та в контексті екологічно сталого розвитку. Обгрунтовані принципи і напрямки екологізації лісового комплексу, комплексної еколого-економічної оцінки і аналізу виробництва. Запропоновані основні напрямки регулювання рівня екологічності господарювання, формування екологічно орієнтованого організаційно-економічного механізму використання та відтворення лісових ресурсів, а також охорони навколишнього природного середовища ринкової спрямованості. Висвітлені теоретичні і прикладні аспекти еколого-економічної оцінки та відшкодування антропогенних змін у сфері лісокористування, ефективності середовищезахисних заходів і агролісомеліорації. Визначені шляхи вирішення еколого-економічних проблем лісового комплексу в рамках національної лісової політики.

Висвітлено конституційні засади щодо управління і права власності на лісові ресурси у контексті змін лісокористування в Карпатському регіоні України за 1967-1996 рр., а також напрямів ведення лісового господарства і лісокористування після реформування 1995 р. у порівнянні з сусідніми європейськими країнами - Австрією, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, Чехією.

Сформульовано економічні, екологічні та соціальні передумови ефективного використання деревинних відходів, низькоякісної та уживаної деревини. Проаналізовано стан утворення та використання деревинних відходів підприємствами Державного комітету лісового господарства України. Запропоновано ввести поняття "уживана деревина", "промислові деревинні відходи". Наведено еколого-економічну оцінку утилізації відходів та економічний механізм регулювання їх використання з урахуванням екологічного імперативу.

Розглянуто теоретичні та практичні проблеми формування економічних інструментів та стан раціонального використання ресурсів березового соку підприємствами Державного комітету лісового господарства України. Наведено еколого-економічну класифікацію ресурсів березового соку з урахуванням економічної доступності ресурсів за умов споживання. Розроблено науково-методичні підходи щодо визначення особливостей здійснення платежів за спеціальне використання, екологічну шкоду та висвітлено економічні санкції в процесі використання ресурсів березового соку. Вміщено практичні рекомендації щодо економічного стимулювання раціонального використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних вимог.

Обгрунтовано нормативи плати за спеціальне використання недеревних рослинних лісових ресурсів як важливої складової реалізації лісової політики. Розкрито значення недеревної рослинності та висвітлено особливості її використання лісогосподарськими підприємствами. Розроблено еколого-економічну класифікацію недеревних рослинних ресурсів та удосконалено методику визначення нормативів плати за спеціальне використання лісових ресурсів - ягід, грибів, інших плодів, лікарських рослин, території лісового фонду для розміщення пасік, випасу худоби та сінокосіння. Розраховано нормативи плати та запропоновано механізм справляння цих платежів. Визначено напрямки національної політики щодо використання недеревних рослинних ресурсів лісу.

Визначено основні передумови реформування мисливського господарства України на підставі характеристики й аналізу діяльності користувачів і власників мисливських угідь у 24 областях України та Республіці Крим. Запропоновано методики визначення нормативів плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь і ресурсів мисливської фауни. Проведено розрахунки відповідно до запропонованих методик. Обгрунтовано еколого-економічні аспекти екологічної політики щодо сталого розвитку мисливського господарства України.

Висвітлено стан і передумови розвитку лісового господарства України. За умови загальної площі лісів понад 10 млн га лісовий доход становить близько 47 млн гривень і значно поступається обсягу видатків держбюджету на ведення лісового господарства. Щорічний екологічно безпечний обсяг вилучення деревини внаслідок головних рубана не повністю освоюється, становить близько 14 % середньорічного приросту. Подано пропозиції щодо подальшого вдосконалення діяльності підприємств лісового господарства.

Проаналізовано екологічні, економічні та соціальні аспекти лісокористування в Україні. Запропоновано класифікацію інструментів лісової політики, спрямованої на розвиток регульованих державою ринкових відносин у лісовому господарстві. Сформовано концепцію формування зазначених інструментів і принципи реформування лісового господарства України з урахуванням зарубіжного досвіду їх застосування та сучасних екологічних, економічних і соціальних умов лісокористування. Удосконалено систему оподаткування, державного керування лісовим господарством, що створює передумови для його сталого розвитку.

Розглянуто теоретичні та методичні питання справляння плати за спеціальне використання деревини в процесі рубок головного та проміжного користування лісом в межах політики, що спрямована на розвиток сталого лісового господарства на принципах ринкової економіки. Проаналізовано ведення лісового господарства України, витрати на відтворення та охорону лісових ресурсів та внесення кореневих платежів до державного та місцевого бюджетів. Виявлено вплив найбільш значущих еколого-економічних чинників на рівень собівартості заготівлі круглих лісоматеріалів. За результатами проведених розрахунків одержано робочі економетричні моделі визначення нормативів кореневої плати за деревину, що базуються на рентних показниках. Проаналізовано політику України щодо лісового господарства, окреслено систему складових, введення яких є необхідним у процесі його реформування. Визначено місце кореневих платежів у цій системі.

Індекс рубрикатора НБУВ: У049(4Укр)1 + У9(4Укр)341.0-32

Рубрики:

Економічна географія окремих країн (економіко-географічне країнознавство)

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено теоретико-методологічні та методичні підходи щодо економічної оцінки ресурсів лісового фонду України, зокрема, лісових земель, насаджень, природних рослинних ресурсів і мисливської фауни лісу. Висвітлено можливості їх залучення до ринкових відносин. Науково обгрунтовано ціни на землі лісового фонду, лісові насадження, ресурси недеревинного походження. Розкрито проблеми інформаційного забезпечення кадастрової оцінки мисливської фауни.

Изложены теоретико-методологические и методические подходы экономической оценки ресурсов лесного фонда Украины, в частности, лесных земель, насаждений, природных растительных ресурсов и охотничьей фауны леса. Освещены возможности их привлечения к рыночным отношениям. Научно обоснованы цены на земли лесного фонда, лесные насаждения, ресурсы недревесного происхождения. Раскрыты проблемы информационного обеспечения кадастровой оценки охотничьей фауны.

Освещены вопросы относительно экономической сущности лесоводства вообще и украинского в частности. Приведены на основе достоверных информационных источников издержки конституционного собственника лесных ресурсов на ведение лесного хозяйства, использование полученного лесного дохода и прибыли по удельным показателям на единицу площади. Доказана необходимость проведения кардинального реформирования лесных отношений в Украине с учетом рыночных условий и углубления земельной реформы.

Обгрунтовано методологічні та практичні підходи щодо розробки ринково-орієнтованої стратегії формування лісоресурсного комплексу України як передумови його сталого (екологічно збалансованого) розвитку. Поглиблено економічну сутність категорії "територіальний лісоресурсний комплекс", показано місце лісових ресурсів у структурі економіки, соціальної сфери й еколого-економічної безпеки. Розкрито сутність структурної реорганізації форм власності на землі лісового фонду і лісові ресурси. Удосконалено організаційно-економічний механізм функціонування лісового господарства, що враховує такі важелі: плату за спеціальне використання лісових ресурсів, цільове використання коштів, одержаних від зборів за лісокористування для забезпечення відновлення лісових насаджень, їх збереження й охорони, стимулювання суб'єктів господарювання за підвищення ефективності лісокористування та відповідальність за нанесення шкоди лісам. Вперше розроблено методичні підходи щодо проведення екологічного контролю використання лісових ресурсів з урахуванням лісівничо-таксаційних показників. Обгрунтовано основні напрямки реформування у галузі управління лісоресурсним комплексом. Поглиблено науково-методичні засади стратегічних напрямків сталого розвитку лісоресурсного комплексу, що враховують формування екологічно-спрямованої лісової політики, адаптацію комплексу до соціально-орієнтованої економіки, продуктивне зростання лісоресурсного потенціалу, збереження та відновлення біорізноманіття та створення сприятливих умов навколишнього середовища.

Розроблено теоретико-методологічні засади екологізації виробництва лісового комплексу України, визначено напрямки його модернізації на стадії формування ринкових відносин, базуючись на засадах сталого розвитку. Розкрито зміст поняття "екологізація виробництва" стосовно лісового комплексу, обгрунтовано пропозиції щодо підвищення лісистості території, зростання продуктивності лісів та поліпшення їх природозахисних функцій, виявлено резерви для збільшення площі лісового фонду. Визначено організаційно-економічний механізм екологізації лісового комплексу, основними важелями якого є фінанси, плата за ресурси, плата за відшкодування збитків внаслідок забруднення, науково-обгрунтовані нормативи лісокористування, стимулювання лісоохоронних заходів. Відзначено, що складовою частиною даного механізму є система необхідних індикаторів та показників, узгоджених з існуючою у країні системою статистичної звітності та міжнародними аналогами.

Розглянуто питання щодо законодавчого визначення методів економічної оцінки земель лісового комплексу та одержання додаткових еколого-економічних ефектів від екосистемного керування лісами.

Визначено еколого-економічні пріоритети організації та розвитку лісоресурсного комплексу України як передумову переходу галузі на засади екологічно збалансованого розвитку. Проведено узагальнення науково-методологічних засад використання лісових ресурсів в еколого-економічній сфері. Оцінено ліс як основний засіб виробництва й ефективний чинник стабілізації навколишнього середовища. Наведено аналітичну оцінку тенденцій розвитку лісоресурсної сфери за умов реформування економіки. Висвітлено тенденції відтворення лісових ресурсів, сформульовано пріоритетні напрямки структурної трансформації лісоресурсного комплексу.

Висвітлено теоретичні та методичні питання запровадження екологічної сертифікації лісів до практики ведення лісового господарства України з метою сприяння сталому екологічно збалансованому розвитку лісового господарства. Розглянуто теоретичні положення екологічної сертифікації лісів. Здійснено аналіз існуючих міжнародних і регіональних схем і запропоновано національну схему та принципи екологічної сертифікації лісів. Проаналізовано фактори, які впливають на розвиток екологічної сертифікації лісів у світі. Установлено найбільш вагомі чинники та характер їх впливу. Визначено структуру витрат на проведення екологічної сертифікації лісів України. Розроблено методику та здійснено розрахунок цих витрат. З метою стимулювання розвитку даної сертифікації лісів в Україні запропоновано принципи й економічні інструменти.

Оцінено стан лісового господарства з огляду грошових потоків у сфері природокористування, розглянуто особливості формування фінансових джерел і методику визначення оптимальної структури оборотного капіталу за критерієм максимізації фінансової рентабельності. Описано систему аналізу оборотного капіталу та наведено приклад розрахунку оптимальної структури оборотного капіталу держлісгоспу.