Розглянуто проблеми удосконалення фінансово-кредитного механізму формування капіталу торговельних підприємств. Розкрито вплив на даний механізм інституціональних перетворень і розвитку підприємництва. Проаналізовано фондові методи формування власного та запозиченого капіталу. Увагу приділено формуванню рейтингів корпоративного управління, проблемам вибору типу фінансової політики емітента й інвестора цінних паперів, адаптації умов банківського кредитування до галузевих особливостей підприємств торгівлі.

Рассмотрены проблемы усовершенствования финансово-кредитного механизма формирования капитала торговых предприятий. Раскрыто влияние на данный механизм институциональных преобразований и развития предпринимательства. Проанализированы фондовые методы формирования собственного и заимствованого капитала. Уделено внимание формированию рейтингов корпоративного управления, проблемам выбора типа финансовой политики эмитента и инвестора ценных бумаг, адаптации условий банковского кредитования к отраслевым особенностям предприятия торговли.

Висвітлено основні проблеми кредитування банківськими установами торговельних підприємств і організацій в Україні. Проаналізовано кредитну політику АКБ "Мрія", запропоновано напрямки її удосконалення.

Проаналізовано підходи до моделювання фінансової діяльності торговельних підприємств та показано, що за сучасних умов торговельне підприємство відноситься до складних соціально-економічних систем, оскільки є організаційно-цілісною сукупністю взаємодіючих структур. Відзначено, що управління даним підприємством як системою повинно передбачати оптимізацію функціонування певних елементів з метою ефективного розвитку системи в цілому. Запропоновано комплекс економіко-математичних моделей фінансової діяльності торговельних підприємств, що включає модельний апарат нечіткої логіки та дозволяє вдосконалювати управління фінансами підприємства. Розроблено модель оцінювання ефективності використання оборотного капіталу торговельних підприємств, яка передбачає врахування п'яти якісних рівнів ефективності використання оборотного капіталу підприємств. Для аналізу ефективності фінансової діяльності зазначених підприємств розроблено модель, складовою якої є функціональна залежність ефективності фінансової діяльності торговельного підприємства від аналітичних коефіцієнтів, що відображають причинно-наслідкові залежності між показниками діяльності підприємства, а також характеризують ефективність його роботи у фінансовому аспекті. З використанням запропонованого комплексу взаємозв'язаних моделей фінансової діяльності торговельних підприємств зроблено прогнозні розрахунки фінансово-економічних показників їх функціонування та визначено шляхи підвищення ефективності функціонування підприємства.

Досліджено особливості податкового регулювання торговельної діяльності суб'єктів господарювання та способи його удосконалення у напрямку соціально-економічної гармонізації та єднання податкових інтересів різних економічних суб'єктів. Уточнено зміст поняття податку й основні принципи визначення та відокремлення його функцій. Удосконалено класифікацію податків з урахуванням специфіки торговельної діяльності. Розроблено методику аналізу впливу окремих факторів на зміни обсягів доходів бюджетів. Запропоновано застосування нового підходу щодо використання системи спрощеного оподаткування. Удосконалено методи виявлення та ліквідації схем ухилення від сплати податків і мінімізації платежів до бюджету суб'єктами торговельної діяльності. Сформовано науково-практичні рекомендації щодо введення єдиного соціального збору. Запропоновано ефективний механізм організації взаємодії держави, суб'єктів підприємництва та економічно активного населення з метою забезпечення соціально-економічної гармонізації оподаткування у галузі торгівлі.

Уточнено визначення понять "податок" та "система оподаткування", розширено принципи побудови податкової системи, визначено особливості торговельної діяльності як об'єкта оподаткування. Проаналізовано рівень і структуру податкових платежів до бюджету підприємствами торгівлі, досліджено практику застосування спрощеної системи оподаткування, надано її оцінку. Встановлено ефективність податкової політики торговельних підприємств, розроблено і обгрунтовано методичні підходи щодо удосконалення системи їх оподаткування на підставі диференціації ставки податку з прибутку. Розроблено методичні рекомендації щодо формування системи податкового менеджменту на торговельних підприємствах та підвищення ефективності податкового контролю як чинника удосконалення податкового менеджменту в торгівлі.

Досліджено взаємовідносини, що формуються на страховому ринку України взагалі, та між торговельними підприємствами та страховими компаніями зокрема. Проведено комплексне дослідження факторів, що визначають доцільність використання страхових послуг діяльності торговельних підприємств. Визначено можливі ризики фінансового та майнового характеру залежно від етапів торговельно-технологічного процесу та прийнятих заходів щодо їх запобігання. Обгрунтовано якісні та кількісні критерії ефективності діяльності страхового ринку, а також проаналізовано відповідність страхових ринків регіону та України даним критеріям. Розроблено рейтинг страховиків. Запропоновано показник вигідності страхування як співвідношення страхового відшкодування до надходжень, що може використовуватися торговельними підприємствами з метою визначення привабливості страхової компанії. Охарактеризовано етапи ризик-менеджменту для торговельного підприємства з зазначенням ролі та місця страхування. Наведено програму страхування діяльності торговельного підприємства як елемент ризик-менеджменту.

Розвинуто теоретичні основи фінансового ресурсозбереження, його роль у діяльності торговельних підприємств. Удосконалено понятійний апарат щодо суті категорій "ресурси", "потенціал", "ресурсний потенціал підприємства", "фінансові ресурси суб'єктів господарювання", "фінансовий ресурсний потенціал торговельного підприємства", "фінансове ресурсозбереження торговельних підприємств". Запропоновано систему показників оцінки фінансового ресурсозбереження на торговельних підприємствах і апробовано її для аналізу рівня та його стану. Установлено необхідність розробки заходів щодо фінансового ресурсозбереження на торговельних підприємствах. Запропоновано систему заходів щодо вдосконалення управління фінансовим ресурсозбереженням даних підприємств, а також його стратегію, спрямовану на реалізацію наявних і потенційних можливостей даних підприємств. З метою досягнення стратегії запропоновано реалізовувати комплексну програму фінансового ресурсозбереження та механізм відповідного управління на даних підприємствах.

На підставі аналізу методів оцінки фінансової стійкості уточнено систему фінансових показників, які враховують особливості фінансового стану та галузеву специфіку підприємств торгівлі. Запропоновано схему поглибленого аналізу фінансової стійкості торгових підприємств. Досліджено функціональні зв'язки торгових підприємств, на основі яких проведено систематизацію видів фінансово-економічних ризиків, що впливають на безперервну діяльність даних підприємств. Обгрунтовано нові підходи до вдосконалення оцінки фінансової стійкості на підставі аналізу рівноваги між джерелами фінансування, їх потребою та оцінкою грошових коштів як основного елемента забезпечення фінансової рівноваги. Розроблено рекомендації щодо послідовності процесу управління фінансовими ризиками торгових підприємств залежно від часу реагування на ризикову ситуацію.

Досліджено генезу й еволюцію наукових підходів до дефініції капіталу. Визначено вплив інституціональних перетворень і розвитку підприємництва у торгівлі та механізм формування капіталу підприємств. Обгрунтовано концепцію фінансово-кредитного механізму даного формування. Оцінено чинний механізм та досліджено фондові методи формування власного та запозиченого капіталу. Проаналізовано методи банківського кредитування та посередництва у формуванні капіталу даних підприємств. Обгрунтовано заходи щодо вдосконалення фінансово-кредитного механізму формування капіталу торговельних підприємств. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо створення рейтингів корпоративного управління як передумови виходу зазначених підприємств на фінансово-кредитний ринок. Обгрунтовано методичні рекомендації щодо вибору типу фінансової політики емітента й інвестора цінних паперів. Адаптовано умови банківського кредитування до галузевих особливостей підприємств торгівлі.

Розглянуто сутність фінансових результатів та їх види, розкрито концептуальні положення ефективності управління фінансовими результатами. Обгрунтовано необхідність впровадження системи моніторингу, яка відстежує індикатори фінансових процесів. Визначено сучасні тенденції формування фінансових результатів. Здійснено розмежування торговельних підприємств Донеччини за рівнем управління фінансовими результатами. Виявлено фактори впливу й оцінено резерви зростання рентабельності операційної діяльності. Розкрито методичні засади діагностики фінансових результатів підприємства. Запропоновано використовувати методологію дискримінантного аналізу для визначення базової стратегії. Розроблено матрицю визначення типу стратегії управління фінансовими результатами. Надано методичний інструментарій оцінювання рівня відповідності наявного потенціалу підприємства стратегічній меті управління фінансовими результатами.

Досліджено сутність управління фінансовими ресурсами (ФС) торговельних підприємств (ТП). Визначено систему адаптивного антикризового управління ФР ТП, розглянуто ризики як об'єкт такого управління. Проведено моніторинг стану ФР ТП, здійснено аналіз ступеня адаптивності антикризового управління ФР ТП, надано оцінку впливу ризиків на стан ФР у цій системі. Запропоновано систему заходів щодо підвищення ступеня адаптивності управління ФР ТП. Обгрунтовано складові політики адаптивності управління евентологічним ризиком ТП.

Наведено підхід до розробки системи цілей бюджетування торговельних підприємств та їх об'єднань з використанням загальновизначеного прийому побудови дерева цілей.

Розглянуто оцінку як один з найбільш значущих етапів процесу управління фінансовим станом підприємства. На підставі розгляду основних напрямків оцінки фінансового стану підприємства визначено її переваги і недоліки та основні методичні підходи до оцінки фінансового стану з урахуванням особливостей функціонування торговельних підприємств.

Обгрунтовано актуальність визначення місця бюджетного управління в загальній системі управління торговельним підприємством. Проаналізовано точки зору вчених-економістів відносно дефініції термінів "бюджетування" і "бюджетне управління". Розглянуто основні функції бюджетного управління. На основі розглянутих функцій визначено місце бюджетного управління в загальній системі управління підприємством. Відповідно до визначення бюджетного управління як управлінської технології, що має відповідати ряду вимог, які будуть визначатися особливостями практичної діяльності підприємства, визначено основні його принципи. Здійснено групування принципів бюджетного управління відповідно до функцій, які воно виконує.

Обгрунтовано зростання ролі стратегічного фінансового планування на підприємствах торгівлі за сучасних умов господарювання, які формують нові виклики для традиційних систем управління. На основі аналізу наявних підходів до організації стратегічного фінансового планування сформульовано авторське бачення його змісту та структури стратегічного фінансового плану на грунті інтеграції концепцій збалансованої системи показників (BSC) та економічної доданої цінності (EVA), яке, на думку автора, може бути взяте за основу організації стратегічного фінансового планування на підприємстві торгівлі будь-якого формату і надає ряд переваг, а саме: дозволяє інтегрувати стратегічний фінансовий план та процес його розроблення в загальний стратегічний процес на підприємстві; перетворює його на дієвий інструмент управління фінансами (він формалізує і конкретизує фінансову стратегію, інформує про її основні напрями і доводить її положення до конкретних виконавців, дозволяє формувати систему мотивації персоналу, що сприяє реалізації стратегічного фінансового плану); інтеграція концепцій BSC та EVA сприяє підвищенню результативності діяльності підприємства, оскільки інтегрує основні положення стратегічного та ціннісно-орієнтованого управління. В такій постановці концепція EVA окрім фінансових компонентів доповнюється перспективою "компетенції", в межах якої обгрунтовуються цілі, показники та програми вдосконалення бізнес-процесів, а збалансована система показників одержує чітку орієнтацію на формування цінності; зазначений підхід можна ефективно реалізувати на принципах процесного управління.

Розглянуто суть і зміст поняття "фінансовий стан підприємства". Розкрито комплексні підходи до оцінювання фінансового стану підприємства, зокрема, торгівлі.

Обгрунтовано дефініцію та базові принципи фінансової стратегії підприємства, розглянуто капітал торговельного підприємства як об'єкт фінансового стратегічного планування. Запропоновано концепцію розробки фінансової стратегії формування капіталу торговельних підприємств. Проведено оцінку стану зовнішнього та внутрішнього середовища торговельних підприємств та її впливу на розробку фінансової стратегії. Діагностовано фінансовий потенціал торговельних підприємств щодо формування капіталу. Удосконалено методичний підхід до розробки матриці фінансових стратегій і стратегічної картки формування капіталу торговельних підприємств. Надано методичні рекомендації щодо прогнозування капіталу підприємства та прийняття фінансових рішень. Запропоновано ключові фінансові індикатори формування капіталу підприємства у контексті збалансованої системи показників.

Розглянуто комплекс питань, пов'язаних з розробкою загальної концепції адаптивного антикризового управління фінансовими ресурсами торговельних підприємств (ФРТП) і побудови системи адаптивного антикризового управління ризиком, розробкою та реалізацією методики оцінки ступеня адаптивності управління ФРТП. Здійснено моніторинг стану ФРТП на основі аналізу діяльності підприємств роздрібної торгівлі в Україні, зокрема Донецької області, та проведено аналіз ступеня адаптивності антикризового управління ФРПТ за допомогою бальної оцінки показників стану фінансових ресурсів. Удосконалено науковий підхід до прогнозування евентологічного ризику шляхом застосування стрес-тестування, який, на відміну від існуючих, дозволяє підвищити якість адаптивного антикризового управління та визначити його вплив на стан фінансових ресурсів.

Узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності категорії "фінансовий цикл підприємств торгівлі" (ФЦ ПТ). Розкрито сутність, функції, принципи та основні елементи організаційно-економічного механізму управління ФЦ. Розроблено методичні підходи до моделювання процесів формування ФЦ та визначено його місце в системі загальної фінансової рівноваги. Досліджено стан управління ФЦ на ПТ України. На основі цього аналізу сформульовано та підтверджено гіпотези щодо впливу ФЦ на різні аспекти фінансового управління підприємства. Для підвищення ефективності та вдосконалення механізму управління ФЦ ПТ за його складовими запропоновано методичні підходи до формування рівноважного рівня товарних запасів, проведено моделювання оптимальної кредитної політики ПТ в системі управління дебіторською заборгованістю та розроблено методичні підходи до обгрунтування політики фінансування оборотних активів.

Обгрунтовано актуальність формування інформаційного забезпечення економічного управління грошовими потоками торговельного підприємства. Запропоновано процедуру побудови збалансованої системи показників грошових потоків, основною метою якої є збір, обробка та інтерпретація інформації про грошові потоки та процеси їх залучення, що необхідно для ухвалення стратегічних управлінських рішень. Вивчено та згруповано можливі співвідношення показників чистого грошового потоку за складовими збалансованої системи показників під час виділення стадій (стану) діяльності торговельного підприємства. У зв'язку з цим виявлено, що підприємство може перебувати або в "стадії розвитку", яке характеризується високою ймовірністю функціонування в майбутньому, або в "стані виживання в сформованих умовах". Установлено, що є два типи стратегічного розвитку: стійкий стратегічний розвиток і нормальний стратегічний розвиток; і два типи стану: передкризовий і кризовий. Запропоновано визначення стратегії економічного управління грошовими потоками підприємства.