Досліджено проблему забезпечення ефективності та ринкової конкурентоспроможності будівельного виробництва. Запропоновано комплексну систему ресурсоощадження та ресурсовіддачі у будівництві. Подано коефіцієнти, формули розрахунку та графічну характеристику даних процесів.

Исследована проблема обеспечения эффективности и рыночной конкурентоспособности строительного производства. Предложена комплексная система ресурсосохранения и ресурсоотдачи в строительстве. Приведены коэффициенты, формулы расчета и графическая характеристика данных процессов.

Освещены основные направления деятельности Регионального центра исследований и энергоэффективных технологий в строительстве и коммунальном хозяйстве. Определены основные нормативные и методические документы в сфере энергосбережения. Внимание уделено разработке и исследованию инновационных технологий производства энергоэффективных материалов и конструкций для нового строительства и реконструкции зданий. Проанализировано международное сотрудничество Центра с Францией, Германией, Австрией, Польшей, Россией.

Наведено каталог з анотаціями інноваційних технологій (ІТ), що розроблені у Харківському державному технічному університеті будівництва й архітектури, які спрямовані на сучасні архітектурні рішення, вдосконалення існуючих і розробку нових будівельних конструкцій, виробів і матеріалів, вирішення актуальних задач ремонту, відновлення та підвищення експлуатаційного ресурсу будівель і споруд, розробку будівельних машин і технологічного обладнання. В анотації до кожної ІТ надано інформацію про актуальність і суть наукових розробок, особливості запропонованого рішення або методу, характер впровадження існуючих ІТ.

Приведен каталог с аннотациями инновационных технологий (ИТ), разработанных в Харьковском государственном техническом университете строительства и архитектуры, направленных на современные архитектурные решения, совершенствование существующих и разработку новых строительных конструкций, изделий и материалов, решение актуальных задач ремонта, восстановления и повышения эксплуатационного ресурса строений и сооружений, разработку строительных машин и технологического оборудования. В аннотации каждой ИТ дана информация об актуальности и сущности научных разработок, особенностях предложенного решения или метода, характере внедрения существующих ИТ.

Запропоновано методику для аналізу ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів у системах теплопостачання в адміністративних і громадських будівлях за рахунок упровадження заходів із енергозбереження.

Проведено порівняння затрат матеріалів і ресурсів щодо виготовлення будівельних конструкцій зі збірного та монолітного залізобетону. Досліджено напрямки індустріалізації монолітного залізобетону. Визначено межі раціонального використання збірного та монолітного залізобетону в будівництві. Розглянуто критерії та показники оцінки економічної ефективності залізобетонних конструкцій. Оцінено ефективність монолітного залізобетону у домобудуванні, у тому числі малоповерхового. Розроблено рекомендації щодо практичного використання результатів досліджень.

Розроблено комплексну систему активації енергоощадження в промисловості на прикладі галузі будівельних матеріалів, висвітлено організаційно-економічний механізм її реалізації. Розглянуто теоретичні та методичні аспекти енергоощадження. Запропоновано методику оцінки ефективності інвестиційних проектів, яка дозволяє одержати комплексний показник привабливості проекту, а також фінансового та технічного стану підприємства. Її рекомендовано для використання в державних іститутах, діяльність яких пов'язана з фінансуванням та наданням пільг у сфері енергоощадження. Розроблено організаційно-методичну модель моніторингу та планування енергоощадження на підприємствах галузі будівельних матеріалів і пропозиції щодо підвищення ефективності управління процесами енергоощадження на підприємствах галузі, створення енергоощадних фондів та активного використання бенчмаркетингу.

Розроблено теоретичні та методологічні підходи та практичні рекомендації з метою підвищення ефективності управління вартістю реалізації будівельного проекту на базі використання вдосконаленого методу оцінювання вартості, розробки планово-контрольних розрахунків і системи планування та контролю. Розроблено та запропоновано методику інтегрованого розгляду параметрів реалізації такого проекту з урахуванням за цього організаційно-технологічних чинників. Наведена методика дозволяє визначити обсяги робіт у ресурсо-годинах та структуру розподілу робіт проекту, є ефективною для оцінювання та планування і контролю вартості, побудови технологічного графа за максимально можливого просторового, часового та технологічного поєднання робіт, вирішення завдання розподілу наявних або доступних обмежених ресурсів, на підставі якої визначаються тривалість і вартість робіт і проекту у цілому. Запропоновано методику та схему аналізу відхилень фактичних результатів від планових показників у формі причинно-наслідкового зв'язку з використанням методів очікуваних результатів і структуризації відхилень за видами витрат (на матеріали, оплату праці, ЕММ), через зміни у програмі (обсягах) робіт, змін ціни на ресурси, змін у витрачанні ресурсів. Запропоновано методику аналізу відхилення накладних витрат структуризацією.

Запропоновано метод нормування науково-технічної продукції (НТП), зокрема виконуваних науково-дослідних робіт, у будівництві з урахуванням класифікації технічних факторів. Установлено залежність трудомісткості робіт від новизни та складності розробки. Наведено структуру створення нормативів витрат праці на розробку НТП. Запропоновано здійснювати розрахунок ціни пропозиції НТП за двома методами: калькуляційним або нормативним. Розглянуто залежність маси прибутку від трудомісткості робіт і виду НТП з урахуванням її новизни та складності. Розраховано диференційовані величини прибутку. Рекомендовано вести паспортну систему обліку фактичних витрат у порівнянні з плановими показниками трудомісткості, що дає змогу періодично коригувати та удосконалювати нормативну базу, це сприятиме зростанню продуктивності праці, удосконаленню організаційно-господарської діяльності та підвищенню роботи наукових організацій і прискоренню впроваджень результатів наукових розробок.

Удосконалено методологічні інструменти інтелектуальної підтримки управлінських рішень у процесі реалізації інноваційних проектів термомодернізації будівель. Проаналізовано стан і перспективи управління та реалізації інноваційних енергоощадних проектів стосовно термомодернізації будівель. Висвітлено організаційні та технічні аспекти управління проектами енергоощадження в житлово-комунальному господарстві. За результатами експертно-аналітичного оцінювання управлінських рішень під час реалізації проектів термомодернізації будівель і експериментальних досліджень фактичних тепловтрат через огороджувальні конструкції існуючих будівель підтверджено доцільність впровадження інноваційних енергоощадних технологій в житлово-комунальному господарстві. Для реалізації проекту термомодернізації необхідно розробити математичну модель інтелектуальної підтримки прийняття управлінських рішень менеджером проекту щодо вибору теплоізоляційного матеріалу. Запропоновано методику інтелектуальної підтримки управління проектом термомодернізації будівель, яка реалізується за допомогою комп'ютерних програмних засобів, механізмів організаційно-фінансового та технічного забезпечення реалізації проектів термомодернізації будівель, структурно-логічної моделі управління вартістю інвестиційних енергоощадних проектів.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)310-55

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні поняття енергозбереження та енергоефективної будівлі, визначено основні особливості енергоефективних житлових будівель та їх класифікацію.

Представлена система интегральных показателей для оценки экономической эффективности теплоизоляции жилых и гражданских зданий. Определена эффективность применения экономико-математических методов для управления энергосберегающими мероприятиями при осуществлении инвестиционных проектов в условиях финансовых ограничений. Рассмотрены вопросы применения метода динамического программирования при выборе эффективных мероприятий по теплозащите ограждающих конструкций зданий для оптимального использования ограниченных инвестиций.

Здійснено еколого-економічний аналіз будівельної галузі України на основі статистичних даних за останні роки. Виявлено еколого-економічні проблеми будівництва та їх залежність від різних факторів. Розглянуто перспективний шлях інноваційної діяльності, який уособлює таке поняття, як "зелене будівництво", визначено переваги та недоліки впровадження екологічного будівництва. Запропоновано заходи щодо стимулювання розвитку інноваційної діяльності у будівельній сфері.

Розглянуто питання складності оцінки науково-технічної продукції, запропоновано вирішення цієї проблеми шляхом розробки нормативів праці з подальшим удосконаленням ціноутворення науково-дослідних робіт у будівництві.

Актуальність прийняття законодавчих рішень про обов'язкове складання енергетичного паспорту будівлі як засобу економії енергії має важливе значення у впровадженні енергоощадних проектів та підвищенні рівня енергоефективності сучасних та вже збудованих будівель.

Розкрито проблеми державного управління ресурсозбереженням у будівельній галузі національного господарства України. Уточнено сутність та соціально-економічні ознаки ресурсозбереження. Зазначено, що передумовою покращання системи управління ресурсозбереженням у будівельній галузі України є концентрація державних і приватних інвестицій на об'єктах, які забезпечують впровадження нових ресурсозберігальних технологій виробництва і конструктивних рішень щодо питань ресурсомісткості продукції підприємств будівельної галузі. Запропоновано методичний підхід та побудовано концептуальну модель організаційно-економічного механізму державного управління ресурсозбереженням.

Узагальнено засади регулювання інноваційного розвитку будівельної сфери національного господарства України та запропоновано основні напрями щодо його удосконалення. Надано поняття "будівельна сфера", "інституційний механізм регулювання інноваційного розвитку будівельної сфери". Запропоновано етапи і напрями діагностики регулювання інноваційного розвитку будівельної сфери. Доведено необхідність державного сприяння інституційному впливу на інноваційний розвиток будівельної сфери. Обгрунтовано напрями імплементації світового досвіду до інституційного регулювання інноваційного розвитку до будівельної сфери національного господарства. Визначено систему принципів та пріоритетів державного регулювання інноваційного розвитку будівельної сфери. Запропоновано складові формування і функціонування інституційного механізму регулювання інноваційного розвитку будівельної сфери.

Вирішено наукове завдання щодо розроблення теоретичних основ і структури збалансованої системи управління цінністю інновацій у процесі управління складними інноваційно-будівельними проектами через адаптацію існуючих підходів до організації інноваційної діяльності. З урахуванням досвіду реалізації на майданчику Чорнобильської АЕС складного будівельного проекту "Конфайнмент" ідентифіковано цінності продукту проекту (в тому числі нематеріальні), сформульовано основні закономірності і характеристики ефективної системи управління інноваціями. За рахунок декомпозиції схеми життєвого циклу проекту з ISO 21500 розроблено систему уніфікованих процесів аналізу, обліку та реалізації інтелектуальної складової діяльності підприємства через створення універсального комплексного підходу до управління цінністю в інноваційних проектах.

Розглянуто теоретичні, методичні та практичні аспекти інституційного регулювання інноваційного розвитку будівельної сфери України. Проведено порівняльний аналіз існуючих підходів до виконання таких завдань в національних економіках країн світу. Розкрито умови активізації інституційного механізму регулювання інноваційного розвитку будівельної сфери національного господарства на регіональному рівні.

Наведено результати аналізу підходів до побудови життєвого циклу інноваційного будівельного проекту залежно від різних внутрішніх і зовнішніх факторів впливу. Обгрунтовано необхідність використовувати рівень горизонту детального планування як показник невизначеності у проекті та базу для вибору та модифікації підходів до побудови життєвого циклу.