Рассмотрены проблемы безработицы, изложены методологические подходы к управлению трудовой занятостью молодежи в условиях смешанной экономики. Освещены активные и пассивные методы государственного регулирования занятости населения в Украине. Проанализировано влияние профсоюзов на экономическое и социальное положение работников в стране. Проведена прогнозная оценка уровня безработицы в Украине на 2001 - 2005 гг.

Розглянуто сутність, принципи, теоретичні засади та забезпечення державної політики зайнятості, а також механізми її впровадження. Запропоновано класифікацію форм і видів зайнятості, визначено зв'язок гнучкості ринку праці з зайнятістю. Розкрито суть поняття попиту, висвітлено джерела пропозиції робочої сили. Визначено причини виникнення безробіття. Проаналізовано правове забезпечення державного регулювання зайнятості, зокрема, Закон України "Про зайнятість населення".

Рассмотрены содержание, принципы, теоретические основы и обеспечение государственной политики занятости, а также механизмы ее внедрения. Предложена классификация форм и видов занятости, определена связь гибкости рынка труда с занятостью. Раскрыто содержание понятия спроса, освещены источники предложения рабочей силы. Определены причины возникновения безработицы. Проанализировано правовое обеспечение государственного регулирования занятости, в частности, Закон Украины "О занятости населения".

Розглянуто питання державної політики зайнятості, а також механізм державного регулювання ринку праці та зайнятості. Висвітлено теорію та сучасні підходи до державного регулювання зайнятості. Розкрито історичні аспекти становлення та розвитку системи управління зайнятістю в Україні. Описано законодавчо-правову складову регулювання зайнятості населення, економічну складову механізму регулювання зайнятості населення. Визначено стратегію регулювання зайнятості, охарактеризовано інфраструктуру ринку праці.

Рассмотрены вопросы государственной политики занятости, а также механизм государственного регулирования рынка труда и занятости. Освещены теория и современные подходы к государственному регулированию занятости. Раскрыты исторические аспекты становления и развития системы управления занятостью в Украине. Описаны законодательно-правовая составная часть регулирования занятости населения, экономическая слагаемая механизма регулирования занятости населения. Определена стратегия регулирования занятости, охарактеризована инфраструктура рынка труда.

Висвітлено теоретичні та прикладні аспекти державного регулювання зайнятості. Охарактеризовано його роль в системі соціально-економічного розвитку держави. Відображено існуючу державну ієрархічну систему управління в даній сфері. Описано механізм соціального захисту зайнятих і безробітних. Досліджено доцільність та методи прогнозування зайнятості, проаналізовано її інформаційне та фінансове забезпечення. Доведено важливість впливу соціального партнерства та глобалізації на систему державного регулювання, а також необхідність її трансформації.

Освещены теоретические и прикладные аспекты государственного регулирования занятости. Охарактеризована его роль в системе социально-экономического развития государства. Отображена существующая государственная иерархическая система управления в данной сфере. Описан механизм социальной защиты занятых и безработных. Исследованы целесообразность и методы прогнозирования занятости, проанализированы ее информационное и финансовое обеспечение. Доказаны важность влияния социального партнерства и глобализации на систему государственного регулирования, а также необходимость ее трансформации.

Викладено теоретичні та практичні засоби державного управління зайнятістю населення (ДУЗН), висвітлено світовий і вітчизняний досвід ДУЗН. Наведено методологічні підходи до удосконалення теорії зайнятості, описано вплив безробіття на ефективність суспільного виробництва. Розкрито методологічні аспекти антикризового управління, встановлено економічну ефективність реалізації удосконаленого механізму ДУЗН. Розглянуто заробітну плату як регулятор ринку праці(РП), проаналізовано стан РП в Україні та на Донеччині.

Изложены теоретические и практические средства государственного управления занятостью населения (ГУЗН), освещен мировой и отечественный опыт ГУЗН. Приведены методологические подходы к усовершенствованию теории занятости, описано влияние безработицы на эффективность общественного производства. Раскрыты методологические аспекты антикризисного управления, установлена экономическая эффективность реализации усовершенствованного механизма ГУЗН. Рассмотрена заработная плата как регулятор рынка труда, проанализировано состояние рынка труда в Украине и Донецкой области.

Висвітлено актуальні проблеми державного управління та державної служби зайнятості України на сучасному етапі суспільних перетворень. Проаналізовано роль державної служби зайнятості у вивченні та регулюванні зовнішньої трудової міграції. Розкрито структурно-функціональний підхід до визначення відносин центрів зайнятості з роботодавцями. Увагу приділено проблемам формування позитивної мотивації у безробітної молоді до трудової діяльності. Розглянуто питання взаємодії фондів соціального страхування в контексті підвищення конкурентоспроможності на ринку праці осіб з особливими потребами.

Освещены актуальные проблемы государственного управления и государственной службы занятости Украины на современном этапе общественных преобразований. Проанализирована роль государственной службы занятости в изучении и регулировании внешней трудовой миграции. Раскрыт структурно-функциональный подход к определению отношений центров занятости с работодателями. Уделено внимание проблемам формирования позитивной мотивации у безработной молодежи к трудовой деятельности. Рассмотрены вопросы взаимодействия фондов социального страхования в контексте повышения конкурентоспособности на рынке труда лиц с особыми потребностями.

Висвітлено сутність, принципи, методи та технології державного регулювання зайнятості населення. Розглянуто державну політику зайнятості в Україні як складову соціально-економічної політики держави за умов глобалізації. Охарактеризовано систему вітчизняної державної служби зайнятості. Показано роль профспілок і підприємців у регулюванні даної проблеми. Розкрито поняття, структуру та кон'юнктуру ринку праці, джерела пропозиції робочої сили, вплив її ціни та вартості на зайнятість, методи оцінювання розподілу доходів населення.

Освещены сущность, принципы, методы и технологии государственного регулирования занятости населения. Рассмотрена государственная политика занятости в Украине как слагаемая социально-экономической политики государства в условиях глобализации. Охарактеризована система отечественной государственной службы занятости. Показана роль профсоюзов и предпринимателей в регулировании данной проблемы. Раскрыты понятие, структура и конъюнктура рынка труда, источники предложения рабочей силы, влияние ее цены и стоимости на занятость, методы оценивания распределения доходов населения.

Розкрито систему критеріїв і показників оцінки ефективності профорієнтаційної роботи державної служби зайнятості України та наведено рекомендації щодо їх практичного використання.

Раскрыта система критериев и показателей оценки эффективности профориентационной работы государственной службы занятости Украины и даны рекомендации по их практическому применению.

Розроблено теоретико-методичні рекомендації щодо вдосконалення системи державного регулювання зайнятості. Досліджено теоретичні засади формування даної системи. Проаналізовано розвиток системи забезпечення зайнятості за конкретних економічних умов. З'ясовано причини та тенденції процесу вивільнення працівників. Розглянуто стан державного регулювання зайнятості населення. Досліджено питання формування ринку праці на загальнонаціональному та регіональному рівнях. Розроблено ефективний соціально-ринковий механізм регулювання зайнятості. Удосконалено інституційну структуру зайнятості. Визначено основні напрями формування надійної системи соціального захисту від безробіття.

Узагальнено світовий досвід і проаналізовано особливості регулювання зайнятості за сучасних умов в Україні. Визначено основні передумови формування ринкових відносин у сфері праці, проаналізовано причини виникнення безробіття. Наголошено на можливості вирішення проблеми зайнятості в межах загальної державної програми з використанням комплексного підходу державної влади та регіональних, місцевих органів управління.

Розвинуто теоретичні засади та методичні підходи щодо державного регулювання зайнятості населення, а також принципи соціальної політики у даній сфері. Удосконалено механізм реалізації державної політики на ринку праці. Запропоновано напрями впливу державної політики у даному аспекті на розвиток економіки. Розроблено концепцію змішаного регулювання зайнятості населення України. Обгрунтовано механізм державної підтримки зайнятості населення.

З'ясовано зміст поняття механізму вдосконалення та визначення основних чинників забезпечення регіонального управління у сфері зайнятості населення. Досліджено наявні та можливі концептуальні підходи стосовно ринкових відносин і ринку праці. Виявлено загальні тенденції розвитку сучасного ринку праці у зв'язку з можливістю відпрацювання та функціонування механізму вдосконалення регіонального управління у сфері зайнятості. Розглянуто характерні особливості у становленні регіонального управління сферою зайнятості в Україні. Простежено кореляцію між загальнолюдськими принципами державної політики зайнятості та демократичними засобами впливу на неї. Обгрунтовано смислотвірні засади сучасної концепції регіонального управління людськими ресурсами в Україні та засоби її реалізації на регіональному рівні. Визначено основні напрямки модернізації державної служби зайнятості на регіональному рівні.

Досліджено актуальні теоретичні та практичні питання розробки дієвого організаційно-економічного механізму регулювання зайнятості населення за умов інноваційного розвитку економіки. Розкрито структуру та зміст складових даного механізму. Обгрунтовано, що регулювання зайнятості повинно здійснюватися у контексті інноваційного розвитку країни. Визначено концептуальні положення щодо суті, елементів і напрямів застосування інноваційних заходів у сфері регулювання зайнятості населення. Проаналізовано стан, проблеми розвитку відносин на ринку праці, а також відповідність методів і технологій державного регулювання сучасним потребам. Здійснено організаційно-економічне оцінювання інноваційних процесів, які відбуваються у сфері зайнятості. Удосконалено критерії оцінювання ефективності впровадження інновацій державною службою зайнятості. Визначено напрями регулювання якісних параметрів зайнятості як чинника забезпечення інноваційного розвитку країни. Охарактеризовано комплекс інструментів для підвищення конкурентоспроможності робочої сили. Визначено перспективні напрями розвитку політики зайнятості в Україні шляхом розробки пропозиції щодо вдосконалення механізму стимулювання попиту на послуги робочої сили, створення ефективної системи регулювання професійно-кваліфікаційного балансу, підвищення економічної активності безробітних, вирішення проблем міграції. На підставі міжнародного досвіду виявлено можливості реалізації в Україні новітніх форм гнучкої зайнятості, які полягають у розвитку її нового виду - телезайнятості.

Обгрунтовано два аспекти зайнятості: аспект суті, що визначає соціальний стан людей найманої праці та аспект ринкових рефом їх прояву - купівлі-продажу робочої сили як одного з факторів виробництва. Запропоновано методику оцінки соціальної орієнтованості ринкової економіки шляхом виділення середнього класу як критерію соціальності економічної політики держави, а також методику оцінки динаміки зайнятості шляхом розрахунку чисельності робочих місць, що скорочуються. Наведено теоретико-методичний підхід і практичні рекомендації щодо реформування політики зайнятості на всіх рівнях регулювання за умов переходу України до соціально-орієнтованої ринкової економіки. Визначено функції державної політики зайнятості, напрямки та критерії її удосконалення з урахуванням причин виникнення трансформаційного безробіття в Україні. Уточнено суть категорії "продуктивна зайнятість". Обгрунтовано неспроможність неокласичної моделі ринку праці з урахуванням двох аспектів зайнятості та на базі виділення домінуючої взаємозалежності між попитом та пропозицією робочої сили. Проаналізовано сучасну парадигму ринку праці на підставі виділення, окрім безробіття, проблеми сучасного ринку праці - непродуктивної зайнятості.

Проаналізовано особливості державного управління зайнятістю як складних системних відносин. Обгрунтовано найважливіші економічні та соціальні аспекти зайнятості населення як соціально-економічної категорії. Розвинуто положення теорії зайнятості в напрямі формування соціально-економічної політики в Україні. Визначено економічні передумови державного регулювання зайнятості. Удосконалено механізм управління зайнятістю населення за умов інноваційного типу розвитку економіки. Встановлено чинники управління зайнятістю законодавчо-правового, економічного, організаційного та соціального характеру. Описано механізм централізованого управління регіональними процесами зайнятості населення. Узгоджено політику зайнятості з перспективною інноваційною політикою.

Узагальнено теоретико-методологічні напрацювання в галузі державного управління зайнятістю населення, уточнено понятійний апарат і виділено відповідні державні механізми управління. Запропоновано концептуальний підхід до формування державної політики зайнятості населення соціального спрямування. Обгрунтовано необхідність упровадження механізму соціального партнерства у сфері зайнятості населення. Запропоновано підходи до визначення державної політики зайнятості населення та сегментування ринку праці. Обгрунтовано доцільність використання сценарного підходу в процесі розробки об'єктивного прогнозу розвитку ринку праці. Узагальнено підходи до методології управління в системі зайнятості населення через виділення показників "соціальна ефективність" та "економічна ефективність" політики зайнятості.

Розроблено науково-методологічні основи державного регулювання професійної зайнятості населення. Розглянуто теоретичні концепції економічної природи категорії "професійна зайнятість" і вказано її державні регуляторні механізми. Визначено програми професійної зайнятості як механізм державного регулювання зайнятості населення. Встановлено напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму державного регулювання професійної зайнятості населення, здатного забезпечити збалансованість між попитом і пропозицією за відповідними професіями на національному та регіональних ринках праці на базі створення сучасної системи підготовки, підвищення кваліфікації, перекваліфікації, профорієнтації в умовах інноваційного розвитку економіки України. Висвітлено та науково обгрунтовано напрями та важелі державного регулювання професійної зайнятості населення з урахуванням стратегії розвитку економіки в цілому, які сприяють формуванню високопрофесійного людського капіталу, здатного конкурувати на міжнародних ринках праці.

Досліджено теоретичні основи й інституційні засади регулювання зайнятості молоді. Проаналізовано зарубіжний досвід регулювання та визначено нормативно-правову базу регулювання зайнятості молоді. Здійснено оцінювання стану молодіжного ринку праці в державі. Проаналізовано організаційно-економічні передумови формування дієвого механізму регулювання зайнятості молоді в Україні. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення профорієнтації в системі регулювання зайнятості молоді. Визначено напрями підвищення економічної зацікавленості підприємств у розширенні зайнятості молоді. Систематизовано умови розвитку молодіжного підприємництва та самозайнятості молоді.

Проведено аналіз змісту поняття "зайнятість", запропоновано уточнення даного поняття як соціально-економічного явища, що полягає у суспільно корисній діяльності громадян, яка спрямована на реалізацію їх трудового потенціалу й такої, що приносить заробіток. Виявлено необхідність вдосконалення наявного механізму забезпечення зайнятості населення шляхом узгодження інтересів держави й особистості щодо реалізації цільових, функціональних і організаційних складових даного механізму з урахуванням індивідуальної складової через посилення децентралізації державного управління. Обгрунтовано необхідність регулювання зайнятості на всіх рівнях влади: державному, регіональному, місцевому. Запропоновано створення регіонального консультативно-аналітичного центру та наведено методику сприяння працевлаштуванню населення через урахування індивідуальних потреб і мотивацій в узгодженні інтересів держави й особистості. Доведено необхідність і можливість залучення позабюджетних коштів недержавних організацій.

Узагальнено міжнародний досвід регулювання зайнятості, проведено порівняльний аналіз основних показників у країнах світу та Україні. Запропоновано напрями удосконалення національного трудового законодавства.