Висвітлено актуальні питання формування та взаємодії ринкових явищ, їх циклічність в економіці та науці. Викладено теоретичні, методологічні та методичні засади розвитку ринку продовольства. Запропоновано систему заходів досягнення конкурентоспроможного функціонування ринку продовольства, формування попиту та стимулювання збуту.

Освещены актуальные вопросы формирования и взаимодействия рыночных явлений, их цикличность в экономике и науке. Изложены теоретические, методологические и методические принципы развития рынка продовольствия. Предложена система мер достижения конкурентоспособного функционирования рынка продовольствия, формирования спроса и стимулирования сбыта.

Проведено аналіз та прогноз кон'юнктури 15-ти ринків різних видів агропродуктів, зокрема: зерна, насіння соняшнику, олії, цукру, картоплі, овочів, фруктів і ягід, хмелю, кормів, молока, м'яса всіх видів, яєць, вовни.

Проведен анализ и прогноз коньюнктуры 15-ти рынков разных видов агропродуктов, в частности: зерна, семян подсолнечника и масла, сахара, картофеля, овощей, фруктов и ягод, хмеля, кормов, молока, мяса всех видов, мяса коров, свиней, птицы, яиц, шерсти.

Висвітлено проблеми формування ринку продовольства, матеріально-технічних ресурсів і робочої сили на сільськогосподарських підприємствах, а також розвитку системи маркетингу в харчовій і переробній промисловості України. Запропоновано системи підтримки прийняття агрорішень за умов нечіткої вхідної інформації. Висвітлено маркетингову діяльність Сумського національного аграрного університету, а також зовнішньоекономічну діяльність АПК у період формування господарського механізму. Здійснено структурне моделювання агропромислових кластерів, висвітлено роль і місце конкуренції в діяльності підприємства.

Освещены проблемы формирования рынков продовольствия, материально-технических ресурсов и рабочей силы на сельскохозяйственных предприятиях, а также развития системы маркетинга в пищевой и перерабатывающей промышленности Украины. Предложены системы поддержки принятия агрорешений в условиях нечеткой входной информации. Освещена маркетинговая деятельность Сумского национального аграрного университета, а также внешнеэкономическая деятельность АПК в период формирования хозяйственного механизма. Осуществлено структурное моделирование агропромышленных кластеров, освещены роль и место конкуренции в деятельности предприятия.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)320-592

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено концепцію розвитку національного ринку за умов лібералізації. Висвітлено пріоритети розвитку аграрного ринку та подолання продовольчої кризи. Проаналізовано стан та перспективи розвитку ринків енергоресурсів, металу, продукції машинобудування.

Изложена концепция развития национального рынка в условиях либерализации. Освещены приоритеты развития аграрного рынка и преодоление продовольственного кризиса. Проанализированы состояние и перспективы развития рынков энергоресурсов, металла, продукции машиностроения.

Відзначено, що необхідність підвищення ефективності функціонування та посилення ринкових позицій підприємств АПК вимагає врахування кон'юктури глобальних продовольчих ринків. Успіх аграрних виробників залежить від здатності усвідомлювати основні чинники конкуренції, своєчасно реагувати на зміни їх параметрів, та політики держави щодо підтримки вітчизняних товаровиробників. Висвітлено основні напрями формування конкурентної стратегії експортоорієнтованих галузей АПК.

Викладено актуальні питання використання різних каналів розподілу плодоовочевої продукції, які використовували фермери, виробники. Показані недоліки та переваги роздрібного, гуртового каналів, потенційні можливості налагодження тісної співпраці з переробними підприємствами Полтавщини. Звернено увагу на тенденції у зростанні обсягів та прибутковості реалізації плодоовочевої продукції високої якості через роздрібний канал на ринок свіжої продукції та закладам харчування.

Досліджено теоретичні засади формування та функціонування інфраструктури аграрного ринку, тенденції становлення та розвитку системи агроторгових домів, економічний механізм їх діяльності. Визначено передумови та обгрунтовано необхідність створення агроторгових домів, проаналізовано механізм цього створення та організаційну структуру. Висвітлено причини локального та макроекономічного характеру, що перешкоджають ефективній діяльності та розвитку агроторгових домів, запропоновано заходи щодо їх усунення. Розкрито напрямки покращення економічного механізму діяльності даних домів шляхом оптимізації їх взаємовідносин з сільськогосподарськими товаровиробниками, базуючись на удосконаленні нормативно-правових актів, чіткому контролі з боку засновників за діяльністю агроторгових домів, на підставі розподілу частини їх прибутку серед засновників, а також відшкодування витрат та планування діяльності за показником торговельної надбавки. Зауважено щодо доцільності здійснення перереєстрації для виявлення реальної кількості функціонуючих агроторгових домів та легітимізації лише тих, які відповідатимуть установленим нормам.

Запропоновано новий концептуальний підхід до формування системи експортного потенціалу аграрного комплексу, на його підставі розроблено схему взаємозв'язків сукупності потенціалів для підприємств АПК. Обгрунтовано методологію оптимізації експортного потенціалу окремих галузей та рекомендації щодо вдосконалення його менеджменту в АПК України відповідно до вимог ринкової економіки.

Визначено специфіку аграрної сфери виробництва та руху продовольства, а також досліджено принципи формування його ринку, висвітлено інфраструктуру аграрних ринків світу. Проведено аналіз аграрної сфери виробництва як базового чинника формування продовольчого ринку. Досліджено економіко-організаційний механізм насичення даного ринку, оцінено його сучасний стан, визначено умови та чинники формування. Розглянуто найвагоміші аспекти щодо опрацювання концепції формування та розвитку продовольчого ринку України. Запропоновано програмно-цільовий підхід для визначення стратегічних цілей розвитку регіону, обгрунтованих параметрів виробництва та реалізації продовольства. Узагальнено принципи формування економічних відносин на даному ринку. Виявлено інноваційні проблеми його суб'єктів. Запропоновано шляхи удосконалення асортименту, підвищення якості продовольства, зміцнення матеріально-технічної бази виробництва та впровадження прогресивних технологій. Визначено напрямки удосконалення економічних відносин і організації ефективності реалізації продукції на продовольчому ринку України. Розглянуто інвестиційні аспекти його стабільності на базі застосування економічно обгрунтованих орендних відносин і комерційного розрахунку у процесі виробництва продукції тваринництва та рослинництва. Висвітлено проблеми впровадження маркетингу, удосконалення ціноутворення та державного регулювання ринку продовольства.

Доведено нежиттєздатність стихійних розподільчих відносин та об'єктивну необхідність застосування механізмів державного регулювання сільськогосподарського ринку. Обгрунтовано практичні й теоретичні засади цілеспрямованого впливу на формування основних складових цього ринку, які характеризують ступінь його організованості. Розроблено основні принципи наповнення та перспективи розвитку різних видів продуктових ринків. Проаналізовано виробництво сільськогосподарської продукції та каналів її збуту, систематизовано учасників ринкових відносин регіонального ринку Черкащини. Розроблено модель формування зонального дрібнооптового ринку худоби та запропоновано основні принципи формування Черкаського центрального оптового ринку для реалізації продукції нетривалого зберігання. Запропоновано систему державних і недержавних органів керування формуванням сільськогосподарських ринків на національному та регіональних рівнях. Визначено функції, структуру побудови та джерела фінансування державного Агентства з регулювання сільськогосподарського ринку. Виділено пріоритетні напрями державного впливу на стабілізацію ситуації на даному ринку. Обгрунтовано необхідність законодавчої легалізації та державної підтримки самоврядних господарських неприбуткових організацій, що створюються сільськогосподарськими товаровиробниками з метою спільних дій стосовно просування продукції на ринки, а також об'єднань (асоціацій) учасників маркетингових каналів у межах продуктових підкомплексів з функціями міжгалузевого узгодження ринкової діяльності.

Розглянуто теоретико-методологічні та науково-практичні проблеми підвищення загального рівня сталості агропродовольчого виробництва і продовольчого ринку. Розроблено комплекс економічних важелів і методів забезпечення сталого розвитку агропродовольчої системи України. Викладено принципово новий концептуальний підхід щодо дослідження проблем сталості розвитку даної системи. Визначено сукупність основних факторів впливу на стабільність соціально-економічної та агропродовольчої систем. Розроблено концептуально-методичний підхід щодо визначення можливостей і шляхів забезпечення сталості зовнішньоекономічної діяльності, здійснюваної в межах агропродовольчої системи, а також щодо підвищення сукупного рівня сталості системи шляхом регулювання ресурсно-споживчих факторів продовольчого ринку. Класифіковано ризики зовнішньоекономічної діяльності, здійснюваної в межах системи. Обгрунтовано провідні положення комплексної стратегії екологобезпечного розвитку агропродовольчої системи України.

Проаналізовано стан ринку та основних його елементів: попиту, пропозиції, споживання, а також дано оцінку господарчим об'єктам ринку. Розглянуто діяльність споживчої кооперації та інших суб'єктів ринку, а також висвітлено питання реформування торговельної сфери на селі за умов інтенсифікації ринкових перетворень. Запропоновано пріоритетні напрямки стабілізації сільського ринку продовольчих товарів, реструктуризацію торгової та заготівельної мережі. Обгрунтовано шляхи перебудови виробництва торгівлі та заготівлі відповідно до концепції управління з орієнтацією на маркетинг і активізацію діяльності споживчої кооперації на сільському ринку.

Уточнено та доповнено визначення суті, складу та функцій інфраструктури аграрного ринку, а також наведено класифікацію її елементів. На підставі узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду з'ясовано взаємозв'язок складових ринкової інфраструктури та їх роль у забезпеченні функціонування сфери сільськогосподарського виробництва за допомогою безперебійного постачання ресурсів товаровиробникам і сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки кінцевим споживачам. Встановлено необхідність формування інфраструктури аграрного ринку на кооперативних засадах із наданням прав контролю та володіння її підприємствами та установами сільськогосподарським товаровиробникам. Уперше обгрунтовано доцільність зменшення кількості товарних бірж, насамперед у регіонах, де немає високопродуктивного зернового господарства, ефективно функціонуючого валютно-фінансового ринку, розвинутої транспортної мережі, з передачею відповідних функцій регіональним структурам - районним і міжрайонним агроторговим домам, сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам та їх територіальним об'єднанням, оптово-продовольчим ринкам, а також широкого запровадження ф'ючерсних угод у діяльності бірж замість торгівлі реальним товаром. Визначено суть, соціально-економічне призначення та особливості діяльності обслуговуючих кооперативів при сільських громадах.

Виявлено особливості створення та ефективного функціонування ринку продовольчої продукції АПК в Україні, а також на Дніпропетровщині. Зроблено оцінку еластичності попиту на основні продукти харчування на даному ринку залежно від ціни та доходів населення. Обгрунтовано механізм товарних інтервенцій і деінтервенцій на ринку для створення стабілізуючого фонду продовольчої продукції АПК. Запропоновано порядок визначення податку з продажу. Обгрунтовано схеми взаємозв'язків місткості, динаміки, кон'юнктури, сегментації, структури та можливостей ринку; відповідності запитам і вимогам покупців щодо якості, асортименту, життєвого циклу продовольчої продукції АПК, динаміки її цін та еластичності попиту. Для ефективного функціонування ринку продовольчої продукції АПК запропоновано створювати мережу маркетингових служб.

Проаналізовано сучасний стан інфраструктурного забезпечення АПК, визначено склад і механізм функціонування інфраструктури ринку їх продукції. Висвітлено процес формування оптово-біржового ринку. Виявлено вплив ринкової інфраструктури на економічне зростання та конкурентоспроможність даної продукції. Обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення інфраструктури та підвищення ефективності ринку. Запропоновано використання ф'ючерсно-опціонного біржового ринку продукції. Показано необхідність розвитку комерційного посередництва й аукціонного продажу в інфраструктурі товарного аграрного ринку. Розглянуто умови формування регіональних інформаційних консультаційно-маркетингових центрів АПК.

Висвітлено питання захисту аграрних ринків країн за допомогою системи тарифних і нетарифних бар'єрів у разі експорту-імпорту сільськогосподарських товарів.

Освещены вопросы защиты аграрных рынков стран с помощью системы тарифных и нетарифных барьеров при экспорте-импорте сельскохозяйственных товаров.

Наведено методику календарного планування, яка допомагає визначати план реалізації запасів сільськогосподарської продукції за недетермінованими майбутніми ринковими цінами, виходячи з економічних інтересів власника. Проаналізовано індивідуальне ставлення власника продукції до ризику отримати доход, менший за очікуваний внаслідок імовірнісного характеру майбутніх ринкових цін.

Приведена методика календарного планирования, позволяющая определять план реализации запасов сельскохозяйственной продукции по недетерминированным будущим рыночным ценам, исходя из экономических интересов собственника. Проанализировано индивидуальное отношение собственника продукции к риску получить доход, меньший ожидаемого вследствие вероятностного характера будущих рыночных цен.

Розглянуто питання становлення сучасного аграрного ринку в контексті загальносвітових трансформаційних суспільних явищ. Установлено, що всі останні аграрні реформи на терені України відбувалися під дією та визначальним впливом процесу глобалізації, що різко актуалізує дослідження місця та ролі менеджменту в регулюванні агроекономічних процесів.

Проаналізовано проблеми взаємопов'язаного розвитку аграрного сектору та аграрного ринку України; надано пропозиції стосовно вдосконалення.