Викладено методичні основи і передумови вдосконалення управління у галузі зв'язку за умов реформування економіки України. Розглянуто основні напрями розвитку галузі зв'язку за сучасних умов, методологію аспектів реструктуризації галузі, а також визначено сутність управління виробництвом і споживання послуг зв'язку. Розкрито роль цілей в управлінні галуззю на всіх її ієрархічних рівнях, основні фактори підвищення ефективності та якості послуг зв'язку, а також сутність та зміст культури управління як найважливішого фактора підвищення ефективності виробництва і споживання послуг зв'язку.

Обгрунтовано необхідність розвитку систем зв'язку за умов використання методології проектного менеджменту.

Изучены методологические, методические и практические проблемы технологии управления в отрасли связи. Обоснована необходимость создания гибкого хозяйственного механизма в соответствии с условиями экономического развития и характером решаемых задач. Особое внимание уделено методам принятия управленческих решений, проблемам повышения эффективности управления. Проанализированы социально-философские аспекты взаимодействия культуры и управления как важнейшие направления повышения эффективности производства и потребления услуг связи.

Розглянуто соціально-економічну інфраструктуру сфери споживання та регуляторні акти щодо соціально орієнтованої системи комунікаційного забезпечення. Висвітлено оранізаційно-правові аспекти управління соціально-економічними відносинами та проблеми реалізації політики економічного зростання регіонів.

Рассмотрены социально-экономическая инфраструктура сферы потребления и регуляторные акты, касающиеся социально ориентированной системы коммуникационного обеспечения. Освещены организационно-правовые аспекты управления социально-экономическими отношениями и проблемы реализации политики экономического роста регионов.

Освещены практические проблемы управления предприятиями печатных СМИ, их совершенствования на основе маркетингового подхода. Приведены результаты исследования рынка печатных СМИ, выявлены тенденции его формирования и развития. Рассмотрены подходы к анализу и прогнозированию развития предприятий печатных средств массовой информации, а также научно-методический подход к определению конкурентной цены печатных изданий. Предложена модель выбора и эффективного управления размещением информационного продукта на площади издания, описана комбинированная система продаж периодических печатных изданий. Изложены методические подходы к формированию маркетинговой стратегии с учетом рисков деятельности предприятий печатных СМИ на основе разработки фактор-карты, в зависимости от силы риска и существующей сегментации медиарынка.

Розкрито функції комунікаційного процесу у менеджменті й описано групу логічних помилок, які стають причиною виникнення комунікаційних шумів. Розглянуто підходи щодо уникнення логічних помилок за використання в інформації простих висловлювань.

Сформульовано проблеми обгрунтування управлінських рішень у галузі зв'язку, які впливають на їх якість. На підставі результатів аналізу існуючого стану обгрунтування управлінських рішень, виявлено недоліки у загальноприйнятих підходах щодо порівняльної оцінки управлінських рішень з урахуванням ризику. Запропоновано нові критерії порівняльної оцінки ефективності варіантів даних рішень, що враховують ризик і дозволяють усунути недоліки існуючих підходів. Розроблено нові теоретико-методичні положення порівняльної оцінки управлінських рішень з урахуванням ризику, які дозволяють оптимізувати рівень ризику за обраним варіантом дій.

Досліджено теоретичні та практичні питання вдосконалення процесу прийняття управлінських рішень, що забезпечують адаптацію підприємств зв'язку до ринкових змін , а також методи та підходи до прийняття управлінських рішень, особливості й тенденції розвитку галузі зв'язку. Розкрито особливості ключових елементів ринку послуг зв'язку з урахуванням специфіки підприємництва у даній сфері. Визначено теоретичні положення щодо впровадження функціонального підходу в управлінні підприємствами, яке забезпечує адаптацію управлінських рішень до змін ринку.

З'ясовано проблеми та протиріччя, що негативно впливають на ефективність функціонування галузі зв'язку, з'ясовано основні напрямки удосконалення організаційно-економічного механізму управління галуззю на базі використання системи узгодження. Визначено суть та зміст соціально-економічної категорії узгодження як процесу приведення до відповідності функціональних, організаційних, економічних, соціальних і техніко-технологічних відносин у системах управління виробництва послуг зв'язку та важливої складової організаційно-економічного механізму управління галуззю. Проаналізовано та синтезовано системи узгодження. Запропоновано методичні підходи щодо підвищення ефективності функціонування галузі з використанням теорії узгодження фаз процесу відтворення виробництвом послуг зв'язку. Змодельовано процес узгодження в динаміці для підприємств галузі зв'язку. На базі результатів досліджень розроблено концептуальні положення та технологію реструктуризації в галузі зв'язку.

Досліджено теоретичні, методологічні та практичні аспекти та знайдено нове розв'язання актуальної науково-прикладної проблеми галузі зв'язку - формування в галузі інформаційної системи управління економічною діяльністю, орієнтованої на використання ринкових методів в усіх її ланках. Виконано аналіз стану галузі зв'язку України, порівняно її основні показники з аналогічними в розвинених країнах. Вказано шляхи підвищення ефективності галузі. Досліджено вплив сучасних економічних процесів на розвиток зв'язку, формування всесвітньої інфраструктури зв'язку на зміну структури та суті ринку, еволюцію теорії та практики маркетингу. З'ясовано нову роль зв'язку у світовій економіці. Розроблено економіко-кібернетичний підхід до дослідження інформаційних економічних систем, побудовано моделі економічної діяльності підприємства, орієнтованого на ринок. Виконано синтез системи управління економічною діяльністю даної галузі в Україні. Розроблено технологію оцінки ефективності орієнтації підприємства зв'язку на ринкові методи.

Обгрунтовано шляхи вирішення теоретичних і практичних проблем управління підприємствами друкованих засобів масової інформації (ПДЗМІ), показано можливості його удосконалення на засадах впровадження маркетингово-орієнтованого підходу. Запропоновано модель вибору та ефективного управління розміщенням інформаційного продукту на площі видання. Розроблено класифікацію витрат ПДЗМІ. Обгрунтовано методичні підходи щодо формування маркетингової стратегії з урахуванням ризиків діяльності ПДЗМІ. Зокрема, розроблено фактор-карти, що дозволяє формувати маркетингову стратегію залежно від ступеня ризику та існуючої сегментації медіаринку. Науково обгрунтовано методичний підхід щодо визначення конкурентної ціни друкованих видань. Проведено дослідження ринку друкованих ЗМІ, виявлено основні тенденції його формування та розвитку. На підставі використання результатів кореляційно-регресійного аналізу розроблено нові підходи щодо аналізу та прогнозування розвитку ПДЗМІ.

Запропоновано системне управління розвитком регіонального комплексу інфокомунікаційних послуг (ІКП) і надання його розвитку двовекторної спрямованості як нової територіально-виробничої форми оптимізації господарства й інфраструктурної основи соціально-економічного розвитку регіону. Обгрунтовано методичні рекомендації стосовно формування ІКП на засадах геомаркетингу та систему показників аналізу його стану й оцінки впливу на розвиток регіону. Удосконалено систему показників для аналізу стану регіонального комплексу ІКП та оцінки його впливу на розвиток регіону, яка дозволяє одночасно оцінювати комплекс як частину регіональних виробничих сил, а також його вплив на соціально-економічний розвиток регіону.

Зазначено, що внаслідок виокремлення медіа-виробництва в окремий вид економічної діяльності з'являється медіа-менеджмент. Сутність медіа-менеджменту визначено через систему, яка складається із чотирьох основних механізмів: організаційно-адміністративного, економічного, персонал-орієнтованого та інформаційного. В результаті проведеного дослідження виявлено, що саме ці чотири механізми є взаємообумовленими, необхідними, а їх застосування є достатнім для здійснення менеджменту на медіа-підприємстві.

Визначено проблематику та характеристики теоретико-методологічного базису державного регулювання розвитку сфери комунікаційної діяльності. Показано багатоаспектність вивчення категорії "комунікація" та побудовано картину світу в контексті дослідження. Окреслено принципи формування та розвитку сфери комунікаційної діяльності. Підкреслено посилення поведінкових факторів під час формування соціально-економічних моделей за умов зростання складності та диференційованості світу. Для обгрунтування картини світу державного регулювання сфери комунікаційною діяльності використано засади квантово-релятивісткої концепції. Створення теоретико-методологічного базису державного регулювання сфери комунікаційної діяльності засновано на закономірностях дослідження відкритих систем економічних та соціальних процесів не тільки на мікрорівні, але й на національному рівні.

Анализ привлекательности сегментов рынка для продвижения товаров является одной из ключевых форм стратегического маркетингового анализа и основой для разработки рыночных стратегий. Предложены рыночные стратегии ведения спутникового бизнеса, в частности в области дистанционного зондирования Земли и телекоммуникаций, определенные на основе сегментации рынка и изучения привлекательности каждого сегмента. Учтены современные рыночные условия, которые характеризуются динамичностью и сложностью конъюнктуры рынка, усилением конкурентной борьбы.

Досліджено стан, основні тенденції та чинники впливу, принципи, категоріально-понятійний апарат, методологічні підходи, моделі систем і механізмів державного управління й регулювання розвитком зв'язку та інформатизації в Україні. Визначено пріоритети й основні завдання державного регулятора та головного центрального органу виконавчої влади у сфері зв'язку та інформатизації, обгрунтовано модель їх взаємодії з іншими державними органами.

Під час формування стратегії розвитку підприємства оцінка можливих наслідків її впровадження є обов'язковою управлінською дією на підприємстві, яка повинна здійснюватися системно і коректно. Оцінка перспектив розвитку підприємства здійснюється на базі економічних прогнозів, які є основою для планування і для прийняття всіх видів управлінських рішень - від оперативних до довгострокових, адже більшість прийнятих стратегічних рішень відносяться до подій майбутнього. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку сфери зв'язку, а саме перспективи впровадження 5G-мереж та їх вплив на надання послуг зв'язку. Проведено прогнозування ключових показників діяльності підприємств зв'язку шляхом застосування методу лінійної екстраполяції з метою вдосконалення процесу формування стратегій розвитку підприємств.

Розкрито суть і особливості ризиків, притаманних телекомунікаційним підприємствам. Наведено поняття "управління ризиками" та "управління ризиками телекомунікаційного підприємства". Діяльність телекомунікаційних підприємств найсильніше пов'язана з ризиком, оскільки на цьому ринку дуже високий рівень конкуренції, особливо для невеликих підприємств. Визначено основні види ризиків, характерних для телекомунікаційних підприємств, розкрито причини їх виникнення та способи управління ними. Основними видами ризиків, що притаманні діяльності телекомунікаційних підприємств, є операційні ризики, фінансові ризики, маркетингові ризики та управлінські ризики. Запропоновано комплексну систему ризик-менеджменту, яка спрямована на зниження впливу всіх видів ризиків одночасно. Така системи управління ризиками сприятиме мінімізації можливих ризиків, підвищенню ефективності діяльності підприємства та його розвитку.